вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2875/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167)
про стягнення 358 802 грн. 23 коп.
Представники:
від позивача: Сергієнко М.О. - представник (самопредставництво);
від відповідача: представник не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач - Дніпровська міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2951/25 від 12.06.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" про стягнення 358 802 грн. 23 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010.
Також просить судові витрати у справі покласти на відповідача.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається, Дніпровська міська рада зверталася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою (вх.№зз-29/25 від 02.06.2025) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просила накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (ідентифікаційний код 40695167), а саме, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212072712101) (в РПВН 3597231): автозаправна станція, в тому числі Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м, Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7-8-Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння, розташовані за адресою: вулиця Дніпросталівська, будинок 4 Д у місті Дніпро та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (ідентифікаційний код 40695167), в межах суми стягнення в розмірі 358 802 грн. 23 коп. до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№зз-29/25 від 02.06.2025) - задоволено, накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167), а саме: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212072712101) (в РПВН 3597231): автозаправна станція, в тому числі Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м.; Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7,8-Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння, розташовані за адресою: вулиця Дніпросталівська, будинок 4 Д у місті Дніпро та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167), в межах суми стягнення в розмірі 358 802 (триста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дві) грн. 23 коп. до набрання рішенням по справі законної сили.
Відповідач у заяві (вх.№25717/25 від 16.06.2025) про скасування заходів забезпечення позову просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 04.06.2025 у справі 904/2875/25, стосовно накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167), а саме: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212072712101) (в РПВН 3597231): автозаправна станція, в тому числі Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м.; Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7,8- Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння, розташовані за адресою: вулиця Дніпросталівська, будинок 4 Д у місті Дніпро та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167), в межах суми стягнення в розмірі 358 802 (триста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дві) грн. 23 коп. в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (вх.№25717/25 від 16.06.2025) про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.06.2025 о 14:10 год.
У подальшому позивачем подано заяву (вх.№26534/25 від 19.06.2025) про усунення недоліків, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 17.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 23.07.2025 о 16:00 год.
Позивач у додаткових поясненнях (вх.№26983/25 від 23.06.2025) на виконання вимог ухвали суду просить відмовити у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 у цій справі, посилаючись на те, що: - заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 04.06.2025, здійснені в межах розміру заявлених позовних вимог у цій справі; - застосовані ухвалою суду від 04.06.2025 заходи забезпечення позову відповідають принципу гарантування ефективності захисту порушених прав позивача; - обраний позивачем вид забезпечення позову та застосовані ухвалою суду заходи забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично залишається у володінні та користуванні титульного власника (відповідача), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним; - розмір коштів, які позивач просить стягнути становить понад 118 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (358802,23/3028,00); - разом з цим, Дніпровській міській раді невідомо про наявність достатнього розміру коштів на рахунках відповідача, то з урахуванням принципу співмірності та гарантування ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, Дніпровської міської ради існує об'єктивна необхідність збереження існуючих заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, як на грошові кошти так і на нерухоме майно належне відповідачу; - ухвалою суду від 04.06.2025 застосовано заходи забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими позовними вимогами, чим дотримано частини 4 статті 137 ГПК України; - до заяви (клопотання) відповідача не додано жодних доказів, які б свідчили саме про неспівмірність застосованих заходів; - подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову не є вмотивованим, а обставини, на які посилається заявник, не є доведеними та не підтверджені жодним з доказів; - з урахуванням інформації, яка є публічно доступною, Дніпровська міська рада вважає, що не відпали підстави для застосованих заходів забезпечення позову у цій справі.
У судове засідання 23.06.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (вх.№25717/25 від 16.06.2025) про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідач у відзиві (вх.№30916/25 від 16.07.2025) на позовну заяву просить долучити до матеріалів справи №904/2875/25 відзив ТОВ "Айлонг Еволюшн" на позовну заяву та врахувати його при розгляді вищезазначеної справи, у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 358 802 грн. 23 коп. у справі №904/2875/25 - відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що: - згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, на сьогодні відсутній факт державної реєстрації права оренди по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:04:015:0010 (при чому саме права оренди у відповідній площі, з відповідним цільовим призначенням, тощо, які є обов'язковими елементами права оренди та договору оренди на підставі яких формується та розраховуються податкові зобов'язання) на якій розміщений об'єкт нерухомого майна відповідача по адресі Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Дніпросталівська, будинок 4 Д; - сторонами не оскаржується декларування та виконання податкових зобов'язань відповідача з плати заземлю у розмірі земельного податку; - як вбачається з позовної заяви та доданого як належний, допустимий та достовірний, на думку позивача, доказ як бази оподаткування та розрахунку податкових зобов'язань позивач вбачає у - Довідці про нормативну грошову оцінку дата та номер якої неможливо ідентифікувати через погану копію, яка сформована "Муніципальним землевпорядним офісом" Комунального підприємства Дніпровська міська рада, однак ТОВ "Айлонг Еволюшн" не вважає вищезазначений "доказ" таким, що відповідає закону в цілому та положенням Господарського процесуального кодексу України щодо доказів та доказуванню; - окремо заявлена позовна вимога позивача про стягнення коштів набутих без достатньої правової підстави внаслідок не сплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, без вимоги належного оформлення права оренди (укладання договору оренди землі, його реєстрації, розроблення (виготовлення) відповідної технічної документації із землеустрою тощо…) не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21); - підстави для задоволення позовної вимоги із стягнення з ТОВ "Айлонг Еволюшн" на користь Дніпровської міської ради, нібито, безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:015:0010, відсутні, а позовна заява, у редакції запропонованій позивачем - є необґрунтованою та такою у задоволені якої слід відмовити в повному обсязі.
Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у листі (вх.№31143/25 від 17.07.2025) направляє для виконання та до відома постанову від 10.07.2025, винесену при примусовому виконанні ухвали у справі №904/2875/25 від 04.06.2025, що видав Господарський суд Дніпропетровської області, керуючись статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач у відповіді (вх.№32100/25 від 23.07.2025) на відзив просить суд задовольнити позовні вимоги Дніпровської міської ради у цій справі, обґрунтовуючи це тим, що: - відповідно до частини 8 статті 80, пункту 6 частини 3 статті 165 та пункту 1 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач може подати наявні у нього докази на підтвердження власної позиції разом з поданням відзиву, проте до відзиву відповідачем не додано жодного з належних та допустимих доказів на підтвердження висловлених у відзиві заперечень проти позову; - з урахуванням принципу вірогідності доказів, передбаченого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України та порядку подання доказів, визначеного статтею 80 Господарського процесуального кодексу України обставини, викладені у відзиві, не підтверджені належними доказами; - посилання відповідача на обрання позивачем нібито неефективного способу захисту і наведений у відзиві перелік постанов касаційної інстанції не є релевантним до правовідносин у цій справі; - у справах №920/1099/24, №910/6391/24, №910/8719/24, №910/13042/24 суди апеляційної інстанції дотримуються позиції, що до спірних кондикційних правовідносин не застосовуються норми податкового законодавства.
У судове засідання 23.07.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 05.08.2025 о 16:00 год.
У судове засідання 05.08.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 09.09.2025 о 15:00 год.
У судове засідання 09.09.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) на 24.09.2025 о 16:00 год.
У судове засідання 24.09.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) на 25.09.2025 о 15:30 год.
У судове засідання 25.09.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засідання 25.09.2025 проголошену вступну та резолютивну частини судового рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядалася відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, земельна ділянка площею 0,2566 га з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська (колишнє найменування - вул. Винокурова), 4Д є сформованою. Цільове призначення земельної ділянки: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" 28.03.2017 зареєстровано право власності на автозаправну станцію, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4Д опис об'єкта: Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м.; Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7,8-Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212072712101) (Інформаційна довідка від 22.05.2025 №428208529) (а.с. 65-66).
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4Д (кадастровий номер 1210100000:04:015:0010), загальною площею 0,2566 га, цільове призначення: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 15.04.2025 №0180 (а.с. 42-49).
З вказаного акту вбачається, що:
- інформація щодо наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки станом на час складання акту - відсутня;
- довідково: згідно з інформаційною (автоматизованою) підсистемою "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська 13.08.2003 було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис, серія та номер 3985; дата закінчення дії договору: 30.07.2005; орендар: Українсько-Американське ТОВ з ІІ "Адвіл" (ідентифікаційний код 31659579);
- інформація про нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці згідно з даними з державних реєстрів: автозаправна станція, що складається з: Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м.; Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7,8-Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння;
- загальні відомості щодо власника нерухомого майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн", ідентифікаційний код 40695167, розмір частки: 1/1;
- наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: акт прийому-передачі, серія та номер 1647, 1648, виданий 28.03.2017, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К.Ю.;
- під час обстеження встановлено, що: - доступ до земельної ділянки вільний, заїзд здійснюється зі сторони вул. Дніпросталівської; - на земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 2 паливно-роздавальні колонки на бетонній основі; металевих підземних паливних резервуарів; при в'їзді, на земельній ділянці розташовано стаціонарний заправник газу; на момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також пального не здійснювалась; - покриття земельної ділянки - асфальт, ділянка частково викладена тротуарною плиткою; відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці зареєстровані обмеження у використанні, а саме: охоронна зона навколо інженерних комунікацій. Згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони С-4 (зона озеленення спеціального призначення).
Позивач зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 09.05.2025 №22249/5/04-36-04-05-12 надало інформацію про нараховані та фактично сплачені відповідачем кошти за користування землею, які були враховані під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів (а.с. 23-29).
Згідно з листом Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 06.06.2025 №3/13-156 "Про надання інформації" у 2025 році (станом на 05.06.2025) кошти, зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (ідентифікаційний код 40695167) до бюджету Дніпровської міської територіальної громади на рахунок UA 118999980314060611000004569 по коду бюджетної класифікації доходів 24062200 "Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок" не надходили (а.с. 79).
Позивач зазначає, що сума безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010 за період з 01.01.2022 по 29.05.2025 складає 358 802 грн. 23 коп., що підтверджується, зокрема, розрахунком (а.с. 64), який затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді власниками землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок від 29.05.2025 №6 (надалі - Протокол) (а.с. 30-40).
Так, відповідно до вказаного Протоколу Комісією, зокрема, розглянуто наявні матеріали щодо суми кошів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" щодо земельної ділянки, зокрема, за адресою: вул. Дніпросталівська, 4Д (кадастровий номер 1210100000:04:015:0010) та вирішено, зокрема, затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 358 802 грн. 23 коп.
В подальшому позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу від 30.05.2025 №1/5-190 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (а.с. 76-78).
Позивач зазначає, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010, за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4Д, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти в розмірі 358 802 грн. 23 коп., які мав заплатити за користування нею в період з 01.01.2022 по 29.05.2025, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки; зазначене стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Отже, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Земельного кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Як вбачається з матеріалів справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" 28.03.2017 зареєстровано право власності на автозаправну станцію, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4Д опис об'єкта: Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м.; Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7,8-Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212072712101) (Інформаційна довідка від 22.05.2025 №428208529).
З матеріалів справи також вбачається, що у спірний період: з 01.01.2022 по 29.05.2025 між Дніпровською міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010, відповідачем зазначене не спростовано.
Таким чином, відповідач, як власник об'єкту нерухомого майна, у спірний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Як зазначалось судом, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010 за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська (Винокурова) 4Д - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Отже, Дніпровська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Таким чином, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.11.2022 №НВ-9904808282022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010 складає 2 009 956 грн. 19 коп. (а.с. 68), відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.08.2024 №НВ-9946963402024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010 складає 2 430 219 грн. 76 коп. (а.с. 69), відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.04.2025 №НВ-9958350982025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010 складає 2 720 749 грн. 79 коп. (а.с. 70).
Також, позивачем надано копію довідки Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" від 23.05.2025 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010 складає 2 312 292 грн. 83 коп. (2023 рік) (а.с. 67)
Як було встановлено судом, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4Д (кадастровий номер 1210100000:04:015:0010), загальною площею 0,2566 га, цільове призначення: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за результатами якого складено акт від 15.04.2025 №0180 обстеження земельної ділянки .
Відповідно до зазначеного акту інформація щодо наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки станом на час складання акту - відсутня; довідково - згідно з інформаційною (автоматизованою) підсистемою "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська 13.08.2003 було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис, серія та номер 3985; дата закінчення дії договору: 30.07.2005; орендар: Українсько-Американське ТОВ з ІІ "Адвіл" (ідентифікаційний код 31659579); інформація про нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці згідно з даними з державних реєстрів: автозаправна станція, що складається з: Операторська літ. А-1, загальною площею 61,1 кв.м.; Навіс літ. Б; № 1-4-Паливні резервуари для зберігання палива; № 5-Очисні споруди; № 6-Вигрібна яма; № 7,8-Паливні колонки; № 9-Інформаційний стенд; № 10-Колонка газороздавальна; № 11-Резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів; № І-ІV-Мостіння; загальні відомості щодо власника нерухомого майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн", ідентифікаційний код 40695167, розмір частки: 1/1; наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: акт прийому-передачі, серія та номер 1647, 1648, виданий 28.03.2017, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К.Ю.
Під час обстеження встановлено, що: - доступ до земельної ділянки вільний, заїзд здійснюється зі сторони вул. Дніпросталівської; - на земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 2 паливно-роздавальні колонки на бетонній основі; металевих підземних паливних резервуарів; при в'їзді, на земельній ділянці розташовано стаціонарний заправник газу; на момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також пального не здійснювалась; - покриття земельної ділянки - асфальт, ділянка частково викладена тротуарною плиткою; відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці зареєстровані обмеження у використанні, а саме - охоронна зона навколо інженерних комунікацій; - згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони С-4 (зона озеленення спеціального призначення).
Як вбачається, отримана позивачем інформація та вказаний акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 15.04.2025 №0180 став підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (надалі - Комісія) при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010.
За результатами звернення Комісією розглянуто наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" щодо земельної ділянки, зокрема, за адресою: вул. Дніпросталівська, 4Д (кадастровий номер 1210100000:04:015:0010) та вирішено, зокрема, затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 358 802 грн. 23 коп.
В протоколі Комісії від 29.05.2025 №6 (питання 12) зазначено, що запрошення на дане засідання Комісії направлено землекористувачу листом від 27.05.2025 №1/5-175. Відтак повідомлення про розгляд Комісією матеріалів здійснено належним чином. Враховуючи це та можливість проведення засідання Комісії без явки землекористувача згідно з Положенням про Комісію, засідання було проведено за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн". Враховуючи наявні матеріали, Комісія вирішила затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки, зокрема, по вул. Дніпросталівській, 4Д (кадастровий номер 1210100000:04:015:0010) за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 358 802 грн. 23 коп.
З долученого до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника внаслідок користування земельною ділянкою площею 2 566 кв.м., розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4Д кадастровий номер 1210100000:04:015:0010, без достатньої правової підстави (а.с. 64) вбачається, що сума безпідставно збережених коштів складає:
- за період з 01.01.2022 по 29.05.2025 загальна сума коштів складає 358 802 грн. 23 коп., з якої 21 631 грн. 23 коп. за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, 131 811 грн. 65 коп. за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, 141 341 грн. 60 коп. за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 та 64 017 грн. 75 коп. за період з 01.01.2025 по 29.05.2025.
З наданого розрахунку вбачається, що позивачем врахована сплачена відповідачем сума коштів, а саме:
- за 2022 рік у розмірі 119 065 грн. 70 коп.;
- за 2023 рік у розмірі 30 048 грн. 85 коп.;
- за 2024 рік у розмірі 28 773 грн. 78 коп.;
- за 2025 рік у розмірі 13 728 грн. 61 коп.
Суд зауважує, що з відомостей, зазначених Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області у додатку до листа від 09.05.2025 №22249/5/04-36-04-05-12 не вбачається, що саме в такому розмірі відповідачем було сплачено кошти за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010.
Так, у вказаному додатку (а.с.24-29) зазначено загальні суми нарахування та сплати відповідачем за низку земельних ділянок, у тому числі, за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:015:0010. Без уточнення щодо того, яку саме суму коштів було сплачено відповідачем за кожну окрему земельну ділянку, проте, вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
Перевіривши вказані розрахунки, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами їх невірність, господарський суд вважає, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії від 29.05.2025 №6 щодо суми коштів, збережених відповідачем без достатньої правової підстави, здійснено вірно.
Отже, загальна сума коштів, збережених відповідачем без достатньої правової підстави за період з 01.01.2025 по 29.05.2025 складає 358 802 грн. 23 коп.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач у спірний період, був затверджений рішенням Комісії, оформленим протоколом від 29.05.2025 №6, яке є діючим і в судовому порядку не визнавалось недійсним. Відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак, будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданні та не скористався своїм правом.
З приводу правової позиції сторін, наданих ними доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд вважає за необхідне зазначити, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо стягнення сум грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.01.2022 по 29.05.2025 в сумі 358 802 грн. 23 коп., є достатньо вірогідними, тоді як, відповідачем доказів на їх спростування не надано.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
Судом були досліджені всі документи, які надані позивачем, а також його аргументи та надана їм правова оцінка.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 382 грн. 03 коп. - витрат на сплату судового збору за подання позову та 1 514 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167) про стягнення 358 802 грн. 23 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 40695167) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) 358 802 (триста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дві) грн. 23 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, 5 382 (п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 03 коп. - витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
26.09.2025