65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3121/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Репалова Ю.А.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Укрпошта» до Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради про стягнення заборгованості у розмірі 101119,31 грн., -
Акціонерне товариство “Укрпошта» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради про стягнення заборгованості у розмірі 101119,31 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.
Так, позивач зазначає, що 20.06.2024 року між Акціонерним товариством “Укрпошта» (виконавець) та Управлінням праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради, (замовник) укладено договір № 192 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується протягом дії договору надати замовникові послуги з доставки та виплати державних грошових допомог за переліком виплат (КПКВК), що визначений в додатку № 6 до договору “Специфікація», виплата яких передбачена законодавством за бюджетні кошти на підставі відомостей на виплату грошової допомоги та за разовим дорученням на виплату допомоги, а замовник-прийняти і оплатити послуги.
При цьому позивач вказує, що 09.04.2024 року згідно з даними реєстру назву та місцезнаходження відповідача змінено на Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради за місцезнаходженням: 73003, Херсонська область, Херсон, вул. Примаченка Володимира, буд. 8.
Між тим позивач зауважує, що договір набирає чинності з дня його укладення сторонами та діє до 31 грудня 2022 року включно, що передбачено п. 11.1 договору. Згідно з п. 11.2 умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до його укладення, а саме з 01 січня 2022 року.
Наразі позивач стверджує, що ціна договору визначена у п 4.1 та становить 267042,01 грн. Натомість, як вказує позивач, п. 5.2 договору встановлено, що замовник здійснює оплату за надані послуги за відомостями та разовими дорученнями за чинними тарифами, затвердженими на момент надання таких послуг, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних актів звірення розрахунків, на поточний рахунок виконавця, зазначений у додатку № 6 договору. При цьому позивач додає, що у реквізиті “Призначення платежу» платіжного доручення замовник зобов'язаний зазначити “Перерахування поштового збору» з зазначенням виду грошової допомоги та виплатного періоду.
Додатково позивач зазначає, що тарифи визначаються Кабінетом Міністрів України та залежать від типу населеного пункту де надається послуга. Так, Постановою КМУ № 987 від 04.12.2019 року визначено, що тарифи на оплату послуг пов'язаних з виплатою і доставкою пенсій та грошових допомог населенню в готівковій формі становлять 1,3 % при наданні послуги у міст та 2,65 % при наданні послуги у селі чи селищі міського типу.
Між тим позивач посилається на п. 6.6 договору, відповідно до якого виплатним періодом для виплати грошової допомоги за відомостями є період щомісяця з 4 по 25 число включно. Також позивач зазначає, що згідно з п. 5.4 договору після завершення виплатного періоду виконавець здійснює формування зведених звітів про виплату грошової допомоги, на підставі останніх замовник складає акт звірення розрахунків за зразком, наведеним в додатку № 12 до договору “Акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги», який, в тому числі, є первинним документом, що підтверджує обсяг сум виплаченої грошової допомоги та вартість послуг, наданих виконавцем.
Крім того, позивач стверджує, що пунктом 5.7 договору регламентовано, що з моменту підписання сторонами акту звірення розрахунків послуги вважаються прийнятими замовником в повному обсязі за зазначений в ньому період.
Також позивач зауважує, що в договорі вживаються терміни та інтегровано механізми, що передбачені “Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку», затвердженого постановою КМУ від 21 грудня 2020 року № 1279 ( в редакції чинній на момент укладення договору), яким визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Позивач вказує, що відповідно до п. п. 40 та 41 Порядку № 1279 уповноваженим органом звіряються суми виплачених і невиплачених пенсій, грошової допомоги за відомостями, списками, разовими дорученнями, про що у зведеному звіті робиться відповідна відмітка та складається акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги згідно з додатком 11 у двох примірниках. За результатами звірення розрахунків проводяться остаточні розрахунки між уповноваженим органом та уповноваженою організацією.
Наразі позивач наголошує на обов'язку замовника здійснювати своєчасне перерахування грошової допомоги для надання послуг і послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу та оплату вартості послуг, наданих в межах договору, що закріплений п.7.1.3. договору.
Проте, як зазначає позивач, в порушення умов договору, відповідачем згідно з актами звіряння розрахунків з виплати пенсій, соціальних допомог до договору № 192 від 10.02.2022 року за червень 2022 року, які було підписано сторонами в 2024 році, у відповідача виникла заборгованість перед АТ “Укрпошта» в загальному розмірі 101119,31 грн., що підтверджується: актом звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги (виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі) за травень 2022 року станом на 2024 рік на суму 61122,02 грн.; актом звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги (виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення окремим категоріям населення) за травень 2022 року станом на 2024 рік на суму 39997,29 грн.
При цьому, за ствердженням позивач, вказані вище акти підписані обома сторонами у встановленому порядку, інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб, що, на думку позивача, свідчить про визнання боржником такого боргу.
Крім того, позивач зазначає, що 20.11.2024 року останній звернувся до відповідача з листом № 1.05.002.121.-33007-24, яким повідомив про повернення невиплачених коштів на відповідні рахунки Уповноваженого органу УПСЗН Центральної районної у м. Херсон ради та проханням погасити заборгованість по поштовому збору у розмірі 101119,31 грн., проте вказаний лист-вимогу залишено без належного реагування, а зобов'язання щодо оплати вартості послуг, наданих в межах договору не виконано.
Також позивач вказує, що 31.07.2025 року товариством спрямовано на адресу відповідача претензію № 1.05.002.121.-29392-25 з вимогою погасити заборгованість по поштовому збору у розмірі 101119,31 грн., однак жодних дій щодо врегулювання вказаного питання шляхом оплати вартості послуг станом на момент звернення з позовом до суду стороною відповідача не вчинялося.
Поміж тим позивач зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків є письмовим доказом і оскільки він складений за результатом проведення ряду господарських операцій, його зміст може вказувати на наявність заборгованості.
Додатково позивач посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, в якій зазначено, що акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб, крі того подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Укрпошта» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3121/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26 серпня 2025 р. о 10:30 год.
20.08.2025 р. від Акціонерного товариства “Укрпошта» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 26034/25), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість представнику позивача - Репаловій Юлії Анатоліївні брати участь у засіданні, призначеному на 26.08.2025 року о 10:30 год. та всіх наступних судових засіданнях у справі 916/3121/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2025 р. задоволено заяву Акціонерного товариства “Укрпошта» про участь у судовому засіданні по справі № 916/3121/25, яке призначене на 26 серпня 2025 р. о 10:30 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Судове засідання, призначене на 26.08.2025 р. о 10:30 год., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Петрова В.С. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 р. призначено розгляд справи на 23.09. 2025 р. об 11:00 год.
11.09.2025 р. від Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28228/25), у якому відповідач просить суд поновити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву по справі № 916/3121/25; заявлені позовні вимоги задовольнити частково, відстрочити виплату заборгованості Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Херсона ради за договором від 10 лютого 2022 року № 192 на один рік до виділення у наступному бюджетному році додаткового фінансового ресурсу для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік в сумі 101119,27 грн. без сплати судового збору; просить суд розгляд справи провести без їх участі на підставі наявних документів, посилаючись на наступне.
Так, відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає частково та посилається на п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Отже, як стверджує відповідач, між сторонами у справі дійсно існували договірні відносини, згідно з якими позивач виконував виплати та доставку грошових допомог відповідача.
Так, відповідач наголошує, що договір про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог від 10 лютого 2022 року № 192 між АТ “Укрпошта» та Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Херсона ради було укладено з бюджетним призначенням на 2022 рік, термін дії якого визначено з дня його укладення сторонами та діє до 31 грудня 2022 року включно.
Відповідач зауважує, що кошти для забезпечення оплати послуг виконавцю замовником були заплановані та виділені Міністерством соціальної політики України і затверджені у кошторисі установи у 2022 році. Оплата за надані відповідно до договору послуги здійснювалась на підставі підписаних актів звіряння розрахунків, які, в свою чергу, складаються на підставі зведених звітів про виплату грошової допомоги, сформованих та поданих виконавцем відповідно відомостей, зазначених в прийнятих за звітний період формах 103-1.
Також відповідач стверджує, що у зв'язку з відсутністю зведених звітів про виплату грошової допомоги, управління не мало підстав для складання актів звіряння розрахунків та оплати винагороди за надані послуги у 2022 році відповідно до діючого договору, про що неодноразово в телефонному режимі повідомлялося уповноваженому представнику виконавця. В подальшому, як повідомляє відповідача, після закінчення бюджетного 2022 року залишок не використаних коштів перерахований до Державного бюджету України, тобто, на думку відповідача, заборгованість за вищезазначеним договором виникла не з вини замовника, а через несвоєчасне надання виконавцем документів про виконані послуги.
Крім того, відповідач вказує, що акти звіряння розрахунків за період лютий-червень 2022 року складені та підписані у 2024 році. Оскільки, за ствердженням відповідача, термін дії договору закінчився, а в бюджетних програмах не передбачена виплата по заборгованостям 2022 року, управління не має можливості здійснити оплату заборгованості, адже відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Наразі відповідач зазначає, що після підписання у 2024 році актів звіряння розрахунків сума, що підлягає поверненню замовнику складає 101119,27 грн., аналогічні доводи були направлені у встановлені законом терміни на адресу АТ “Укрпошта» листами-відповідями від 05.08.2025 року № 0928, від 22.08.2025 року № 0961 з пропозицією відтермінування оплати заборгованості до вирішення Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України питання бюджетного фінансування та виділення коштів на погашення вищевказаної заборгованості за 2022 року.
Крім того, відповідач просить суд при ухваленні рішення врахувати те, що видатки Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Херсона ради фінансуються з Державного Бюджету України, тому до вирішення питання про виділення додаткового фінансового ресурсу для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік, сплати боргові зобов'язання за договором від 10 лютого 2022 року № 192 з об'єктивних причин не має можливості.
При цьому відповідач додатково зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Херсона ради не ухилялось від виконання своїх фінансових зобов'язань, оскільки борг виник не з його вини, а також робило все від нього залежне задля врегулювання питання щодо погашення заборгованості, що підтверджується листами від 05.08.2025 року № 0928, від 07.08.2025 року № 28-01-01-2-2430/0/25/28-01.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України відстрочити виплату заборгованості Управлінням праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Херсоні ради за договором від 10 лютого 2022 року № 192 на один рік до виділення у наступному бюджетному році додаткового фінансового ресурсу для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік, без сплати судового збору.
Статтею 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
10 лютого 2022 року між Акціонерним товариством “Укрпошта» (виконавець) та Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради (правонаступник - Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради) (замовник) укладено договір № 192 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог, відповідно до п. 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом дії договору надати замовникові послуги (ДК 021:2015-64110000-0 поштові послуги) з доставки та виплати державних грошових допомог за переліком виплат (КПКВК), що визначений в додатку № 6 до договору “Специфікація», виплата яких передбачена законодавством за бюджетні кошти на підставі відомостей на виплату грошової допомоги та за разовими дорученнями на виплату допомоги, а замовник - прийняти i оплатити послуги.
Пунктом 3.1 договору № 192 від 10.02.2022 року передбачено, що виконавець надає замовнику послуги та послугу з пересилання внутрішнього поштового переказу, якість яких відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до п. 4.1 договору № 192 від 10.02.2022 року ціна договору становить 267042,01 грн. без ПДВ, оскільки постачання послуг та послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу звільнене від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.1.4 ст. 197 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 4.2 договору № 192 від 10.02.2022 року обсяги закупівлі послуг, послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу та, як наслідок, ціна договору можуть бути зменшені залежно вед реального фінансування видатків замовника, про що останній письмово повідомляє виконавця.
Умовами п. 5.1 договору № 192 від 10.02.2022 року визначено, що грошова допомога перераховується замовником на поточний рахунок виконавця зазначений в додатку № 6, не пізніше за 2 дні до початку виплатного періоду. У paзi надання додаткових відомостей, проведення виплат за разовими дорученнями грошова допомога перераховується на зазначений в цьому пункті поточний рахунок не пізніше ніж за 2 робочих дня до дати, вказаної у виплатних документах. При цьому у реквізиті “Призначення платежу» платіжного доручення замовник зобов'язаний зазначати нормативно-правовий документ, регулюючий надання грошової допомоги, вид грошової допомоги та виплатний період.
