ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
25.09.2025Справа № 910/10540/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»
до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
про розірвання договору та визнання припиненими зобов'язання
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (далі - ТОВ «Технополіс-1», позивач) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк», відповідач), в якому позивач просить суд:
- розірвати кредитний договір № 516/31/6 від 03.11.2011, укладений між ТОВ «Технополіс-1» та АТ «Ощадбанк», у зв'язку зі зміною істотних обставин (відповідно до ст. 652 ЦК України);
- визнати припиненими (з моменту набрання законної сили рішенням суду) грошові зобов'язання позивача за спірним кредитним договором № 516/31/6 від 03.11.2011 щодо сплати (повернення) тіла кредиту, нарахованих відсотків (у т.ч. процентів річних та інфляційних), неустойки (пені, штрафів тощо), а також відшкодування збитків (у т.ч. упущеної вигоди) за зазначеним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху, заявнику надано строк у 10 днів на усунення зазначених в ній недоліків з дня вручення цієї ухвали. У зазначеній ухвалі суд, зокрема, зобов'язав позивача визначити ціну позову з урахуванням розміру його грошових зобов'язань перед банком, які він просить визнати припиненими, та сплатити судовий збір в залежності від розміру наданого ним розрахунку суми заборгованості позивача за кредитним договором № 516/31/6 від 03.11.2011, нарахованих штрафних санкцій, процентів та збитків.
11.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяві, в якій позивач зазначив про те, що позовні вимоги мають немайновий характер, оскільки предметом спору є розірвання кредитного договору та визнання припиненими зобов'язань у зв'язку з істотною зміною обставин, відтак, позивачем було доплачено судовий збір як за немайнову вимогу в сумі 2 422,40 грн квитанцією № 21 від 10.09.2025.
Розглянувши вказану заяву та перевіривши зазначені у ній доводи, суд прийшов до висновку, що позивач недоліки позову не усунув, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Суд зазначає, що в даному випадку заявлені позовні вимоги (розірвання договору та визнання припиненими зобов'язань) хоч і є взаємопов'язаними, проте вони мають різний характер. Так, вимога про розірвання договору є немайновою, тоді як вимога про визнання припиненими грошових зобов'язань позивача за кредитним договором носить майновий характер, оскільки має вартісне вираження, стосується грошових правовідносин сторін, впливає на їх майновий стан та обсяг майнових прав та обов'язків.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
З огляду на викладене, суд встановив, що ТОВ «Технополіс-1» вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 щодо визначення ціни вартісного позову та сплати відповідного судового збору не виконав, а отже - недоліки позову не усунув.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст. 162-164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про розірвання договору та визнання припиненими зобов'язання повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення вказаної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К. І.