65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2813/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-СТРОЙ» (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, вул. Радужна, буд. 18, код ЄДРПОУ 43957685)
До відповідача: Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (65025, м. Одеса, просп. Володимира Великого, буд. 106, код ЄДРПОУ 26303235, електронна пошта peresip_ra@omr.gov.ua)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Букарова Т.О.
Представники сторін:
Від позивача: Мартиненко М.С. - на підставі ордера серії ВЕ №1162322 від 16.07.2025р.;
Від відповідача: Мельник О.О. (зал) - в порядку самопредставництва.
В засіданні брали участь:
Від позивача: Мартиненко М.С. - на підставі ордера серії ВЕ №1162322 від 16.07.2025р.;
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БП-СТРОЙ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості за Договором №689 від 19.10.2021р. у розмірі 1 377 734 грн 58 коп., інфляційних втрат у розмірі 264 795 грн 53 коп. та 3% річних у розмірі 63 527 грн 09 коп.
Ухвалою суду від 21.07.2024р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2813/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2025р.
08 серпня 2025р. до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, згідно якої він просить стягнути з Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ТОВ «БП-СТРОЙ» заборгованість у розмірі 1 377 734 грн. 58 коп.
Протокольною ухвалою суду від 21.08.2025р. відкладено підготовче засідання на 09.09.2025р. Протокольною ухвалою суду від 09.09.2025р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.09.2025р.
Позивач - ТОВ «БП-СТРОЙ», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві з рахуванням заяви про зміну предмету спору.
Відповідач - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, визнає позовні вимоги у повному обсязі згідно заяви, що надійшла до суду 03.09.2025р.
Позивач у справі - ТОВ «БП-СТРОЙ», зазначає, що 19 жовтня 2021 року між ним (Підрядник) та Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради (Замовник) було укладено Договір № 689, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту: облаштування спортивно-тренувального комплексу в районі житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Капітана Кузнецова, 93, 92 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов Договору; обсяг, склад, характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору договірна ціна робіт визначається кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною договору, складає 1 377 734 грн. 58 коп., в т.ч. ПДВ - 229 622 грн. 43 коп.
Позивач відмітив, що згідно з п.4.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форми № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
У відповідності до п.3.1. Договору (в редакції, яка викладена у Додатковій угоді № 5 від 27.12.2022 року до Договору № 689 від 19.10.2021 року) початок робіт: грудень 2021 року, закінчення: грудень 2023 року.
Також, позивач звернув увагу суду, що додатковою угодою №5 від 27.12.2022 року до Договору № 689 від 19.10.2021 року викладено у новій редакції Додаток № 1 до Договору «Графік виконання робіт» та Додаток № 2 «План фінансування за рахунок коштів міського бюджету; термін виконання робіт та період оплати цих робіт визначений як «січень-грудень» 2023 року.
Позивач зазначає, що листом за вих.№ 05/10-2 від 05.10.2022 р. він звертався до відповідача та просив прийняти Акти за формами КБ-2в, КБ-3, ПД-ИВР та повернути підписані екземпляри.
Сторонами були підписані та скріплені печатками форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форми № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Але, виконані роботи відповідачем не оплачені, заборгованість складає 1 377 734 грн 58 коп.
Позивач в обгрунтування позову також посилається на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 р. по справі № 420/12006/22, залишене в силі постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 р., як на підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором № 689 від 19.10.2021р.
На підставі наведеного вище, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 377 734 грн 58 коп.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, посилаючись на підтвердження факту виконання позивачем своїх зoбов'язань за Договором № 689 від 19.10.2021р.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 19.10.2021р. між ТОВ «БП-СТРОЙ» (Підрядник) та Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради (нова назва - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради) (Замовник) було укладено Договір №689, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту: облаштування спортивно-тренувального комплексу в районі житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Капітана Кузнецова, 93, 92, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов Договору; обсяг, склад, характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо будівельного підряду.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що додатковою угодою №5 від 27.12.2022 р. до Договору №689 від 19.10.2021 р. сторонами внесено зміни, а саме до п. 11.1: Договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2023р. або до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Також, додатковою угодою №5 від 27.12.2022 р. до Договору № 689 від 19.10.2021р. викладено у новій редакції п. 3.1. Договору, яким погоджено початок робіт: грудень 2021р., закінчення робіт: грудень 2023р. (Додаток №1 «Графік виконання робіт»).
Згідно з п. 7.1. Договору роботи, виконані Підрядником, приймаються Замовником за формою № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», який перевірено та підписано фахівцем з технічного нагляду.
Відповідно до ч. 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Стаття 882 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За матеріалами справи, сторони без зауважень підписали та скріпили печатками Акт приймання виконаних будівельних робіт» форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3.
Разом з тим, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024р. по справі № 420/12006/22, залишеним в силі постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 р., встановлено виконання ТОВ «БП-СТРОЙ» своїх зобовязань за Договором №689 від 19.10.2021р. в повному обсязі.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Отже, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором №689 від 19.10.2021р. щодо проведення капітального ремонту: облаштування спортивно-тренувального комплексу в районі житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Капітана Кузнецова, 93, 92 та надав всі передбачені Договором документи після закінчення робіт.
Згідно з п. 2.1. Договору договірна ціна робіт, визначається кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною договору, складає 1 377 734 гри 58 коп., в т.ч. ПДВ - 229 622 грн 43 коп.
Договірна ціна визначається на підставі вимог ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293. ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (п. 3.2. Договору).
Відповідно до 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форми № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». (Додаток №2 "План фінансування за рахунок коштів міського бюджету, який є невід'ємною частиною договору).
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що кінцева оплата виконаних робіт здійснюється за умови бюджетного фінансування видатків Замовника на зазначені потреби. Сторони погоджуються, що Замовник не несе відповідальності за порушення грошових зобов'язань при відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вже зауважив, що укладений між сторонами у даній справі Договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до ч.1 статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи все викладене вище, беручи до уваги визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «БП-СТРОЙ» до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості за Договором №689 від 19.10.2021р. у розмірі 1 377 734 грн 58 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до положень ст. 130 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 130, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-СТРОЙ» до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості за Договором №689 від 19.10.2021р. у розмірі 1 377 734 грн 58 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (65025, м. Одеса, просп. Володимира Великого, буд. 106, код ЄДРПОУ 26303235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-СТРОЙ» (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, вул. Радужна, буд. 18, код ЄДРПОУ 43957685) заборгованість за Договором №689 від 19.10.2021р. у розмірі 1 377 734 грн 58 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 333 грн.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БП-СТРОЙ» (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, вул. Радужна, буд. 18, код ЄДРПОУ 43957685) з державного бюджету судовий збір у розмірі 10 333 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №43 від 17.07.2025р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26 вересня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога