16.09.2025м. СумиСправа № 920/960/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/960/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 40121452),
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 03352432),
про стягнення 81417276,58 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Бернацька О.В. (адвокат, довіреність від 19.12.2024 №19/12-2024/21),
від відповідача: Юрченко І.М. (адвокат, довіреність від 25.12.2024 №1Др-31-1224),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
01.08.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 81417276,58 грн заборгованості, з якої: 44828242,76 грн основний борг, 19629681,47 грн пеня, 14165997,79 грн штраф, 1296374,16 грн інфляційні втрати, 1496980,40 грн 3% річних, а також 847840,00 грн судового збору.
01.08.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/960/24 призначено судді Котельницькій В.Л.
01.08.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021.
Ухвалою від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/960/24 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 11.09.2024; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
21.08.2024 відповідач подав заяву про продовження строку на подання відзиву на позов (вх №3804).
30.08.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №2589), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 02.09.2025 у справі №920/960/24 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №3836 від 22.08.2024); постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/960/24, призначене на 11.09.2024, 12:30, та усі наступні судові засідання за участі представника Товариства з обмеженою відповідальність "Газопостачальна компанія" "Нафтогаз України" - адвоката Бернацької Олени Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
06.09.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх №2647), за якою позивач позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
11.09.2024 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 12:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 11.09.2024 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 11.09.2024 у справі №920/960/24 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів ; призначено підготовче судове засідання на 23.10.2024, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
23.10.2024 відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені та штрафу (вх №3245), в якому відповідач просить при ухвалення судового рішення у справі зменшити на 95% пеню та штраф.
23.10.2024 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 11:00, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 23.10.2024 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 24.10.2024 у справі №920/960/24 призначено підготовче судове засідання на 18.11.2024, 10:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
28.10.2024 позивач подав заперечення на клопотання про зменшення пені та штрафу (вх №3306), в якому позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про зменшення пені та штрафу.
15.11.2024 відповідач подав доповнення до клопотання про зменшення пені та штрафу (вх №3564), в якому відповідач просив долучити до клопотання АТ «Сумигаз» від 28.10.2024 у справі №920/960/24 про зменшення пені та штрафу звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2023 рік та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 09 місяців 2024 року; задовольнити клопотання АТ «Сумигаз» про зменшення пені та штрафу у справі №920/960/24 та зменшити заявлені до стягнення суми пені та штрафу на 95%.
18.11.2024 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 10:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 18.11.2024 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 21.11.2024 у справі №920/960/24 призначено підготовче судове засідання на 23.12.2024, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
23.12.2024 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 14:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 24.12.2024 у справі №920/960/24 призначено підготовче судове засідання на 09.01.2025, 12:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
01.09.2025 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 12:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 09.01.2025 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 10.01.2025 у справі №920/960/24 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2025, 12:15, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
29.01.2025 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 12:15, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 29.01.2025 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 30.01.2025 у справі №920/960/24 призначено підготовче судове засідання на 10.03.2025, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.03.2025 позивач подав заяву (вх №1000), в якій позивач зазначив, що позивач підтримує позовну заяву та просить позов задовольнити. Водночас, у зв'язку з значним навантаженням та перебування відповідального представника позивача на лікарняному, позивач просить розглядати справу без участі представника позивача.
У підготовчому судовому засіданні 10.03.2025 у порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:
-задоволено заяву відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов (вх №3804 від 21.08.2024); продовжено відповідачу строк на подання відзиву;
- прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив на позов (вх №2589 від 30.08.2025);
- поновлено процесуальний строк на подання відповіді на відзив; прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив (вх №2647 від 06.09.2025);
-закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.04.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача.
Ухвалою від 11.03.2025 повідомлено позивача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 14.04.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача.
14.04.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 14.04.2025 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 15.04.2025 у справі №920/960/24 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.05.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
14.05.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 14.05.2025 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 16.05.2025 у справі №920/960/24 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.06.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
18.06.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 18.06.2025 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 19.06.2025 у справі №920/960/24 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.08.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
06.08.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі №920/960/24.
Ухвалою від 07.08.2025 у справі №920/960/24 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.09.2025, 11:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 03.09.2025 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про оголошення перерви.
У судовому засіданні 03.09.2025 розпочато розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 03.09.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 16.09.2025, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача.
У судовому засіданні 16.09.2025 встановлено:
Представники сторін у судове засідання прибули. Позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Відповідач проти задоволення позову заперечував та просив у позові відмовити або зменшити штраф та пеню на 95%.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом продовжено розгляд справи по суті.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні суд здійснив перехід до стадії ухвалення та проголошення судового рішення та відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» (далі - продавець, позивач) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3285-ОГРМ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору цей договір (включаючи всі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим договором та Положенням про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2022 р. № 699) (далі - Положення).
Продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1 договору).
У пункті 3.11 договору встановлено, що сторони на підставі ч. 3. ст. 207 та ст.627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису Комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору.
Відповідно до п.4.3 договору покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з п.6.3 договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% (десять відсотків) від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.6.11 договору, сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/ електронного цифрового підпису (ЕЦП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, системи обміну електронним документами «M.E.Doc», Вчасно, тощо (п. 9.1 договору).
Відповідно до п.п.10.1 та 10.2 договору цей договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України та набуває чинності з дати надання покупцем одного з видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань за договором у порядку та відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. цього договору, та діє впродовж дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01 червня 2022 року.
Між сторонами спору до договору було укладено додаткові угоди №4 від 01 травня 2023 та №5 від 16 травня 2023, якими уточнено обсяги газу.
На виконання умов зазначеного договору, позивач, у період з червня 2022 року по вересень 2023 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 217051505,04 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, які додані до позову (т.1, а. с. 20-58).
Відповідно до матеріалів справи вказаний договір, додаткові угоди та акти до нього укладено між сторонами спору шляхом підписання цих документів в електронній формі електронними підписами представників та проставлення електронних печаток позивача та відповідача як юридичних осіб.
Вартість поставленого природного газу за договором за період з червеня 2022 року по вересень 2023 року відповідач сплатив частково у розмірі 172223262,28 грн.
05.06.2025 позивач направив відповідачу вимогу №119/4.1.2-29322-2024 про сплату заборгованості за договором, в якій позивач наголосив на необхідності сплати 44828242,76 грн основного боргу та нарахованих за неналежне виконання умов договору щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу 19629681,47 грн пені, 14165997,79 грн штрафу, 1296374,16 грн інфляційних втрат, 1496980,40 грн 3% річних (докази направлення додані до матеріалів справи, т.1, а.с. 113-114).
Зазначену вимогу відповідач залишив без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно частини 2 абзац 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної договору є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину. Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Враховуючи правову природу укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу природний газ вартістю 217051505,04 грн за період з червня 2022 року по вересень 2023 року, в той час як відповідач порушивши умови договору вартість поставленого природного газу повністю і своєчасно не сплатив (частково сплачено 172223262,28 грн), чим заборгував позивачу 44828242,76 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 44828242,76 грн вартості поставленого газу суд визнає законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.
Щодо нарахування пені та штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 19629681,47 грн пені та 14165997,79 грн штрафу за зобов'язаннями січня-вересня 2023 року, здійснених за розрахунком, доданим до позову (т.1, а.с. 72-78).
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 6.3 договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% (десять відсотків) від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.6.11 договору, сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Суд, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені та штрафу за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленого природного газу, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 19629681,47 грн пені та 14165997,79 грн штрафу визнає законним та обґрунтованим.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку доданого до позову позивач просить стягнути з відповідача 1496980,40 грн 3% річних та 1296374,16 грн інфляційних нарахувань здійснених за розрахунком, доданим до позову (т.1, а.с.72-78).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1496980,40 грн 3% річних та 1296374,16 грн інфляційних нарахувань визнає законним та обґрунтованим.
Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу (вх №3245 від 23.10.2024) та доповнення до клопотання (вх №3564 від 15.11.2024), з урахуванням заперечень позивача щодо зазначеного клопотання (вх №3306 від 28.10.2024), суд зазначає наступне.
У поданому клопотанні відповідач зауважив, що АТ «Сумигаз» на момент укладення договору, заборгованість за яким є предметом спору, надавало послуги розподілу природного газу на території Сумської області та с. Мойка Краснокутського району Харківської області, тобто було Оператором ГРМ.
При цьому, укладення договору відбувалось на виконання рішення Уряду. Кабінетом Міністрів України 17 червня 2022 року було прийнято постанову № 699 «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», якою внесено зміни до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 222 (далі - Положення про ПСО), виклавши його в новій редакції. Зазначена постанова Уряду набрала чинності з 22 червня 2022 року.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Положення про ПСО з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" реалізує природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, на підставі договору купівлі-продажу природного газу за цінами та на умовах згідно з додатком 2.
Як зазначає відповідач, у Товариства не було фінансової можливості закуповувати природний газ для потреб ВТВ, в тому числі військових, за ринковою ціною, а тому відповідач був вимушений укласти договір, умови якого були затверджені Кабінетом Міністрів України, але за ціною 7,42 грн. за 1 куб.м за обсяги ВТВ, затверджені НКРЕКП, та за ціною 0,01 грн. - військові ВТВ.
