адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
26.09.2025 Справа № 917/1138/25
Суддя Кльопов І.Г., з урахуванням терміну перебування у відпустці, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури, проспект Свободи, 4а, м.Кременчук, Полтавська область, 39601 в особі Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Київська, 104, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область,39701
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс", вул.Польовий стан, 1, село Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701
про стягнення грошових коштів
встановив:
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури в особі Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" про стягнення 605 769,94грн. заборгованості за Договором оренди землі від 20.02.2019
Підставою для звернення до суду стало недоотримання орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 у розмірі 194 635,25 грн., за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 404 878,05 грн., за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 87 483,32 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
10.07.2025 за вхід. № 9158 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наступне.
- рішення Піщанської селищної ради про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки прийняте 09 липня 2021 року, то зазначене рішення, у відповідності до п. 271.2 ст. 271 ПК застосовується не раніше, ніж з 01 січня 2022 року;
- у п. 8 договору оренди землі від 20 лютого 2019 року сторони узгодили розмір орендної плати в розмірі 3% від НГО земельної ділянки. Так, договором оренди від 20 лютого 2019 року не передбачено можливості зміни в односторонньому порядку ставки орендної плати орендодавцем, то ставка в 5% від НГО може застосовуватись до правовідносин за цим договором не раніше ніж з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди, а саме - з від 01 липня 2024 року;
- ТОВ "Кремікс" не має заборгованості з орендної плати в розмірі 605769.94 гривень, а згідно розрахунків замість боргу у ТОВ "Кремікс" мається переплата в розмірі 236 009.32 гривень.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Між Піщанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕМІКС» (далі - відповідач, ТОВ «КРЕМІКС») 20.02.2019 укладено Договір оренди землі (далі - Договір), право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2019 (номер запису про інше речове право: 31939529).
Відповідно п. 1 Договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 3,7682 га з кадастровим номером 5322483800:02:000:0559 для ведення підсобного сільського господарства за межами населеного пункту села Піщане.
Пунктом 2 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована за даними загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, станом на 19.02.2019 становить 105 841,01 грн.
Договір укладено терміном на 10 років (п. 7 Договору).
Відповідно до п. 8 Договору орендна плата вноситься Орендарем на відповідний рахунок, у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, починаючи з 01.01.2020 відповідно рішення Піщанської сільської ради на поточний рік.
Згідно п. 9 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься рівними частками за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, якщо інше не встановлено законом. (п. 10 Договору)
Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом. (п. 12 Договору).
Відповідно п. 32 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Рішенням Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області 4 сесії 8 скликання від 16.02.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в оренду ТОВ «КРЕМІКС».
Пунктом 2 встановлено розмір орендної плати в 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5322483800:02:000:0559.
Пунктом 3 даного рішення зобов'язано ТОВ «КРЕМІКС» внести зміни до Договору оренди від 17.01.2019 шляхом укладення Додаткової угоди до Договору відповідно до чинного законодавства.
Рішенням Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.07.2021 затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5322483800:02:000:0559 та встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно технічної документації в розмірі 7 050 547,5333 грн.
Вказане рішення опубліковано на офіційному веб-сайту Піщанської сільської ради в
розділі «Офіційні документи».
Частиною 4 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» унормовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5322483800:02:000:0559, затверджена рішенням Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.07.2021, підлягає застосуванню з 15.07.2021.
У подальшому, рішенням Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.02.2022 внесено зміни до Договору оренди землі, укладеного між Піщанською сільською радою та ТОВ «КРЕМІКС», а саме пункт 2 договору викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,7682 га, кадастровий номер 532483800:02:000:0559 станом на 01.01.2022 становить 7 755 602, 63 коп.
Листом від 10.04.2024 № 02-24 № 809 Піщанська сільська рада звернулася до ТОВ «КРЕМІКС» з вимогою про приведення у відповідність до рішень Піщанської сільської ради від 16.02.2021 та від 09.07.2021 положень Договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.
Так, 01.07.2024, між Піщанською сільською радою та ТОВ «КРЕМІКС» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі від 07.06.2019, відповідно до якої п. п. 2, 8 викладено в новій редакції.
Зокрема, пунктом 2 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 373 808,70 грн; пунктом 8 урегульовано, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 468 690, 44 гривень в рік, що становить 5 % від нормативної грошової оцінки в рік із застосуванням в подальшому щорічних коефіцієнтів індекс нормативної грошової оцінки земель орендарем самостійно.
Так, відповідно до розрахунку, наданого Піщанською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області, сума недоотриманої сільською радою орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322483800:02:000:0559 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 53 232,89 грн, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 становить 194 635,25 грн, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 404 878,05 грн, за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 становить 87 483,32 грн.
Загальна сума недосплаченої орендної плати становить 605 769,94 грн. (розрахунок додається). Дана сума розрахована як різниця між розміром орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки згідно технічної документації із нормативної грошової оцінки з застосуванням коефіцієнтів індексації та сплаченої відповідачем орендної плати в бюджет громади в розрізі років.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За змістом частини дев'ятої статті 93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частинами першою - третьою статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 648 ЦК України).
Відповідно до частин першої - третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно із частиною другою статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
За змістом частини четвертої статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати.
Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.06.2024 по справі 914/2848/22 прийшла до висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога
про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Із системного аналізу приписів Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.
Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Натомість Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно норм ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, з урахуванням положень ст. 632 ЦК України, ст. 271, 289 ПК України та ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі» наявні підстави для стягнення із відповідача недосплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою та підтверджує обґрунтованість позовних вимог.
Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно задоволення позову не спростовує.
Одночасно суд вважає також за необхідне зауважити на тому, що питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Наведений порядок при поданні заступником керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області даного позову був дотриманий, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідними листами.
З метою підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді Кременчуцькою окружною прокуратурою 14.04.2025 за № 52-5487вих-25 на адресу Піщанської сільської ради Кременчуцького району скеровано повідомлення про виявлені прокуратурою порушення вимог законодавства та запропоновано самостійно вжити заходів на усунення порушень у розумний строк, у тому числі і в судовому порядку. прокурор зазначає, що на даний лист відповідь до окружної прокуратури не надходила.
Відповідно до листа 02-24/686 від 18.04.2025 Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області надала запитувані документи та повідомила, що сільською радою заходи щодо стягнення несплаченої орендної плати не вживалися. Окружною прокуратурою повторно листом від 23.04.2025 № 52-6096вих-25 запропоновано вжити відповідні заходи самостійно щодо захисту інтересів громади у судовому порядку.
На вказаний лист Піщанською сільською радою надано відповідь, що остання не має можливості самостійно звернутися з даним позовом, у зв'язку з відсутністю фінансування на оплату судового збору; не заперечує проти вжиття прокуратурою відповідних заходів у судовому порядку.
Отже, Піщанська сільська рада протягом тривалого часу не здійснювала захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо звернення з позовною заявою до суду, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Крім того, Кременчуцькою окружною прокуратурою заявлено клопотання про повернення з бюджету переплаченого судового збору в розмірі 1 817,31грн.
Так, при зверненні з даним позовом відповідно до платіжної інструкції № 2192 від 09.06.2025 Офісом Генерального прокурора сплачено судовий збір в сумі 9086,55 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, органами прокуратури сплачено за подачу даного позову судовий збір у сумі 9086.55 грн (605 769,94 * 1,5%= 9086.55 грн)
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання даної позовної заяви судовий збір складає 7 269,24 (9086, 55 грн * 0,8 = 7269,24 грн)
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору
повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, судовий збір у розмірі 1 817,31 грн., підлягає поверненню Офісу Генерального прокурора з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМІКС» (код ЄДРПОУ 30748505, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, село Піщане, вулиця Польовий стан, будинок 1) на користь Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 22547555, вул. Київська 104, с. Піщане, Кременчуцького району Полтавської області, 39701) 605 769,94 грн. несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею з кадастровим номером 5322483800:02:000:0559.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМІКС» (код ЄДРПОУ
30748505, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, село Піщане, вулиця Польовий стан, будинок 1) на користь Офісу Генерального прокурора (рахунок № UA058201720343190001000000164, код платника 00034051) судові витрати - судовий збір, сплачений за подання за подання позовної заяви у сумі 7269,24 грн.
4. Повернути Офісу Генерального прокурора (рахунок № UA058201720343190001000000164, код платника 00034051) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір згідно платіжної інструкції № 2192 від 09.06.2025 в сумі 1 817,31 грн.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Кльопов І.Г.