вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3840/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області, 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.99, код ЄДРПОУ 44604267
про стягнення заборгованості
Територіальне управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» виконати умови договору від 16 лютого 2024 року №19-24 та передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об'ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об'ємом 540 літрів та стягнути судовий збір.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 справу № 904/3840/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 у справі № 904/3840/25 позовну заяву Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40грн.
28.07.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додані докази сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 04.08.2025.
За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд з'ясував, що відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 04.08.2025 була доставлена до електронного кабінету відповідача 04.08.2025 о 17:10 (а.с.51).
З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 04.08.2025 відповідач отримав 05.08.2025.
Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129278686) надіслано судом 04.08.2025, зареєстровано в реєстрі 04.08.2025 та забезпечено надання загального доступу 05.08.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.
Так, ухвалою суду від 04.08.2025, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (05.08.2025), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 20.08.2025.
Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
16.02.2024 між Територіальним управлінням служби судової охорони у м.Києві та Київській області (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - відповідач, постачальник) був укладений договір № 19-24.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати замовнику у власність паливо відповідно ДК 2015:09130000-9 Нафта і дистиляти, а саме: бензин А-95, дизельне паливо по талонах (надалі - талони), а замовник зобов'язується сплатити і прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у специфікації (додаток № 1), та є невід'ємною частиною даного договору.
Відпуск Товару з АЗС здійснюється за Талонами на момент їх подання через АЗС Постачальника (пункт 1.2. договору).
Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Замовником по кількості і якості моменту отримання Товару згідно умов Договору (пункт 2.1. договору).
Ціна цього Договору становить: 99 960,00 грн, у тому числі ПДВ 16 660,00 грн (пункт 3.1. договору).
Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (пункт 3.2. договору).
Ціна за одиницю Товару може бути змінена: у разі коливання ціни такого Товару на ринку, не більше ніж на 10 відсотків, шляхом змінекня кількості Товару, при умові, що сума Договору залишиться незмінною; у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок (пункт 3.3. договору).
Оплата Товару здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування: коштів на рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу згідно наданого рахунку на оплату та видаткової накладної Постачальника (пункт 4.1. договору).
Замовник зобов'язаний сплатити вартість Товару, визначеної в рахунку фактурі та видатковій накладній на поточний рахунок Постачальника на підставі статті 49 Бюджетного Кодексу України протягом 5-ти днів з моменту поставки. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (пункт 4.3. договору).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику Замовника, за умови: надання представником довіреності на отримання Товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника Замовника та печаткою (за умови її наявності у Сторони) Замовника та при наявності в нього паспорту; представника Замовника вказано у Додатку № 2 до Договору та при наявності в нього паспорту (підпункт 4.5.1. пункту 4.5. договору).
Строк поставки Товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (пункт 5.1. договору).
Передача Замовнику товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляком заправки автомобілів Замовника при пред'явленні довіреними особами Замовника Талону (підпункт 5.2.1. пункту 5.2. договору).
Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених Талону вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в Талоні (підпункт 5.2.2. пункту 5.2. договору).
Умови постачання Товару - самовивезення. Замовник зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (пункт 5.3. договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар; приймати поставлений Товар згідно накладної на Товар (підпункти 6.1.1. 6.1.2., пункту 6.1. договору).
Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань Постачальником своїх зобов'язань за Договором, повідомивши про це його за 5 календарних днів до його розірвання; контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; зменшувати обсяг закупівлі Товару та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору (підпункти 6.2.1. - 6.2.3. пункту 6.2. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (підпункти 6.3.1., 6.3.2. пункту 6.3. договору).
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари; на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням Замовника; у разі невиконання зобов'язань Замовником, Постачальник має право достроково розірвати цей Договір, повідомивши про це Замовника за 5 календарних днів до його розірвання (підпункти 6.4.1. - 6.4.3. пункту 6.4. договору).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (пункт 10.1. договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 10.1. цього Договору та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.2. договору).
16.02.2024 року сторонами підписано специфікацію № б/н на суму 99 840,00грн, яка є додатком № 1 до договору № 19-24 від 16.02.2024 (а.с.16 зі звороту).
Договір та специфікація підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.
19.02.2024 року сторонами підписано специфікацію №0001/0000321-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0001/0000321 від 19.02.2024 у кількості 103 скретч-карток.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору № 19-24 від 16.02.2024, строк дії договору, умови поставки, факт поставки/непоставки товару, загальна вартість поставленого/непоставленого товару, наявність прострочення поставки товару, правомірність заявленої позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Нормами частини першої статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно із частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір поставки № СК4/256 від 08.04.2024 визнавався недійсними у судовому порядку.
Територіальним управлінням служби судової охорони у м.Києві та Київській області на виконання умов договору перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 99 960,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 131 від 16.02.2024 (а.с.18).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" передані позивачу скретч-картки на отримання палива на суму 99 960,00грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами.
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил №1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Згідно із вказаною Інструкцією талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За своїм призначенням талони не можуть бути засобом розрахунків, адже, як оплата за паливо, на рахунок продавця за безготівковим розрахунком перераховуються гроші. У свою чергу, талон - це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого палива, що зберігається на АЗС.
У процесі отримання замовником паливо-мастильних матеріалів (дизельне паливо) на АЗС виявилось, що надані постачальником скретч-картки не забезпечені товаром, що унеможливило заправку транспорту замовника.
На виконання умов договору, згідно з видатковою накладною № 0001/0000321 від 16.02.2024 ТОВ “ТЕНЕГІЯ» передано покупцю паливні талони на дизпаливо та бензин А-95 у кількості 2 040,00 літрів загальною вартістю 99 960,00грн з ПДВ, які оплачені Територіальним управлінням служби судової охорони у м.Києві та Київській області у повному обсязі на суму 99 960,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач частково поставив пальне, залишок непоставленого пального станом на 24.03.2025 складає 90 160,00грн (1 300 літрів - дизельне паливо, 540 літрів - бензин А-95).
Листом від 28.05.2024 № 41.33-726 від 28.05.2024 позивач просив ТОВ "Тенегія" надати інформацію щодо термінів дії талонів (а.с.21). Відповідач у відповідь на лист позивача повідомив, що талони безстрокові, авторизовані (заправлені), не отоварені.
Листом від 06.02.2025 № 41.22-154 позивач просив ТОВ "ТЕНЕГІЯ" повідомити про мережі АЗС постачальника, які зможуть здійснити заправку нафтопродуктами за талонами згідно договору. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором № 19-24 від 16.02.2024 складає 90 160,00грн: неотовареними залишаються талони в кількості 1 300 літрів (дизельне паливо) на суму 63 700,00грн, талони на бензин А95 в кількості 540 літрів на суму 26 460,00грн, що підтверджується матеріалами справи.
Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" від 20.05.2008 № 281/171/578/155, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Отже Територіальне управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області, як власник карток на пальне, отриманих за видатковою накладною володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених договором, товару (пального) по картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне у будь-який час, оскільки такі талони є безстроковими.
З огляду на відсутність реакції Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" на законні вимоги Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області виконати зобов'язання за договором шляхом повідомлення про мережі АЗС постачальника, які зможуть здійснити заправку нафтопродуктами за талонами, суд доходить висновку, що відповідачем не виконані зобов'язання по проведенню заправки автотранспортних засобів позивача паливними матеріалами, які були оплачені за договором № 19-24 від 16.02.2024, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» виконати умови договору від 16 лютого 2024 року №19-24 та передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об'ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об'ємом 540 літрів.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу немайнового характеру, то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40грн, про що свідчить платіжна інструкція № 735 від 25.07.2025.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення заборгованості за договором поставки задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенегія", 51400, м.Павлоград, вул.Соборна, 99, код ЄДРПОУ 44604267 передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533 дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об'ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об'ємом 540 літрів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", 51400, м.Павлоград, вул.Соборна, 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533 судовий збір у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.09.2025
Суддя О.В. Перова