У подальшому, на виконання пп.3 п.1.2.2 Додатку 2 Положення про ПСО та п.5.2.15 договору 30.06.2022 між АТ «Сумигаз» (Сторона 2), ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (Сторона 3) та АТ «Ощадбанк» (Сторона 1) був укладений договір про договірне списання №2.
Відповідач зазначив, що відповідно до Додатку 2 до Положення про ПСО і умов укладеного договору, розрахунки за договором могли здійснюватися тільки за умовами договору про договірне списання №2 від 30.06.2022, а саме: кожного банківського дня не пізніше 10 год. 00 хв. банк здійснює договірне списання грошових коштів за рахунок залишку коштів, наявного на рахунку клієнта станом на момент здійснення договірного списання, в сумі, що дорівнює 25,93 % від суми залишку грошових коштів, наявного на рахунку клієнта станом на 09 год. 30 хв., (розмір відсотку відповідає складовій нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат у тарифі на розподіл, затвердженому НКРЕКП), або в сумі залишку коштів, наявного на рахунку клієнта станом на момент здійснення договірного списання, якщо вона менша за суму списання за нормативом НКРЕКП.
Підпунктом 3 пункту 1.2.2 Додатку 2 передбачено, що банком списуються грошові кошти для виконання грошових зобов'язань оператора газорозподільної системи перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу в розмірі, що повинен дорівнювати відсотку складової нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат у тарифі на розподіл, затвердженому НКРЕКП. При цьому, відсоток списання коштів згідно з абзацом четвертим цього підпункту може бути переглянутий у виключних випадках, зумовлених воєнними діями в областях, де оператор газорозподільних систем провадить ліцензійну діяльність, за заявою оператора газорозподільної системи за погодженням із НКРЕКП.
Відповідач зазначає, що оскільки під час воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, з 24 лютого 2022 року на території Сумської області розпочались активні бойові дії, що тривали по квітень 2022 року, і подальшої оперативної та безпекової обстановки та таких чинників як:
- російський агресор не полишав прикордонну Сумську область, яка кожного дня потерпала від постійних артобстрілів та бомбардувань;
- 18 територіальних громад області входило до Переліку територій України, де тривають бойові дії, або які перебувають в окупації російських військ, розміщеному на сайті Мінреінтеграції;
- наявність суттєвих пошкоджень та руйнувань системи газопостачання на території області;
- наявність такого споживача як ТОВ «Брокенергія» (Охтирська ТЕЦ), який зазнав руйнування внаслідок авіаударів, і наразі ініціював питання щодо призупинення нарахування РЗП до моменту відновлення;
- прогнозоване недоотриманої тарифної виручки 56 млн. грн., що є суттєвим для життєдіяльності АТ «Сумигаз» як Оператора ГРМ;
- спричинення матеріальної шкоди Товариству внаслідок військової агресії російської федерації (повністю зруйнована адмінбудівля з обладнанням, ТМЦ, комп'ютерною технікою у м. Боромля (Боромлянський цех Охтирського відділення), майже повністю зруйновані адмінбудівля, гаражі, приміщення аварійно - диспетчерської служби, знищені автомобілі 22 шт., обладнання, комп'ютерна техніка та інші ТМЦ у м. Охтирка (технічна база Охтирського відділення), пошкоджені приміщення Товариства у м. Лебедин, викрадено 6 автомобілів, що належать АТ «Сумигаз» і т.п.), -
АТ «Сумигаз» звернулось до НКРЕКП із листом від 29.06.2022 за вих.№ 400007- Сл-5378-0622, в якому попросило зменшити відсоток списання грошових коштів для виконання грошових зобов'язань перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу з 25,93 % до 21,61%, що надавало б можливість АТ «Сумигаз» в умовах воєнного стану продовжувати виконувати покладені на нього як на Оператора ГРМ функції.
НКРЕКП листом від 30.06.2022 №5781/16.11/7-22 погодило перегляд списання коштів, визначеного абзацом четвертим підпункту 3 пункту 1.2.2 Додатку 1 до Положення про ПСО, з 25,93% до 21,61%., на підставі чого між АТ «Ощадбанк» (Сторона 1), АТ «Сумигаз» (Сторона 2) та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (Сторона 3) 07.07.2022 був укладений Додатковий договір №1 до Договору про договірне списання від 30.06.2022 №2.
Таким чином, як зазначає відповідач, АТ «Сумигаз» послідовно виконувало рішення Уряду та Регулятора ринку природного газу як при укладенні договору, так і при його виконанні. При загальній сумі договору 217051505,04 грн через договірне списання зі спеціального рахунку було сплачено 172223 650,89 грн, тобто 79,35 %.
Відповідач зазначає, що під час дії воєнного стану Товариство докладало усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в режимі безперебійного та безаварійного надання послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об'єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об'єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону. Аварійні бригади працювали на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечував аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу в найкоротший час та забезпечувало стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності.
Починаючи з 24.02.2022 в регіоні мали та мають місце руйнування газопроводів, що призводило до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на ремонт газорозподільних мереж, оскільки всі відновлювальні роботи, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів забезпечувались власними ресурсами та коштами незалежно від того, у чиїй власності заходиться газорозподільна система.
Відповідач наголошує, що зазначене вище свідчить про те, що здійснюючи діяльність з розподілу природного газу під час дії воєнного стану, Товариство функціонувало в умовах форс-мажорних обставин, при цьому, не маючи тарифних джерел фінансування відновлювало розподільчі газопроводи, транспорт, техніку за можливості, відновлювало та відновлює виробничі бази, оскільки від їх наявності і функціонування залежить якісне надання послуги розподілу природного газу.
Ще однією з підстав для зменшення неустойки відповідач зазначає зменшення обсягу розподіленого Товариством природного газу та обсягу отриманих грошових коштів за надані послуги розподілу природного газу через військову агресію.
Таким чином, відповідач наголошує, що від незалежних від АТ «Сумигаз» обставин в період дії воєнного стану було ускладнено отримання у повному обсязі на спеціальний розподільчий рахунок коштів, достатніх для повного погашення придбаного обсягу природного газу для потреб ВТВ, а державою в особі НКРЕКП жодних дій щодо компенсації різниці в тарифах не робилось. Крім того, на рівні держави в особі Верховної Ради України, Уряду були встановлені законодавчі норми, які не давали та не дають можливості Товариству своєчасно отримувати кошти від споживачів або спонукати їх до цього.
Крім того, відповідач звертає увагу суду, що постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1774 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (код ЄДРПОУ 03352432) зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 19 червня 2017 року №814, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1769 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Сумської області та села Мойка Богодухівського району Харківської області - колишньої території провадження діяльності з розподілу природного газу АТ «Сумигаз». Згідно п.9 додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 в редакції постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769 фактично діяльність з розподілу природного газу на території Сумської області та села Мойка Богодухівського району Харківської області здійснює ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії.
Таким чином, за рішенням Регулятора ринку природного газу Товариство було позбавлене основного виду діяльності - розподілу природного газу, і, відповідно, основного джерела фінансування своєї діяльності.
Відповідач наголошує, що відповідно до заявлених позовних вимог основний борг складає 44828242,76 грн, пеня та штраф заявлені до стягнення у розмірі 19629681,47 грн та 14165997,79 грн відповідно. Загальна сума штрафних санкцій, що заявлена до стягнення складає 33795679,26 грн, що складає 75,40% від суми основного боргу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто, частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов'язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (див. постанову Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц, тощо).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України.
Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.
Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Тобто право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов'язань; причин неналежного невиконання зобов'язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов'язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.
Вирішуючи питання зменшення пені та штрафу, суд виходить з того, що відповідачем доведено, що зазначені вище обставини суттєво вплинули та позбавили відповідача можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність.
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафних санкцій.
Суд вважає, що зменшення розміру пені та штрафу, на даний момент є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, враховуючи місцерозташування відповідача на території Сумської області.
З огляду на викладене, а також на встановлені у цій справі обставини, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, та надані позивачем заперечення, частково задовольняє клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу (вх №3245 від 23.10.2025) та зменшує розмір пені з 19629681,47 грн до 2000000,00 грн та розмір штрафу з 14165997,79 грн до 2000000,00 грн.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 44828242,76 грн основного боргу, 19629681,47 грн пені, 14165997,79 грн штрафу, 1296374,16 грн інфляційних втрат, 1496980,40 грн 3% річних. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення пені та штрафу, суд задовольняє позовні вимоги частково: в межах стягнення 44828242,76 грн основного боргу, 2000000,00 грн пені, 2000000,00 грн штрафу, 1296374,16 грн інфляційних втрат, 1496980,40 грн 3% річних. В іншому суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 847840,00 грн судового збору, розмір якого підтверджений платіжною інструкцією від 19.07.2024 №0000010834.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Враховуючи норму ч. 9 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 847840,00 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 03352432) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 40121452) 44828242,76 грн (сорок чотири мільйони вісімсот двадцять вісім тисяч двісті сорок дві грн 76 коп.) основного боргу, 2000000,00 грн (два мільйони грн 00 коп) пені, 2000000,00 грн (два мільйони грн 00 коп) штрафу, 1296374,16 грн (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч триста сімдесят чотири грн 16 коп.) інфляційних втрат, 1496980,40 грн (один мільйон чотириста дев'яносто шість тисяч дев'ятсот вісімдесят грн 40 коп.) 3% річних, а також 847840,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок грн 00 коп.) судового збору.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2025.
Суддя В.Л. Котельницька