вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3020/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Тищенко А.І.;
від відповідача: Гребенар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 у загальному розмірі 81 984 855 грн. 33 коп.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 у загальному розмірі 81 984 855 грн. 33 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 81 354 529 грн. 06 коп. - основний борг;
- 186 761 грн. 43 коп. - інфляційні втрати;
- 443 564 грн. 84 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з лютого по квітень 2025 року послуги передачі електричної енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 81 354 529 грн. 06 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за квітень 2025 року у сумі 186 761 грн. 43 коп., а також 3% річних за період прострочення з 19.02.2025 по 03.06.2025 у сумі 443 564 грн. 84 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 847 840 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 12.06.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. суду № 26742/25 від 20.06.2025), в якому він просить суд продовжити відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву на 10 днів, а також відкласти розгляд справи.
За результатом розгляду клопотання відповідача про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву на 10 днів, ухвалою суду від 23.06.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву було задоволено та продовжено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі до 10.07.2025 включно.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №26940/25 від 23.06.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.06.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
У підготовче засідання 24.06.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Судом також було відзначено, що станом на 24.06.2025 строк для подачі відзиву на позовну заяву не закінчився.
Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.06.2025 підготовче засідання було відкладене на 22.07.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №31189/25 від 17.07.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.07.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 31600/25 від 21.07.2025), в яких він просить суд долучити до матеріалів справи виписки щодо часткової оплати заборгованості на загальну суму 12 626 481 грн. 76 коп. та зазначає про таке:
- ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" планує оплатити залишок заборгованості в найкоротші терміни, протягом розгляду справи, та з урахуванням фінансового становища підприємства;
- відповідач не згодний із нарахованими 3% річних у зв'язку з тим, що у відповідності до договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до пункту 2.7. договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Щодо оплати планової вартості послуг, відповідач зазначає, що у відповідності до пункту 2.6. договору, то така оплата є передоплатою послуг, наданих в майбутньому, до їх отримання. А, отже, невнесення передоплати не є грошовим зобов'язанням перед кредитором (позивачем) в даному випадку. Тому нарахування 3% річних та інфляційних втрат не може застосовуватись до планових платежів у даній справі. Оскільки, у відповідності до договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, то тільки неоплату актів приймання - передачу фактично наданих послуг можна вважати прострочкою зобов'язання;
- з урахуванням обставин щодо непогодження об'ємів та сум наданих послуг в певний період, відповідач вважає, що розмір зобов'язання перед позивачем у відповідача інший, ніж вважає позивач;
- відповідач вважає, що нарахування 3% річних та інфляційних витрат на суму боргу можливе лише на фактичні платежі.
У підготовче засідання 22.07.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом було відзначено, що додаткові пояснення подані відповідачем лише 21.07.2025, тому з метою надання часу позивачу для ознайомлення з вказаним документом, суд вбачав підстави для оголошення перерви у судовому засіданні.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 22.07.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 07.08.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 34367/25 від 07.08.2025), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази часткової сплати заборгованості за лютий 2025 року, а саме:
1) виписку з банківського рахунку за 28.07.2025 про сплату 8 015 018 грн. 74 коп.;
2) виписку з банківського рахунку за 18.07.2025 про сплату 2 895 871 грн. 91 коп. Загальна сума оплат за лютий 2025 року становить 23 537 372 грн. 41 коп. Залишок становить 3 142 831 грн. 33 коп. Також відповідач зазначає, що після сплати заборгованості за лютий 2025 року, буде здійснюватися оплата заборгованості за наступні місяці заборгованості.
У підготовче засідання 07.08.2025 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, при цьому за допомогою телефонного зв'язку судом було з'ясовано, що представник позивача має технічні проблеми з під'єднанням до системи відеоконференцзв'язку, тому не може підключитися до відеоконференції та бути присутнім у даному судовому засіданні, про що найближчим часом надішле клопотання до суду.
Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, судом було відзначено, що у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 11.08.2025, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.08.2025 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 10.09.2025 включно, підготовче засідання було відкладене на 09.09.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 34469/25 від 07.08.2025), в якому він просить суд визнати поважними причини неявки представника позивача у судове засідання 07.08.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 39082/25 від 09.09.2025), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази часткової сплати заборгованості за березень 2025 року, а саме: виписку з банківського рахунку від 29.08.2025 про сплату 6 377 716 грн. 57 коп. Також, відповідач зазначає, що загальна сума оплат за березень 2025 року становить 6 377 716 грн. 57 коп., тому залишок становить 22 058 120 грн. 51 коп. Крім того, відповідач вказує, що після сплати заборгованості за березень 2025 року, буде здійснюватися оплата заборгованості за наступні місяці заборгованості.
У підготовче засідання 09.09.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що строк підготовчого провадження, з урахуванням його продовження, закінчується 10.09.2025, отже з 11.09.2025 має розпочатися розгляд справи по суті, що унеможливлює відкладення підготовчого засідання. Більше того, підготовче провадження у даній справі триває близько трьох місяців, що свідчить про те, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказані клопотання були задоволені судом.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 09.09.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.09.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 11.09.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заяви про відстрочку виконання судового рішення (вх. суду № 39549/25 від 10.09.2025, вх. суду №39545/25 від 10.09.2025), в яких він просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі на 12 місяців. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на таке:
- відповідач просить врахувати військову агресію Російської Федерації проти України та вказує на те, що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Неодноразово дію воєнного стану продовжено, та він діє по теперішній час;
- також відповідач посилається на несприятливу фінансову ситуацію, що пов'язана з великими збитками у господарській діяльності, в тому числі необхідністю постійного відновлення мереж в зоні ведення бойових дій (Донецька область). Крім того, обмежена можливість примусового стягнення з більшості боржників відповідача заборгованостей за рішенням суду у зв'язку із зупиненням здійснення виконавчих дій певних категорій споживачів послуг про розподіл;
- ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" здійснює свою господарську (ліцензійну) діяльність на території Донецької області. Також, загальновідомим є факт, що на всій території Донецької області ведуться жорстокі бої, із застосуванням важкої зброї, мінометних систем, систем залпового вогню, здійснюються авіаудари по цивільним об'єктам та об'єктам критичної інфраструктури. У той же час, під час воєнного стану та ведення бойових дій відповідач продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії відповідно до тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, усуває аварії та докладає усіх зусиль з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності Донецької області та суміжних областей. Тож, відповідач є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших;
- відповідач зазначає, що через постійні ворожі обстріли практично всіх районів Донецької області, частина мереж ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує постійного відновлення, у зв'язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону. Внаслідок тимчасової окупації та проведенням активних бойових дій з 24.02.2022 та по теперішній час, товариство фактично позбавлене можливості здійснювати управління діяльністю та доступу до більшої частини об'єктів енергетики, задіяних у процесі надання послуг з розподілу електричної енергії, розпоряджатися майном, технологічними транспортними засобами, товарно-матеріальними цінностями та документацією в структурних підрозділах, що розташовані на території окупованої частини Донецької області. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на своєму сайті за посиланням minre.gov.ua опубліковує інформацію про більш 66 громад Донецької області, які знаходиться під тимчасовою окупацією. ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", розуміючи свою місію, не рахуючи своїх колосальних збитків та втрат, продовжує відновлювати мережі, які зазнають пошкоджень від ворожих бомбардувань, в тому числі виконує функції передачі замість позивача. Наведені обставини фактично унеможливлюють виконання судового рішення і свідчать про наявність підстав для відстрочення його виконання;
- невідкладне стягнення з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" витрат, джерела покриття яких не передбачені (нарахування 3 % річних та інфляційних втрат), дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетичної інфраструктури України. Таким чином, з урахуванням викладеного відповідач наголошує, що на даний час товариство вже зазнало значних втрат через війну і йдеться не лише про знищення нерухомості чи рухомого майна, а й про збитки від припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях, механізм компенсації яких ще не розроблено;
- при розгляді заяви відповідач просить врахувати той факт, що стягнення з товариства 3% річних та інфляційних втрат на сьогодні може привести до ще більшого погіршення його фінансового стану та до неспроможності виконання вкрай важливих функцій товариства. Так, у відповідності до звіту про фінансові результати за 2024 рік у товариства присутні лише збитки, прибутки - відсутні. В той же час, у відповідності до звіту про фінансові результати за 2025 рік ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" вдалось стабілізувати свій фінансовий стан та, навіть, отримати прибуток. Окрім того, підприємство вимушене вести постійну претензійно-позовну роботу для стягнення в примусовому порядку заборгованостей за надані послуги, що також є джерелом отримання грошових коштів для погашення заборгованостей. Відповідач зазначає, що позивач щомісячно подає позови до ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" незважаючи на щомісячне хоч і часткове погашення заборгованостей по всім договорам, укладеним між сторонами. Загальні щомісячні оплати на рахунок позивача від відповідача за всіма зобов'язаннями складають більше 10 млн. гривень, що є більшою частиною щомісячних грошових коштів відповідача, які можуть бути використані для здійснення господарської діяльності;
- відповідач зауважує, що з дати відкриття провадження у справі (12.06.2025) відповідачем оплачено позивачу більше 23 млн. основного боргу. Окрім того, відповідач не має жодного відкрито виконавчого провадження, за яким ПрАТ "НЕК Укренерго" було б стягувачем, що свідчить про виконання всіх рішень суду, в тому числі й в частині стягнення санкцій. Тож така поведінка відповідача свідчить про те, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" виконує свої зобов'язання перед позивачем і не має на меті уникнення виконання зобов'язань;
- відповідач зазначає, що, звертаючись із клопотанням про відстрочення, він просить додатковий час для акумуляції грошових коштів з метою виплати заборгованості та нарахованих санкцій.
У судове засідання 11.09.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представником позивача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для подачі до суду інформації щодо залишку основного боргу, що є предметом спору у даній справі, а також заперечень щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у судовому засіданні 11.09.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 16.09.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (вх. суду № 40394/25 від 16.09.2025), в яких він просить суд у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовити, посилаючись на таке:
- існування заборгованості, яка є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, дає особі, на користь якої така заборгованість повинна бути погашена, підґрунтя для "законного сподівання" на своєчасну виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні Першого протоколу, тому позивач законно сподівається на своєчасне виконання рішення по справі, адже довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання;
- особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. Із змісту заяви про відстрочку виконання рішення суду вбачається, що відповідач зазначає про ряд обставин, які, на його думку, є виключними обставинами, а отже підставами для відстрочення виконання рішення суду. НЕК "Укренерго" не погоджується з твердженнями відповідача та заперечує проти задоволення поданої відповідачем заяви про відстрочку виконання рішення суду;
- за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок здійснювати оплату за отримані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідно до умов договору та Правил ринку. Відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в статті 6 Цивільного кодексу України, взяв на себе відповідні зобов'язання (здійснити своєчасний/повний розрахунок з постачальником), і об'єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов'язань за договором. Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі №910/3816/16). Позивач виснує, що особливості здійснення розрахунків на ринку електричної енергії не позбавляють відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати купленої електроенергії, а отже не можуть наділяти відповідача пільгами, зокрема, щодо відстрочення виконання рішення. Інформацію відповідача щодо скрутного фінансового становища (відсутності коштів для сплати 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з наявною перед ним заборгованість з боку учасників ринку, і, взагалі недостатністю обігових коштів) не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як така інформація (ніяк не підтверджена) є тільки одним з елементів, який може свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства;
- твердження відповідача не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду;
- щодо господарської діяльності під час воєнного стану позивач зауважує, що НЕК "Укренерго" зазнало значних збитків з 24.02.2022. У зв'язку з чим, НЕК "Укренерго" відновило нормальну схему живлення підстанції 330 кВ на півдні України. Продовжується відновлення ліній та підстанцій високовольтної мережі. У центральному регіоні на підстанції 750 кВ проходять випробування відремонтованого та вже змонтованого устаткування перед включенням його в роботу. У звільнених районах сходу проводиться огляд двох ліній 330 кВ у супроводі військових. Одночасно на двох підстанціях 330 кВ відновлюється робота високовольтного обладнання, ремонтуються вимикачі та роз'єднувачі. В "Укренерго" вже відновили 56 трансформаторних підстанцій, ще 7 - в роботі. Українська енергосистема вийшла із зими зруйнованою на 40 - 50%, однак на сьогодні відновлено функціонал 70% пошкоджених об'єктів. Відновлення енергоблоків та підстанцій до наступної зими тривають та потребують значних фінансових вкладень. Борги на ринку електроенергії ускладнюють необхідні ремонти. Національний Регулятор НКРЕКП на своєму офіційному сайті 25.10.2024 опублікував інформацію, що тариф "Укренерго" на послуги з передачі "був прийнятий з урахуванням прогнозних показників енергосистеми та потреб усіх зацікавлених учасників ринку, зокрема, виробників ВДЕ". Також Комісія вказує, що борг компанії перед "Гарантованим покупцем" "станом на 24.10.2023 склав 31,2 млрд. грн". Тому, враховуючи, що для продовження стабільної роботи, виконання покладених на позивача зобов'язань із забезпечення Об'єднаної енергетичної системи України балансуючою енергією й мобільним аварійним резервом та задля забезпечення надійної експлуатації критичної інфраструктури (зокрема, підтримання в належному стані) важливим є питання своєчасного отримання коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі. Таким чином, НЕК "Укренерго" відіграє важливу роль у стійкості ОЕС України, оскільки забезпечує енергетичну систему високоманевровими потужностями в регулюванні добових графіків навантаження з покриттям пікової частини та заповненням нічних провалів, а також виконує функцію аварійного резерву потужності. При цьому існування заборгованості та відстрочення строків її погашення матиме прямий вплив на можливість здійснювати відновлювальну діяльність позивача;
