Рішення від 26.09.2025 по справі 904/4635/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4635/25

За позовом Комунального закладу "Обласна база спеціального медичного постачання" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро

про стягнення 4 860,00грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬСПОРУ:

Комунальний заклад "Обласна база спеціального медичного постачання" Запорізької обласної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" заборгованість у розмірі 4 860,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №56/252 від 06 вересня 2021 року в частині повної та своєчасної поставки товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати в сумі 4 860,00грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 справу №904/4635/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Ухвалу суду від 25.08.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 25.08.2025 (о 15:28год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 31).

Пунктом 2,5 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 09.09.2025. У встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2025 строк відповідач відзиву на позов не надав.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи письмові докази.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

СУТЬСПОРУ:

06 вересня 2021 року між Комунальним закладом "Обласна база спеціального медичного постачання" Запорізької обласної ради (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №56/252 (а.с. 8-9).

За умовами пункту 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Найменування товару: бензин А-92 Еnergy, бензин А-95, бензин А-95 Еnergy, дизпаливо Еnergy, газ. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: згідно накладних на товар (п. 1.2 - 1.4 договору).

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.5 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (п. 3.1 договору).

Загальна сума договору: 13 500,00грн (тринадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (п. 3.2 договору).

Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки. Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (п. 4.1, 4.2 договору).

Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч - картки) (п. 5.1 договору).

В пункті 5.2 договору сторони погодили місце поставки (передачі) товарів:

передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1);

скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2).

Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договорів).

Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4 договору).

Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору (п. 6.1 договору).

В пункті 6.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Даний договір діє до 31 грудня 2021 року (п. 10.1, 10.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0056/0003461 від 06.09.2021 на суму 13 500,00грн на поставку 500,00 літрів бензину А-92 Еnergy (а.с. 10).

Комунальний заклад "Обласна база спеціального медичного постачання" Запорізької обласної ради перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 13 500,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №300 від 07.09.2021 (а.с. 16).

Постачальником було надано покупцю специфікацію №0056/0003461-С відпущених скретч - карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0056/0003461 від 10.09.2024, а саме: 2710124194 бензин А-92 Energy, скретч-картка УкрА92 15л, купюри - 15, у кількості 16 карток, у кількості 240 літрів; 2710124194 бензин А-92 Energy, скретч-картка УкрА92 10л, купюри - 10, у кількості 26 карток, у кількості 260 літрів (а.с. 10 на звороті).

Відповідач здійснював поставку товару через мережу партнерських АЗС (Авіас, Укрнафта, ANP). Скретч-картки, що видані відповідачем, мають спільний логотип "Авіас" (а.с. 11).

07 квітня 2025 року працівником позивача складено доповідну записку про неможливість отримати паливо за паливними скретч - картками компанії "Авіас", АЗС яких розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 54; м. Запоріжжя, вул. Нагнибіди, 9; м. Запоріжжя, вул. Космічна, 42; м. Запоріжжя, вул. Українська, 62; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 2б; м. Запоріжжя, вул. Карпенко - Карого, 47г. У лютому, березні 2025 року АЗС компанії "Авіас" працювали, але не було відповідної марки. На даний момент АЗС не працюють (а.с. 13).

Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду, за договором не використано 18 скретч-карток на 180 літрів палива (а.с. 11-12).

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 4 860,00грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній №0056/0003461 від 06.09.2021.

Умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді пльного перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.

Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №910/1775/18, від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.

Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.

В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару у повному обсязі, у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої передоплати за поставлений товар.

Доказів поставки товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 4 860,00грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п.8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Ціна позову становить 4 860,00грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40грн (3028,00грн * 0,8).

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №178 від 11.08.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 22, 26).

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 605,60грн (3028,00грн - 2 422,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального закладу "Обласна база спеціального медичного постачання" Запорізької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення 4 860,00грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (ідентифікаційний код 41449359; вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 503, м. Дніпро, 49600) на користь Комунального закладу "Обласна база спеціального медичного постачання" Запорізької обласної ради (ідентифікаційний код 00182024; вул. Сєдова, буд. 31-А, м. Запоріжжя, 69057) заборгованість у розмірі 4 860,00грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Рішення підписано - 26.09.2025

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Попередній документ
130528038
Наступний документ
130528040
Інформація про рішення:
№ рішення: 130528039
№ справи: 904/4635/25
Дата рішення: 26.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.09.2025)
Дата надходження: 20.08.2025
Предмет позову: стягнення 4 860,00грн