ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2025 м. КиївСправа № 910/4596/25
За позовом: приватного закладу освіти "УС КАМПУС О";
до: фізичної особи-підприємця ШТАЛТОВНИ НАТАЛІЇ В'ЯЧЕСЛАВІВНИ;
про: стягнення 2.466.874,52 грн.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Молодід Д.С.
Представники:
позивача: Тетеря І.А.;
відповідача: Стеценко Т.М.
Приватний заклад освіти "УС КАМПУС О" звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ШТАЛТОВНИ НАТАЛІЇ В'ЯЧЕСЛАВІВНИ про стягнення 2.466.874,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено виконання зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про надання рекламних послуг від 12.01.2022 № 20220112-1-М, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 2.466.874,52 грн., з яких: 2.460.000,00 грн. - основна заборгованість у вигляді попередньої оплати та 6.874,52 грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4596/25 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 12.05.2025.
Ухвалою від 24.04.2025 у справі № 910/4596/25 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми, заявленої до стягнення.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: надання відповідачем ідентичних послуг іншим приватним закладам освіти; відсутність укладення між сторонами додатків до договору про надання рекламних послуг від 12.01.2022 № 20220112-1-М, як обумовлення порядку співпраці; виконання відповідачем зобов'язання з надання послуг у вигляді підготовки матеріалів та їх розповсюдження у соціальних мережах, за які позивач сплачував кошти; порядок здійснення попередньої оплати не передбачений договором про надання рекламних послуг від 12.01.2022 № 20220112-1-М; направлення позивачу фінального акту надання послуг від 24.02.2025 на суму 2.460.000,00 грн., який не підписаний позивачем без надання мотивованої відмови; підписаний між сторонами акт звірки є лише засвідченням проведених позивачем оплат та необхідності підписання акту надання послуг на решту суми.
До господарського суду надійшла заява відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 24.04.2025 № 910/4596/25 в задоволенні якої судом відмовлено ухвалою від 12.05.2025 № 910/4596/25.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що: з наданих відповідачем публікацій неможливо встановити, що такі послуги надані саме за договором про надання рекламних послуг від 12.01.2022 № 20220112-1-М; заявлена сума боргу зафіксована в акті звірки взаємних розрахунків; відсутність фіксації та замовлення позивачем послуг на заявлену до стягнення суму основної заборгованості.
В підготовчому засіданні 12.05.2025 оголошено перерву до 02.06.2025.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, зазначив про відмову позивача від виконання зобов'язання за договором про надання рекламних послуг від 12.01.2022 № 20220112-1-М у вигляді відсутності підписання актів наданий послуг.
В підготовчому засіданні 02.06.2025 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025.
В судових засіданнях 30.06.2025 та 28.07.2025 оголошено перерви до 28.07.2025 та до 18.08.2025 відповідно.
До господарського суду надійшли заяви сторін спору про розподіл судових витрат.
Ухвалою-повідомленням від 14.08.2025 № 910/4596/25 сторони спору повідомлені про призначення судового засідання на 08.09.2025.
В судовому засіданні 08.09.2025 суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладає його проголошення на 15.09.2025.
В судовому засіданні 15.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір про надання рекламних послуг від 12.01.2022 № 20220112-1-М (в електронній формі, за допомогою сервісу "Вчасно" шляхом скріплення електронними підписами) (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання надати послуги з розміщення рекламних матеріалів позивача в порядку та у спосіб, вказаний в додатках, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 2.3 Договору визначено, що засвідченням факту належного виконання послуг за цим Договором є акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін. Після надання послуг за відповідним додатком відповідач направляє позивачу два екземпляри акта приймання-передачі виконаних послуг. Позивач зобов'язаний повернути підписаний екземпляр акту протягом 15 робочих днів з моменту отримання, або у вказаний термін направити відповідачу мотивовану відмову.
Положеннями пункту 8.1 Договору передбачено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.09.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до пункту 8.2 Договору, якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про бажання припинити дію договору за 30 календарних днів до дати, вказаної в п. 8.1 Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на 12 календарних місяців на умовах, викладених в Договорі.
Умовами пункту 3.4.3 Договору передбачено, що позивач має право достроково перервати почату рекламну кампанію або відмовитись від рекламної кампанії, письмово повідомивши відповідача за 5 робочих днів до дати дострокового припинення рекламної кампанії та оплативши послуги відповідача пропорційно до виконаної роботи - до дати дострокового припинення рекламної кампанії включно. За умов передоплати та дотримання строку, вказаному в цьому пункті - сума, пропорційна вартості ненаданих послуг, підлягає поверненню позивачу протягом 5 робочих днів з моменту дострокового припинення рекламної кампанії.
Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так позивачем здійснено сплату на користь відповідача попередню оплату за Договором на загальну суму 6.517.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: платіжним дорученням від 30.06.2022 № 15 на суму 20.000,00 грн. та платіжними інструкціями, а саме:
- від 29.08.2022 № 23 на суму 20.000,00 грн.;
- від 06.09.2022 № 25 на суму 60.000,00 грн.;
- від 27.09.2022 № 44 на суму 60.000,00 грн.;
- від 30.09.2022 № 48 на суму 100.000,00 грн.;
- від 20.10.2022 № 63 на суму 100.000,00 грн.;
- від 11.11.2022 № 77 на суму 100.000,00 грн.;
- від 05.12.2022 № 83 на суму 200.000,00 грн.;
- від 06.12.2022 № 86 на суму 200.000,00 грн.;
- від 14.12.2022 № 93 на суму 200.000,00 грн.;
- від 24.01.2023 № 120 на суму 100.000,00 грн.;
- від 15.03.2023 № 66 на суму 100.000,00 грн.;
- від 17.04.2023 № 108 на суму 100.000,00 грн.;
- від 13.05.2023 № 141 на суму 100.000,00 грн.;
- від 23.05.2023 № 158 на суму 100.000,00 грн.;
- від 30.05.2023 № 164 на суму 100.000,00 грн.;
- від 30.05.2023 № 165 на суму 300.000,00 грн.;
- від 28.06.2023 № 225 на суму 100.000,00 грн.;
- від 28.06.2023 № 224 на суму 300.000,00 грн.;
- від 28.07.2023 № 273 на суму 300.000,00 грн.;
- від 31.07.2023 № 279 на суму 1.250.000,00 грн.;
- від 27.09.2023 № 386 на суму 320.000,00 грн.;
- від 05.10.2023 № 408 на суму 70.000,00 грн.;
- від 09.10.2023 № 417 на суму 100.000,00 грн.;
- від 20.10.2023 № 441 на суму 260.000,00 грн.;
- від 01.11.2023 № 460 на суму 100.000,00 грн.;
- від 03.11.2023 № 466 на суму 250.000,00 грн.;
- від 08.11.2023 № 482 на суму 170.000,00 грн.;
- від 08.12.2023 № 565 на суму 230.000,00 грн.;
- від 11.12.2023 № 568 на суму 220.000,00 грн.;
- від 29.01.2024 № 677 на суму 100.000,00 грн.;
- від 17.02.2024 № 731 на суму 80.000,00 грн.;
- від 26.02.2024 № 757 на суму 20.000,00 грн.;
- від 15.03.2024 № 801 на суму 100.000,00 грн.;
- від 28.03.2024 № 844 на суму 20.000,00 грн.;
- від 05.04.2024 № 857 на суму 100.000,00 грн.;
- від 17.04.2024 № 888 на суму 100.000,00 грн.;
- від 20.05.2024 № 954 на суму 40.000,00 грн.;
- від 20.05.2024 № 953 на суму 100.000,00 грн.;
- від 10.06.2024 № 989 на суму 100.000,00 грн.;
- від 26.07.2024 № 1084 на суму 40.000,00 грн.;
- від 30.07.2024 № 1092 на суму 30.000,00 грн.;
- від 28.08.2024 № 1182 на суму 57.000,00 грн.
Проте, відповідачем здійснено надання послуг за Договором на суму 3.007.000,00 грн. та повернуто позивачу суму невикористаного авансу в розмірі 1.050.000,00 грн. відповідно до платіжної інструкції 01.08.2023 № 68.
Також між сторонами в підписаний (в електронній формі, за допомогою сервісу "Вчасно" шляхом скріплення електронними підписами) акт про помилково підписані документи від 18.07.2024 № б/н, яким сторони зафіксували помилковість підписання акту надання послуг від 30.12.2023 № 179 на суму 3.420.000,00 грн. та акту надання послуг від 31.05.2024 № ПО 000000010 на суму 760.000,00 грн. та погодились, що: вказані акти не підтверджують факт надання зазначених в них послуг; не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків для кожної із сторін; в бухгалтерському та податковому обліку використані бути не можуть; не є підставою для оплати зазначених в них сум.
Враховуючи те, що відповідачем не здійснено повернення позивачу частини суми попередньої оплати за Договором (як різниці між загальною сумою попередньої оплати в розмірі 6.517.000,00 грн., суми наданих послуг за Договором в розмірі 3.007.000,00 грн. та суми повернутого позивачу невикористаного авансу в розмірі 1.050.000,00 грн.) позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді попередньої оплати в сумі 2.460.000,00 грн.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6.874,52 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Між сторонами Договору підписаний (в електронній формі, за допомогою сервісу "Вчасно" шляхом скріплення електронними підписами) акт звірки взаємних розрахунків за Договором в період з 01.01.2018 по 19.07.2024, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 2.460.000,00 грн.
Приписами статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Так позивач, керуючись положеннями пункту 3.4.3 Договору, звернувся до відповідача з претензією від 18.02.2025 № 1 про повернення попередньої оплати в сумі 2.460.000,00 грн. в місячний строк з дня її одержання. Вказана претензія направлена на адресу місцезнаходження відповідача 18.02.2025, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи та отримана одержувачем 21.02.2025.
Відтак, в силу положень пункту 3.4.3 Договору, позивач відмовився від рекламної кампанії за Договором, а сума попередньої в розмірі 2.460.000,00 грн. підлягає поверненню позивачу.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача попередньої оплати за Договором в сумі 2.460.000,00 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді попередньої оплати за Договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 2.460.000,00 грн.
Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання за претензією позивача від 18.02.2025 № 1 про повернення попередньої оплати, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6.874,52 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені, оскільки:
- заявлена до стягнення сума основної заборгованості за Договором підтверджується актом звірки взаємних розрахунків в період з 01.01.2018 по 19.07.2024
- надання відповідачем ідентичних послуг за Договором іншим суб'єктам господарювання жодним чином не доводить надання таких послуг позивачу на заявлену до стягнення суму основної заборгованості;
- подані до суду знімки публікацій в соціальних мережах не ідентифікують надання послуг в межах Договору;
- подані відповідачем квитанції на оплату в призначенні платежу не містять посилання на укладений між сторонами спору Договір та здійснені до підписання сторонами акту звірки (19.07.2024);
- повернення невикористаного авансу передбачене пунктом 3.4.3 Договору після дотримання визначених таким пунктом вимог, які дотримані позивачем у вигляді направлення претензії від 18.02.2025 № 1 та отримання останньої відповідачем (21.02.2025);
- всупереч положенням пункту 2.3 Договору засвідчення факту належного виконання послуг за Договором у вигляді акту приймання-передачі наданих послуг на заявлену до стягнення суму основної заборгованості матеріали справи не містять;
- направлення позивачу (опис вкладення 0505260951119) акту наданих послуг від 24.02.2025 № ПО2 (в одному екземплярі) здійснене відповідачем після фіксації між сторонами спору заборгованості за Договором (акт звірки від 19.07.2024) та направлення позивачем претензії від 18.02.2025 № 1. Більш того, в претензії від 18.02.2025 № 1 позивачем чітко зазначено про відмову від замовлення рекламних послуг на суму 2.460.000,00 грн.;
- перемовини, які здійснені відповідачем з дизайнером у вигляді електронної переписки з приводу узгодження реклами датовані жовтнем 2023 року та не стосуються спірної суми, оскільки між сторонами Договору підписаний акт наданих послуг від 30.12.2023 № 179, а вимоги з приводу відсутності надання послуг у 2023 році позивачем у даному спорі не заявлені;
- твердження відповідача про рейдерське захоплення співвласником бізнесу вчиненням дій у вигляді продажу часток у статутному капіталі зазначених у відзиві юридичних осіб жодним чином не відноситься до предмету спору. При цьому, реалізація співвласником належних останньому часток у статутному капіталі юридичної/юридичних особи/осіб є правом такого співвласника.
Решта доводів сторін спору судом відхилені, оскільки жодним чином не впливають на вирішення спору по суті та не відносяться до предмету спору у даній справі.
Також суд зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Таким чином, суд прийняв до уваги лише доводи сторін у суттєвих аспектах справи.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05.02.2025 № 25/02-01, укладений між позивачем та адвокатським бюро "ІГОРА ТЕТЕРІ" та додатком від 05.02.2025 № 1 до такого договору.
Об'єм наданих послуг та їх вартість зазначена у пунктах 2.1 та 2.2 додатку від 05.02.2025 № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05.02.2025 № 25/02-01 та становить загальну суму 85.000,00 грн.
Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 та пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати у вигляді витрат позивача на правову допомогу та витрат відповідача на правову допомогу, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ШТАЛТОВНИ НАТАЛІЇ В'ЯЧЕСЛАВІВНИ ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь приватного закладу освіти "УС КАМПУС О" (04210, місто КИЇВ, проспект ІВАСЮКА ВОЛОДИМИРА, будинок 25-Б, ідентифікаційний код: 44378003) заборгованість у вигляді попередньої оплати в сумі 2.460.000 (два мільйони чотириста шістдесят тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 6.874 (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 52 коп., витрати на правову допомогу в сумі 85.000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 29.602 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дві) грн. 49 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25 вересня 2025 року
Cуддя Сергій Балац