- щодо Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стан", позивач зазначає, що з огляду на її прийняття, підпунктом 16 пунктом 1 якої передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, позивачем відповідні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу не заявляються. Водночас, позивач зазначає про те, що мораторій, встановлений підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 не поширюється на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача, окрім суми основного боргу, 3 % річних та інфляційні втрати. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або зроблять його неможливим;
- з огляду на зміст заяви про відстрочку виконання рішення суду, вказані відповідачем підстави для відстрочення не носять особливий або надзвичайний характер та не є виключними обставинами; воєнний стан діє на всіх суб'єктів господарювання, а не виключно на відповідача, тобто агресія Російської Федерації направлена не лише на відповідача, а на всі підприємства критичної інфраструктури України, всі вони зазнають значних збитків та руйнувань, тому ця обставина не може бути підставою для відстрочення відповідальності за систематичні порушення строків оплат з боку відповідача; НЕК "Укренрего" також є підприємством паливно-енергетичного комплексу, яке продовжує забезпечувати виконання покладених на товариство завдань з підтримки роботи Об'єднаної енергетичної системи України, а саме єдиний оператор системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України; відповідачем не надано доказів того, що відстрочення виконання рішення зможе надати боржнику можливість покращити його фінансовий стан, не допустити банкрутства підприємства боржника та збільшення податкових боргів, що в подальшому буде сприяти виконанню рішення суду у даній справі; задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду призведе до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі, з огляду на наявність права позивача на ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення; не надано доказів того, що відповідач зможе виконати рішення суду зі спливом одного року; окрім того, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання останнім рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, а лише відображають його поточний стан, що також не є обставиною, з якою закон пов'язує необхідність відстрочення виконання судового рішення; жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено; мораторій, встановлений підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, не поширюється на нарахування 3% річних та інфляційних втрат; відстрочення виконання рішення суду унеможливить швидке відновлення потужностей товариства, оскільки відповідні дії потребують закупівлі дороговартісного іноземного обладнання, окрім того, відновлення потребують і зруйновані виробничі приміщення, що також вимагає значних коштів.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення щодо актуалізації позовних вимог (вх. суду № 40435/25 від 16.09.2025), в яких він просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" заборгованості у розмірі 45 454 017 грн. 38 коп. та повернути надлишок сплаченого судового збору, посилаючись на те, що позивачем заявлялося, що позовні вимоги становили 81 354 529 грн. 06 коп. з ПДВ. Відповідна заборгованість складалася з суми заборгованостей по періодам з лютого по квітень 2025 року, включно, а саме: лютий 2025 року - 26 680 203 грн. 74 коп.; березень 2025 року - 26 238 488 грн. 24 коп.; квітень 2025 року - 26 238 488 грн. 24 коп. У зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу в ході розгляду справи, залишок суми боргу становить 35 900 511 грн. 68 коп. Ця заборгованість рахується за: березень 2025 року - 9 662 023 грн. 44 коп.; квітень 2025 року - 26 238 488 грн. 24 коп. Таким чином, станом на 16.06.2025 позовні вимоги у справі складаються з: суми основної заборгованості - 35 900 511 грн. 68 коп.; з суми інфляційного збільшення - 186 761 грн. 43 коп.; з суми 3% річних - 443 564 грн. 84 коп., а разом сума позовних вимог становить 36 530 837 грн. 95 коп. Отже, у зв'язку із частковою сплатою заборгованості, позивач просить закрити провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 45 454 017 грн. 38 коп. Крім того, позивач просить повернути надлишково сплачений судовий збір, що був сплачений згідно з платіжними інструкціями № В-4371 від 06.06.2025 на загальну суму 847 840 грн. 00 коп.
У судове засідання 16.09.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
З метою надання часу відповідачу для аналізу та перевірки даних, що наведені позивачем у письмових поясненнях від 16.09.2025, у судовому засіданні 16.09.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 25.09.2025.
Представником позивача у судовому засіданні 25.092025 було викладено зміст позовних вимог, з урахуванням яких він просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, наведені в поданих позивачем заявах по суті справи та письмових поясненнях.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував частково, посилаючись на обставини, наведені у письмових поясненнях, також просив суд задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Також, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
У судовому засіданні 25.09.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
За визначенням термінів, наведених в статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема:
- диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;
- Оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;
- Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;
- Учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Частиною 3 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" обумовлено, що Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок надання послуг із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
На виконання вимог постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763 та на підставі наказу №742 від 22.12.2023, НЕК "Укренерго" забезпечило укладення з користувачами системи передачі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління шляхом приєднання за спрощеною процедурою, на підставі чого від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - користувач, відповідач) надійшла заява-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Даною заявою, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" засвідчив таке приєднання та підтвердив згоду на автоматизовану обробку його персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу третім особам, які мають право на отримання цих даних згідно з чинним законодавством, а також підтвердив ознайомлення з текстом договору.
Повідомленням про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вих. № 01/70379 від 20.12.2023 НЕК "Укренерго" проінформувало користувача про приєднання до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір).
На підставі Повідомлення сторонами визначено ідентифікатор договору № 0535-03041-ПД з датою акцептування 01.01.2024. Даний договір встановлює права та обов'язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії.
Укладений між НЕК "Укренерго" та ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/ .
Додатково, 07.06.2024 НЕК "Укренерго" наказом № 344 затвердило оновлені умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Умови договору набирають чинності з 07.06.2024 (далі - договір).
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, у пункті 2.1. договору визначено, що договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавним лініям зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12.
Під час виконання вимог договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, КСП, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 2.3 договору).
Розділом 3 договору визначені умови щодо ціни договору та умови оплати, зокрема:
- ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за договором становить один календарний місяць (пункт 3.1. договору);
- оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (пункт 3.2. договору);
- планова та /або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (пункт 3.4. договору);
- користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18-го числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28-го числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду (пункт 3.5. договору);
- плановий обсяг послуги що використовується для визначення планової вартості послуги визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 3.6. договору);
- користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10-ти календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або Акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (пункт 3.7. договору);
- користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідно розрахункового періоду протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманими від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та /або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей (пункт 3.8. договору);
- за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за даним договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача. У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5-ти робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів). У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП своїх зобов'язань з повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню. Оплата пені здійснюється за окремим рахунком. Рахунок підлягає оплаті протягом 3-х робочих днів від дати отримання (пункт 3.9. договору);
- розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на банківські рахунки сторін, що зазначені в договорі (пункт 3.11. договору).
Згідно з постановою НКРЕКП № 1763 від 29.09.2023 листи про планові обсяги надання послуги до НЕК "Укренерго" не направляються/надсилаються, що передбачено умовами договору.
За умовами пункту 4.2.1. договору на користувача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.
У розділі 11 договору сторонами визначені умови щодо обміну інформацією в межах договору, зокрема:
- Акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в договорі (пункт 11.3. договору);
- будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://оnІіnе.uа.еnеrgу/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу) (пункт 11.5. договору);
- рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (пункт 11.6. договору);
- для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (пункт 11.7. договору);
- сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані стороною (уповноваженою нею особою) (пункт 11.9. договору).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем у період з лютого по квітень 2025 року були надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 81 354 529 грн. 06 коп., про що сторонами були складені та підписані Акти надання послуги, а саме:
1) Актом надання послуги № ДУА-0014105 від 28.02.2025 ОСП за лютий 2025 року сторонами зафіксовано факт надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в обсязі 224 648,915 МВт/год. на загальну суму 26 680 203 грн. 74 коп.; тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління встановлено відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 № 2201 на рівні 98,97 грн./МВт/год (а.с.53-54);
2) Актом надання послуги № ДУА-0014899 від 31.03.2025 ОСП за березень 2025 року сторонами зафіксовано факт надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в обсязі 239 431,453 МВт/год. на загальну суму 28 435 837 грн. 08 коп.; тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління встановлено відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 № 2201 на рівні 98,97 грн./МВт/год. (а.с.55-56);
3) Актом надання послуги № ДУА-0015663 від 30.04.2025 ОСП за квітень 2025 року сторонами зафіксовано факт надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в обсязі 220 929,644 МВт/год. на загальну суму 26 238 488 грн. 24 коп.; тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління встановлено відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 № 2201 на рівні 98,97 грн./МВт/год. (а.с.57-58).
Підписанням зазначених вище Актів сторони підтвердили факт належного надання ОСП послуги користувачу, відповідно до умов договору. Крім того, підписанням вказаних Актів користувач підтвердив, що не має претензій до ОСП стосовно наданої послуги за розрахункові періоди.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за ним.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як було зазначено вище, у пункті 3.5. договору сторони погодили, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18-го числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28-го числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Також в матеріалах справи наявні рахунки на оплату наданих за вказаними вище Актоами послуг (а.с.59-76).
Суд не досліджує питання фактичного отримання вказаного рахунків на оплату, з огляду на таке:
- за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а в даному випадку такі реквізити містилися, зокрема у спірному договорі;
- ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов'язку з оплати наданих послуг.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №922/1831/15 від 09.07.2020, у справі № 908/771/19 від 18.02.2020, у справі № 910/1558/19 від 13.02.2020, у справі ; 910/14282/18 від 17.07.2019, у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі №910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.
Звертаючись із позовом до суду, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з лютого по квітень 2025 року послуги передачі електричної енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 81 354 529 грн. 06 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за квітень 2025 року у сумі 186 761 грн. 43 коп., а також 3% річних за період прострочення з 19.02.2025 по 03.06.2025 у сумі 443 564 грн. 84 коп. Вказане і є причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи умови пункту 3.5 договору, судом встановлено, що строк оплати наданих позивачем у спірний період послуг на загальну суму 81 354 529 грн. 06 коп. є таким, що настав.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Слід відзначити, що в момент звернення із позовом до суду позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу складались з таких сум:
- 26 680 203 грн. 74 коп. - за послуги, надані в лютому 2025 року;
- 28 435 837 грн. 08 коп. - за послуги, надані в березні 2025 року;
- 26 238 488 грн. 24 коп. - за послуги, надані в квітні 2025 року.
При цьому в процесі розгляду справи, позивачем та відповідачем було повідомлено суд про те, що відповідачем після відкриття провадження у справі частково було погашено зазначену вище заборгованість на загальну суму 46 004 574 грн. 99 коп. наступним чином:
1) 27.06.2025 частково оплачено послуги, надані у лютому 2025 року, на суму 4 611 463 грн. 02 коп. (а.с.147-148, 225-226);
2) 08.07.2025 частково оплачено послуги, надані у лютому 2025 року, на суму 8 015 018 грн. 74 коп. (а.с.149, 225-226);
3) 18.07.2025 частково оплачено послуги, надані у лютому 2025 року, на суму 2 895 871 грн. 91 коп. (а.с.157-158, 225-226);
4) 28.07.2025 частково оплачено послуги, надані у лютому 2025 року, на суму 8 015 018 грн. 74 коп. (а.с.159, 225-226);
5) 08.08.2025 повністю оплачено послуги, надані у лютому 2025 року, на залишкову суму 3 142 831 грн. 33 коп. (а.с. 225-226);
6) 08.08.2025 частково оплачено послуги, надані у березні 2025 року, на суму 2 046 026 грн. 95 коп. (а.с. 225-226);
7) 29.08.2025 частково оплачено послуги, надані у березні 2025 року, на суму 6 377 716 грн. 57 коп. (а.с. 225-226);
8) 08.09.2025 частково оплачено послуги, надані у березні 2025 року, на суму 10 900 627 грн. 73 коп. (а.с. 225-226).
Так, на підтвердження вказаних оплат позивачем та відповідачем були долучені до матеріалів справи відповідні докази - банківські виписки та реєстр сплат за спірним договором (а.с.147-149, 157-159, 225-226).
Судом було визначено оплати, виходячи зі змісту призначення платежу, зазначеного відповідачем, за кожним з перелічених вище платежів.
Проаналізувавши вказані вище докази погашення основного боргу у даній справі, приймаючи до уваги, що позовна заява є поданою до господарського суду 09.06.2025, суд приходить до висновку, що частково основний борг у справі, а саме: в сумі 46 004 574 грн. 99 коп. було погашено відповідачем після звернення позивача із позовом до суду.
Також судом розцінюється критично визначена позивачем у поясненнях (а.с.222-223) сума оплати - 45 454 017 грн. 38 коп., оскільки позивачем жодним доказом не підтверджено здійснення оплат саме в такій сумі, також не наведено, яким чином позивачем були визначена саме така сума, з яких платежів відповідача вона складається. Більше того, наявні у матеріалах справи докази підтверджують здійснення оплат за лютий та березень 2025 року саме в сумі 46 004 574 грн. 99 коп.
Відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом сплати суми боргу боржником (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом до суду за умови подання доказів такого врегулювання.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 46 004 574 грн. 99 коп., у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Слід відзначити, що доказів на підтвердження оплати залишку заборгованості за надані у березні та квітні 2025 року в сумі 35 349 954 грн. 07 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 35 349 954 грн. 07 коп. є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 35 349 954 грн. 07 коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів, законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за квітень 2025 року у сумі 186 761 грн. 43 коп.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, судом враховано таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат (а.с. 52), проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено вірно та з урахуванням вказаної вище методики.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 52), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 186 761 грн. 43 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 19.02.2025 по 03.06.2025 у сумі 443 564 грн. 84 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.52), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Контррозрахунок 3% річних, здійснений відповідачем (а.с.150), судом розцінюється критично, з огляду на те, що він здійснений без урахування строків (порядку) оплати, визначених у пункті 3.5. договору.
При цьому, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 443 564 грн. 84 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців суд зазначає таке.
У статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже, процесуальним законом передбачена можливість надання відстрочки або розстрочки виконання рішення в момент його прийняття, при цьому, підстави для такої відстрочки або розстрочки містяться у статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду такої заяви на стадії виконання рішення, а саме: підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4 та 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.
Таким чином, обов'язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Суд відзначає, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В даному випадку суд вважає за доцільне відмовити відповідачу у відстроченні виконання рішення суду, з огляду на таке.
Обґрунтування поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду, фактично, зводиться до обставин, наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності, а також обставин існування воєнного стану, які вже існували в момент укладення договору та надання послуг у спірний період, отже про їх існування відповідачу було відомо на момент укладення договору.
Крім того, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Судом також враховано, що відповідачем не надані докази на підтвердження можливості виконати боргові зобов'язання на умовах відстрочки на 12 місяців.
За таких обставин заперечення позивача проти відстрочення виконання судового рішення заслуговують на увагу і враховуються судом при прийнятті рішення з цього питання.
Що ж до загального економічного та політичного стану країни, то його наслідки торкаються обох сторін у процесі їх підприємницької діяльності.
Крім того, слід наголосити, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).
Таким чином, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Більше того, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.
Так, стягувач (позивач) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на відсутність виняткових обставин, які можуть слугувати підставою для надання відстрочення виконання рішення.
Аналізуючи поведінку відповідача, а також той факт, що відповідач просить не розстрочити виконання рішення суду (поділивши суму боргу на можливі і доступні для відповідача платежі), а відстрочити його на максимально допустимий законодавством строк - на один рік з моменту винесення рішення суду, вбачається спроба відповідача затягнути строки оплати наявного боргу.
Більше того, як вже було зазначено раніше, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження можливості виконання рішення суду на запропонованих ним умовах відстрочки.
Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що відстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.
На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається відповідач в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців та роз'яснює відповідачу, що він не позбавлений можливості звернутися повторно з клопотанням про розстрочення виконання рішення суду, враховуючи стягнуту судом суму заборгованості та з відповідним її обґрунтуванням, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 847 840 грн. 00 коп.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписом пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки основний борг у сумі 46 004 574 грн. 99 коп. добровільно погашений відповідачем після відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим, провадження в цій частині судом закривається через відсутність предмета спору, то судовий збір, пропорційний вказаним вимогам, у сумі 475 752 грн. 73 коп., сплачений у складі судового збору за подання позовної заяви, підлягає поверненню позивачеві після надходження відповідного клопотання від позивача.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 372 087 грн. 27 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 у загальному розмірі 81 984 855 грн. 33 коп. - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 46 004 574 грн. 99 коп.
В решті позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (Запорізьке шосе, будинок 22, м. Дніпро, 49111; ідентифікаційний код 31018149) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вулиця Симона Петлюри, будинок 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) 35 349 954 грн. 07 коп. - основного боргу, 186 761 грн. 43 коп. - інфляційних втрат, 443 564 грн. 84 коп. - 3% річних та 372 087 грн. 27 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 26.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко