79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.09.2025 Справа № 914/1845/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», м. Львів
до відповідача: Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, м. Львів
про: стягнення 4 248 472, 17 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Басик А.М.;
від відповідача: Дмуховський С. М.;
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради про стягнення 4 248 472, 17 грн.
Ухвалою від 24.06.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
11.09.2025 представник відповідача через систему «Електронний суд» (вх. № 23976/25) направив клопотання про долучення доказів, а саме: платіжної інструкції № 447 від 28 серпня 2025 року на суму 3 000 000,00 грн; додаткової угоди № 12 від 28.08.2025 до Договору розподілу природного газу №42GT010NQU6W-23 від 01.09.2023 коштами міського бюджету.
22.09.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» (вх. № 3985/25) подав заяву, в якій повідомив, що після подання позову відповідачем погашено заборгованість у сумі 4 025 542, 54 грн. У зв'язку з цим, позивач просить закрити провадження у справі в частині вимог щодо сплаченої суми. Також позивач просить суд вирішити питання про повернення з бюджету сплаченої частини судового збору, пропорційно до суми задоволених вимог, також просить стягнути штрафні санкції.
В судове засідання 23.09.2025 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити та закрити провадження в частині оплаченого боргу та повернути судовий збір. Відповідач з'явився, зазначив про сплату основного боргу, просив в задоволенні позову відмовити та зменшити розмір пені на 90%.
В судовому засіданні 23.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором розподілу природного газу №42GT010NQU6W-23 від 01.09.2023, в частині оплати послуги з розподілу природного газу за період з лютого 2025 року по квітень 2025 року, у зв'язку з чим у відповідача виник борг в сумі 4 248 472, 17 грн, з яких:
- 4 025 542, 54 грн боргу за надані послуги з розподілу природного газу
- 167 528, 74 грн пені;
- 16 212, 46 грн 3 % річних;
- 39 188, 43 грн інфляційних втрат.
В ході розгляду справи представник позивача заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині оплаченого боргу у 4 025 542, 54 грн. Залишились неоплаченими - пеня в розмірі 167 528, 74 грн за період 11.03.2025 до 29.05.2025, 3% річних в розмірі 16 212, 46 грн за період 11.03.2025 до 29.05.2025, інфляційні втрати на суму 39 188, 43 грн за період 11.03.2025 до 11.05.2025
Правова позиція відповідача.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просить у задоволенні таких відмовити з огляду на наступне:
Комунальне підприємство “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради засноване на комунальній власності та підпорядковане виконавчому комітету Шептицької міської ради, а отже майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Шептицький. Собівартість 1 Гкал теплової енергії за період виникнення заборгованості за Типовим договором, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 не повністю покривається діючими тарифами затвердженими виконавчим комітетом Шептицької міської ради Львівської області. Відповідно існує невідповідність тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Шептицьким відділом державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках/електронних гаманцях КП “Теплоенергомережа».
У КП “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради відсутній постійний правовий механізм щодо надання субвенцій з державного бюджету України на погашення заборгованості в різниці у тарифах та надання таких субвенцій є несвоєчасним.
Отже, КП “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради не має можливості погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» у зв'язку відсутністю фінансування.
Окрім того, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені на 90%.
Після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 4 025 542, 54 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (далі - Львівська філія ТОВ “Газорозподільні мережі України», Позивач, Оператор ГРМ) і Комунальним підприємством “Червноградтеплокомуненерго» (з 29.04.2025 - Комунальне підприємство «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, Відповідач, Споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № №42GТ010NQU6W-23 від 01.09.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
20.05.2025 позивач отримав листа від відповідача про те, що з 29.04.2025 Комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго» на підставі рішення Шептицької міської ради від 20.02.2025 №3345 перейменовано на комунальне підприємство «Теплоенергомережа Шептицької міської ради». Решта реквізитів юридичної особи залишились незмінними.
Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634. 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір.
За п. 1.1., 1.2., 1.3. типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з мстою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору розподілу, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором; обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Відповідно до пп.8 п.1 постанови НКРЕ КП від 30.12.2022 №1944 “Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ “ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», Установлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», Львівській філії: тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,69 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ).
Річна замовлена потужність у відповідача на 2025 рік складає 8 143 224,88 м З газу, а місячна замовлена потужність у 2025 році складає 678 602,07 м З газу, що підтверджується актом №59894 приймання-передачі природного газу від 30.09.2024 підписаним сторонами без жодних зауважень. Будь-яких листів, заяв, заперечень з приводу здійсненого розрахунку від Відповідача на адресу Позивача не надходило.
Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п, 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем). Відповідно до п. 7 гл.6 р. VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодекс ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Львівська філія ТОВ “Газорозподільні мережі України» надала відповідачу послуги з розподілу природного газу з лютого 2025 року по квітня 2025 року, що підтверджується актами наданих послуг за заявлений період, у яких зазначена вартість надання послуги помісячно.
Відповідно до п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 6.7 Типового договору розподілу у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Будь-якої заяви/листа щодо укладення графіку погашення заборгованості від Відповідача не надходило.
Враховуючи відсутність оплати заборгованості позивач звернувся до суду з матеріально-правовою вимогою про стягнення 4 248 472, 17 грн з яких: - 4 025 542, 54 грн борг за надані послуги з розподілу природного газу; - 167 528, 74 грн пеня; - 16 212, 46 грн 3 % річних; - 39 188, 43 грн інфляційні втрати.
Після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 4 025 542, 54 грн.
Оцінка суду.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є типовий договір з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №42GTO10NQU6W-23 від 01.09.2023.
Згідно вказаного договору позивач надає відповідачу (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно статті 901 Господарського процесуального кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Крім загальних норм цивільного законодавства, правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України “Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Як передбачено статтею 1 Закону України “Про ринок природного газу», суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній газовий рік.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (надалі по тексту - Кодексу ГРМ) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.
Відповідно до п. 6.6 типового договору (надалі по тексту рішення - договір) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Львівська філія ТзОВ “Газорозподільні мережі України» надала відповідачу послуги з розподілу природного газу за період з лютого по квітень 2025, що підтверджується актами наданих послуг за заявлений період, у яких зазначена вартість надання послуги помісячно.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг в повному обсязі у встановлений строк не виконав, внаслідок чого станом на дату подання позовної заяви у відповідача існувала заборгованість на загальну суму 4 025 542, 54 грн на які нараховано штрафні санкції а саме: 167 528, 74 грн пеня, 39 188, 43 грн інфляційні втрати та 16 212, 46 грн 3% річних.
В судовому засіданні 23.09.2025 позивач підтвердив, що відповідачем було здійснено проплату на загальну суму 4 025 542, 54 грн. Залишились неоплаченими - пеня в розмірі 167 528, 74 грн за період 11.03.2025 до 29.05.2025, 3% річних в розмірі 16 212, 46 грн за період 11.03.2025 до 29.05.2025, інфляційні втрати на суму 39 188, 43 грн за період 11.03.2025 до 11.05.2025. Просив суд закрити провадження у справі в частині сплачених коштів.
Враховуючи наведене, в частині позовних вимог про 4 025 542, 54 грн основного боргу провадження у справі слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору (у зв'язку із сплатою відповідачем вказаної суми).
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.
Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 167 528, 74 грн пені.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90% пені.
Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).
Відповідно до п. 8.2. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені на 90 %. Клопотання обґрунтовано тим, що КП “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради відноситься до об'єктів критичної інфраструктури, а тому першочерговим завданням останнього є безперебійне забезпечення виробництва, транспортування і постачання теплової енергії і гарячого водопостачання житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення міст і селищ міського типу, підприємств, установ і організацій. Надмірне фінансове навантаження у вигляді стягнення великої суми пені може поставити під загрозу функціонування підприємства, що негативно вплине на права та інтереси великої кількості споживачів та особливо вразливих категорій населення.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Водночас, суд зауважує, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 14.07.2021 у справа № 916/878/20).
Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 5023/10655/11).
Здійснивши оцінку долучених позивачем доказів, взявши до уваги ступінь виконання основного зобов'язання; наявність обставин, що свідчать про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов'язання; відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем прямих збитків пов'язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором; відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача; необхідність реального виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення пені підлягає частковому задоволенню, шляхом зменшення пені на 50% від заявленого розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 83 764, 37 грн пені.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 16 212, 46 грн та інфляційні втрати на суму 39 188, 43 грн.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що такий зроблено арифметично правильно, відтак до стягнення підлягає 3% річних в розмірі 16 212, 46 грн та інфляційні втрати на суму 39 188, 43 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 83 764, 37 грн пені, 16 212, 46 грн 3% річних та 39 188, 43 грн інфляційних втрат. В частині позовних вимог про стягнення 4 025 542, 54 грн закрити провадження.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Беручи до уваги ціну позову, часткову сплату відповідачем заборгованості, а також результати вирішення спору у цій справі суд зазначає, що судові витрати позивача на сплату судового збору слід покласти на відповідача та стягнути з нього на користь позивача 2 675, 15 грн судового збору.
При цьому, судом встановлено, що позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 48 306, 52 грн (у зв'язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення 4 025 542, 54 грн основного боргу). Питання щодо повернення судового збору буде вирішено судом ухвалою.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради (80100, Львівська обл., м. Шептицький, Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23966248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 45204941) 139 165, 26 грн та судовий збір в розмірі 2 675, 15 грн.
3. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 4 025 542, 54 грн.
4. В задоволені решти - відмовити.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.