65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"22" вересня 2025 р. Справа № 916/3623/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, у справі
за позовом: Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65069, м. Одеса, вул. Краснова, 10; код ЄДРПОУ 0352855221) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1; код ЄДРПОУ 26597691),
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади, 7; код ЄДРПОУ 41143173),
до відповідача-2: Обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403),
про солідарне стягнення 9135170,90 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури - прокурор Кривельова Т.М.;
від Одеської міської ради - не з'явився;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - адвокат Панчошак О.Д.
Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд", Обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО», в якій просить суд стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" та з обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» до місцевого бюджету кошти у сумі 9135170,90 грн, з яких: 6145849,24 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 2396794,44 грн - інфляційні втрати та 592527,22 грн - 3 % річних.
Разом із позовною заявою до Господарського суду Одеської області керівником Київської окружної прокуратури міста Одеси було подано заяву про забезпечення позову, в якій з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову від 09.09.2025 (т. 1, а.с. 102-105) просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1) Накласти арешт на грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади, 7; код ЄДРПОУ 41143173), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади, 7; код ЄДРПОУ 41143173), у межах половини суми позовних вимог на загальну суму 4567585,45 гривень.
2) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади), 7; код ЄДРПОУ 41143173, лише в межах різниці між половиною суми ціни позову (4567585,45 гривень) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
3) Накласти арешт на грошові кошти, які належать обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство" (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОК "ЖБК "Пространство" (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403), у межах половини суми позовних вимог на загальну суму 4567585,45 гривень.
4) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство" (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403), лише в межах різниці між половиною суми ціни позову (4567585,45 гривень) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
В обґрунтування уточненої заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Отже, забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Амберелітбуд» та ОК «ЖБК «Пространство» станом на 15.08.2025 зареєстровано, в процесі припинення не перебувають, тобто продовжують вести господарську діяльність, витрачаючи кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.
У постанові Верховного Суду № 910/7029/21 від 18.10.2021 зазначено, що «умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».
При цьому, у постанові Верховного Суду складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 суд звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, за таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Прокурор вказує, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення
Прокурор наголошує, що накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідачів, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачами задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
Також прокурор на виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) повідомляє, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачам можуть бути спричинені збитки, немає.
Ухвалою суду від 08.09.2025 заяву (вх. суду № 2-1388/25 від 04.09.2025) керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі № 916/3623/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2025 об 11:30 год.
09 вересня 2025 року до суду від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшла уточнена заява про забезпечення позову.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
15 вересня 2025 року до суду від ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» надійшов відзив на уточнену заяву про забезпечення позову, в якому відповідач-2 просить суд відмовити у забезпеченні позову в повному обсязі, оскільки позивачем не наведено існування реальних ризиків подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення. Посилання позивача про наявність у нього підстав вважати, що у випадку не накладення арешту на грошові кошти, буде неможливо виконати рішення суду не підтверджено будь-якими доказами. Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення та відсутність у відповідача грошових коштів та майна. Також, позивач не надав доказів, які б свідчили про намір відповідача відчужувати рухоме чи нерухоме майно, чи намір провести ліквідацію підприємства. Накладення арешту на рахунки відповідача в банківських установах на період вирішення спору може призвести до блокування поточної господарської діяльності, призвести до незворотних руйнувань та завдати збитків на значно більшу вартість, однак у майбутньому не убезпечить від виконання чинних судових рішень. Крім того, позивачем не наведені пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Вказаний відзив відповідача-2 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
15 вересня 2025 року до суду від ТОВ "Амберелітбуд" надійшов відзив на уточнену заяву про забезпечення позову, в якому відповідач-1 надав аналогічні пояснення, викладені відповідачем-2 у відзиві на заяву про забезпечення позову.
Вказаний відзив відповідача-1 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 15.09.2025 суд протокольною ухвалою відклав розгляд заяви в судовому засіданні на 14:10 год. 17.09.2025.
16 вересня 2025 року до суду від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшли заперечення на відзив ТОВ "Амберелітбуд".
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Також 16.09.2025 до суду від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшли заперечення на відзив ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО».
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 вересня 2025 року до суду від ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» надійшла заява про вжиття заходів зустрічного забезпечення, в якому заявник просить суд зобов'язати керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення ухвали на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти на загальну суму 4567585,45 гривень.
Так, в обґрунтування вказаної заяви відповідач-2 зазначає, що з метою дотримання гарантії захисту майнових прав відповідача-2 на відшкодування можливих збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, можна дійти ґрунтовного висновку щодо доцільності вжиття зустрічних заходів забезпечення позову та зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти на загальну суму 4567585,45 гривень.
Вказану заяву відповідача-2 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 вересня 2025 року до суду від ТОВ "Амберелітбуд" надійшло клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення, в якому заявник просить суд застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання позивача - керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі визначеній судом в ухвалі Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/3623/25 про забезпечення у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.
Так, в обґрунтування вказаного клопотання відповідач-1 зазначає, що внаслідок ймовірно вжитих судом згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/3623/25 заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться його на розрахункових рахунках, в межах заявлених позовних вимог, відповідач фактично може бути позбавлений можливості користуватись грошовими коштами, що знаходяться на його розрахункових рахунках, що поставить його не тільки у скрутне матеріальне становище, а також унеможливить здійснення законної господарської діяльності, унеможливить оплати за договорами, виплати зарплатні, податків та зборів тощо. За таких обставин, застосування зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі (100 % ціни позову), дасть змогу частково забезпечити відшкодування збитків відповідача-1, спричинених забезпеченням позову. Такі заходи зустрічного забезпечення позову, згідно переконання відповідача-1, є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач-1 у зв'язку із забезпеченням позову.
Вказане клопотання відповідача-1 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
17 вересня 2025 року до суду від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Амберелітбуд" про зустрічне забезпечення.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Також 17.09.2025 до суду від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшли заперечення на заяву ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» про зустрічне забезпечення.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.09.2025 суд оголосив перерву в засіданні суду до 11:30 год. 22.09.2025.
22 вересня 2025 року до суду від ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» надійшла заява, в якій відповідач-2 повідомляє, що на рахунках відповідача-2 наявні станом на 19.09.2025 кошти в розмірі 35 тисяч гривень. Також на балансі відповідача-2 знаходиться група нежитлових приміщень загальною площею 395,1 кв.м., вартістю понад 5 млн. грн.
Вказану заяву відповідача-2 з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Представник Одеської міської ради та ТОВ "Амберелітбуд" у судове засідання 22.09.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Прокурор у судовому засіданні 22.09.2025 надав пояснення, в яких повністю підтримав та просив задовольнити уточнену заяву про забезпечення позову. У задоволенні клопотань відповідачів про застосування зустрічного забезпечення позову просив відмовити, з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» у судовому засіданні 22.09.2025 надав пояснення, в яких повністю заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, з підстав, викладених у відзиві.
Також представник ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» у судовому засіданні 22.09.2025 надав пояснення, в яких повністю підтримав та просив задовольнити заяву про застосування зустрічного забезпечення позову.
У судовому засіданні 22.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про забезпечення позову і повідомлено присутніх учасників справи про час складення повної ухвали.
Дослідивши заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Тобто, положення зазначеної статті пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Так, господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про солідарне стягнення з відповідачів на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету суму заборгованості у загальному розмірі 9135170,90 грн.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд в постанові від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 відзначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 08.07.2024 у справі № 916/143/24 дійшов висновку, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Суд враховує, що в цій справі існує спір щодо необхідності солідарної сплати відповідачами значної суми позивачу (до місцевого бюджету) в розмірі 9135170,90 грн, а викладена прокурором сукупність обставин дозволяє зробити висновок про доведеність обставин, які є достатніми та необхідними для стверджувального висновку щодо наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи останні правові позиції Верховного Суду (постанови від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 08.07.2024 у справі № 916/143/24) суд дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд в постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 зазначив, що саме відповідач повинен довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, а, зокрема, й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.
Однак, наразі відсутні докази, які свідчать, що застосований судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно в межах позовних вимог, утруднює або блокує господарську діяльність відповідачів та відповідно порушує права третіх осіб.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23.
Суд також звертає увагу, що надана 22.09.2025 відповідачем-2 заява від 19.09.2025 № 19/09 з інформацією про наявність на рахунках відповідача-2 грошових коштів в розмірі 35 тисяч гривень, свідчить про те, що на рахунках відповідача-2 наявна незначна сума грошових коштів, тобто є ознакою, що ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» тимчасово або назавжди не має грошей для покриття поточних витрат, оплати постачальникам, сплати боргів та виконання інших зобов'язань тощо. Це може призвести до неможливості провадити господарську діяльність, притягнення до відповідальності за борги, а також до банкрутства, якщо скрутна фінансова ситуація не буде вирішена.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів в межах суми позову 9135170,90 грн, є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов'язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).
Таким чином, з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, встановивши безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
Доводи відповідачів, викладені ними у відзиві на заяву про забезпечення позову в частині того, що позивач просить застосувати заходи забезпечення, які за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, є помилковими, оскільки прокурор просить суд накласти арешт на грошові кошти та нерухоме майно, яке належить відповідачам, а не передати кошти у власність позивача.
Крім того, повідомлення у заяві про забезпечення позову про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову не суперечить вимогам п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України та не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Інші доводи відповідачів, викладені ними у відзиві на заяву про забезпечення позову в частині невизнання вимог заяви, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Щодо клопотань відповідачів про зустрічне забезпечення, суд дійшов таких висновків.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову, який є однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Зазначена норма ГПК України узгоджується зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році, за змістом якої суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.
Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача (-ів), які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача (-ів). Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий "status quo" між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021, від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, від 16.12.2021 у справі № 911/1658/21, від 12.09.2022 у справі № 911/231/22, від 12.09.2022 у справі № 911/172/22, від 19.09.2022 у справі № 757/36870/20-ц).
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати рішення (дії) з декількох варіантів, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальних в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
З аналізу положень статті 141 ГПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Заходи зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає вирішення господарським судом питання щодо співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення прав, наявності та розміру понесення можливих збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і можливими збитками, покладено на заявника.
Саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на ряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).
До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, саме на заявника чинним законодавством покладено доведення факту наявності порушення, наявність та розмір понесених можливих збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і можливими збитками.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків (упущеної вигоди). Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та можливими збитками має бути прямим та безпосереднім.
Крім цього, здійснюючи судочинство суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
За приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином особа, звертаючись до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 ГПК України наявність можливого заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Суд зазначає, що обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
В свою чергу, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, що відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі № 757/36870/20-ц, від 22.02.2022 у справі № 509/2652/20 та від 17.11.2021 у справі № 487/4873/20.
Обґрунтовуючи клопотання про зустрічне забезпечення відповідачі зазначають про можливість завдання їм збитків.
Разом з тим при дослідження наданих доказів, судом встановлено, що відповідачі не надали будь-яких доказів, зокрема банківських виписок щодо залишків коштів на всіх їх банківських рахунках, які б свідчили про відсутність інших вільних від арешту коштів у сумах достатніх для здійснення законної господарської діяльності, зокрема у сумі більшій ніж сума забезпечення позову, про застосування якої просить прокурор - 4567585,45 гривень.
Суд вважає, що жодним з відповідачів не подано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підтвердження тих обставин, що майновий стан позивача або будь-які його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.
Крім того, Київська окружна прокуратура міста Одеси фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а Одеська міська рада фінансується переважно з доходів власного бюджету Одеської міської територіальної громади, які формуються за рахунок податкових надходжень, що за висновком суду свідчить про безпідставні сумніви відповідачів неможливості виконання рішення суду про відшкодування теоретичних майбутніх збитків.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів відповідачів щодо необхідності зустрічного забезпечення з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 та заяви відповідача-2 про зустрічне забезпечення позову у справі № 916/3623/25, оскільки заявниками не було надано доказів наявності фактичних обставин для вжиття заходів зустрічного забезпечення, на підставі яких суд міг би дійти висновку про понесення або реальну можливість понесення відповідачами збитків, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі № 916/3623/25 задовольнити повністю.
2. Вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
1) Накласти арешт на грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади, 7; код ЄДРПОУ 41143173), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади, 7; код ЄДРПОУ 41143173), у межах половини суми позовних вимог на загальну суму 4567585,45 гривень.
2) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади), 7; код ЄДРПОУ 41143173, лише в межах різниці між половиною суми ціни позову (4567585,45 гривень) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
3) Накласти арешт на грошові кошти, які належать обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство" (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОК "ЖБК "Пространство" (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403), у межах половини суми позовних вимог на загальну суму 4567585,45 гривень.
4) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство" (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403), лише в межах різниці між половиною суми ціни позову (4567585,45 гривень) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
3. Стягувачем за цією ухвалою є - Київська окружна прокуратура міста Одеси (65069, м. Одеса, вул. Краснова, 10; код ЄДРПОУ 0352855221).
4. Боржником-1 за цією ухвалою є - товариство з обмеженою відповідальністю "Амберелітбуд" (65016, м. Одеса, вул. Одеської громади, 7; код ЄДРПОУ 41143173).
5. Боржником-2 за цією ухвалою є - обслуговуючий кооператив «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» (65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, будинок 22; код ЄДРПОУ 43376403).
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набрала законної сили 22 вересня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 26.09.2025.
Суддя Нікітенко Сергій Валерійович