Рішення від 24.09.2025 по справі 922/2045/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2045/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м.Київ 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України,м.Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" , 2. ОСОБА_1 , м.Південноукраїнськ, Миколаївська область

про стягнення коштів 2 813 896,66 грн.

за участю представників:

позивача: Антон Шевченко (довіреність), адвокат;

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2:не з'явився;

третьої особи:не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС", ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (адреса: Україна, 61048, Харківська обл., місто Харків, вул.Клочківська, будинок 261-А, код ЄДРПОУ: 43908769) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість яка виникла за кредитним договором №43908769-КД-1 від 19.07.2023, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1213714,36 грн., заборгованість за процентами у розмірі 386467,94 грн. та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1213714,36 грн.

На виконання вимог ч.6 ст.176 ГПК України судом було направлено запит до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На вищезазначений запит 27.06.2025 до суду надійшла відповідь (вх.№15237) про те, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою, яка вказана у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 відкрито провадження у справі № 922/2045/25; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.07.2025 о 12:50. Також цією ухвалою залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України.

11.07.2025 від Міністерства фінансів України до суду надійшли письмові пояснення (вх.№ 16278).

Протокольною ухвалою від 30.07.2025 відкладено підготовче засідання на 03.09.2025 о 09:45.

Протокольною ухвалою від 03.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.25 о 12:30.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-1 є юридичною особою, яка в силу статті 6 ГПК України, зобов'язана зареєструвати електрону пошту в системі ЄСІСТ, однак не зробила цього ані до відкриття провадження, ані під час розгляду справи.

З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачу-2 ухвали надсилались судом в порядку ст. 120-121 ГПК України рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місця реєстрації відповідача-2.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.12.2021 між Міністром фінансів Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (далі - гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - банк-кредитор) було укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/554 (далі - Договір гарантії), відповідно до умов пункту 6 якого гарант на умовах Договору гарантії та в межах ліміту гарантії надає на користь банка-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю.

Гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля (пункт 7); гарантія вважається наданою на користь банка-кредитора з дати укладення Договору гарантії (пункт 8).

Відповідно до п. 9 Договору гарантії обов'язковою умовою надання гарантії є надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов'язань позичальника за кредитним договором перед банком-кредитором та гарантом.

Ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд банка-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 відсотків за кожним окремим кредитом (пункт 10).

Пунктом 11 Договору гарантії передбачено, що ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків.

Відповідно до п. 12 Договору гарантії у разі настання гарантійною випадку гарант зобов'язаний сплатити на користь банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" Договору гарантії.

Незважаючи на будь-які інші положення Договору поруки, загальна сума всіх сум сплати за гарантією, що підлягає сплаті гарантом протягом строку дії Договору гарантії, не може перевищувати ліміту гарантії (пункт 13).

Згідно з п. 16 Договору гарантії з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля (в тому числі ті, що вже включені до портфеля).

Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності (пункт 17); включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру (пункт 18).

Відповідно до п. 31 Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Агент перевіряє вимогу (щодо правильності розрахунку сум, які належать до сплати гарантом банку-кредитору) та за результатами перевірки інформує гаранта стосовно суми сплати за гарантією протягом 10 календарних днів з дати отримання копії вимоги (пункт 32).

Банк-кредитор зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги гаранту письмово повідомити позичальникам за кредитами, включеними до вимоги, про надіслання відповідної вимоги гаранту (пункт 33).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання виплати від гаранта банк-кредитор письмово надає інформацію про це агенту із зазначенням суми та дати виплати з посиланням па відповідну вимогу (пункт 34).

Гарант на підставі вимог, отриманих від банка-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання вказаних у даному пункті вимог (пункт 35).

Згідно із п. 38 Договору гарантії встановлено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до п. 39 Договору гарантії, з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:

1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;

2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Відповідно до п. 40 Договору гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим банк-кредидор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

19.07.2023 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК» (Банк, позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (позичальник, відповідач-1) було укладено Кредитний договір № 43908769-КД-1 (далі - Кредитний договір).

Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А Кредитного договору, а саме: вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (пункт А.1); ліміт Кредитного договору: 4000000 грн на такі цілі: фінансування оборотного капіталу; забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги (пункт А.2); кінцевий термін повернення кредиту 01.07.2026 (включно) (пункт А.3).

Для обслуговування кредиту позичальнику було відкрито рахунок рахунок НОМЕР_2 (у гривні), отримувач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, код ЄДРПОУ 43908769 (IBAN - НОМЕР_3 ) (пункт А.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. А.5 Кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором забезпечується: Договором поруки, укладеним з ОСОБА_1 .

За змістом п. А.6 тип процентної ставки за Кредитним договором - фіксована.

Пунктом А.6.1. Кредитного договору сторонами узгоджено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 23.15 (двадцять три цілих п'ятнадцять сотих) % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.

У випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.14.1 цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами за цим Договором встановлюється у розмірі 26.15 (двадцять шiсть цілих п'ятнадцять сотих) % річних. Підписанням цього Договору Сторони домовилися, що нарахування процентів в розмірі, зазначеному в цьому п.п. А.6.2 цього Договору, не є зміною Банком в односторонньому порядку умов цього Договору, при цьому Банк направляє Позичальнику повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.14.1 цього Договору та дати початку нарахування процентів згідно цього п.п. А.6.2. цього Договору, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення належного стану виконання раніше порушеного(-их) зобов'язання (-нь), встановлених п.п. 2.2.14.1 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п.п. А.6.1 цього Договору, при цьому Банк направляє повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п.п. А.6.1 цього Договору та дати початку її нарахування. (пункт А.6.2).

Пунктом А.7. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. 2.2.3.1. цього Договору Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом від суми простроченої заборгованості за кредитом в наступних розмірах:

У випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. 2.2.3.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку процентну ставку, яка розраховується як розмір ставки, визначений згідно з п.п. А.6.1 цього Договору, збільшений у 2 рази. (пункт А.7.1)

У випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. 2.2.3.1 цього Договору та будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.14.1. цього Договору, Позичальник сплачує Банку процентну ставку, яка розраховується як розмір ставки, визначений згідно з п.п. А.7.1 цього Договору плюс 6 (шість) процентних пункта. (пункт А.7.2).

Відповідно до пункт А.8 Кредитного договору сторонами узгоджено, що датою сплати процентів за користування кредитними коштами є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Кредитного договору. Платежі за кредитом сплачуються відповідно до графіку, що наведений в Додатку №1 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. У випадку несплати процентів за користування кредитом та/або непогашення заборгованості за кредитом у терміни, що визначені Кредитним договором, такі суми є простроченою заборгованістю (за процентами та/або кредитом, відповідно).

Згідно з п. А.11 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв'язку з ним, що повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача.

Для цілей цього Договору відповідна Сторона вважається такою, що отримала відповідну кореспонденцію та буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені) та якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем надсилання відповідною Стороною відповідного повідомлення на поштову адресу одержувача (згідно з датою поштового штемпеля відділення зв'язку відправника) або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної Сторони, що зазначена у реквізитах Сторін цього Договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 Кредитного договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 Кредитного договору, не пізніше 5 днів з моменту, вказаного у другому абзаці підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Кредитного договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені Кредитним договором терміни/строки. Кредитування за Кредитним договором, в рамках програми Банка "КУБ під заставу" надається Банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Пунктом 1.2 Кредитного договору визначено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пп А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

Банк на свій розсуд, має право змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строки/терміни виконання яких не наступили, строки/терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором; (пункт "а" абзацу другого підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у наступних розмірах: за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пп. 1.2, 2.2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у пп. А.6.1, А.6.2 цього Договору. Відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.3.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 (пп. А.7.1, А.7.2) цього Договору.

У випадку порушення Позичальником термінів/строків повернення кредиту, встановлених цим Договором, Позичальник сплачує Банку проценти на суму простроченого кредиту, відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі, зазначеному у п. 5.10 цього Договору. Сплата процентів, передбачених цим п. 4.2 цього Договору, здійснюється щоденно. (пункт 4.2 Кредитного договору)

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених пунктом 4.1 Кредитного договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у пункті А.8 Кредитного договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (пункт 4.3 Кредитного договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (пункт 4.8 Кредитного договору).

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (пункт 4.9).

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього Договору, або до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.

Кредитний договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронні довірчі послуги" (пункт 7.1 Кредитного договору).

Додатком №1 до Кредитного договору Банком і позичальником погоджено графік платежів.

19.07.2023 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК» (Банк, позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (позичальник, відповідач-1) було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода), відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку Кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва (далі - “Програма») та умов цього Договору та Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні кошти позичальник витрачає на ціль: фінансування оборотного капіталу. Умови та порядок надання фінансової державної підтримки Позичальнику, визначені Порядком та цією Додатковою угодою;

Відповідно до підпункту "б" пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі й зобов'язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність передбачені умовами Порядку та Договором;

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов?язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Згідно із п. 2.1 Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 23.15 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 9%;

але не більше Індекс UIRD (3 міс.) +11% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка “Viber»; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером “Чат Sender», а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Максимальний розмір базової ставки, який може бути застосований за цим Договором, становить 30 % (тридцять процентів) річних.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню Кредиту і /або процентів в розмірі та порядку, зазначеному в п.п. 2.3, 2.4., 2.6. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення від суми простроченої заборгованості за Кредитом та в розмірі компенсаційної процентної ставки від суми непростроченої заборгованості за Кредитом;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом та в розмірі базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди від суми непростроченої заборгованості за Кредитом;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Згідно із пунктом 2.12 Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 цієї Додаткової угоди).

Грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (згідно з пунктом 2.10 цієї Додаткової угоди) до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені (пункт 2.13 Додаткової угоди).

19.07.2023 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК» (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) був укладений Договір поруки № 43908769-ДП-1/1 (далі - Договір поруки), за змістом п. 1.1 якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 1.2 Договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Договором поруки поручитель дає згоду на будь-які зміни умов Кредитного договору, які не стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя відповідно до максимальних (граничних) умов кредитування, що вказані у Договорі поруки (пункт 1.3 Договору поруки).

Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни умов кредитування за Кредитним договором виникає в разі: 1) підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами, внаслідок внесення змін до Кредитного договору, що пов'язані зі збільшенням фіксованого розміру процентної ставки при застосуванні в Кредитному договорі фіксованої процентної ставки або максимального розміру процентної ставки при застосуванні в Кредитному договорі змінюваної процентної ставки; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення суми нарахованих процентів за користування кредитними коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення.

При цьому не є збільшенням відповідальності поручителя, внаслідок зміни основного зобов'язання, у разі зміни розміру процентної ставки за користування кредитними коштами за Кредитним договором, в бік її збільшення, при застосуванні в Кредитному договорі змінюваної процентної ставки, із встановленим в Кредитному договорі порядком її розрахунку та періодичністю зміни її (процентної ставки) розміру. У разі збільшення зобов'язань за Кредитним договором поручитель укладає відповідну додаткову угоду (договір про внесення змін) до Договору поруки про це, у порядку, передбаченому пунктом 4.2 Договору поруки (пункт 1.4 Договору поруки).

Відповідно до п. 1.5 Договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, і заперечень щодо нього не має. Поручитель ознайомлений, що протягом строку дії Кредитного договору істотні умови такого договору, в т.ч. тарифи, комісійні винагороди та інші платежі за Кредитним договором можуть бути змінені. Кредитний договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору поруки сторони узгодили, що виконання поручителем зобов'язань щодо сплати грошових коштів, які підлягають сплаті на користь кредитора за цим Договором може здійснюватися шляхом ініціювання Кредитором дебетового переказу з усіх поточних рахунків поручителя в терміни та в межах сум, що підлягають сплаті кредитору згідно з цим Договором та/або у разі прострочення таких платежів. Підписанням цього Договору, поручитель надає свою згоду на проведення кредитором дебетових переказів зі сплати вказаних вище платежів з усіх поточних рахунків поручителя, відкритих в установах кредитора, а також тих, що будуть відкриті в майбутньому, у валюті відповідного зобов'язання за цим Договором для виконання зобов'язань зі сплати платежів передбачених Договором, в межах сум, що підлягають сплаті кредитору згідно з цим Договором.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Договору поруки кредитор має право у випадку невиконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, або невиконання поручителем якого-небудь зобов'язання, передбаченого Договором поруки, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь), що підлягає(ють) виконанню поручителем; не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення кредитором дебетового переказу коштів з рахунків поручителя, згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору поруки та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами; поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання позичальником зобов'язання, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Договір поруки набирає чинності з моменту його укладення в порядку, визначеному пунктом 5.2 Договору поруки; сторони взаємно домовились, що порука за Договором поруки припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення Договору поруки. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором Договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору поруки).

Як зазначив позивач (Банк) та підтверджується матеріалами справи, 08.12.2023 на виконання умов Кредитного договору було здійснено перерахунок кредитних коштів у розмірі 400 0000,00 грн, що підтверджується копіями виписки по рахунку.

07.11.2024 позивачем було направлено відповідачу-1 та відповідачу-2 повідомлення № 30718OSMAS00D від 28.02.2025 про погашення простроченої заборгованості у термін до 29.03.2025. Банк повідомив відповідача, що у випадку непогашення простроченої заборгованості за Кредитним договором у термін до 29.03.2025 - строк (01- 07-2026), що узгоджений п. 5.10 кредитного договору № 43908769-КД-1 від 19.07.2023 буде вважатися таким, що настав 29.03.2025.

Направлення наведеного повідомлення на адресу місцезнаходження відповідача-1, та відповідача-2 зазначену у реквізитах сторін Кредитного договору, підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" та описом вкладення до цінного листа .

07.04.2025 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (агента) вимога на сплату за гарантією №299 від 07.04.2025 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/554 від 03.12.2021. Згідно наведеної вимоги Банк повідомив гаранта про настання гарантійного випадку за Кредитним договором № 43908769-КД-1 від 19.07.2023, у зв'язку з чим просив гаранта перерахувати суму у розмірі 1 213 714,36 грн. на рахунок № UA453052990000037399025002645 відповідно до пункту 35 Договору гарантії.

09.04.2025 Позивачем було направлено до відповідача повідомлення №30718OSMAS00D від 07.04.2025 про надсилання вимоги гаранту № 299 від 07.04.2025.

07.05.2025 Міністерством фінансів України (гарантом) була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 1 213 714,36 грн.

З урахуванням гарантійних виплат гаранта, позивач зазначив, що заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором станом на 21.05.2025 становить 1600182,30 грн, з яких: 1213714,36 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 386467,94 грн - заборгованості за процентами, а також 1213714,36 грн заборгованості відповідача-1 перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

За наведених обставин, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду з вимогами до відповідача-1 та відповідача-2 про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості, яка виникла за кредитним договором №43908769-КД-1 від 19.07.2023, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1213714,36 грн., заборгованості за процентами у розмірі 386467,94 грн. та заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1213714,36 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами частини 2 вищевказаної статті ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (абз. 1). У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2).

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Судом встановлено, що згідно з пунктом А.3 Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту 01.07.2026 (включно). При цьому, Додатком № 1 до Кредитного договору погоджено графік та суму кредитних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 було порушено зобов'язання по оплаті кредиту згідно узгодженого сторонами графіку (Додаток № 1 до Кредитного договору), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Позивач, у зв'язку з порушенням позичальником (відовідачем-1) своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати кредиту у встановленому порядку, відповідно до умов Кредитного договору реалізував право на дострокове повернення кредиту, направивши 05.03.2025 відповідачам повідомлення-вимогу № 30718OSMAS00D від 28.02.2025, в якій просив погасити заборгованість у термін до 29.03.2025. При цьому, Банк повідомив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 29.03.2025, строк повернення кредиту буде вважатися таким, що настав 29.03.2025.

Втім, у термін, визначений у повідомленні № 30718OSMAS00D від 28.02.2025 (до 29.03.2025), зазначені вимоги позивача були залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Як встановлено судом, за умовами Додаткової угоди №1 до Кредитного договору сторони визначили, що грошові зобов'язання позичальника (відповідача-1) перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 № 723 (Порядок №723).

Так, відповідно до Порядку №723 в Україні запроваджено державну підтримку суб'єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у формі державних гарантій на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаною з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва між Міністром фінансів України (гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк-кредитор) було укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/554 від 03.12.2021 (Договір гарантії), відповідно до умов пункту 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Судом встановлено, що 07.04.2025 відповідно до пункту 31 Договору гарантії позивачем направлена до Міністерства фінансів України, як гаранта, та АТ "Укрексімбанк", як агента, вимога на сплату за гарантією на суму 1 213 714,36 грн та відповідно до пункту 33 Договору гарантії позивачем направлено відповідачам повідомлення про надсилання вимоги гаранту.

07.05.2025 Міністерством фінансів України (гарантом) була перерахована гарантія у розмірі 1 213 714,36 грн за Кредитним договором, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Пунктом 43 Договору гарантії встановлено, що робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку, ст.17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене агентом та погоджене з гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу гаранта або агента).

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Виходячи з умов Договору гарантії та враховуючи належне виконання Міністерством фінансів України своїх зобов'язань за державними гарантіями шляхом перерахування відповідних коштів кредитору в рахунок погашення кредитної заборгованості, позивач набув право на зворотне стягнення такої суми.

Жодних доказів на підтвердження факту погашення відповідачем-1 суми заборгованості як за тілом кредиту та процентами, так і заборгованості перед бюджетом матеріали справи не містять.

Відтак, з урахуванням гарантійних виплат гаранта у відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1213714,36 грн та заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 1213714,36 грн.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позивачем нараховано проценти за користування відповідачем-1 кредитом на підставі умов Кредитного договору станом та Додатокової угоди №1 на 21.05.2025 в розмірі 386 467,94грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань в частині повного їх повернення у встановленому Кредитним договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1213714,36 грн, заборгованості за процентам у розмірі 386 467,94 грн та заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1213714,36 грн.

При цьому, позивач заявив про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, з огляду на укладений між ним та відповідачем-2 Договір поруки.

Пунктом 1.2 Договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов Кредитного договору, суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості за кредитом, сплаченою гарантією та процентами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 745/342/19, від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17, від 20.02.2024 у справі № 922/2200/23.

Керуючись ст.73-74,76-80,123,126,129,232-233,237-238,244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (адреса: Україна, 61048, Харківська обл., місто Харків, вул.Клочківська, будинок 261-А, код ЄДРПОУ: 43908769) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість яка виникла за кредитним договором №43908769-КД-1 від 19.07.2023, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1213714,36 грн., заборгованість за процентами у розмірі 386467,94 грн. та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1213714,36 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (адреса: Україна, 61048, Харківська обл., місто Харків, вул.Клочківська, будинок 261-А, код ЄДРПОУ: 43908769) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору 16 883,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору 16 883,38 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "26" вересня 2025 р.

Суддя С.Ч. Жельне

Попередній документ
130528963
Наступний документ
130528965
Інформація про рішення:
№ рішення: 130528964
№ справи: 922/2045/25
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.09.2025)
Дата надходження: 13.06.2025
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
30.07.2025 12:50 Господарський суд Харківської області
03.09.2025 09:45 Господарський суд Харківської області
24.09.2025 12:30 Господарський суд Харківської області