вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Справа №910/14658/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Кропивної Л.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 (повний текст складено 19.06.2025)
у справі №910/14658/24 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом ОСОБА_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний."
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний." (далі - ОСББ "Ювілейний.") про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Ювілейний." від 09.06.2024, оформлених протоколом загальних зборів відповідача, проведених "09-23" червня 2024 року за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наведені вище загальні збори ОСББ "Ювілейний." скликано та проведено всупереч положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСББ "Ювілейний.", а тому прийняті на таких зборах рішення є недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 відкрито провадження у справі №910/14658/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
На стадії підготовчого засідання позивачкою подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій остання просить розглядати справу за вимогами - визнати недійсним, з моменту прийняття, рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Ювілейний.", яке оформлене протоколом від 09.06.2024, в частині:
- обрання Голови зборів;
- встановлення внеску на утримання будинку з 01.07.2024 в сумі 10,00 грн кв.м при своєчасній сплаті (до 1 числа наступного місяця) надається знижка - 20% (внесок становитиме 8,00 грн кв.м);
- встановлення внеску на придбання та установку обладнання додаткового живлення 2 000,00 грн/квартира;
- встановлення щомісячної оплати обслуговування устаткування 1 000,00 грн/квартира по факту роботи обладнання за місяць.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачкою не доведено, що вона не змогла реалізувати своє право на голосування та не вказує, чим прийняті на загальних зборах рішення порушують її права та інтереси. Також, не обґрунтовується і судом першої інстанції не встановлено, яким чином скасування рішення загальних зборів відновить права та законні інтереси співвласника багатоквартирного будинку. З огляду на наведене місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , зокрема, посилається на те, що:
- оскаржуваний протокол підписаний неуповноваженою та некомпетентною особою, а відповідач не надав суду рішення про обрання Голови загальних зборів;
- повідомлення співвласникам ОСББ "Ювілейний." відповідачем не направлялось, з огляду на що порушено право та інтереси співвласників та позивача брати участь в управлінні об'єднанням;
- відповідачем порушено право позивача обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
- відповідачем не надано суду протоколу про затвердження порядку денного.
Також, у прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, до апеляційної скарги долучено клопотання про витребування доказів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі №910/14658/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Корсак В.А., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.07.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14658/24. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 18.07.2025.
17.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14658/24.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025, у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025, в зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 21.07.2025 до 03.08.2025, для розгляду справи №910/14658/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г. , судді: Кропивна Л.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 відкладено до 18.09.2025.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Разом з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 позивачкою подано клопотання про витребування у відповідача ряду доказів.
Розглянувши вищезазначене клопотання позивачки про витребування доказів, суд дійшов висновку про повернення його заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
За приписами статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Частиною 1 статті 81 ГПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 2 статті 81 ГПК України, у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Дослідивши клопотання позивачів, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не відповідає вимогам до змісту клопотання про витребування доказів, встановленим у пунктах 2, 3, 4, 5 частини 2 статті 81 ГПК.
Так, позивачкою не було у встановленому законом порядку зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Як визначено у пункті 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивачки про витребування доказів підлягає поверненню заявнику без розгляду.
03.07.2025, через систему "Електронний суд", позивачкою подано заяву про виклику свідків, в якій остання просить суд викликати свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду для надання пояснень, посилаючись на те, що суд першої інстанції не дослідив заяву свідка та відмовився викликати в судове засідання інших свідків.
Відповідно до частини 1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки суд викликає свідків для безпосереднього допиту в суді лише в окремих випадках і здійснює дослідження показань свідків згідно з їх вільними письмовими поясненнями, викладеними в заявах, водночас, позивачем не обґрунтовано необхідності виклику свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та їх безпосереднього допиту, враховуючи наявність у матеріалах справи відповідних заяв. При цьому, матеріали справи не містять письмової заяви ОСОБА_6 , якого позивачка просить суд викликати в якості свідка.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 18.09.2025 з'явився представник позивачки.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/14658/24 розглядається за його відсутності.
Представник позивачки у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
24.02.2014, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., ОСОБА_2 набула у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.02.2014 №18156009.
29.12.2015 проведено державну реєстрацію створення в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний.".
Також рішенням Установчих зборів ОСББ "Ювілейний." від 26.12.2015 затверджено статут ОСББ, державну реєстрацію якого проведено 29.12.2015.
Згідно з пунктом 1.1 статуту ОСББ "Ювілейний." створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 3 статуту статутними органами управління об'єднання є: загальні збори співвласників - вищий орган об'єднання, правління - виконавчий орган об'єднання, та ревізійна комісія (аудитор) - контролюючий орган об'єднання.
За змістом пункту 3.1 статуту загальні збори співвласників скликаються і проводяться, згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства, не рідше одного разу на рік.
Пунктом 3.2 статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пункт 8).
За пунктом 4.1 статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники об'єднання. Інтереси співвласника об'єднання, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
Загальні збори веде Голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Пунктом 4.2 статуту передбачено, що позачергові загальні збори співвласників об'єднання можуть скликатися і проводитись ініціативною групою, яка складається з не менш як трьох співвласників, в такому разі ініціативна група самостійно і за свій рахунок організовує і проводить загальні збори співвласників, відповідно до чинного законодавства.
Кожний із співвласників багатоквартирного будинку має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів співвласників не пізніше ніж за 16 днів до їх скликання.
Відповідно до пункту 4.3 статуту повідомлення про проведення загальних зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом на адресу належної йому квартири або нежитлового приміщення в будинку об'єднання) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається: ким скликаються загальні збори, проект порядку денного, дата, час та місце їх проведення.
Загальні збори веде Голова зборів та секретар зборів. Голова зборів та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Загальні збори співвласників мають право приймати рішення з будь-яких питань, в тому числі із питань, які розглядають інші органи управління об'єднання (пункт 4.5 статуту).
Пунктом 5 статуту встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління.
Згідно з пунктом 5.1 статуту кожний співвласник (його представник за довіреністю або за договором доручення) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більше як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
За змістом пункту 5.2 статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо в результаті проведення зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час загальних зборів об'єднання проводиться у порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (пункт 5.3 статуту).
Згідно з пунктом 5.4 статуту рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" або "проти".
Пунктом 5.6 статуту встановлено, що рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються Головою та секретарем загальних зборів співвласників і не пізніше як через три робочі дні після проведення загальних зборів передається Голові правління та Голові представників співвласників об'єднання під розписку та підлягають постійному зберіганню.
Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (абзац 1 пункту 10.1 Статуту).
За положеннями абзаців 2-4 пункту 10.1 статуту, згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо в результаті проведення зборів рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками подані під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" чи "проти".
Як стверджує позивач, 05.06.2024 о 14:19 у чаті групи "Бажана 86" у месенджері "Viber" особою "Elena Gridina", розміщено повідомлення про скликання загальних зборів ОСББ "Ювілейний." 09.06.2024 о 20:00. Також у день проведення зборів, на першому поверсі біля ліфту була розміщене оголошення про скликання чергових загальних зборів ОСББ "Ювілейний." та зазначено порядок денний:
1) підвищення внеску ОСББ на суму підвищення електроенергії;
2) придбання альтернативних елементів живлення електроенергії;
3) різне.
09.06.2024 проведено загальні збори ОСББ "Ювілейний.", на яких прийняті рішення:
1) про встановлення внеску на утримання будинку з 01.07.2024 в сумі 10,00 грн кв.м. При своєчасній сплаті ( до 1 числа наступного місяця) надається знижка - 20% (внесок становитиме 8,00 грн кв.м);
2) про встановлення внеску на придбання та установку обладнання додаткового живлення 2 000,00 грн/квартира;
3) про встановлення щомісячної оплати обслуговування устаткування 1 000,00 грн/квартира по факту роботи обладнання за місяць.
Вищезазначені рішення прийняті більшістю голосів співвласників: по першому питанню "за" проголосувало 198 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 11990,9 кв.м (73,67%), по другому питанню "за" проголосувало 170 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 10519,6 кв.м (64,63%), по третьому питанню "за" проголосувало 149 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 9344,9 кв.м (57,42%), що підтверджується відповідним протоколом загальних зборів ОСББ "Ювілейний." від 09-23 червня 2024 року, копія якого міститься у матеріалах справи.
Вказаний протокол підписаний Головою зборів - ОСОБА_8 та секретарем зборів - ОСОБА_9 .
На спірних загальних зборах інтереси позивачки представляв ОСОБА_10 , що визнається ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 зазначає, що наведені вище рішення загальних зборів ОСББ "Ювілейний." прийняті з порушенням положень чинного законодавства України та положень статуту ОСББ "Ювілейний.".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (пункт 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункт 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Як встановлено місцевим господарським судом, однією з підстав визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Ювілейний.", оформлених протоколом від 09-23 червня 2024 року, ОСОБА_2 зазначає неналежне повідомлення співвласників об'єднання.
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Так, як вже зазначалось, і це правильно встановив суд першої інстанцій, 29.12.2015 проведено державну реєстрацію створення в багатоквартирному будинку за адресою: місто Київ, проспект Миколи Бажана, будинок 8Б, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний".
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Отже, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно з Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
За приписами частин 1, 2 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень (частина 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Скликання і проведення установчих зборів об'єднання врегульовано статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Так, повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах. Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частини 8, 9 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Близькі за змістом положення щодо скликання загальних зборів також закріплено у пунктах 4.3, 4.4 статуту.
Так, в якості доказів повідомлення співвласників про скликання спірних загальних зборів позивачем долучено до матеріалів справи знімки екрана з месенджера "Viber", в якому розміщено відповідні повідомлення від 05.06.2024, а також оголошення про скликання чергових загальних зборів ОСББ, в якому зазначено порядок денний та яке, за твердженнями позивача, розміщено у день проведення зборів, на першому поверсі біля ліфту.
Інших доказів повідомлення співвласників про скликання спірних загальних зборів матеріали справи не містять та не надані відповідачем.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами позивача про неналежне повідомлення співвласників про скликання загальних зборів, на яких прийняті спірні рішення. Разом із цим, факт отримання інформації про дату, час та місце проведення загальних зборів не заперечувався позивачкою, що також підтверджується присутністю її представника на вказаних загальних зборах.
При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив аргументи позивачки в частині суб'єкта скликання загальних зборів, оскільки спірні загальні збори скликані за пропозицією ініціативної групи, до якої увійшли: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , що підтверджується протоколом №1 від 22.05.2024 зі створення та засідання ініціативної групи з підготовки, скликання та проведення загальних зборів ОСББ "Ювілейний." (копія наявна в матеріалах справи), що відповідає положенням частини 3 статті 10 вказаного Закону.
Також, ОСОБА_2 вказувала на невідповідність спірного протоколу загальних зборів приписам чинного законодавства.
За змістом частини 10 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Пунктами 1, 6 частини 23 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який повинен містити відомості, зокрема про ініціатора установчих зборів та про обраного голову установчих зборів.
Установчі документи об'єднання (протокол установчих зборів та статут об'єднання) підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа (частина 27 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Близькі за змістом положення містяться в пункті 5.6 статуту.
Дослідивши протокол загальних зборів ОСББ "Ювілейний.", проведених "09-23" червня 2024 року, колегією суддів встановлено, що він підписаний ОСОБА_8 як Головою зборів та ОСОБА_9 як секретарем зборів, однак у вказаному протоколі відсутні відомості про обрання ОСОБА_8 . Головою загальних зборів.
Також вказаний протокол не містить відомостей про ініціатора загальних зборів. При цьому, як зазначено вище, спірні загальні збори скликані за пропозицією ініціативної групи, що підтверджується протоколом №1 від 22.05.2024.
Щодо прийнятих рішень колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до абзацу 7 частини 9 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Згідно з пунктом 3.2 статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пункт 8).
Рішення приймається шляхом поіменного голосування (частина 12 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (частина 5 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами 14 та 15 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (частина 16 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Як зазначалось вище, загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, з урахуванням положень цієї статті (частина 3 статті 10 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
За приписами частин 16, 18 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").
Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою (частина 24 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Аналогічні положення містяться у пунктах 5.2-5.4 статуту, окрім строку проведення письмового опитування. За положеннями статуту письмове опитування проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.
Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (абзац 1 пункту 10.1 статуту).
Відповідно до абзаців 2-4 пункту 10.1 статуту, згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо в результаті проведення зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками подані під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" чи "проти".
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті (частина 3 статті 10 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
За змістом статті 17 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Таке ж положення закріплене в абзаці 2 пункту 5.3 статуту.
Частиною 17 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.
За приписами частини 18 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.
Згідно з частиною 19 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").
Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою (абзац 1 частини 20 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Відповідно до частини 22 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.
Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз (абзац 2 частини 25 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Таким чином, чинне законодавство України, а також статут ОСББ "Ювілейний." не визначають порядку проведення письмового опитування, передбаченого статтею 10 Закону "Про ОСББ". Ані Закон, ані статут ОСББ не вимагають фіксації факту отримання або надсилання бюлетенів власникам квартир та нежитлових приміщень. Отже, єдиним доказом проведеного опитування є заповнені співвласниками бюлетені з результатами голосування (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).
Так, відповідно до прийнятого ініціативною групою рішення по третьому питанню, оформленого протоколом №1 від 22.05.2024, уповноважено ОСОБА_8 на здійснення протягом 14 календарних днів від імені ініціативної групи письмове опитування співвласників, які не були присутні або не голосували при проведенні загальних зборів співвласників.
Отже, доводи позивачки про те, що рішення про проведення письмового опитування приймається рішенням правління не відповідає вищезазначеним положенням законодавства.
Як зазначалось вище, 09.06.2024 проведено загальні збори співвласників ОСББ "Ювілейний.", на яких вирішувалися такі питання:
1) про встановлення внеску на утримання будинку з 01.07.2024 в сумі 10,00 грн кв.м. При своєчасній сплаті (до 1 числа наступного місяця) надається знижка - 20% (внесок становитиме 8,00 грн кв.м);
2) про встановлення внеску на придбання та установку обладнання додаткового живлення 2 000,00 грн/квартира;
3) про встановлення щомісячної оплати обслуговування устаткування 1 000,00 грн/квартира по факту роботи обладнання за місяць.
Зі змісту протоколу загальних зборів співвласників ОСББ "Ювілейний." від 09-23 червня 2024 року вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 266. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 16276 кв.м. У зборах взяв участь 21 співвласник, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення площею 1320,7 кв.м. У письмовому опитуванні прийняли участь 207 співвласників, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення площею 12508 кв.м.
По першому питанню проголосували "за" - 198 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 12508 кв.м (76,85%);
По другому питанню проголосували "за" - 170 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 10519,6 кв.м (64,63%);
По третьому питанню проголосували "за" - 149 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9344,9 кв.м (57,42%).
Вказані обставини підтверджуються протоколом загальних зборів співвласників ОСББ від 09-23 червня 2024 року та листками письмового опитування, копії яких наявні у матеріалах справи.
Зі змісту листків опитування вбачається, що письмове опитування проведено в строк, визначений частиною 16 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Оскільки за вказані рішення проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, тому вищезазначені рішення вважаються прийнятими.
Судом першої інстанції взято до уваги заперечення ОСОБА_2 про вищезазначені порушення скликання та проведення спірних загальних зборів, у зв'язку з чим суд зазначив наступне.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Зі змісту письмових заяв по суті справи та усних пояснень представника ОСОБА_2 випливає, що позов ґрунтується на порушенні процедури скликання, проведення та голосування на загальних зборів.
У зв'язку з цим, судом першої інстанції враховано сталу практику Верховного Суду, викладену у постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 02.03.2023 у справі №916/3209/21, за змістом яких порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів з огляду на присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
Порушення порядку повідомлення позивача не впливає на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).
Сама по собі незгода із рішеннями, за які проголосували, як стверджує ОСББ, більшість співвласників не є підставою для визнання їх недійсними (пункт 40 постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19).
Як встановлено судом першої інстанції та визнається самою позивачкою, її інтереси на спірних загальних зборах представляв ОСОБА_10 .
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, що позивачка мала право на реалізацію своїх прав, як співвласника багатоквартирного будинку, шляхом голосування, зокрема шляхом письмового опитування, а тому відсутність доказів належного її повідомлення не може мати наслідком скасування прийнятих на таких зборах рішень. При цьому, позивачка не висловлює свою незгоду зі змістом ухвалених рішень, а наголошує лише на певних процедурних порушеннях.
Крім цього, судом першої інстанції правомірно відхилені посилання позивачки щодо неповідомлення інших співвласників, оскільки позивач не може посилатися на порушення прав інших осіб (інших співвласників) (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19).
Також суд звертає увагу позивачки на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Вищезазначені правові позиції, викладені у пунктах 96-98 постанови Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22.
За твердженнями ОСОБА_2 , її права порушені тим, що внаслідок допущення вищезазначених процедурних порушень, її позбавлено права бути обраною до органів управління ОСББ "Ювілейний.", тобто порушено право на управління об'єднанням. Однак, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив дані твердження, оскільки спірні загальні збори скликалися за ініціативи ініціативної групи з іншою метою, а формування (обрання членів) органів управління об'єднання не входило до порядку денного, затвердженого протоколом ініціативної групи №1 від 22.05.2024.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачкою не доведено, що вона не змогла реалізувати своє право на голосування та не вказує, чим прийняті на загальних зборах рішення порушують її права та інтереси.
Також позивачем не обґрунтовується і судом не встановлено, яким чином скасування рішення загальних зборів відновить права та законні інтереси співвласника багатоквартирного будинку.
Оскільки за результатами голосування на загальних зборах проголосувала більшість співвласників ОСББ "Ювілейний.", задоволення позовних вимог порушить баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ "Ювілейний." з огляду на прийняті рішення щодо, зокрема, затвердження розміру внесків та платежів, закупівлі обладнання альтернативного живлення будинку та внесення оплати за обслуговування такого устаткування.
У той же час, права одного співвласника ОСББ "Ювілейний." не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників відповідача, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності останнього.
Також, судом першої інстанції не прийнято посилання позивача на висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові від 18.04.2024 у справі №924/560/23, оскільки стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, тобто неправомірним є поширення на ОСББ приписів законодавства щодо господарських товариств (ТОВ, АТ), не враховуючи специфіки діяльності ОСББ.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/14658/24.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_2 .
5. Матеріали справи №910/14658/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 26.09.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Л.В. Кропивна
С.І. Буравльов