В п. 5.2 договору № 192 від 10.02.2022 року сторони погодили, що замовник здійснює оплату за надані послуги за відомостями та разовими дорученнями за чинними тарифами, затвердженими постановою Кабінету Miністрів України, яка діє станом на момент надання таких послуг, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних актів звірення розрахунків, на поточний рахунок виконавця, зазначений у додатку № 6 до договору. При цьому у реквізиті “Призначення платежу» платіжного доручення замовник зобов'язаний зазначати “Перерахування поштового збору» з зазначенням виду грошової допомоги та виплатного періоду.
Положеннями п 5.3 договору № 192 від 10.02.2022 року визначено, що оплата послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу здійснюється замовником не пізніше дати надання форми 103-1 та приймання виконавцем від замовника внутрішнього поштового переказу. Плата за послуги з пересилання обчислюється за тарифами виконавця, діючими на момент надання замовником Форми 103-1, які опубліковані на веб-сайті виконавця, що розміщений за посиланням https://www.ukrposhta.ua/ua. Сума внутрішніх поштових переказів та плата за послуги з пересилання, перераховуються замовником з поточного рахунку № НОМЕР_1 платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця № НОМЕР_2 . При цьому у реквізиті “Призначення платежу» платіжного доручення замовник зобов'язаний зазначати номер Форми 103-1, номер i дату договору.
Приписами п. 5.4 договору № 192 від 10.02.2022 року заначено, що після завершення виплатного періоду виконавець здійснює формування зведених звітів про виплату грошової допомоги (додаток 10 до Порядку), на підставі останніх, замовник складає акт звірення розрахунків за зразком, наведеним в додатку № 12 до договору “Акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги», який, в тому числі, є первинним документом, що підтверджує обсяг сум виплаченої грошової допомоги, вартість послуг, наданих виконавцем.
Так, п. 5.5 договору № 192 від 10.02.2022 року передбачено, що якщо після завершення виплатного періоду до кінця місяця надходять додаткові списки на виплату грошової допомоги або у випадку продовження виплатного періоду до кінця поточного місяця згідно з відповідним листом замовника, то зведений звіт про виплату надається замовнику не пізніше другого робочого дня наступного місяця або в термін зазначений у відповідному листі на продовження виплати. Якщо 2 число наступного місяця припадає на вихідний або святковий день звітні документи надаються наступного робочого дня.
Відповідно до п. 5.7 договору № 192 від 10.02.2022 року акт звірення розрахунків надається на підпис виконавцю не пізніше 7-го числа місяця, наступного за звітним. Виконавець підписує акт звірення та повертає один примірник замовнику протягом 2-х робочих днів від дня його отримання. З моменту підписання сторонами акту звірення розрахунків послуги вважаються прийнятими замовником в повному обсязі за зазначений в ньому період.
В п. 5.11 договору № 192 від 10.02.2022 року закріплено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг від Виконавця, підписує його, скріплює печаткою (за наявності) та надсилає примірник підписаного акту або передає власноручно на зворотну адресу виконавцю або у разі не відповідності даних акту наданих послуг обсягу наданих послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу згідно з формою 103-1 за звітний період, в цей же строк надає письмові мотивовані зауваження до акту наданих послуг виконавцю.
За умови своєчасного надсилання акту наданих послуг виконавцем та не отримання останнім від Замовника підписаного сторонами примірника акту наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання до 15 числа місяця, наступного за звітним, такий акт є узгодженим у надісланій редакції, а послуги з пересилання внутрішнього поштового переказу вважаються наданими належної якості та в строк, обумовлений договором, в обсязі та на загальну суму, зазначені в такому акті наданих послуг. Сторони домовились, що належним підтвердженням редакції надісланого акту є третій примірник зазначеного акту, а узгоджений таким чином є будь-який примірник акту.
Згідно з п. 7.1 договору № 192 від 10.02.2022 року замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно i в повному обсязі сплачувати за надані в межах договору послуги та послуги з пересилання внутрішнього поштового переказу відповідно до бюджетних призначень; приймати надані в межах договору послуги та послуги з пересилання внутрішнього поштового переказу згідно з наданими виконавцем зведеними звітами та підписаними сторонами актами звірення та актами наданих послуг; здійснювати своєчасне перерахування грошової допомоги для надання послуг i послуг з пересилання внутрішнього поштового переказу та оплату вартості послуг, наданих в межах договору.
Відповідно до п. 7.4.1 договору № 192 від 10.02.2022 року виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за послуги, що надаються в межах договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором (п. 8.1 договору № 192 від 10.02.2022 року).
У випадку виникнення cпopів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати ix шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 10.1 договору № 192 від 10.02.2022 року).
Згідно з п. 11.1 договору № 192 від 10.02.2022 року останній набирає чинності з дня його укладення сторонами та діє до 31 грудня 2022 року включно.
Пунктом 11.2 договору № 192 від 10.02.2022 року зазначено, що умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до його укладення, а саме з “01 січня» 2022 року (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Так, п. 11.3 договору № 192 від 10.02.2022 року визначено, що у випадку розірвання цього договору сторони повинні в термін 30-ти банківських днів з дати розірвання повністю провести вci взаєморозрахунки i платежі.
Відповідно до п. 11.4 договору № 192 від 10.02.2022 року якщо сторони не проведуть розрахунки між собою до закінчення дії договору, то грошові зобов'язання сторін, які виникли під час дії договору, зберігають чинність після закінчення дії договору - до моменту їx повного виконання сторонами.
Пунктом 12.5 договору № 192 від 10.02.2022 року визначено, що сторони зобов'язані вчасно повідомити одна одну про зміни, що можуть вплинути на реалізацію договору та виконання зобов'язання за ним.
Згідно з п. 12.19 договору № 192 від 10.02.2022 року невід'ємною частиною договору є наступні додатки до нього: додаток № 1 до договору “Умови електронного документообігу»; додаток № 2 до договору “Умови передачі інформації про виплату грошових допомог»; додаток № 3 до договору “Зразок реєстру невиплаченої грошової допомоги»; додаток № 4 до договору “Зразок форми № 103-1 “Список згрупованих поштових переказів»; додаток № 5 до договору “Зразок Акту приймання-передачі наданих послуг»; додаток № 6 до договору “Специфікація»; додаток № 7 до договору “Перелік структурних підрозділів виконавця, до яких надаються разові доручення на виплату допомог»; додаток № 8 до договору “Вимоги до електронного вигляду cписків згрупованих поштових переказів за формою 103-1»; додаток № 9 до договору “Інструкція щодо порядку використання засобів кваліфікованого електронного підпису»; додаток № 10 до договору “Перелік структурних підрозділів виконавця, до яких надаються списки згрупованих поштових переказів за формою 103-1 виходячи з нижченаведеної зони територіального обслуговування замовника»; додаток № 11 до договору “Зразок графіку виплати грошової допомоги за адресами проживання одержувачів»; додатку № 12 до договору “Зразок акту звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги».
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 (надалі - Порядок), визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Відповідно до п. 4 Порядку для здійснення виплати одержувачам пенсій, грошової допомоги уповноваженими органами в порядку, передбаченому Законом України “Про публічні закупівлі», укладаються з уповноваженими організаціями договори про виплату та доставку пенсій, грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України. Договори укладаються між уповноваженою організацією та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення); уповноваженою організацією та Пенсійним фондом України і головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договір від 10.02.2022 № 192 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог, відповідно до якого виконавець зобов'язується протягом дії договору надати замовникові послуги (ДК 021:2015-64110000-0 поштові послуги) з доставки та виплати державних грошових допомог за переліком виплат (КПКВК), що визначений в додатку № 6 до договору “Специфікація», виплата яких передбачена законодавством за бюджетні кошти на підставі відомостей на виплату грошової допомоги та за разовими дорученнями на виплату допомоги, а замовник - прийняти i оплатити послуги.
Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак підпадає під правове регулювання глави 63 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог від 10.02.2022 року є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України. В свою чергу згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, як встановлено судом та зазначається сторонами, договір про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог виконано повністю зі сторони позивача, тобто позивачем надано відповідачу послуг з доставки та виплати державних грошових допомог за переліком виплат, що визначений в додатку № 6 до договору “Специфікація», виплата яких передбачена законодавством за бюджетні кошти, жодних претензій та зауважень зі сторони замовника щодо надання послуг заявлено не було.
Положеннями п. 4.1 договору від 10.02.2022 року передбачено, що ціна договору становить 267042,01 грн. та відповідно до п. 5.2 договору замовник здійснює оплату за надані послуги за відомостями та разовими дорученнями (далі - поштовий збip) за чинними тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України, яка діє станом на момент надання таких послуг, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних актів звірення розрахунків, на поточний рахунок виконавця, зазначений у додатку № 6 до договору. При цьому у реквізиті “Призначення платежу» платіжного доручення замовник зобов'язаний зазначати “Перерахування поштового збору» з зазначенням виду грошової допомоги та виплатного періоду.
Відповідно до п. 40 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку № 1279 уповноваженим органом звіряються суми виплачених і невиплачених пенсій, грошової допомоги за відомостями, відомостями за списками, разовими дорученнями, про що у зведеному звіті робиться відповідна відмітка та складається акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги (далі - акт) згідно з додатком 11 у двох примірниках.
Акт складається не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним, підписується керівником, головним бухгалтером уповноваженого органу та разом із завіреним зведеним звітом передається до уповноваженої організації. Акт і зведений звіт можуть бути передані до уповноваженої організації в електронному вигляді з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» і “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Після звірення уповноваженою організацією акт, підписаний керівником і головним бухгалтером уповноваженої організації, повертається відповідному уповноваженому органу.
У разі виявлення помилок у виплатних документах, а також порушень порядку виплати пенсії, грошової допомоги з вини працівників уповноваженої організації уповноважений орган письмово повідомляє про це уповноваженій організації. Уповноважена організація в день надходження такого повідомлення з'ясовує причини виникнення помилок і розбіжностей у сумах, вживає заходів до їх усунення.
За результатами звірення розрахунків проводяться остаточні розрахунки між уповноваженим органом та уповноваженою організацією (п. 41 Порядку).
Із наявного в матеріалах справи акту звірення розрахунків з виплат пенсій, грошової допомоги станом на 2024 року за червень 2022 року (а.с. 8) вбачається, що заборгованість зі сплати поштового збору уповноваженого органу - Управляння праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради становить 39997,29 грн.
При цьому відповідно до акту звірення розрахунків з виплат пенсій, грошової допомоги станом на 2024 року за червень 2022 року (а.с. 9) заборгованість зі сплати поштового збору уповноваженого органу - Управляння праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради становить 61122,02 грн.
Вказані акти за червень 2022 року підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток сторін договору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити надані послуги відповідно умов договору від 10.02.2022 р.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 101119,31 грн.
При цьому з огляду на невиконання відповідачем умов договору Акціонерним товариством “Укрпошта» направлено Управлінню праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради лист від 20.11.2024 р. за вих. № 1.05.002.121.-33007-24, в якому просило сплати заборгованість у розмірі 101119,31 грн. згідно з актами звіряння.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством “Укрпошта» була надіслана Управлінню праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради претензія за вих. № 1.05.002.121.-29392-25 від 31.07.2025 р., в якій позивач повідомив, що в порушення умов договору згідно з актами звірення розрахунків з виплати пенсій, соціальних допомог до договору № 192 від 10.02.2022 року за червень 2022 року за управлінням рахується дебіторська заборгованість у розмірі 101119,31 грн., яку просив сплати на банківський рахунок, зазначений у претензії, що підтверджується фіскальним чеком № 7300300730786 від 31.07.25 р.
Так, Управлінням праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради направлено АТ “Укрпошта» лист-відповідь від 22.08.2025 № 0961, в якому відповідач зазначив, що акти звірення розрахунків за період лютий-червень 2022 року складені та підписанні у 2024 році та оскільки термін дії договору закінчився, а в бюджетних програмах не передбачена виплата по заборгованостям 2022 року, управління не має можливості здійснити оплату заборгованості відповідно до п. 20 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України. Також управління вказало, що з метою вирішення питання стосовно оплати послуг виконавця відповідно до договору від 10 лютого 2022 року № 192 відповідачем до Міністерства соціальної політики України направлено листи від 09.12.2024 № 28-01-01-2-3050/0/24/28-01, від 18.02.2025 № 28-01-01-2-668/0/25/28-01, від 07.08.2025 № 28-01-01-2-2430/0/25/28-01 з клопотанням винайти можливість проведення розрахунку з АТ “Укрпошта» та виділити області у 2025 році додатковий фінансовий ресурс для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік. З огляду на викладене, Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради просило надати відтермінування оплати заборгованості до вирішення Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України питання бюджетного фінансування та виділення коштів та погашення даної заборгованості 2022 року.
Між тим несплатою позивачу у повному обсязі вартості наданих послуг в межах спірного договору № 192 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог від 10.02.2022 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за цим договором, що є недопустимим згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати наданих послуг (поштового збору) згідно спірного договору в сумі 101119,31 грн., яка не оспорюється відповідачем та визнається ним.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач
- визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
Наразі слід зазначити, що визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Враховуючи часткове визнання позову та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Акціонерного товариства “Укрпошта» про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні заборгованості у розмірі 101119,31 грн.
Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі “Горнсбі проти Греції» від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі “Іммобільяре Саффі» проти Італії» від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, “легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить “майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація “потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як “потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Разом з тим, суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що підставою, що унеможливлює виконання рішення суду, є відсутність видатків для виділення додаткового фінансового ресурсу для оплати заборгованості за 2022 рік, на підтвердження чого відповідачем надано виписку за 27.09.2022 р. з рахунку UA 308201720901320012000078601 за кодом програми - 2501030 “виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення», відповідно до якої вихідний залишок на рахунку станом на 27.09.2022 р. становить 3820,49 грн. Відповідно до виписки за даним рахунком за 01.01.2023 р. вихідний залишок становить 0 грн.
Крім цього, відповідач звертає увагу, що управління не ухилялося від виконання своїх фінансових зобов'язань та що борг виник не з його вини, а у зв'язку з тим, що позивачем не було вчасно надано зведені звіти, з огляду на що не вбачалося можливим скласти акти звіряння розрахунків. Також відповідач зазначає, що ним вживалися заходи з метою врегулювання питання з оплати заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом № 0928 від 05.08.2025 року, в якому просив вирішити питання механізму погашення заборгованості поштового збору перед АТ “Укпошта» в сумі 101119,31 грн за 2022 рік, оскільки дані програми на теперішній час закриті, а кредиторська заборгованість в Управлінні державної казначейської служби України відсутня.
Також відповідачем направлявся АТ “Укрпошта» лист від 22.08.2025 № 0961, в якому відповідач зазначив, що акти звіряння розрахунків за період лютий-червень 2022 року складені та підписанні у 2024 році, та оскільки термін дії договору закінчився, а в бюджетних програмах не передбачена виплата по заборгованостям 2022 року, управління не має можливості здійснити оплату заборгованості відповідно до п. 20 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України. З метою вирішення питання стосовно оплати послуг виконавця відповідно до договору від 10 лютого 2022 року № 192 відповідачем до Міністерства соціальної політики України направлено листи від 09.12.2024 № 28-01-01-2-3050/0/24/28-01, від 18.02.2025 № 28-01-01-2-668/0/25/28-01, від 07.08.2025 № 28-01-01-2-2430/0/25/28-01 з клопотанням винайти можливість проведення розрахунку з АТ “Укрпошта» та виділення області у 2025 році додаткового фінансового ресурсу для оплати послуг з доставки та виплати державних допомог, пільг та субсидій (поштовий збір) за 2022 рік. З огляду на викладене Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні просило надати відтермінування оплати заборгованості до вирішення Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України питання бюджетного фінансування та виділення коштів та погашення даної заборгованості 2022 року.
Додатково відповідачем надано до суду лист № 28-01-01-2-3050/0/24/28-01 від 09.12.2024 р., адресований Міністерству соціальної політики України, відповідно до якого управління просило надати роз'яснення стосовно механізму проведення розрахунків з АТ “Укрпошта» та передбачення додаткового фінансового ресурсу для оплати поштового збору. В подальшому відповідач повторно звертався до Мінсоцполітики з листом № 28-01-01-2-2430/2/25/28-01 від 07.08.2025 р. з аналогічним змістом.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладняється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника та беручи до уваги заперечення позивача на заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим своєчасного його виконання у розумінні ч. 2 ст. 331 ГПК України.
Суд також звертає увагу на те, що частиною 2 статті 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Беручи до уваги вище наведені обставини, суд дійшов висновку, що факт відсутності бюджетного фінансування у будь-якому випадку не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань щодо оплати поштового збору, оскільки відсутність відповідних асигнувань не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та “Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов'язують можливість надання відстрочки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі “Агрокомплекс проти України» зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для “законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить “майно» цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Отже, доводи заявника про відсутність видатків та бюджетних асигнувань не є безумовними винятковими підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що останнім не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення у цій справі відповідачеві будуть виділені з державного бюджету видатки задля погашення заборгованості в тому обсязі, який буде достатнім для виконання рішення суду.
Також суд звертає увагу заявника, що наведені ним доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язання внаслідок несвоєчасно наданням позивачем зведених звітів, з огляду на що не вбачалося можливим скласти акти звіряння розрахунків, у зв'язку з чим після закінчення 2022 бюджетного року залишок не використаних коштів перерахований до державного бюджету, не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Водночас заявником у розумінні наведених вище приписів законодавства не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.
З огляду на вище наведені обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, а також беручи до уваги обґрунтовані заперечення позивача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, але водночас відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у його заяві обставин, суд дійшов висновку, що не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області в даній справі та відмовляє у задоволенні заяви.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положенннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Укрпошта» обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат по справі з урахуванням визнання відповідачем позову на підставі ст. 130 ГПК України суд зазначає наступне.
З урахуванням того, що позовна заява подана в електронній формі через “Електронний суд» ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становила 2422,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» (3028 грн. х 0,8).
Так, позивачем сплачено судовий збір згідно з платіжною інструкцією № 7543949 від 31.07.2025 р. на суму 2422,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіл судових витрат у разі визнання позову визначено статтею 130 ГПК України та ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приписами ч. 2 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті відповідно до ст. ст. 129, 130,252 ГПК України, а також наявність підстав для повернення позивачу 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в іншій частині - 50% від ставки судового збору, що складає в сумі 1211,20 грн. (із урахуванням коефіцієнту 0,8 з огляду на подання позову через “Електронний суд» ЄСІТС).
Керуючись ст.ст. 129, 191, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “Укрпошта» до Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради про стягнення заборгованості у розмірі 101119,31 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради (73003, м. Херсон, вул. Примаченка Володимира, буд. 8; код ЄДРПОУ 37541984) на користь Акціонерного товариства “Укрпошта» (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; код ЄДРПОУ 21560045; рахунок № НОМЕР_3 , банк отримувача - ПАТ “ДОБУ», МФО 323475, код ЄДРПОУ 21560045) заборгованість у сумі 101119/сто одна тисяча сто дев'ятнадцять/грн. 31 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі у сумі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп.
3. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 37607526) на користь Акціонерного товариства “Укрпошта» (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; код ЄДРПОУ 21560045) 50 відсотків судового збору у розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 7543949 від 31.07.2025 р. на суму 2422,40 грн.
4. У задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення центральної районної у м. Херсоні ради про відстрочення виконання рішення суду відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 26 вересня 2025 р.
Суддя В.С. Петров