адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
25.09.2025 р. Справа № 917/373/18(917/1794/25)
Cуддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57, код ЄДРПОУ 00232124,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавський автоагрегатний завод", 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57, код ЄДРПОУ 40651030,
про стягнення грошових коштів
в межах справи № 917/373/18
за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", м.Полтава, вул.Зіньківська, 57, ідент. код 00232124
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду Полтавської області № 917/373/18 від 15.01.2019 року (суддя Іванко Л.А.) Публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Розпорядженням керівника апарату суду 31.05.2023 року № 79 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/373/18 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/373/18 розподілено судді Білоусову С.М.
Суддя Білоусов С.М., ухвалою від 06.06.2023 року, прийняв справу № 917/373/18 до свого провадження.
Публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Авраменка Ігора Миколайовича звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавський автоагрегатний завод" про стягнення заборгованості за договором оренди цілісного майнового комплексу від 01.03.2019 року, а саме: 8 748 977,40 боргу по орендних платежах, 10 730 155,51 грн. відшкодування електроенергії, 1 292 240,66 грн. інфляційного збільшення, 328 999,92 грн. 3% річних та 249 836,07 грн. пені.
Крім того, у поданій позовній заяві ліквідатор просить суд відстрочити сплату судового збору в розмірі 320 253,14 грн за подання позову до ухвалення судового рішення у даній справі.
Розглянувши позовну заяву на її відповідність приписам Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162, 164, 172 встановлює низку вимог яким повинна відповідати позовна заява, яка подається до суду, а також додані до позовної заяви документи.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 3 ч. 2-1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ліквідатор просить стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 21 350 209,56 грн. за порушення умов договору від 01.03.2019 року оренди цілісного майнового комплексу.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року складає 3 028,00 грн.
Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 320 253,14 грн., проте, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, за подання позовної заяви, ліквідатор повинен був сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 170 801,68 грн (з урахуванням пониженого коефіцієнта).
Однак, ліквідатором до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, у позовній заяві ліквідатор просить відстрочити сплату судового збору в сумі 320 253,15 грн (1,5 %) за подання позову посилаючись на те, що позивач - ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" перебуває у процедурі банкрутства на стадії ліквідації, все майно банкрута знаходиться у заставі ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт".
Розглянувши вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Перелік умов відстрочення сплати судового збору є вичерпним.
Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі № 912/3514/20).
Так, із системного аналізу змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 940/2276/18).
У даному випадку ліквідатор подав позов від імені юридичної особи, а предметом спору є стягнення грошових коштів в порядку застосування наслідків невиконання договору, тобто стягнення, а не захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" в особі ліквідатора не відноситься до переліку осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а предмет позову не відноситься до вичерпного переліку, наведеного у п. 3 ч. 1 вказаної статті Закону, що зумовлює у цьому випадку відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору незалежно від майнового стану позивача.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Також судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2020 року у справі № 917/1423/19, де зазначено, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви з підстав викладених ліквідатором.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивач не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
При цьому, відмова у задоволенні клопотанні про відстрочення сплати судового збору у цій справі не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Саме по собі посилання позивача на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з негативним фінансовим станом та інші наведені обставини, не є підставою для відстрочення (звільнення) від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Одночасно, суд інформує позивача що згідно приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 20, 162, 164, 172, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" від 19.09.2025 року (вх. № 1863/25) про стягнення заборгованості - залишити без руху.
3. Надати заявнику строк 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 170 801,68 грн.
4. Роз'яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
5. Копію ухвали надіслати позивачу через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Білоусов С. М.