номер провадження справи 18/17/14
про залишення позову без розгляду
22.09.2025 Справа № 908/549/14
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Унікон» (адреса для листування: 83059, м. Донецьк, а/с 2646; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 7-а, прим. 116)
до відповідача-1: публічного акціонерного товариства “Завод “Універсальне обладнання» (83017, м. Донецьк, пров. В'ятський, буд. 2-А)
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський ливарний завод» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 188/2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-1: публічне акціонерне товариство “Кременчуцький сталеливарний завод» (39607, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Івана Приходька, 141)
про: 1. встановлення факту використання публічним акціонерним товариством “Завод “Універсальне обладнання» та ТОВ “Мелітопольський ливарний завод» корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 “Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі;
2. припинення використання відповідачами корисної моделі, шляхом заборони
виготовлення, зберігання, використання, пропонування для продажу та реалізацію
продукції, захищеної патентом
за участі представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не пребув
До господарського суду Запорізької області 24.02.2014 звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Унікон» (м. Донецьк) до відповідачів ПАТ “Завод “Універсальне обладнання» (м. Донецьк) та ТОВ “Мелітопольський ливарний завод» про встановлення факту використання ПАТ “Завод “Універсальне обладнання» та ТОВ “Мелітопольський ливарний завод» корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 “Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», зареєстрованим 25.11.2009 в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі та зобов'язання припинення використання відповідачами корисної моделі, шляхом заборони виготовлення, зберігання, використання, пропонування для продажу та реалізацію продукції, захищеної патентом на корисну модель.
Ухвалою суду від 26.02.2014 порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 18/17/14, судове засідання призначено на 19.03.2014.
Рух справи викладено у попередніх ухвалах суду.
Ухвалою суду від 29.10.2015 зупинено провадження у справі № 908/549/14 до розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по суті справи № 331/6402/15-ц та набрання рішенням/ухвалою суду у вказаній справі законної сили, а також до розгляду господарським суду Донецької області по суті справи № 5006/16/40/2012 та набрання рішенням/ухвалою суду у вказаній справі законної сили.
За Розпорядженням керівника апарату суду від 17.12.2024 № П-431/24, враховуючи перебування судді Левкут В.В. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 02.12.2024 до 06.04.2025, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/549/14.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 справу № 908/549/14 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Також, згідно розпоряджень керівника апарату суду від 17.12.2024 № П-432/24, № П-433/24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/549/14 для розгляду заяви про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі №908549/14 (вх. № 09-06/37363 від 06.10.2015) та для розгляду заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі №908/549/14 (вх. № 09-06/38974 від 22.10.2015).
Відповідними протоколами від 17.12.2024 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 вищевказані заяви у справу № 908/549/14 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою від 23.12.2024 поновлено провадження у справі № 908/549/14, прийнято справу № 908/549/14 до свого провадження, присвоїно справі номер провадження 18/51/22-24/238/24. Та призначено судове засідання з розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи на 27.12.2024 о 15 год. 20 хв.
27.12.2024 в судове засідання представники сторін не з'явились.
Ухвалою від 27.12.2024 відкладено підготовче засідання на на 29.01.2025 о 10год. 30 хв.
29.01.2025 представники сторін в судове засідання не з'явились.
Ухвалою від 29.01.2025 відкладено підготовче засідання на 03.03.2025 о 10 год. 30 хв.
03.03.2025 представники сторін в судове засідання не з'явились.
Ухвалою від 03.03.2025 відкладено підготовче засідання на 31.03.2025 об 11 год. 00 хв.
31.03.2025 в судове засідання представники сторін не з'явились.
Судом запропоновано позивачу надати інформацію щодо розгляду господарським судом Донецької області по суті справи № 5006/16/40/2012 та набрання рішенням/ухвалою суду у вказаній справі законної сили.
Ухвалою від 31.03.2025 було відкладено підготовче засідання на 30.04.2025 о 10 год. 30 хв та запропоновано позивачу надати інформацію щодо розгляду господарським судом Донецької області по суті справи № 5006/16/40/2012 та набрання рішенням/ухвалою суду у вказаній справі законної сили.
30.04.2025 судом прийняте рішення перенести підготовче засідання на 14.05.2025 о 10 год. 30 хв.
14.05.2025 представники сторін в судове засідання не з'явились. Судом прийнято рішення зупинити провадження у справі та направити запит до Господарського суду Донецької області, щодо розгляду справи по суті господарським судом Донецької області по справі № 5006/16/40/2012 та набрання рішенням/ухвалою суду у вказаній справі законної сили.
Ухвалою від 14.05.2025 зупинено провадження у справі № 908/549/14 до надання документів по справі № 5006/16/40/2012 до Господарського суду Запорізької області та направлено запит до Господарського суду Донецької області щодо розгляду справи по суті № 5006/16/40/2012 та набрання рішенням/ухвалою суду у вказаній справі законної сили.
18.06.2025 поштою надійшла відповідь з Господарського суду Донецької області , де вказано що станом на 09.06.2025 матеріали справи не відновлені та були втрачені, таким чином, Господарський суд Донецької області повідомив про неможливість надання рішення(ухвали) про результат розгляду справи по суті.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе поновити провадження у справі.
Ухвалою від 01.08.2025 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.08.2025 о 15 год. 00 хв.
27.08.2025 представники сторін вкотре не з'явились в залі судового засідання. Суд відкладає підготовче засідання та попереджає,що якщо представники сторін знов не з'являться в судовому засіданні та не повідомлять суду свою правову позицію, то суд залишить справу без розгляду.
Ухвалою від 27.08.2025 було відкладено підготовче засідання на 22.09.2025 о 10 год. 40 хв.Явку представників сторін визнано обов'язковою.
22.09.2025 представники сторін в судове засідання не з'явились,як і у попередніх засіданнях.
Дослідивши матеріали справи № 908/549/14 та систематичну не явку представників сторін суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить, що формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у наведених процесуальних нормах, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Таким чином, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Отже, імперативні приписи норм частини 4 статті 202 та у пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України чітко передбачають, що у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Суд звертає увагу, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, явку представників сторін визнано обов'язковою, про що судом було зазначено в ухвалах.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги юридичний зміст принципів змагальності та диспозитивності господарського процесу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі “Смірнова проти України»).
З огляду на викладене суд зазначає про наявність у справі № 908/549/14 усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки сторін у судове засідання.
За таких обставин, враховуючи неявку уповноважених представників сторін без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене засідання у справі № 908/549/14, суд дійшов висновку, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.
Керуючись ст., ст.123, 226, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Унікон» до відповідача-1 публічного акціонерного товариства “Завод “Універсальне обладнання» та відповідача 2- товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський ливарний завод» про : 1. встановлення факту використання публічним акціонерним товариством “Завод “Універсальне обладнання» та ТОВ “Мелітопольський ливарний завод» корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 “Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу», зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі; 2. припинення використання відповідачами корисної моделі, шляхом заборони виготовлення, зберігання, використання, пропонування для продажу та реалізацію
продукції, захищеної патентом. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.
Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 26.09.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян