79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.09.2025 Справа № 914/21/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області
до відповідача Приватного підприємства "Букенергоресурс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області "Яворівська центральна районна лікарня"
про стягнення 1148082,50 грн
за участю представників:
від прокуратури Панькевич Р.В.
від позивача не з'явився
від відповідача Кусмарцев М.О.
від третьої особи не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено керівником Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області до відповідача Приватного підприємства "Букенергоресурс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області "Яворівська центральна районна лікарня" про стягнення 1148082,50 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області "Яворівська центральна районна лікарня" (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Лозинського, будинок 4, ідентифікаційний код 22398210).
В судовому засіданні 11.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 11.09.2025 у задоволенні клопотання (вх.№19745/25 від 24.07.2025) про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву та клопотання (вх.№20811/25 від 07.08.2025) про приєднання до матеріалів справи заяви свідка відмовлено.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
В судове засідання 11.09.2025 з'явилися представники прокуратури та відповідача. Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили. Явка учасників справи в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників прокуратури та відповідача, суд встановив таке.
14.10.2022 заступник директора Приватного підприємства «Букенергоресурс» Аверкеєв Микита Вікторович як «постачальник» (постачальник, відповідач) та тимчасово виконуючий обов'язків директора Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» Бродик Олег Володимирович як «замовник» (КНП ЯМРЛО «Яворівська центральна районна лікарня», замовник) уклали договір №8/310 про закупівлю вугілля кам'яного марки Г0-200 у кількості 250 тон, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3% (далі - договір), вартістю 2210000,00 грн.
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставити замовнику товар - вугілля кам'яне марки Г0-200 - код ДК 021:2015-09110000-3-Тверде паливо, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.
Згідно з пунктом 2.1. даного договору постачальник повинен поставити замовнику товар якість якого відповідає діючим затвердженим стандартам України, які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (для товару, який підлягає сертифікації), а саме кам'яне марки Г0-200 у кількості 250 тон, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3%. Вугілля повинно відповідати діючим вимогам відповідних державних стандартів за якісними, технічними та фізико-механічними показниками.
Відповідно до пункту 2.2. вищевказаного договору до якісних показників вугілля по зольності та вологості вказаних в пункті 2.1. даного договору, при контрольних відборах проб вугілля на підставі вимог відповідних державних стандартів застосовується базова абсолютна похибка (+) (-) 2-5%.
Згідно з пунктами 3.1., 5.1. та 5.2. ціна договору становить 2210000,00 грн, строк поставки товарів до 31.12.2022, місце поставки - Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» - відділення відновного лікування смт. Немирів, Яворівський район, Львівської області, вул. Івана-Франка, 75.
Ціни на товар виставляються з урахуванням витрат на доставку до місця призначення та розвантаження (пункт 3.2. договору).
Відповідно до пункту 6.1.3. договору, приймання-передача товару по якості проводиться в момент передачі його шляхом підписання накладної та/або акту прийому-передачі. У разі виявлення в момент передачі товару відхилення якісних показників тощо, замовник зобов'язується відмовитися від приймання товару або вказати про недоліки у відповідному акті невідповідностей.
Згідно з пунктом 6.3.2. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього договору.
Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. зазначеного договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань по договору поставки.
Розділ 9 договору встановлює, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку.
Згідно розділу 10 договору такий набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022.
18.10.2022 заступником директора ПП «Букенергоресурс» Аверкеєв М.В. та т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» відписано додаткову угоду №1 до договору №8/310 від 14.10.2022, згідно з якою з метою виправлення допущеної технічної описки, сторони за взаємною згодою сторін прийняли рішення про внесення змін до кількості предмету закупівлі зазначеної у пункті 2.1. Договору (Розділу II "Якість товарів") та за результатами змін п. 2.1. договору викласти в новій редакції:
"2.1. Постачальник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає діючим затвердженим стандартам України, які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (для товару, який підлягає сертифікації), а саме: кам'яне вугілля марки Г 0-200 у кількості 250 тон, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 33%. Вугілля повинно відповідати діючим вимогам відповідних державних стандартів за якісними, технічними та фізико-механічними показниками".
Враховуючі викладене, прийнято рішення про внесення змін до специфікації наведеної в додатку №1 до договору, зокрема щодо кількості предмету закупівлі та за результатами змін викладено її в новій редакції (пункт 2 додаткової угоди №1 до договору №8/310 від 14.10.2022). Інші умови договору залишаються без змін (пункт 3 додаткової угоди №1 до договору №8/310 від 14.10.2022).
Відповідно до накладної б/н від 07.11.2022 на виконання договору №8/310 про закупівлю вугілля кам'яного від 14.10.2022 Приватне підприємство "Букенергоресурс" передало Комунальному некомерційному підприємству Яворівської міської ради Львівської області "Яворівська центральна районна лікарня" вугілля Г0-200 в кількості 250 тон загальною вартістю 2210000,00 грн з ПДВ.
Згідно з платіжним дорученням №162 від 07.11.2022 на виконання договору №8/310 про закупівлю вугілля кам'яного від 14.10.2022 Комунальним некомерційним підприємством Яворівської міської ради Львівської області "Яворівська центральна районна лікарня" сплачено Приватному підприємству "Букенергоресурс" 2210000,00 грн.
Як зазначено у позовній заяві, прокуратурою встановлено, що у провадженні СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження за №12024141350000053 від 19.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України, за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей службовою особою суб'єкта господарювання до офіційних документів в ході виконання умов договору №8/310 від 14.10.2022, матеріали провадження відносно якого отримано в ході тимчасового доступу до речей та документів, а саме матеріалів кримінального провадження №42023142350000008 від 07.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, за фактом розтрати бюджетних коштів службовою особою Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради «Яворівська центральна районна лікарня» в рамках укладеного договору №8/310 про закупівлю вугілля кам'яного від 14.10.2022 між Комунальним некомерційним підприємством Яворівської міської ради «Яворівська центральна районна лікарня» та Приватним підприємством «Букенергоресурс».
Так, досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження встановлено факт завищення загальної вартості придбаного кам'яного вугілля по договору №8/310 від 14.10.2022 на суму 1148082,50 грн.
Обгрунтовуючи позов, прокурор посилається на те, що в ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні експертом Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову товарознавчу експертизу (висновок №2629-Е від 04.10.2023) та встановлено, що ринкова вартість 1 тони вугілля кам'яного марки Г0-200, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3%, станом на 14.10.2022 становила 4247,67 грн та ринкова вартість 250 тон вугілля кам'яного марки Г0-200, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3 %, станом на 14.10.2022 становила 1061917,50 грн.
В свою чергу, Комунальним некомерційним підприємством Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» 07.11.2022 відповідно до платіжного доручення №162 на виконання умов договору №8/310 від 14.10.2022 про закупівлю вугілля кам'яного на рахунок Приватного підприємства «Букенергоресурс» було перераховано грошові кошти на загальну суму 2210000,00 грн.
Беручи до уваги те, що згідно платіжного доручення №162 від 07.11.2022 на рахунок ПП «Букенергоресурс» перераховано кошти в сумі 2210000,00 грн, прокурор стверджує, що КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» зайво перерахувало грошові кошти в сумі 1148082,50 грн, чим завдано збитків місцевому бюджету на вказану суму. При цьому, як зазначено прокурором, вказаний розмір майнової шкоди також підтверджується висновком (довідкою) спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби від 17.11.2024, копію якого долучено до позовної заяви.
Так, відповідно до довідки (висновку) спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби від 17.11.2024 КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» при укладенні договору №8/310, за результатами закупівлі без використання електронної системи відповідно до пп.1 п.1. Постанови №169, в порушення частини 7 статті 3 Закону №922 змінено технічні та якісні характеристики вугілля, що були передбачені замовником при проведенні спрощеної закупівлі (UA-2022-09-30-005969-а).
Також спеціаліст Західного офісу Держаудитслужби констатував, що КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», придбано кам'яне вугілля марки Г0-200 в кількості - 250 т (фракція (розмір кусків, мм) - 0-200, зольність на сухий стан палива - до 35%, загальна волога на робочий стан палива - до 33%), по ціні, яка перевищує експертну вартість на 4592,33 грн за тонну (8840,00 грн - 4247,67 грн = 4592,33 грн), що призвело до завищення загальної вартості придбаного кам'яного вугілля по договору №8/310 від 14.10.2022 на суму 1148082,50 грн з ПДВ (250 т х 4592,33 грн = 1148082,50 грн). Внаслідок допущеного порушення завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 1148082,50 грн.
Таким чином, посилаючись на довідку (висновок) спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023, прокурор зазначив, що розмір матеріальної шкоди (збитків) складає 1148082,50 грн з урахуванням результатів висновку експерта від 04.10.2023 №2629-Е.
Крім того, як вказано у позовній заяві, в ході проведення досудового розслідування у вищезгаданому кримінальному провадженні експертом Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведено судову економічну експертизу.
Згідно з висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/103-23/13462-ЕК від 04.12.2023 встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків), визначений у довідці (висновку) залученого спеціаліста від 17.11.2023 Західного офісу Держаудитслужби, що проведений з урахуванням висновків експерта за результатами проведення судових товарознавчих експертиз, а саме: висновку експерта №2629-Е від 04.10.2023, підтверджується документально в загальній сумі 1148082,50 грн.
Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №4691-Е від 17.01.2024 встановлено, що підписи від імені Аверкеєва Микити Вікторовича, що розташовані у графі в графі «Постачальник» від імені Заступник директора М.В. Аверкеєв у двох примірниках договору №8/310 від 14.10.2022; у трьох примірниках специфікації на товар «код ДК 021:2015-09110000-3-«Тверде паливо» (Вугілля кам'яне марки Г0-200)»; у першому примірнику «Переліку закладів комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» та обсяг поставки (додаток №2 до договору №8 від 14.10.2022 на 1 арк. - перший примірник); у додатковій угоді №1 від 18.10.2022 до договору №8/310 від 14.10.2022, виконані Аверкеєвим Микитою Вікторовичем.
Як вказано у позовній заяві, оскільки згідно висновків судової товарознавчої експертизи (висновок №2629-Е від 04.10.2023) та судової економічної експертизи (висновок №СЕ-19/103-23/13462-ЕК від 04.12.2023) ринкова вартість 250 тон вугілля кам'яного марки Г0-200, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35 % та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3%, в цінах на дату укладення договору (14.10.2022), становить 1061917,50 грн, тому є підстави застосування до господарських відносин, передбачених договором №8/310 від 14.10.2022, ціни товару у розмірі 1061917,50 грн.
Станом на день звернення окружною прокуратурою до Господарського суду Львівської області з даним позовом оплата за 250 тон вугілля кам'яного марки Г0-200 за договором №8/310 від 14.11.2022 здійснена на суму 2210000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №162 від 07.11.2022.
З урахуванням вищезазначеного, прокурор вказав, що переплата бюджетних коштів КНП ЯМРЛО «Яворівська центральна районна лікарня» на користь ПП «Букенергоресурс» склала 1148082,50 грн (2210000,00 грн - 1061917,50 грн = 1148082,50 грн).
Тобто, як вказано у позовній заяві, загальна сума безпідставно отриманих ПП «Букенергоресурс» коштів становить 1148082,50 грн, а тому матеріальна шкода (збитки) на вказану суму підлягає відшкодуванню відповідно до вимог статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224 та 225 Господарського кодексу України.
Таким чином враховуючи наведене, прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області та, оскільки на даний час завдана шкода залишається невідшкодованою, просить стягнути з Приватного підприємства «Букенергоресурс» на користь Яворівської міської ради Львівської області надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 1148082,50 грн.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, однак як вже було зазначено судом, ухвалою суду від 11.09.2025 у задоволенні клопотання (вх.№19745/25 від 24.07.2025) про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву та клопотання (вх.№20811/25 від 07.08.2025) про приєднання до матеріалів справи заяви свідка відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено поважності причин пропуску встановленого процесуального строку, а інших причин пропущення процесуального строку відповідачем не наведено.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників прокуратури та відповідача, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття "інтереси держави" висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів (пункт 4 мотивувальної частини).
Верховний Суд у справі №804/4585/18 (постанова від 05.11.2019) сформулював правову позицію, відповідно до якої "інтереси держави" є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 12/2385/18 від 26.05.2020 прийшла до висновку про те, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Окремо слід вказати, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18 дійшов висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування.
Рішенням Яворівської міської ради №763 від 03.06.2021 затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» (нова редакція) (далі - Статут) у якому зазначено, що комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської «Яворівська центральна районна лікарня» створене за рішенням Яворівської районної ради Львівської області від « 24» травня 2018 року №369 «Про реорганізацію Яворівської центральної районної лікарні в Комунальне некомерційне підприємство Яворівської районної ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Яворівської центральної районної лікарні у комунальне некомерційне підприємство для надання первинної та вторинної (амбулаторної та стаціонарної допомоги), підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Яворівської центральної районної лікарні, (пункт 1.1. Статуту).
Пунктом 1.4. Статуту передбачено, що підприємство є самостійною юридичною особою, яке створене на базі майна, що є спільною власністю територіальної громади в особі Яворівської міської ради Львівської області.
Засновником, Власником та органом управління майном Підприємства є територіальна громада в особі Яворівської міської ради Львівської області. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику (пункт 1.5. Статуту).
Яворівською міською радою виділено кошти з місцевого бюджету Яворівської міської ради для КНП ЯМРЛО «Яворівська центральна районна лікарня» для придбання вугілля. Вказані бюджетні асигнування Яворівською міською радою виділені КНП ЯМРЛО «Яворівська центральна районна лікарня», які були витрачені останніми на користь ПП «Букенергоресурс» на виконання Договору № 8/310 від 14.10.2022 на купівлю вугілля.
Як вказав прокурор, з огляду на те, що КНП ЯМРЛО «Яворівська центральна районна лікарня» відноситься до установ комунальної власності, кошти, якими Підприємство розрахувалося за купівлю вугілля виділені із місцевого бюджету, а відсутність коштів призводить до ненадходження коштів до бюджету, що створює навантаження на місцевий бюджет у вигляді додаткових необґрунтованих видатків, чим послаблюється економічна основа Яворівської територіальної громади Яворівського району Львівської області та завдається істотна шкода державним інтересам в цілому.
Згідно частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини 1 статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Таким чином, як вказано у позовній заяві, саме на Яворівську міську раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі при проведенні публічних закупівель, а тому останні в даному випадку представляють собою орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави (місцевого самоврядування) в розумінні Закону України «Про прокуратуру».
Одночасно, в статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Таким чином, як вказав прокурор, в даному випадку порушення інтересів держави, які потребують захисту, полягають у надмірному витрачанні бюджетних коштів та створюють додаткові навантаження на місцевий бюджет у вигляді додаткових необґрунтованих видатків, чим ослаблюють економічну основу Яворівської територіальної громади та впливають на здійснення необґрунтованих видатків установами та організаціями, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.
У позовній заяві зазначено, що окружною прокуратурою встановлено, що не дивлячись на покладені на міську раду функції та повноваження, заходи позовного характеру, з метою повернення надмірно сплачених коштів витрачених з місцевого бюджету Яворівською міською радою, не вживались.
Яворівська окружна прокуратура надіслала Яворівській міській раді запит про надання інформації (в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру») від 12.11.2024 №14.59/05-23-4458ВИХ-24, в якому прокуратура з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, просить невідкладно, але не пізніше 18.11.2024 надати до Яворівської окружної прокуратури інформацію з приводу того, чи вживались та чи будуть вживатись Яворівською міською радою заходи претензійно-позовного характеру щодо відшкодування Приватним підприємством «Букенергоресурс» міській раді збитків в розмірі 1148082,50 грн, завданих внаслідок розбіжності у вартості поставленого товару згідно договору №8/310 від 14.10.2022 та ринковою вартістю такого товару, у випадку невжиття таких - повідомити причини. Крім того вказаним запитом прокуратура повідомила, що у випадку невжиття Яворівською міською радою заходів до захисту інтересів держави та стягнення з Приватного підприємства «Букенергоресурс» вищевказаних збитків, відповідні заходи вживатимуться окружною прокуратурою.
На зазначений запит №14.59/05-23-4458ВИХ-24 від 12.11.2024 Яворівська міська рада надіслала Яворівській окружній прокуратурі Львівської області лист від 15.11.2024 №8168, в якому зазначено, що Яворівською міською радою Львівської області не вживалися заходи претензійно-позовного характеру щодо відшкодування приватним підприємством «Букенергоресурс» міській раді збитків в розмірі 1148082,50 гри, оскільки вказані збитки є предметом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (справа №944/472/24 про стягнення з Бродика О.В. на користь Яворівської міської ради Львівської області 1148082,50 грн).
Також Львівська обласна прокуратура надіслала Яворівській міській раді запит про надання інформації (в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру») від 19.11.2024 №14.59/05 -23-4563ВИХ-24, в якому прокуратура з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, проcила у найкоротший строк надати до Яворівської окружної прокуратури інформацію щодо намірів вжиття Яворівською міською радою заходів претензійно-позовного характеру щодо відшкодування Приватним підприємством «Букенергоресурс» міській раді збитків в розмірі 1148082,50 грн, завданих внаслідок розбіжності у вартості поставленого товару згідно з договором №8/310 від 14.10.2022 та ринковою вартістю такого товару, у випадку невжиття таких - повідомити причини. Крім того прокуратурою повідомлено, що у випадку невжиття Яворівською міською радою заходів до захисту інтересів держави та стягнення з Приватного підприємства «Букенергоресурс» вищевказаних збитків, відповідні заходи вживатимуться окружною прокуратурою.
На вказаний запит №14.59/05-23-45963ВИХ-24 від 19.11.2024 Яворівська міська рада надіслала Яворівській окружній прокуратурі Львівської області лист від 20.11.2024 №8342, в якому зазначено, що збитки в сумі 1148082,50 грн не відшкодовані, позовна заява про стягнення з ПП «Букенергоресурс» заподіяних збитків Яворівською міською радою не подавалася.
При цьому у вказаному листі вказано, що у зв'язку з прийняттям Закону України №10037 від 12.09.2023 «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» виникла необхідність обмежити фінансовий ресурс та видатки з місцевого бюджету, у тому числі видатки на оплату судового збору, з огляду на що Яворівська міська рада просить розглянути можливість звернутися до суду в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області з позовом про стягнення з ПП «Букенергоресурс» 1148082,50 грн збитків, завданих неналежним виконанням підприємством договірного зобов'язання.
Львівська обласна прокуратура надіслала Яворівській міській раді лист від 16.12.2024 №14.59/05-23-4932ВИХ-24, в якому прокуратура на виконання вимог абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила про пред'явлення позовної заяви до суду.
При прийнятті рішення Господарський суд Львівської області виходить з наступного.
Згідно із частинами 1-3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками (в тому числі їх розміром) є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2022р. у справі № 910/12472/18.
Як встановлено судом, Комунальним некомерційним підприємством Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» 07.11.2022 відповідно до платіжного доручення №162 на виконання умов укладеного між Приватним підприємством «Букенергоресурс» та Комунальним некомерційним підприємством Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» договору №8/310 від 14.10.2022 про закупівлю вугілля кам'яного на рахунок Приватного підприємства «Букенергоресурс» було перераховано грошові кошти на загальну суму 2210000,00 грн.
Факт поставки Приватним підприємством "Букенергоресурс" Комунальному некомерційному підприємству Яворівської міської ради Львівської області "Яворівська центральна районна лікарня" відповідно до договору №8/310 про закупівлю вугілля кам'яного від 14.10.2022 вугілля Г0-200 в кількості 250 тон загальною вартістю 2210000,00 грн з ПДВ підтверджується накладною б/н від 07.11.2022.
При цьому, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12024141350000053 від 19.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України, за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей службовою особою суб'єкта господарювання до офіційних документів в ході виконання умов договору №8/310 від 14.10.2022, експертом Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову товарознавчу експертизу (висновок №2629-Е від 04.10.2023) та встановлено, що ринкова вартість 1 тони вугілля кам'яного марки Г0-200, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3%, станом на 14.10.2022 становила 4247,67 грн та ринкова вартість 250 тон вугілля кам'яного марки Г0-200, фракцією 0-200, зольністю на сухий стан палива до 35% та загальною вологою на робочий стан палива до 3,3 %, станом на 14.10.2022 становила 1061917,50 грн.
Вказаний розмір майнової шкоди також підтверджується висновком (довідкою) спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби від 17.11.2024, відповідно до якого КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» при укладенні договору №8/310, за результатами закупівлі без використання електронної системи відповідно до пп.1 п.1. Постанови №169, в порушення частини 7 статті 3 Закону №922 змінено технічні та якісні характеристики вугілля, що були передбачені замовником при проведенні спрощеної закупівлі (UA-2022-09-30-005969-а). Також спеціаліст Західного офісу Держаудитслужби констатував, що КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», придбано кам'яне вугілля марки Г0-200 в кількості - 250 т (фракція (розмір кусків, мм) - 0-200, зольність на сухий стан палива - до 35%, загальна волога на робочий стан палива - до 33%), по ціні, яка перевищує експертну вартість на 4592,33 грн за тонну (8840,00 грн - 4247,67 грн), що призвело до завищення загальної вартості придбаного кам'яного вугілля по договору №8/310 від 14.10.2022 на суму 1148082,50 грн з ПДВ (250 т х 4592,33 грн = 1148082,50 грн). Внаслідок допущеного порушення завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 1148082,50 грн.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування у вищезгаданому кримінальному провадженні експертом Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведено судову економічну експертизу. Згідно з висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/103-23/13462-ЕК від 04.12.2023 встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків), визначений у довідці (висновку) залученого спеціаліста від 17.11.2023 Західного офісу Держаудитслужби, що проведений з урахуванням висновків експерта за результатами проведення судових товарознавчих експертиз, а саме: висновку експерта №2629-Е від 04.10.2023, підтверджується документально в загальній сумі 1148082,50 грн.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію про те, що висновки експертиз, які проведені в межах кримінального провадження повинні оцінюватися господарським судом в сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.
Зокрема, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.02.2020 у справі №461/3675/17 провадження № 61-10814св19, суд врахував допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у даному спорі, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
Крім того, згідно із правовими висновками, які викладено у Постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17 та у Постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 759/15556/18, та на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються господарським судом, висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні та містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку. У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні особа має право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних договорів.
Відтак, висновки експерта у кримінальному провадженні визнаються судом як письмові докази у даній справі.
Відповідно до частини 1, 2 та 3 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За змістом частини першої статті 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди.
Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків).
Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.
Суд зазначає, що як Яворівській центральній районній лікарні так і Приватному підприємству "Букенергоресурс" було відомо, що закупівля вугілля здійснюється за рахунок бюджетного фінансування, адже це випливає з розділів 3 та 4 договору про закупівлю, а відтак сторони договору не могли не допускати (усвідомлювати) настання шкоди (збитків) враховуючи принцип максимальної економії, передбачений статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас відповідач не був позбавлений права відмовитись від укладення договору.
Відповідно до статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 79 ГПК України).
З урахуванням вищенаведеного, відповідачем не представлено належних, допустимих та достовірних доказів в силу їх тотожності представлених прокурором висновків експерта та висновку (довідки) спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби які б спростовували завищення вартості закупівлі вугілля, чим завдано збитків міському бюджету.
Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб'єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб'єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб'єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації (стаття 4 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Враховуючи наведене, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка, збитки (в тому числі їх розмір), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, з огляду на що позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді надмірно сплачених бюджетних коштів у розмірі 1148082,50 грн є обґрунтованим.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити, стягнувши з відповідача надмірно сплачених бюджетних коштів у розмірі в розмірі 1148082,50 грн.
Сплата Львівською обласною прокуратурою судового збору підтверджується платіжною інструкцією №3165 від 18.12.2024 на суму 13776,99 грн (1,5% ціни позову, з врахуванням коефіцієнту 0,8, передбаченого ЗУ "Про судовий збір": 1148082,50 грн х 1,5% х 0,8 = 13776,99 грн).
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 13776,99 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Букенергоресурс" (58000, місто Чернівці, вулиця Кордуби Мирона, будинок 2, квартира 5, ідентифікаційний код: 38701912) на користь Яворівської міської ради Львівської області (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Львівська, будинок 15, ідентифікаційний код: 33213539; розрахунковий рахунок: UA128999980314050544000013925, отримувач: ГУК Львів/Яворівська ТГ/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294, код класифікації доходів бюджету: 24060300 «інші надходження») надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 1148082,50 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Букенергоресурс" (58000, місто Чернівці, вулиця Кордуби Мирона, будинок 2, квартира 5, ідентифікаційний код 38701912) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, ідентифікаційний код: 02910031) витрати по сплаті судового збору в розмірі 13776,99 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України
Повний текст рішення підписано 26.09.2025.
Суддя Петрашко М.М.