вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/1970/23 (904/5931/23)
За поданням заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріни Альбертівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
по справі №904/1970/23 (904/5931/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про стягнення у розмірі 750 790,00грн.
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від ДВС - Григорян Н.А. (в залі суду) - посв. АБ №043828 від 15.11.2023, Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 по справі№904/1970/23(904/5931/23), розгляд якої здійснювався в межах справи №904/1970/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс", позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 750 790,00 грн. задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" суму 750 790,00 грн. основного боргу, 9 009,48грн. витрат по сплаті судового збору, 10 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання вищевказаного рішення 21.03.2024 господарським судом видано наказ по справі№904/1970/23(904/5931/23).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025 по справі№904/1970/23(904/5931/23), за заявою ОСОБА_2 здійснено заміну сторони виконавчого провадження - замінено стягувача за наказом від 21.03.2024 у справі №904/1970/23(904/5931/23) про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) суми основного боргу в розмірі 750 790,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 9 009,48 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., а всього 769 799,48 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
24.09.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріни Альбертівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, за змістом якої заявник просить суд:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, громадянину України - фізичній особі боржнику Паршутіну Денису Романовичу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до виконання останнім вимог судового наказу №904/1970/23, виданого 21.03.2024.
В обґрунтування поданої заяви державний виконавець зазначає, що в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 по справі №904/1970/23(904/5931/23), ним здійснено всі необхідні дії для погашення боржником заборгованості за вказаним виконавчим документом, проте боржник ухиляється від виконання судового рішення по справі №904/1970/23(904/5931/23), у зв'язку з чим державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2025 призначено судове засідання для розгляду вищевказаного подання державного виконавця.
За результатом дослідження наданих матеріалів, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення вимог державного виконавця з таких підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч. ч. 1-4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17 наголошено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Аналіз Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Згідно з ч.1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
За змістом наданих матеріалів вбачається, що на примусовому виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №74915920, з примусового виконання судового наказу №904/1970/23(904/5931/23), виданого 21.03.2024 Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Паршутіна Дениса Романовича на користь ТОВ «Термопрофільплюс» суми основного боргу в розмірі 750 790,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 9 009,48 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., а всього 769 799,48 грн.
З матеріалів подання вбачається, що в межах виконавчого провадження №74915920 держаним виконавцем було здійснено наступні дії:
- 08.05.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, направлено сторонам виконавчого провадження, поштовий конверт з постановою про відкриття виконавчого провадження, направлений боржнику за адресою зазначеною у виконавчому документі, повернуто органом поштового зв'язку до ВДВС у зв'язку з неврученням його адресату;
- 08.05.2024 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;
- 08.05.2024 винесено постанову про стягнення виконавчого збору;
- 08.05.2024 винесено постанову про арешт коштів боржника;
- 08.05.2024 винесено постанову про арешт майна боржника;
- 28.06.2024 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;
- 10.03.2025 року повторно винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у зв'язку зі зміною сторони у виконавчому провадженні відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1970/23(904/5931/23) від 09.01.2025;
- 11.03.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до наступних банківських установ: АТ «ПОЛТАВА-БАНК», АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», АТ «БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ», АТ «АКЦЕНТ-БАНК»;
- 28.06.2024, 28.06.2024, 28.06.2024, 28.06.2024, 28.06.2024, 18.02.2025, 18.02.2025, 11.03.2025 на наявні рахунки боржника, які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ «Універсал Банк», АТ «Акцент банк», АТ «УКРСИББАНК» - сформовані та направлені на виконання платіжні інструкції на примусове списання коштів;
- 08.05.2025 та 27.03.2025 сформовано запити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо наявності зареєстрованого за боржником нерухомого майна;
- 11.03.2025, 18.03.2025, 20.08.2025 на адресу боржника направлялено вимоги/виклики про прибуття до відділу, надання боржником інформації/пояснень з приводу виконання вимог виконавчого документа, надання декларації про доходи та майно. Конверти з вимогами/викликами, направлені боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі повернулись до Відділу у зв'язку з неврученням їх адресату.
- 27.03.2025 року на адресу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направлено запит про надання інформації щодо наявності у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон (із наданням його реквізитів, зокрема № та дата видачі);
- 18.08.2025 року та 19.09.2025 року здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_3 .
- 20.08.2025 та 08.09.2025 до Шевченківського та ІНФОРМАЦІЯ_3 направлені запити про надання інформації щодо проходження/не проходження боржником військової служби.
За змістом розпоряджень відділу державної виконавчої служби від 04.07.2024, 11.07.2024, в примусовому порядку стягнуто з боржника суму 228 951,83 грн. (зокрема кошти примусово списані з рахунків, а також утримані з доходів), які у відповідності до вимог статті 45 Закону України «Про виконавче провадження».
В матеріалах справи відсутні докази виконання боржником вимог державного виконавця, докази повного виконання рішення суду у справі №904/1970/23(904/5931/23) також відсутні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відсутність у СТ "Колос" можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.
Крім того, у справі Стецов проти України (Affaire Stetsov c. Ukraine), п.30, від 11.05.2021 Європейський Суд з прав людини зазначив, що національні суди задовольнили подання державного виконавця і наклали на заявника обмеження у праві на виїзд за межі країни, встановивши, що він не повернув грошові кошти. При цьому, вони не є явно необґрунтованими та відповідають законодавству. Отже, накладення на заявника заборони залишати територію країни відповідає нормам національного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладені обставини, господарський суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення державним виконавцем необхідних дій для примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 по справі №904/1970/23(904/5931/23), проте судове рішення боржником не виконано, будь - яких дій, спрямованих на його виконання, боржником не здійснено, що свідчить про наявність підстав для задоволення подання заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріни Альбертівни про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
Подання заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріни Альбертівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задовольнити.
Тимчасово обмежити боржника - Паршутіна Дениса Романовича ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання останнім вимог судового наказу №904/1970/23(904/5931/23) від 21.03.2024 Господарським судом Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили 25.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний тест ухвали складено 26.09.2025.
Суддя А.В. Суховаров