79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.09.2025 Справа № 914/2428/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС», м. Київ
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Хвильового 36», м. Львів,
про: стягнення 61 634,90 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Бутенко М.О.;
від відповідача: Шаповал О.В.;
Хід розгляду справи.
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Хвильового 36» про стягнення 61 634, 90 грн.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, ухвалою від 12.08.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні на 09.09.2025. Ухвалою від 09.09.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 23.09.2025.
У судове засідання 23.09.2025 з'явилася представник позивача в режимі відеоконференції, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимог задоволити. Представник відповідача з'явилася, надала заперечення по суті позовних вимог, просила в задоволенні таких відмовити.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 23.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС» просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Хвильового 36» відшкодування шкоди в порядку суброгації у розмірі 61 634, 90 грн завданої внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .; Посилається на те, що до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування майна №00032/004865 від 20.02.2023, в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У зв'язку із настанням 16.10.2023 страхової події, залиття зазначеної квартири, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 61 634, 90 грн, що підтверджується страховим актом та платіжними документами.
Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 61 634,90 грн виплаченого страхового відшкодування.
Правова позиція відповідача.
Згідно з поданим відзивом, відповідач ОСББ «Хвильового 36» заперечив проти позовних вимог, посилаючись на відсутність своєї вини у спричиненні залиття квартири на АДРЕСА_1 .
Відповідач зазначив, що 30.10.2023 комісією ОСББ було складено акт обстеження квартири, у якому зафіксовано факт залиття з технічного поверху внаслідок розпайки пластикової труби на стояку теплопостачання між муфтою МРВ та трубою. Водночас в акті прямо вказано, що ОСББ жодних робіт із пайки труб на технічному поверсі не виконувало.
На думку відповідача, зазначений акт не доводить наявність його вини, оскільки не встановлює причин розпайки труби, не містить оцінки технічного стану мереж, не відображає дефектів чи порушень експлуатації. Крім того, ОСББ проводило планові гідравлічні випробування перед початком опалювального сезону, що підтверджується актами. Відповідач вважає, що пошкодження могло виникнути з причин, які не перебувають у сфері його контролю, зокрема через коливання тиску в системі.
Крім того, відповідач зазначив, що утримання житлового будинку здійснюється ним у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (наказ №76 від 17.05.2005), Переліку послуг з утримання будинків (наказ №150 від 10.08.2004 ),Постанови КМУ №869 від 01.06.2011
В обґрунтування належного виконання обов'язків з утримання будинку ОСББ посилається на проведені планові огляди: загальний огляд від 31.03.2023, огляд після опалювального сезону від 01.05.2023, огляд перед опалювальним сезоном 2023- 2024 років, якими зафіксовано справний стан інженерних мереж та відсутність підтікань. Додатково відповідач подав акт готовності будинку до опалювального сезону від 31.08.2023, складений ЛМКП «Львівтеплоенерго», яким підтверджено належний технічний стан трубопроводів.
Таким чином, відповідач вважає, що ним належним чином виконувались обов'язки з утримання житлового будинку та інженерних мереж, а причинно-наслідковий зв'язок між його діями (чи бездіяльністю) та настанням збитків позивача відсутній.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як зазначає позивач, 20.02.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування майна № 00032/004865.
Предметом даного договору, згідно з п.1.4, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном за п.п. 2.2.1.-2.2.3. договору, а також з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю та/або її майну третіх осіб внаслідок володіння (користування або розпорядження) Страхувальником застрахованого майном, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 3.10 цього договору, він набуває чинності 21 лютого 2023 року та діє до 20 лютого 2024 року.
Даний договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
16.10.2023 настала страхова подія, а саме: затоплення водою застрахованого майна - за адресою: АДРЕСА_1 .
30.10.2023 комісією у складі голови правління ОСББ «Хвильового-36» Герман М. В., представника ОСББ «Хвильового-36» Крищака В. М., у присутності власника квартири ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , складено Акт про залиття. Згідно з актом, утримувачем горища за адресою 79059, м. Львів, вул. Хвильового, буд. 36, є ОСББ «Хвильового-36»; у поточному та попередньому роках ОСББ не виконувало робіт із пайки труб на технічному поверсі. Причиною залиття встановлено витік із технічного поверху внаслідок розгерметизації («розпайки») пластикової труби на стояку теплопостачання у місці з'єднання муфти МРВ із пластиковою трубою. 16.10.2023 настала страхова подія, а саме: затоплення водою застрахованого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
30.10.2023 складений представником АТ «СК «АРКС» на підставі Договору №00032/004865 від 20.02.2023 за участю Страхувальника ОСОБА_1 було складено Акт огляду застрахованого об'єкту, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (справа № 1/200/23/0007373). Характеристика та причина виникнення страхового випадку - прорив водопроводу системи опалення на горищі.
30.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду цієї заяви страховиком складено страхові акти № ARX3918985 та № ARX3918987 від 15.11.2023. Відповідно до додатку № 1 до страхового акта № ARX3918985 вартість відновлювального ремонту становила 63 134,90 грн. На підставі цього акта позивач здійснив страхову виплату у розмірі 61 634,90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1015390 та № 1015394 від 16.11.2023 на суми 46 226,16 грн та 15 408,74 грн відповідно.
Відповідно до Додатку № 1 до страхових актів, вартість відновлювального ремонту складає 63 134, 90 грн.
На підставі вище зазначених страхових актів АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 61 634, 90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1015390 та № 1015394 від 16.11.2023 на суму 46 226, 16 грн та 15 408, 74 грн відповідно.
Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування за страховим актом №ARX3918985 від 15.11.2023, розмір страхового відшкодування становить 61 634, 90 грн
19.01.2024 ПАТ «СК «АРКС» звернулося до відповідача з претензією № 0007373/ІНС з вимогою відшкодувати суму здійсненої страхової виплати у розмірі 61 634,90 грн, проте зазначена вимога виконана не була.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги про добровільне відшкодування суми страхової виплати у розмірі 61 634, 90 грн, здійсненої позивачем на користь страхувальника за договором добровільного страхування майна № 00032/004865 від 20.02.2023 у зв'язку з настанням страхової події від 16.10.2023, ПрАТ «СК «АРКС» звернулося до суду з даним позовом про стягнення суми в 61 634, 90 грн.
Оцінка суду.
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
Як слідує із матеріалів справи, 20.02.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування майна № 00032/004865.
Строк дії договору - з 21.02.2023 по 20.02.2024.
Страхова подія настала 15.11.2023, тобто в межах дії даного страхового договору.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з положеннями статті 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вказаними вище законодавчими приписами врегульовано правовідносини суброгації (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін), яка є одним із видів уступки права, що полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Так, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється, у ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Тобто, під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/18279/19).
Зазначені вище норми кореспондують з частиною 1 статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв'язок між ними, а також вина.
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Поряд з цим, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Судом встановлено, що 16.10.2023 відбулася страхова подія залиття квартири АДРЕСА_2 ; 15.11.2023 оформлено страховий акт № ARX3918985 (а також № ARX3918987), за яким визначено відновлювальні витрати, і 16.11.2023 позивач виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 61 634, 90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1015394 та 1015394 від 16.11.2023.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-IV (надалі - Закон України "Про житлово-комунальні послуги" в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції) надано визначення, зокрема, таким термінам:
аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам;
внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення;
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до п.п.1,6 ч.2 ст.8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством.
Згідно з п.2 Правил №76, технічним обслуговуванням жилих будинків - є комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Отже, обов'язок щодо належного утримання внутрішньобудинкових мереж покладається на суб'єктів господарювання, які є балансоутримувачами приміщень та надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Суд встановив, що 30.10.2023 комісією ОСББ складено акт, яким зафіксовано, що залиття відбулося з технічного поверху (горища) внаслідок розпайки пластикової труби на стояку теплопостачання між муфтою МРВ та трубою; у той же день страховиком складено акт огляду об'єкта, де зазначено причину - прорив трубопроводу системи опалення на технічному поверсі. Не заслуговують на увагу суду посилання ОСББ на те, що роботи з пайки труб ним не виконувалися, само по собі не звільняє від відповідальності, оскільки обов'язок ОСББ полягає не лише у невчиненні дій, що пошкоджують мережі, а насамперед у належному утриманні, контролі та своєчасному усуненні дефектів спільних інженерних систем. Подані відповідачем акти сезонних і планових оглядів (31.03.2023, 01.05.2023, передсезонний огляд 2023-2024; акт готовності від 31.08.2023) лише засвідчують стан на дати їх складання і не спростовують факту подальшого виникнення страхового випадку 16.10.2023, а також не доводять вжиття ОСББ превентивних/оперативних заходів саме щодо вузла, де сталася аварія.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач не спростував презумпцію своєї вини та не довів відсутності причинно-наслідкового зв'язку між виконанням ним обов'язків з утримання спільного майна та настанням шкоди. Посилання на «зовнішні чинники» (коливання тиску) мають характер гіпотези та не підтверджені належними і допустимими доказами у розумінні ГПК України. Поданий акт готовності будинку до опалювального періоду суд оцінює критично, оскільки долучений документ не встановлює причин конкретного залиття і не доводить відсутності порушень експлуатації у спірний період.
Позивач надав страхові акти № ARX3918985 та № ARX3918987 від 15.11.2023, кошторис (63 134,90 грн) і підтвердження виплати у загальному розмірі 61 634,90 грн (платіжні доручення від 16.11.2023). Відповідач не подав контррозрахунку шкоди, не навів доказів надмірності або подвійного відшкодування.
Балансоутримувачем (управителем) будинку є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвильового 36», на яке, в силу вимог законодавства про утримання багатоквартирних будинків та спільного майна, покладено обов'язок забезпечувати належне утримання і безпечну експлуатацію спільного майна, у тому числі внутрішньобудинкових інженерних мереж, стояків і вузлів на технічному поверсі, здійснювати регулярні огляди, своєчасно виявляти та усувати несправності. Проте відповідач не довів належного виконання зазначених обов'язків; з актів, долучених до матеріалів справи, убачається, що підтоплення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , сталося саме з технічного поверху внаслідок розгерметизації вузла з'єднання на стояку теплопостачання. За відсутності доказів, які б спростовували причинний зв'язок і вину відповідача, це дає підстави для висновку, що підтоплення сталося з його вини.
За висновком судової експертизи ЛНДІСЕ № 253/22вихКЕП від 14.07.2025, вартість відновлювального ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 65 474 грн. Однак, з огляду на правову природу суброгації та межі позовних вимог, суд дійшов до висновку, що до стягнення підлягає сума фактичної виплати страховика 61 634,90 грн.
Вищевикладене підтверджує факт неналежного виконання відповідачем своїх функціональних обов'язків щодо утримання та обслуговування майна, тобто свідчить про наявність зі сторони відповідача протиправної бездіяльності, яка стала причиною страхового випадку та призвела до понесення страховиком збитків у заявленому до стягнення розмірі.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов до висновку про наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме шкоди - пошкодження квартири внаслідок залиття; протиправність у формі бездіяльності щодо належного утримання елементів спільних мереж; причинно-наслідковий зв'язок між станом спільних мереж на технічному поверсі та залиттям.
При цьому відповідачем, у свою чергу, не доведено суду належними та допустимими доказами, що залиття квартири за адресою АДРЕСА_1 , сталося не з вини останнього.
Суд критично оцінює доводи відповідача, що не він є винним за наслідки залиття квартири № 108, а імовірно розрив стався через високий тиск і відповідальність повинен нести ЛМКП «Львівтеплоенерго», оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість завданої страхувальнику шкоди становить 61 634, 90 грн, яка виплачена позивачем, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та відомістю про виплату.
З урахуванням принципу змагальності та стандарту доказування «вірогідності доказів» у господарському процесі, передбаченого ГПК України, надані позивачем докази є достатніми та узгодженими, тоді як доводи відповідача не підтверджені належними доказами і не змінюють висновків суду.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 61 634, 90 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В даному випадку, за подання до господарського суду через систему “Електронний суд» позову майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 3 028, 00 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 1086988 від 25.09.2024.
Судом встановлено, що позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 605, 60 грн (у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).
Окрім того, судом призначалась судова експертиза, згідно платіжного доручення № 1134839 від 07.05.2025 витрати по експертизі складають 29 685, 60 грн, які підлягають до стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Хвильового 36».
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Хвильового, 36» (79059, Львівська обл., м. Львів, вул. Хвильового, буд. 36, код ЄДРПОУ 40581236) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 37194929) 61 634, 90 грн, 2 422, 40 грн судового збору та 29 685, 60 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.