майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"23" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/839/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кужель З.П. - ордер АМ №1121445 від 28.07.2025;
від відповідача: Радченко О.Ю. - ордер АМ №1143301 від 25.07.2025,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ-ОЙЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю"ХАЙД ПАРК"
про стягнення 50000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ-ОЙЛ" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙД ПАРК" про стягнення 50000,00 грн збитків.
Ухвалою від 07.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 28.07.2025 об 11:00.
18.07.2025 на адресу суду, разом із довідкою про причини повернення, де вказано: "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулася копія ухвали суду від 07.07.2025, адресована відповідачу.
28.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання від 26.07.2025 про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання у справі №906/839/25, призначене на 28.07.2025 об 11:00, не проводилось.
Ухвалою від 31.07.2025 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 04.09.2025 о 10:00.
14.08.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Протокольною ухвалою від 04.09.2025 суд, з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголосив перерву у судовому засіданні до 23.09.2025 о 12:00.
15.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
19.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 18.09.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою суду від 22.09.2025.
22.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява (додаткові пояснення) з додатками. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та розцінив як заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ - ОЙЛ" (далі - Замовник або Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙД ПАРК" (далі - Підрядник або Відповідач) укладено Договір субпідряду №54-2023 (далі - Договір) (а.с.32-38).
Відповідно до п. 1.1. Договору підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи з благоустрою та озелененню території АЗС за адресою: Нове будівництво АЗК та АГЗП з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: м. Миколаїв, Миколаївської області, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну документацію, забезпечити необхідними дозволами на проведення робіт.
Згідно з п. 1.2. Договору замовник зобов'язується прийняти виконані роботи за актом виконаних робіт (форма КБ-2в).
За умовами п. 4.1. Договору загальна вартість робіт та поставлених матеріалів фіксується кошторисами та актами виконаних робіт, згідно договірної ціни, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п.4 замовник перераховує підряднику передоплату в розмірі 200000,00 грн (двісті тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ - 20%, що включає в себе - вартість матеріалів та транспортні витрати.
Згідно з п.5 оплата за цим Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником на банківський поточний рахунок підрядника коштів у національній валюті України на підставі актів виконаних робіт та довідок про їх вартість. Замовник зобов'язаний протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання акта приймання виконаних робіт (КБ-2в) генпідрядником, здійснити оплату виконаних робіт за вирахуванням (урахуванням) сплаченого авансу відповідно.
За умовами п.5.1 здавання - приймання виконаних робіт (етапів робіт) оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в, та довідками про їх вартість за формою КБ-3, підписаними усіма сторонами, які подаються підрядником замовнику.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.6. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок №106 від 06.06.2023 на суму 100000,00 грн та рахунок №114 від 21.06.2023 на суму 200000,00 грн (а.с.82).
На виконання умов договору позивач згідно з платіжною інструкцією №1043ERP від 08.06.2023 здійснив оплату за комплекс робіт з благоустрою та озеленення території, згідно рахунку №106 від 06.06.2023 на суму 100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн (а.с.45).
Також, відповідно до платіжної інструкції №1228ERP від 10.07.2023, позивач здійснив попередню оплату наданих послуг по рахунку №114 від 21.06.2023 на суму 200000,00 грн у т.ч. ПДВ 33333,33 грн (а.с.46).
Як зазначає позивач, відповідачем було складено дві податкові накладні за №32 від 14.08.2023 і № 33 від 16.08.2023 та направлені до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак їх реєстрація була зупинена, про що було надіслано квитанції від 09.08.2024 за реєстраційним №9387063213 та №9387063229 (а.с.39-44).
У квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу. Також зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 81.30, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "0"=50.0744%, "Рпоточ"=0». Запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит у розмірі 50000,00 грн, у зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 50000,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.71-75) просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вказуючи, що відповідач помилково відправив на реєстрацію податкові накладні стосовно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ-ОЙЛ" №32 від 14.08.2025 на суму 200000,00 грн та №33 від 16.08.2023 на суму 100000,00 грн, за операціями, які не відбувались, тому зазначені податкові накладні є такими, що складені з порушенням норм Податкового кодексу України і не відповідають первинним документам, та відповідно не можуть бути підставою для віднесення ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту. З огляду на те, що вказані податкові накладні були зареєстровані відповідачем помилково на ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" замість іншого контрагента - ПП "Укрпалетсистем", тому право на податковий кредит за вказаними операціями у ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" не виникло. Відповідач вважає, що матеріалами справи не підтверджується наявність усіх елементів складу правопорушення та спричинення відповідачем позивачу збитків у розмір 50000,00 грн.
У відповіді на відзив (а.с.114-116) позивач зазначає, що відповідач повинен був зареєструвати податкову накладну за фактом оплати позивачем наданих послуг та те, що саме податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту. Вказує, що обов'язок реєстрації податкових накладних є імперативним, а також те, що у зв'язку з нереєстрацією відповідачем податкових накладних позивач поніс збитки у формі втраченого податкового кредиту, оскільки не зміг зменшити свої податкові зобов'язання на суму ПДВ, що відповідає поняттю реальних збитків.
Згідно з додатковими поясненнями, які суд розцінив як заперечення на відповідь на відзив (а.с.127-128), відповідач заперечує виникнення у позивача права на податковий кредит за податковими накладними №32 від 14.08.2023 та №33 від 16.08.2023, оскільки у серпні 2023 року жодних операцій між сторонами не проводилось, а вказані накладні стосуються іншого контрагента відповідача, однак вказує, що відповідач склав і направив на реєстрацію податкові накладні за проплатами, які здійснив позивач, а саме податкові накладні №27 від 21.07.2023 на суму 200000,00 грн та №29 від 28.07.2023 на суму 100000,00 грн, реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена (а.с.134-137).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір субпідряду №54-2023 від 01.05.2023, який за своєю суттю відноситься до договорів підряду, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань згідно зі ст.11, 202, 509 ЦК України, і є обов'язковим для виконання у відповідності до ст.629 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
На підставі пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з абз. 4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно з абз. 5 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Як уже вказувалось, відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкові накладні та зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента, що це зобов'язання буде виконано, оскільки лише підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до ч.1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, тому доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
З огляду на те, що реєстрація податкових накладних на загальну суму 300000,00 грн була зупинена та відповідач не надав доказів на підтвердження вжиття подальших заходів для реєстрації цих податкових накладних, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав (не надав доказів виконання) вимог абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо складення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 50000,00 грн.
При цьому суд відхиляє заперечення відповідача, які фактично зводяться до того, що у позивача не виникло право на податковий кредит за податковими накладними №32 від 14.08.2023 та №33 від 16.08.2023, оскільки вони стосуються іншого контрагента, а таке право виникло за податковими накладними №27 від 21.07.2023 та №29 від 28.07.2023, реєстрація яких була зупинена, тому що вказані заперечення не спростовують факту невиконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації відповідних податкових накладних, на що не впливає номер та дата податкових накладних, реєстрація яких була зупинена.
Отже, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку скласти і зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, неможливістю включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, що фактично є збитками позивача. Отже, наявні всі елементи складу господарського правопорушення.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 50000,00 грн збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙД ПАРК" (11500, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Коростень, вул. Полякова, 24, ід. код 43348287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ-ОЙЛ" (22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, м. Немирів, вул. Соборна, буд. 216-А, ід. код 38064343):
- 50000,00 грн збитків;
- 3028,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.09.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- сторонам - через систему "Електронний суд".