Рішення від 26.09.2025 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/19(913/202/25)

Провадження №15/913/202/25

За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (вул. Енергетична, буд. 6, кім. 404, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 1 104 484 грн 99 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго») 12.08.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») про стягнення заборгованості за договором від 27.06.2019 №0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії за передану електричну енергію з урахуванням коригування обсягів за лютий-березень 2022 року в сумі 1 089 689 грн 70 коп., 3% річних за період з 27.05.2025 до 05.08.2025 у сумі 6 077 грн 78 коп. та інфляційних нарахувань за період з червня 2025 року по липень 2025 року в сумі 8 717 грн 51 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 27.06.2019 №0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії позивачем скориговано фактичний обсяг наданої послуги з передачі електричної енергії за лютий-березень 2022 року, про що складено відповідні акти від 22.05.2025 №ПРА _К-0009786 та від 05.06.2025 №ПРА_К-0009919, які надіслані відповідачу за допомогою сервісу «Аскод-онлайн».

ТОВ «ЛЕО» у передбачений п.5.5 договору строк оплату скоригованих обсягів наданих послуг не оплатив, у зв'язку з чим позивачем нараховані відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних за період з 27.05.2025 до 05.08.2025 у сумі 6 077 грн 78 коп. та інфляційні нарахування за період з червня 2025 року по липень 2025 року в сумі 8 717 грн 51 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2025 справа №913/567/19(913/202/25) передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення електронного примірника ухвали від 18.08.2025 до його зареєстрованого кабінету в ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вказаних приписів законодавства, 27.06.2019 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» як оператором системи передачі (далі - ОСП) та ТОВ «ЛЕО» як користувачем укладений договір №0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії з додатковими угодами до нього, за умовами якого за цим договором ОСП зобов'язується надати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3).

Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3).

Відповідно до п.3.2 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3 ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Згідно з п.5.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

У п.5.2 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3 визначено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), адміністратором комерційного обліку. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта (п.5.5 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3).

У п.13.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3 сторони передбачили, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Ураховуючи наведене та з огляду на відсутність повідомлень сторін про припинення дії договору, він продовжив свою дію на наступний період, починаючи з 01.01.2022.

У відповідності до умов п.5.5 договору позивачем на підставі наданих адміністратором комерційного обліку оновлених сертифікованих даних про обсяги наданих ПрАТ «НЕК «Укренерго» ТОВ «ЛЕО» послуг з передачі електричної енергії в лютому-березні 2022 року складено акт коригування від 22.05.2025 №ПРА _К-0009786 до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2022 згідно з договором від 27.06.2019 №0694-02041 (з урахуванням акту коригування від 27.07.2022) на суму 923 123 грн 01 коп. та акт коригування від 05.06.2025 №ПРА_К-0009919 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 згідно з договором від 27.06.2019 №0694-02041 (з урахуванням акту коригування від 29.05.2023) на суму 166 566 грн 69 коп.

Указані акти направлені відповідачу за допомогою сервісу «Аскод-онлайн», що підтверджується відповідною роздруківкою.

Відповідно до п.9.4 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3 рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою сервісу та/або електронною поштою.

Отже, акти вважаються врученими ТОВ «ЛЕО» 22.05.2025 та 05.06.2025 відповідно.

Відповідно до п.5.6 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3 у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Відповідач заперечень щодо вказаних актів ані позивачу, ані в суд не надав.

Ураховуючи умови п.5.5 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 №3, граничними строками оплати вказаних актів є 27.05.2025 та 10.06.2025, проте відповідач їх не оплатив.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 27.06.2019 №0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії в загальній сумі 1 089 689 грн 70 коп.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28.05.2025 до 05.08.2025 у сумі 6 077 грн 78 коп. та інфляційних втрат за період з червня 2025 року по липень 2025 року в сумі 8 717 грн 51 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 28.05.2025 до 05.08.2025 у сумі 6 077 грн 78 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, суд зауважує наступне.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд зауважує, що визначення періоду прострочення, на який нараховуються 3% річних та інфляційні втрати є диспозитивним правом позивача.

Застосовуючи викладене до розрахунку позивача, суд зазначає, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» періодом прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати заборгованості за договором від 27.06.2019 №0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії, нарахованої на підставі акту коригування від 22.05.2025 №ПРА _К-0009786 до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2022 згідно з договором від 27.06.2019 №0694-02041 (з урахуванням акту коригування від 27.07.2022) та акту коригування від 05.06.2025 №ПРА_К-0009919 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 згідно з договором від 27.06.2019 №0694-02041 (з урахуванням акту коригування від 29.05.2023) для нарахування 3% річних визначено період з 28.05.2025 до 05.08.2025, проте при нарахуванні інфляційних втрат період прострочення визначено тільки червень 2025 року, що є неправомірним, оскільки період прострочення для нарахування 3% річних та інфляційних втрат має бути єдиним.

На думку суду, позивачем свідомо вищезазначене проігноровано, оскільки у липні 2025 року мала місце дефляція.

З указаних підстав суд вважає наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат необґрунтованим.

Водночас суд вважає необхідним навести власний розрахунок інфляційних втрат за період з червня 2025 року по липень 2025 року, зроблений за допомогою програми «Ліга Закон»:

Строк оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування Інфляційних втратІндекс інфляції за весь період простроченняСума інфляційних втрат, грн

до 27.05.2025 (включно)923 123,01червень - липень 2025100,65 523,97

до 10.06.2025 (включно)166 566,69червень - липень 2025100,6996,74

Разом: 6 520,71

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з червня 2025 року по липень 2025 року в сумі 6 520 грн 71 коп.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не надав.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13 253 грн 82 коп. покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», вул. Енергетична, буд. 6, кімната 404, м. Вінниця, 21022, ідентифікаційний код 31443937, на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227, р/р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129, заборгованість у сумі 1 089 689 грн 70 коп. про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», вул. Енергетична, буд. 6, кімната 404, м. Вінниця, 21022, ідентифікаційний код 31443937, на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227, р/р НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129, 3% річних у сумі 6 077 грн 78 коп., інфляційні втрати в сумі 6 520 грн 71 коп., судовий збір у сумі 13 227 грн 46 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У решті позову відмовити.

5. Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», вул. Енергетична, буд. 6, кімната 404, м. Вінниця, 21022, ідентифікаційний код 31443937.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 26.09.2025.

Суддя Сергій СМОЛА