вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1118/24
У справі за позовом Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта»
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Ліси України»
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району
про витребування майна та скасування державної реєстрації
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику сторін.
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1118/24 за позовом Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Ліси України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району про витребування майна та скасування державної реєстрації, зокрема, прокуратура у позові просить:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2024, індексний номер 72691958, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 17.04.2024 за номером 54649026, припинивши право власності ТОВ «Золоче нафта» на земельну ділянку площею 0,17 га з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021;
- визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію від 17.03.2020 земельної ділянки площею 0,17 га з цільовим призначенням “Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", кадастровий номер земельної ділянки 3220882601:01:021:0021, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;
- витребувати у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Золоче нафта» земельну ділянку з кадастровими номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 та, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., вул. Миру, 1а.
Прокуратура у позові зазначає про незаконність первісного виділення у 2020 році земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, однак фактично за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
В подальшому Виборець О.О. відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 громадянину ОСОБА_2 , який змінив цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 під розміщення та експлуатацію будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. В подальшому у липні 2021 року громадянин ОСОБА_2 передав земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 у статутний капітал відповідача - ТОВ «Золоче нафта». В кінці 2023 року відповідач поділив земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882601:01:021:0018 та 3220882601:01:021:0019, а у квітні 2024 року знову їх об'єднав у земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021, стосовно якої заявлено позов.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2024 року прийнято позов та відкрито провадження у справі № 911/1118/24, справу № 911/1118/24 призначено за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/1118/24 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, у зв'язку з витребуванням доказів, необхідних для призначення та проведення судової експертизи, про яку заявлено відповідачем.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/1118/24, 11.08.2025 Заступником керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області подано заяву про зміну розміру позовних вимог, у якій прокуратура уточнила позовні вимоги та просить: позовні вимоги у справі № 911/1118/24 розглядати у наступній редакції:
- витребувати на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Золоче нафта» частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,1272 га яка знаходиться в межах координат: точка №1) Х, (м) 5570635,420; Y, (м) 3387272,680, 2) Х, (м) 5570512,340, Y, (м) 3387146,390, 3) Х, (м) 5570603,540, Y, (м) 3387210,960, 4) Х, (м) 5570658,920, Y, (м) 3387252,660, 5) Х, (м) 5570635,420, Y, (м) 387272,680.
Під час вирішення судом питання про прийняття поданої Заступником керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області заяви про уточнення позовних вимог, що фактично передбачає дослідження відповідної заяви на відповідність вимогам, які встановлені для позовної заяви, зокрема ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наявність обставин, які є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Зокрема, 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», положеннями якого було внесено зміни до ст. ст. 388, 390, 390 Цивільного кодексу України, на підставі яких вирішуються спори про витребування майна, зокрема:
- відповідно до норми ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:
1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;
2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.
Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною.
Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:
а) до об'єктів критичної інфраструктури;
б) до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
в) до об'єктів та земель оборони;
г) до об'єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів (територій) на момент вибуття з володіння;
ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів на момент вибуття з володіння;
д) до пам'яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.
- доповнено ст. 390 Цивільного кодексу України ч. 5 такого змісту: «5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
- статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено ч. 2 такого змісту: «2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
При цьому, умовами розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» визначено, що
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Також п. 1 ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» у Господарському процесуальному кодексі України:
- статтю 164 доповнено частиною шостою такого змісту: «6. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;
- частину другу статті 174 доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму»;
- статтю 238 доповнено частиною тринадцятою такого змісту: «13. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача»;
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», справа № 911/1118/24 розглядається Господарським судом Київської області за правилами загального позовного провадження та перебуває на стадії підготовчого провадження, а отже, беручи до уваги загальновизнаний принцип права щодо дії нормативно-правового акту в часі та керуючись положеннями ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» судочинство у господарському суді, повинно здійснюватись відповідно до закону (що включає в себе як нормативно-правові акти матеріального права так і процесуального права) чинного на час розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Однак, відповідні зміни до норм ст. ст. 164, 174 та 238 Господарського процесуального кодексу України стосуються умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. Тому, на відповідні зміни поширюється дія ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яка передбачає зворотну дію в часі відповідних норм.
Крім того, внесені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» зміни стосуються посилення захисту прав добросовісного набувача, відповідно пом'якшують чи скасовують відповідальність останнього.
Таким чином, оскільки прокурором до позову та до заяви про уточнення позовних вимог не додано документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, це не відповідає вимогам ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За наведених обставин, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2025 позовну заяву у справі № 911/1118/24 за позовом Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Ліси України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району про витребування майна, в тому числі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, залишено без руху.
Запропоновано прокурору усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- належних та допустимих документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду (назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ 03499945; реєстраційні рахунки - UA578201720355269002000014298 (депозитний); установа банку - ДКСУ місто Київ) грошових коштів у розмірі вартості спірної частини земельної ділянки 3220882601:01:021:0021 площею 0,1272 га., яка знаходиться в межах координат: точка №1) Х, (м) 5570635,420; Y, (м) 3387272,680, 2) Х, (м) 5570512,340, Y, (м) 3387146,390, 3) Х, (м) 5570603,540, Y, (м) 3387210,960, 4) Х, (м) 5570658,920, Y, (м) 3387252,660, 5) Х, (м) 5570635,420, Y, (м) 3387272,680, оцінка якої проведена в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», чинна на дату подання позовної заяви (29.04.2024).
На підставі ст. 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено прокурору п'ятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.
Однак, у встановлений судом строк Заступником керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області не усунуто недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- належних та допустимих документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду (назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ 03499945; реєстраційні рахунки - UA578201720355269002000014298 (депозитний); установа банку - ДКСУ місто Київ) грошових коштів у розмірі вартості спірної частини земельної ділянки 3220882601:01:021:0021 площею 0,1272 га., яка знаходиться в межах координат: точка №1) Х, (м) 5570635,420; Y, (м) 3387272,680, 2) Х, (м) 5570512,340, Y, (м) 3387146,390, 3) Х, (м) 5570603,540, Y, (м) 3387210,960, 4) Х, (м) 5570658,920, Y, (м) 3387252,660, 5) Х, (м) 5570635,420, Y, (м) 3387272,680, оцінка якої проведена в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», чинна на дату подання позовної заяви (29.04.2024).
Натомість, через систему «Електронний суд» 28.08.2025 Бориспільською окружною прокуратурою Київської області подано пояснення на ухвалу суду про залишення позову без руху, у яких прокуратурою заперечено необхідність усунення визначених в ухвалі Господарського суду Київської області від 20.08.2025 у справі № 911/1118/24 недоліків позовної заяви.
Зокрема, прокуратура ввжає, що норма ст. 164 Господарського процесуального кодексу України не має звороньої дії у часі, а у заявленому позові наведено обставини, які вказують на недобросовісність відповідача.
У зв'язку з чим, прокуратура у своїх поясненнях наводить власне тлумачення застосування норми ч. 5 ст. 390 Цивільного кодексу України у новій редакції, вважає що у разі невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду це виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
Тобто, як зазначає прокуратура, у разі підтвердження в ході розгляду спору факту недобросовісності відповідача суд задовольняє позов без застосування частини п'ятої статті 390 Цивільного кодексу України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності відповідача - відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи частину п'яту статті 390 Цивільного кодексу України.
Однак, відповідне тлумачення норми ч. 5 ст. 390 Цивільного кодексу України суперечить Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено ч. 2 такого змісту: « 2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Тобто, якщо позов подано до особи, яка не є первісним набувачем майна, відповідний спір розглядається в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України, яка регулює право власника на витребування майна від добросовісного набувача, тому до відповідних спорів підлягає застосуванню норма ч. 5 ст. 390 Цивільного кодексу України.
З огляду на зміст норми ч. 5 ст. 390 Цивільного кодексу України в сукупності з іншими змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», дотримання відповідних вимог є умовою постановлення рішення, тобто розгляду спору, а не виключно задоволення позову.
При цьому, умовами п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Оскільки справа перебуває на стадії підготовчого провадження і рішення у ній не ухвалено, дотримання вимог ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України безпосередньо стосується умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна і кореспондується (забезпечує дотримання) з відповідною нормою ч. 5 ст. 390 Цивільного кодексу України, тому відповідна норма має зворону дію у часі.
Таким чином, у встановлений судом строк прокурор не усунув визначені в ухвалі Господарського суду Київської області від 20.08.2025 у справі № 911/1118/24 недоліки позовної заяви.
Згідно з ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Ліси України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району про витребування майна та скасування державної реєстрації, без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 162-164, 171, 172, 176, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без розгляду позовну заяву Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Ліси України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району про витребування майна та скасування державної реєстрації у справі № 911/1118/24.
2. Роз'яснити учасникам справи, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку і строк встановлені, ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін