номер провадження справи 27/15/25
22.09.2025 Справа № 908/266/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі № 908/266/25
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» в особі голови ОСББ Луніна Віталія Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи 20519247)
про зобов'язання надати належним чином завірені копії документів
представники сторін
від позивача (заявник): не з'явився
від відповідача: не з'явився
09.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 129 та 244 Господарського процесуального кодексу України про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2025, заяву передано до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі № 908/266/25 до розгляду та призначено судове засідання на 22.09.2025.
15.09.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» подані до суду заперечення, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у зв'язку із їх не підтвердженістю, а у разі, якщо суд дійде до висновку про необхідність стягнення, зменшити їх розмір у зв'язку із їх не співмірністю.
17.09.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 продана до суду заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, у якій остання просить суд судове засідання 22.09.2025 провести без участі позивачки та її представника. Зазначає, що заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі.
Пунктом 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представники сторін у судове засідання 22.09.2025 не з'явилися.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи та заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі № 908/266/25 суд
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, а саме: зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» в особі голови ОСББ Луніна Віталія Івановича надати ОСОБА_1 для ознайомлення наступні документи:
- протоколи загальних зборів про затвердження кошторисів з жовтня 2017 року по теперішній час;
- кошториси з жовтня 2017 року по теперішній час;
- акти виконаних робіт з утримання, обслуговування та ремонту будинку, його внутрішніх мереж та прибудинкової території ОСББ «Дніпро Мій» разом з договорами та специфікаціями до них з жовтня 2017 року по теперішній час;
- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Дніпро Мій» щомісячно в ПДФ форматі з жовтня 2017 року по теперішній час (надати на електронний носій інформації або на електронну адресу),
з метою встановлення цільового використання грошових коштів співвласників багатоквартирного будинку, з можливістю зробити копії (фотокопії, сканкопії, записи на електронні носії інформації та інші) ОСОБА_1 , як співвласнику та члену правління ОСББ, з перелічених вище документів, окрім розгорнутих банківських виписок про рух коштів ОСББ «Дніпро Мій» щомісячно в ПДФ форматі з жовтня 2017 року по теперішній час, які надати на електронну адресу позивачки: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визначено, що указані документи надати з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.
Також, вказаним рішення суду стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» в особі голови ОСББ Луніна Віталія Івановича на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній орієнтовний розмір судових витрат, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу становить 45 000 грн 00 коп.
Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
09.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про стягнення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 66 000 грн 00 коп.
Також, в судовому засіданні 05.08.2025 представник позивача адвокат Ворона Д.С. повідомив про намір подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами прийнятого рішення.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем до матеріалів справи надано завірені належним чином копії:
- договору про надання правничої допомоги від 12.11.2024 з додатком № 1 «Перелік та вартість послуг за говором від 24.01.2025;
- актів надання послуг до Договору від 12.11.2024 про надання правової допомоги № 1 від 28.01.2025, № 2 від 26.02.2025, № 3 від 19.03.2025, № 4 від 10.06.2025, № 5 від 04.07.2025;
Судом встановлено, що 12.11.2024 Адвокатським бюро «Дениса Ворони», що діє на підставі Статуту в особі керуючого - адвоката Ворони Дениса Сергійовича, далі Адвокат, та ОСОБА_1, далі Клієнт, укладено Договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання Клієнту правової допомоги в обсязі та на умовах передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами (п. 1.1.).
Згідно із п. 1.2 Договору Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:
- надає Клієнту консультації та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, зокрема, в господарських судах України усіх інстанцій;
- представляє Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанови і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачених даним Договором;
- представляти інтереси Замовника, зокрема, в судах.
Пунктом п. 2.1 Договору Адвокат та Клієнт узгодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 3.1 Договору розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами за домовленістю та міститься у додатку до цього договору.
24.01.2025 Адвокатським бюро «Дениса Ворони» та ОСОБА_1 складений та підписаний Додаток № 1 до Договору від 12.11.2024 «Перелік та вартість послуг за договором», згідно якого, зокрема, визначено що гонорар за представництво інтересів Клієнта у Суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) становить 3 000 грн 00 коп.
Також, Адвокатським бюро «Дениса Ворони» та ОСОБА_1 складені та підписані акти надання послуг до Договору від 12.11.2024 про надання правової допомоги:
- №1 від 28.01.2025 на суму 15 000 грн 00 коп.;
- №2 від 26.02.2025 на суму 7 000 грн 00 коп.;
- №3 від 19.03.2025 на суму 4 000 грн 00 коп.;
- №4 від 10.06.2025 на суму 6 000 грн 00 коп.;
- №5 від 04.07.2025 на суму 7 000 грн 00 коп.
Всього на загальну суму за актами - 39 000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 3 вказаних актів надання послуг до Договору від 12.11.2024 про надання правової допомоги, строк внесення Клієнтом плати за надані послуги - протягом 30 (тридцять) робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням по справі.
Також, позивач зазначає, що відповідно до скріншоту у застосунку «Дія», встановленому на телефоні позивачки, загальна кількість проведених судових засідань у Господарському суді Запорізької області (справа №908/266/25) складає 11 (одинадцять) засідань, з них в одному судовому засіданні ані позивачка, ані її представник присутні не були, до суду була подана заява про відкладення розгляду справи, та вартість послуг з представництва інтересів Клієнта у Суді в одному судовому засіданні була врахована в Акті №1 від 28.01.2025. Отже, за наданими розрахунками позивачка зобов'язана сплатити адвокату послуги за представництва її інтересів у 9 (дев'ять) судових засіданнях, які складають 9х3000=27 000 грн 00 коп.
Матеріали справи свідчать, що при розгляді справи ОСОБА_1. представляв інтереси - адвокат Ворона Д.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001272 від 28.04.2017) на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1162270 від 12.11.2024, на підставі договору про надання правничої допомоги від 12.11.2024, виданий Адвокатським бюро «Дениса Ворони».
Адвокатом Вороною Д.С. від імені ОСОБА_1 подані за допомогою підсистеми «Електронний суд» позовна заява про спонукання виконати певні дії від 30.01.2025, відповідь на відзив від 26.02.2025, заява про зміну предмету позову від 20.03.2025, заяву про зміну предмету позову від 11.06.2025, заяву про зміну предмету позову від 11.07.2025.
Також, адвокат Вороною Д.С. приймав участь в судових засіданнях 03.03.2025, 26.03.2025, 09.04.2025, 07.05.2025, 27.05.2025, 25.06.2025, 15.07.2025, 24.07.2025, 05.08.2025, 04.09.2025.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» у запереченнях вказує, що зазначені у актах послуги є лише складовими частинами інших, але відокремлені задля штучного збільшення розміру правничої допомоги. Вважає, що подана заява не містить жодних доказів понесення судових витрат у розмірі 66 000 грн 00 коп. Зазначає, що позивачем «дуже зручно для себе» встановлено те, що судові витрати будуть сплачені безготівковим переказом або готівкою протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням по Справі. Зазначає, що оскільки станом на цей час заявлені до стягнення витрати не понесенні, причин вважати що вони будуть понесенні у майбутньому немає, адже сторони є вільними в укладенні додаткової угоди, якою сума судових витрат може бути як зменшена (за домовленістю сторін) так і взагалі скасована. Вказує, що слід врахувати те, що відповідачем було надано позивачу для ознайомлення всі витребувані документи під час розгляду справи у судовому порядку ще до закриття підготовчого засідання, що фактично унеможливлює стягнення судових витрат у заявленому розмірі через виконання відповідачем вимог, а повинно виходити із порівняння вимог, що заявлені у первісному позову та тих, що були задоволені за результатом розгляду цієї справи. Відзначає, що заявлена позивачем до відшкодування сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 66 000 грн 00 коп. істотно перевищує суму, наведену в попередньому (орієнтовному) розрахунку у позовній заяві 45 000 грн 00 коп. Вказує, що на 8-9 хвилині засідання, яке відбулося 05.08.2025 позивач заявляє про вартість понесених витрат на адвокатську допомогу в сумі 22 000 грн 00 коп., а вже 04.09.2025 така сума збільшилася в три рази. Зазначає, що у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач не зазначав та не довів суду, що він не міг передбачити такі витрати у зазначеному в заяві про ухвалення додаткового рішення розмірі на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. Повідомляє, що ОСББ «Дніпро мій» є неприбутковою організацією яка не має інших джерел доходів окрім як внесків співвласників на утримання будинку, за таких обставин стягнення витрат у такому розмірі є непомірним тягарем для відповідача. Звертає увагу на те, що позивачка наразі має заборгованість перед ОСББ у розмірі 25 715 грн 83 коп. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у зв'язку із їх не підтвердженістю, а у разі, якщо суд дійде до висновку про необхідність стягнення, зменшити їх розмір у зв'язку із їх не співмірністю.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20.
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Суд вважає встановленим, що позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), атакож критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Надавши оцінку доказам, з урахуванням категорії цієї справи, обставин, що виникли під час розгляду справи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 25 000 грн 00 коп. від заявленої суми (66 000 грн 00 коп.). Решту витрат на професійну правову допомогу у розмірі до 41 000 грн 00 коп. покласти на позивача.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Крім того, доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.
Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/266/25 задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро Мій» в особі голови ОСББ Луніна Віталія Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи 20519247) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлене і підписане 26.09.2025.
Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова