попереднього засідання
23 вересня 2025 р. м. Вінниця Справа № 902/260/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю секретаря судового засідання: Московчк Є.В.
за участю представників:
арбітражного керуючого: Шапілов Сергій Анатолійович
кредитора (АТ КБ "ПРИВАТБАНК"): Загоруйко Артем Анатолійович
10.03.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 (б/н від 08.03.2025 року) (вх. № 279/25 від 10.03.2025 року) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 року, зазначену справу розподілено судді Міліціанову Р.В.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання у справі № 902/260/25 на 31.03.2025 року.
Ухвалою суду від 15.04.2025 року відкрито провадження у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ). Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.03.2013 року № 324).
Також даною ухвалою, визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі № 902/260/25 на 05.06.2025 року.
21.05.2025 року до суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надійшла заява (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/624/25 від 21.05.2025 року) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 331 380,08 грн та 6 056,00 грн у справі № 902/260/25.
21.05.2025 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" надійшла заява (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025 року) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 169 116,50 грн та 4 844,80 грн у справі № 902/260/25.
Ухвалами суду від 26.05.2025 року заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/624/25 від 21.05.2025 року) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025 року) призначено до розгляду судовому засіданні на 05.06.2025 року.
05.06.2025 року до суду від представника боржника надійшло ряд документів, а саме: заява (б/н від 04.06.2025 року) (вх.канц. № 01-34/6061/25) про долучення до матеріалів справи декларацій про майновий стан боржника; заява про застосування строку позовної давності (б/н від 04.06.2025 року) (вх.канц. № 01-34/6062/25); заява (б/н від 04.06.2025 року) (вх.канц. 01-34/6064/25), в якій останній зазначає що розмір заявлених грошових вимог ТОВ "ДЕБТ ФОРС" в сумі 169 116,50 грн суттєво відрізняється від залишку боргу в сумі 40 373,29 грн та є необґрунтованим.
У судовому засіданні 05.06.2025 року судом постановлено ухвалу про відкладення попереднього засідання на 14.07.2025 року.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
17.06.2025 року до суду від Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 94688.
23.06.2025 року від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до суду надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-250609/54631.
14.07.2025 року до суду від представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшло клопотання (б/н від 14.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7379/25) про відкладення судового засідання на іншу дату з метою надання додаткового часу на виконання вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 14.07.2025 року судом постановлено ухвалу про відкладення попереднього засідання на 12.08.2025 року.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
31.07.2025 року на виконання вимог ухвали суду від Вінницького міського суду Вінницької області надійшов супровідний лист № 01-34/8051/25 від 31.07.2025 року.
11.08.2025 року від Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист (вих. № 128013 від 07.08.2025 року) (вх.канц. № 01-34/8343/25).
У судовому засіданні 25.08.2025 року судом вирішено відклали розгляд заяви ТОВ "ДЕБЕТ ФОРС" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025 року) про визнання грошових вимог до боржника до 09.09.2025 року.
З метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення попереднього засідання на 23.09.2025 року.
Ухвалою суду від 25.08.2025 року повідомлено учасників справи щодо дати наступних судових засідань.
08.09.2025 року до суду від кредитор (ТОВ "ДЕБТ ФОРС") 9б/н від 05.09.2025 року) (вх.канц. № 01-36/1083/25).
Ухвалою суду від 09.09.2025 року задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025 року). Визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" до боржника ОСОБА_1 в розмірі 40 373,29 грн (друга черга задоволення) та 1 156,60 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025 року) в частині вимог про визнання грошових вимог до боржника в сумі 128 743,21 грн. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 688,20 грн залишено за кредитором.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року забезпечено участь представника боржника, адвоката Барішевського О.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 23.09.2025 року прийняв участь представник арбітражний керуючий та представник кредитора (АТ КБ "ПРИВАТБАНК"). Боржник та його представник правом участі не скористались.
У судовому засіданні, розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/624/25 від 21.05.2025 року) про визнання грошових вимог до боржника, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
17.03.2008 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитно-заставний договір № VIW3АЕ00001701 (т. 1,а.с. 150-156).
Відповідно п. 2.1 Договору Банк зобов'язується надати Позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Для забезпечення повного і своєчасного виконання Позичальником зобов'язань за договором Позичальник надає Банку предмет застави в заставу(п. 2.2 Договору).
Зобов'язання Банку здійснити будь-яку виплату Кредиту виникає лише з моменту виконання усіх з попередніх умов, наведених у статтях 3.1.1 - 3.1.5. Договору. Якщо станом на дату, вказану у статті 17.1.4 Договору, будь-яка із зазначених попередніх умов залишається не виконаною, Банк має право відмовитись від видачі Кредиту і розірвати Договір в односторонньому порядку (п. 3.1 Договору).
За користування наданим Кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення Кредиту Позичальник сплачує проценти за ставкою, визначеною у статті 17.1.6 Договору (п. 4.1 Договору).
Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при'цьому проценти розраховуються на непогашену частину Кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Дата Погашення у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Розрахунок процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з кредитного рахунку до очікуваної дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів та закінчується поточною датою сплати процентів (п. 4.2 Договору).
З метою виконання зобов'язань щодо погашення Заборгованості, Позичальник доручає Банку списувати кошти зі всіх своїх поточних рахунків у будь-якій валюті, за наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється у порядку, встановленому законодавством. У випадку недостатності чи відсутності у Позичальника коштів у національній валюті для погашення Заборгованості (в тому числі сплати неустойки), Банк має право списати кошти в іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі Заборгованості в національній валюті на дату погашення, і продати списану іноземну валюту на Міжбанківському валютному ринку України («МВРУ») (за курсом МВРУ для цієї операції на дату її проведення), з відшкодуванням Банку витрат на сплату зборів, комісій і вартості наданих послуг. При цьому Позичальник доручає Банку оформити заявку на продаж іноземної валюти на МВРУ від імені Позичальника (п. 4.6 Договору).
Згідно п. 4.7 Договору кошти, отримані Банком від Позичальника для погашення Заборгованості, направляються для її погашення в такій черговості: для відшкодування витрат/збитків. яких зазнав Банк за Договором (зокрема, згідно із статями 3.4.1,3.4.2, 6.2.7 Договору); для оплати неустойки згідно із статтею 14 Договору; для оплати простроченої Заборгованості за винагородами; для оплати простроченої Заборгованості за процентами; для оплати простроченої Заборгованості за наданим Кредитом; сума, що залишилася, направляється на погашення Заборгованості в такій послідовності: (1) за винагородами, (2) за процентами, (3) за наданим Кредитом.
Відповідно п. 8.1 Договору предметом Застави за цим Договором є автомобіль, власником (або співвласником) якого є Позичальник і детальний опис якого наведено у статті 17.9 Договору (Предмет Застави).
Вартість Предмета Застави, яка визначена Сторонами для цілей цього Договору на дату його підписання, вказана у статті 17.10 Договору (п. 8.3 Договору).
З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Кредитно-заставним договором № VIW3АЕ00001701 від 17.03.2008 року, передано в заставу транспортний засіб: автомобіль Volkswagen Transporter Т5, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . Згідно умов Кредитного договору, вартість автомобіля становила 141 400,00 грн (т. 1 а.с. 151-161).
У визначені Кредитним договором строки, Боржник кредитні зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого допустив порушення умов Кредитного договору.
За твердженнями кредитора в ході заходів по примусовому стягненню заборгованості, предмет застави було реалізовано 01.01.2024 року, кошти в розмірі 4 849,76 дол. США (185 814, 69 грн.) були направлені на погашення заборгованості перед АТ БК "ПРИВАТБАНК".
Заборгованість Боржника перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за Кредитним договором 1 становить 29 755,98 дол. США, з яких: 15 789,08 дол. США - заборгованість за основним зобов'язанням; 3 042,19 дол. США - заборгованість по сплаті відсотків; 0,94 дол. США - заборгованість по сплаті комісії; 10 923,74 дол. США - пені.
Станом на 21.05.2025 року розмір заборгованості Боржника, за відомостями АТ КБ "ПРИВАТБАНК", згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ 41,4851 грн за 1 дол. США, становить 1 234 428, 57 грн, з яких: 655 011, 57 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 126 205, 56 грн - заборгованість по сплаті відсотків; 39,00 грн - заборгованість по сплаті комісії; 453 172, 45 грн - пені.
08.02.2008 року ОСОБА_1 (Позичальник) звернувся з заявою до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк) з метою отримання кредиту у розмірі 3 000, 00 дол. США, шляхом встановлення ліміту на картковому рахунку зі сплатою 19,5 % річних.
08.02.2008 року між Боржником та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" укладений кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Відповідно до Заяви від 08.02.2008 року про видачу кредитної карти сума кредитного ліміту складає 3 000,00 доларів США, базова відсоткова ставка 19,2% з розрахунку 360 днів у році. строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості (т. 1 а.с. 145).
У межах кредитного договору 2, Боржнику було надано кредит у вигляді встановлення ліміту на картковий рахунок у розмірі 3 000,00 дол. США.
Заборгованість боржника, за відомостями АТ КБ "ПРИВАТБАНК", за кредитними зобов'язаннями становить 2 337,02 дол. США та складається з: 1 344,67 дол. США - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту), 320,02 дол. США - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 672,33 дол. США - пеня.
Станом 21.05.2025 року розмір заборгованості боржника, за відомостями АТ КБ "ПРИВАТБАНК", згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ 41,4851 грн за 1 дол. США, становить 96 951,51 грн, з яких: 55 783,77 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 13 276, 07 грн - заборгованість по сплаті відсотків; 27 891,68 грн - пені.
У поданому до суду повідомленні про результати розгляд вимог кредитора арбітражний керуючий визнає частково заявлені кредиторські вимоги, вказуючи на наступне:
- щодо кредитного договору № VIW3АЕ00001701 від 17.03.2008 року, арбітражний керуючий зазначає, що відповідно відомостей наданих приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською Аліною Леонідівною (вих. №74773300 від 03.04.2025), станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , залишок заборгованості ОСОБА_1 становить 19 347,29 доларів США (згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ 41,4851 грн за 1 дол. США на момент подачі заяви становить 802 624,26 грн) та 3 654,00 грн.
- щодо кредитного договору від 08.02.2008 року, арбітражний керуючий вказує, що згідно з наданої заявником виписки за договором № б/н за період 01.01.1999 - 14.04.2025 р.р., останнє поповнення картки (часткове погашення заборгованості за кредитом) ОСОБА_1 здійснено 23.12.2009 року на суму 1 647,79 доларів США.
При цьому, заявником не надано доказів звернення до суду або до боржника з вимогою про сплату коштів за кредитним зобов'язанням.
З урахуванням чого, вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог за Кредитним договором від 08.02.2008 не можуть бути визнаними у зв'язку зі сплавом строку позовної давності (т.1, а.с. 233-234).
Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до суду у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Визначаючись стосовно правого регулювання предмету поданої заяви, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Передання права вимоги (цесія) є заміною кредитора в зобов'язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов'язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt").
Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, Заочним Рішенням Вінницьким міським судом Вінницької області від 08.09.2014 року у справі № 127/12768/14-ц, яке набрало законної сили 19.09.2014 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/40415930) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № VIW3АЕ00001701 від 17.03.2008 року в розмірі 39 238,51 доларів США, що еквівалентно 456343,85 грн., з яких: 21847,53 доларів США, що еквівалентно 254086,78грн. - заборгованість за кредитом, 3843,25 доларів США, що еквівалентно 44697грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 734,98 доларів США, що еквівалентно 8547,82грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 10923,77 доларів США, що еквівалентно 127043,45грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 21,50 доларів США, що еквівалентно 250грн. - штраф (фіксована частина), 1867,48доларів США, що еквівалентно 21718,80грн. - штраф (процентна складова), а також судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л., на підставі виконавчого листа № 127/12768/14-ц виданого 25.09.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованості по кредитному договору № VIW3АЕ00001701 від 17.03.2008 року в розмірі 39 238,51 доларів США, що еквівалентно 456 343,85 грн, 17.04.2024 року винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 74773300.
Відповідно відомостей наданих приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською Аліною Леонідівною (вих. №74773300 від 03.04.2025) (т. 1 а.с. 85), станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , залишок заборгованості ОСОБА_1 становить 19 347,29 доларів США (згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ 41,4851 грн за 1 дол. США на момент подачі заяви становить 802 624,26 грн та 3 654,00 грн.
Матеріали справи не містять інших достовірних доказів стосовно актуальної суми заборгованості за кредитним договором № VIW3АЕ00001701 від 17.03.2008 року, банком надано розрахунок заборгованості виключно за іншим кредитним договором (т. 1 а.с. 162-164), не спростовано відомостей приватного виконавця стосовно залишку заборгованості.
Отже, вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника слід визнати у сумі 806 278,26 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів). Водночас, є необґрунтованими вимоги заяви в частині визнання конкурсних кредиторських вимог за кредитним договором № VIW3АЕ00001701 від 17.03.2008 року в сумі 428 150,31 грн.
Стосовно вимог за кредитним договором б/н від 22.02.2008 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до Заяви від 08.02.2008 року про видачу кредитної карти сума кредитного ліміту складає 3 000,00 доларів США, базова відсоткова ставка 19,2% з розрахунку 360 днів у році. строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості (т. 1 а.с. 145).
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" посилається на пункт 3.2.8.1. Умов надання кредитів, якими визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.
Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Боржник взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви.
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, Ленінським районним судом м. Вінниці видано Судовий наказ від 15.07.2010 року у справі №2-н-780/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 22.02.2008 р. в сумі 1 866,70 доларів США, що курсом НБУ від 02.06.2010 р складає 14802,93 грн., яка складається з: 1 344,67 доларів США - заборгованість за кредитом; 273,09 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 100 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, а також 63,05 доларів США - штраф (фіксована сума), 85,89 доларів США штраф (процентна складова), а також судовий збір в розмірі 74,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1060,80 грн. (рах. для зарахування судових витрат № 64993919400001) (т. 3 а.с. 5-18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14, зазначила, що преюдиційне обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 2а-161/11 не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Визначення у заяві про визнання кредиторських вимог меншої суми заборгованості не порушує прав та інтересів боржника.
Доказів скасування судового наказу матеріали справи, а також Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/10468700) не містять.
Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata - поваги до остаточного рішення суду. Суть цього принципу полягає в тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.
Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним й обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Вирішуючи господарський спір, суд застосовує правовий акт. Якщо суд доходить висновку, що правовий акт суперечить Конституції України, то не застосовує його з дотриманням порядку, закріпленого ч. 6 ст. 11 ГПК України, і, вирішивши таким чином спір, установлює стан правової визначеності у відносинах між сторонами. За судовим рішенням, яке не потребує виконання, такий стан і наслідки, передбачені судовим рішенням, встановлюються одразу з набранням рішенням сили. Водночас відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання, зокрема, судових рішень. Наслідки, передбачені судовим рішенням, яке потребує виконання, остаточно настають після виконання цього судового рішення. Саме з виконанням судового рішення реально поновлюються права особи, яка зверталася з відповідним позовом до суду і яка за наслідками виконання цього судового рішення отримує визначеність у правовому статусі, на який може покладатись, реалізуючи свої права та обов'язки (Постанова КГС ВС від 27 вересня 2022 року у справі № 924/57/19).
Стосовно заяви боржника про застосування строків позовної даності від 04.06.2025 року, суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Однак, у даному випадку кредитором реалізовано право на судовий захист шляхом звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. за наявності судового рішення, яке набрало законної сили відсутні підстави для застосування позовної давності до вимог, котрі задоволені судом шляхом видачі судового наказу.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору (Постанова КЦС ВС від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21).
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України (Постанова ОП КЦС ВС від 10 жовтня 2019 року справі №320/8618/15-ц).
Матеріали справи не містять відомостей про звернення боржника з вимогами про припинення правовідносин за кредитним договором або визнання таким, що не підлягає виконання Судового наказу Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.07.2010 року у справі №2-н-780/10.
У силу положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Рішення суду про стягнення заборгованості не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов'язання продовжує існувати (Постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц).
Враховуючи наявність чинного та не скасованого судового рішення суд вважає обґрунтованими вимоги АТ КБ "Приватбанк" в частині основного боргу за тілом кредиту в сумі 1 344,67 долари США, та 273,09 долари США, які підтверджені судовим рішенням.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 КУзПБ, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ 41,4851 грн за 1 дол. США розмір обґрунтованих вимог становить 55 783,77 грн заборгованості за тілом кредиту, 11 329,17 грн заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором б/н від 22.02.2008 року (друга черга задоволення вимог кредиторів).
Стосовно решти вимог про нарахування 46,93 доларів США процентів та 672,33 долари США пені за кредитним договором б/н від 22.02.2008 року, суд зазначає наступне.
За розрахунком суми заборгованості (т. 1 а.с. 162-164) нарахування процентів здійснено з 28.02.2008 по 31.05.2019 рр. в сумі 3393,28 доларів США, починаючи з 01.12.2023 року розмір відсотків зменшено до 320,02 доларів США.
Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.
Зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц сформульовано такі висновки.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором.
Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом".
Відповідно до матеріалів справи строк кредитування визначено строком дії банківської картки, водночас 13.07.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк" звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення повністю основної суми заборгованості за кредитом.
Відповідно до наведених вище норм законодавства та правових висновків Верховного Суду строк кредитування та право нарахування процентів обмежено за фактом пред'явлення банком вимоги про повернення кредитних коштів.
Таким чином, вимоги заяви про визнання конкурсних грошових вимог в частині 46,93 доларів США процентів (які не охоплені резолютивною частиною судового наказу), нарахованих поза межами строку кредитування, є протиправними.
Стосовно вимог про нарахування пені суд зауважує, що Судовий наказ від 15.07.2010 року у справі №2-н-780/10 містить припис про стягнення з боржника 63,05 доларів США - штраф (фіксована сума), 85,89 доларів США штраф (процентна складова), тобто вимоги про стягнення пені не були предметом судового розгляду.
Відповідно до предмету заяви АТ КБ "Приватбанк" пеню нараховано на підставі п. 3.2.8.10.1. Умов за користування кредитом згідно розрахунку за період з 06.07.2012 по 31.05.2019 рр., боржником частково погашено пеню 18.12.2023 року (т. 1 а.с. 162-164).
Однак, матеріали справи не містять примірника Умов користування кредитом, підтверджень, що Умови або Правила надання банківських послуг узгодив боржник та ознайомився з ними, підписуючи заяву від 08.02.2008 року, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані Банком Витяги з Умов і Правил надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (Постанова ВП ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України банк не пред'явив.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає неналежними докази АТ «Комерційний Банк «Приватбанк», налані на підтвердження підстав для нарахування пені в сумі 672,33 доларів США.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (Постанова КГС ВС від 03 лютого 2021 року у справі №914/197/19).
Враховуючи, що судом визнано протиправним на необгрунтованим нарахування 46,93 доларів США процентів та 672,33 доларів США пені за кредитним договором б/н від 22.02.2008 року, відсутні підстави для застосування строків позовної давності до зазначених вимог.
Щодо вимог заяви в частині включення до реєстру кредиторів 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредиторський вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Кредитором сплачено суму судового збору за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 6 056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № BOJ69B4AL1 від 19.05.2025 року (т.1, а.с. 138).
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заяву про визнання кредиторських вимог подано до суду через систему "Електронний суд", кредитором надмірно сплачено судовий збір в розмір 6 056,00 грн.
Вірна сума судового збору за пониженою ставкою становить 4 844,80 грн.
Сума надмірно сплаченого судового збору становить 1 211,20 грн, яка може бути повернута на підставі відповідного клопотання.
Норми КУзПБ не містять спеціальних положень стосовно розподілу судових витрат, тому судом враховано положення ст. 129 ГПК України.
У зв'язку з частковим задоволенням заяви АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" судовий збір підлягає частковому визнанню, пропорційно визнаним вимогам в сумі 3 178,21 грн. Зазначені вимоги відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
Водночас, суд відмовляє у задоволенні заяви АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" в частині визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 1 666,59 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Отже, за результатами попереднього засідання у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про часткове визнання грошових вимог АТ "КБ "ПРИВАТБАНК". а саме у розмірі: 806278,26 грн заборгованості за Кредитно-заставним договором № VIW3AE00001701 від 17.03.2008 року (друга черга задоволення вимог кредиторів), 55783,77 грн заборгованості за тілом кредиту, 11329,17 грн заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором б/н від 22.02.2008 року (друга черга задоволення вимог кредиторів), 3 178,21 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
При цьому, суд відмовляє у задоволенні заяви АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в частині визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 457 988,88 грн та 1 666,59 грн судових витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі (ч. 4 ст. 122 КУзПБ).
Враховуючи визнання Ухвалою суду від 09.09.2025 року конкурсних грошових вимог ТОВ "ДЕБТ ФОРС" до боржника в розмірі 40 373,29 грн (друга черга задоволення) та 1 156,60 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів), відповідні вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 133 КУзПБ; ст. ст. 3, 11, 18, 42, 196, 197, 232, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 236, 326 ГПК України, суд -
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (б/н від 21.05.2025 року) (вх.канц. № 01-36/624/25 від 21.05.2025 року) про визнання грошових вимог до боржника задоволити частково.
2. Визнати конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570) до боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) у справі №902/260/25 у розмірі: 806 278,26 грн заборгованості за Кредитно-заставним договором № VIW3AE00001701 від 17.03.2008 року (друга черга задоволення вимог кредиторів); 55 783,77 грн заборгованості за тілом кредиту, 11 329,17 грн заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором б/н від 22.02.2008 року (друга черга задоволення вимог кредиторів), 3 178,21 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
3. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в частині визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 457 988,88 грн та 1 666,59 грн судових витрат зі сплати судового збору.
4. Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (02095, Україна, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9, приміщення 369, офіс 1, ЄДРПОУ 43577608) з грошовими вимогами у розмірі: 40 373,29 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), 1 156,60 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);
- Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570) з грошовими вимогами у розмірі: 873 391,20 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), 3 178,21 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
5. Черговість задоволення вимог кредиторів:
Вимоги ІІ черги - 913 764,49 грн.
Вимоги, які задовольняються позачергово - 4 334,81 грн.
Всього - 918 099,30 грн.
6. Розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів: 1 009 000,82 грн, з яких ТОВ "ДЕБТ ФОРС" в сумі 132 431,41 грн; АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в сумі 876 569,41 грн.
7. Повідомити учасників справи, що засідання господарського суду з питань розгляду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі № 902/260/25 відбудеться 21.10.2025 року о 09:30 год. (у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх, зал №1).
8. Судове засідання провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (зал №1).
9. Забезпечити участь арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича та представників кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС", Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
10. Зобов'язати арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Шапілова С.А.:
- провести збори кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства не пізніше 14-ти днів з дня постановляння ухвали;
- підготувати та подати на затвердження зборам кредиторів узгоджений боржником план реструктуризації боргів боржника, з урахуванням суми визнаних кредиторських вимог;
- виконати вимоги попередньої ухвали суду стосовно проведення інвентаризації майна боржника.
11. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС, за їх відсутності засобами поштового зв'язку та на відомі суду електронні адреси: боржнику - artel@i.ua, представнику боржника - ІНФОРМАЦІЯ_2 , арбітражному керуючому Шапілову С.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТОВ "ДЕБТ ФОРС" - info@debet-force.com.ua, mrogazhkina91@gmail.com, arsemikovaiv@gmail.com, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - cancelyaria@privatbank.ua, artem.zahoruiko@privatbank.ua.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення - 23.09.2025 року.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 26.09.2025 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
3 - ТОВ "ДЕБТ ФОРС" (вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1, м. Київ, 02095)
4,5 - АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001; вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094)