79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" вересня 2025 р. Справа №911/2483/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ Центр Україна" б/н від 30.06.2025 року (вх.№01-05/2021/25 від 01.07.2025 року)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 року (суддя Н.В.Охотницька; повне рішення складено 09.06.2025 року)
у справі № 911/2483/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ Центр Україна" (надалі ТзОВ "СМ Центр Україна")
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Файко Світлани Анатоліївни (ФОП Файко С.А.)
про стягнення 1000157,16 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Лєвєнтов О.В. - адвокат (довіреність від 22.11.2024 року);
від відповідача (в режимі відеоконференції): Шмигельська О.В. - адвокат (ордер серії ВО №1113728 від 12.08.2025 року),
Короткий зміст позовних вимог
18.09.2024 року ТзОВ "СМ Центр Україна" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ФОП Файко С. А. та ТзОВ "СМАРТ.ЛАБ" про солідарне стягнення з відповідачів 1000157,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2024 року передано матеріали за позовом ТзОВ "СМ Центр Україна" до ФОП Файко С. А. та ТзОВ "СМАРТ.ЛАБ" про стягнення 1000157,16 грн до Господарського суду Тернопільської області.
Відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2025 року задоволено клопотання ТзОВ "СМ Центр Україна" про зміну найменування та іншої інформації щодо відповідача 2 у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ.ЛАБ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Айті Команд Груп".
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2025 року задоволено заяву ТзОВ "СМ Центр Україна". Закрито провадження у справі №911/2483/24 в частині вимог до відповідача 2 - ТзОВ "Айті Команд Груп" про стягнення суми боргу за договором поруки №21/11/2019 від 21.11.2019 року в розмірі 10000,00 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 року у справі №911/2483/24 відмовлено у позові ТзОВ "СМ Центр Україна".
В оскарженому рішенні суд зазначив, що дослідивши надані позивачем докази, враховуючи: відсутність в матеріалах справи оригіналу договору, оформленого як єдиний документ, та відповідно не підтвердження позивачем існування укладеного між сторонами договору комерційної концесії як єдиного документа; відсутність первинних документів в підтвердження виконання відповідачем договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019; недоліки, допущені позивачем, в оформленні інших доказів в підтвердження наявності заборгованості та виконання зобов'язань за договором (зокрема, відсутність в рахунках та актах звірки розрахунків чіткого посилання на Договір комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019, зазначення в рахунках інших договорів: консультаційних послуг тощо, помилкове зазначення в актах звірки розрахунків ТОВ "Центр Суши Мастер"), відсутність доказів направлення відповідачу рахунків як підстави для виникнення обов'язку у відповідача провести їх оплату, а також з метою визначення строку їх оплати і прострочення такого, суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахувань, оскільки долучені позивачем докази не можуть беззаперечно свідчити про наявність у відповідача заборгованості за Договором комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 у заявленій до стягнення сумі і обґрунтованість позовних вимог. При цьому, недоліки (неточності), допущені позивачем у наданих ним документах, на переконання суду, не можуть тлумачитися на його користь.
З огляду на викладене, враховуючи розподіл обов'язків доказування, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, на які останній посилається, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, а тому відмовляє в їх задоволенні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що відповідач визнав факт існування між сторонами правовідносин, які за своєю правовою природою є правовідносинами за договором комерційної концесії, у зв'язку з чим можливо зробити однозначний висновок, що факт існування правовідносин між сторонами доведений, а також доведена суть правовідносин, які існували між сторонами. Вказує на те, що договір між сторонам укладався з додержанням вимог щодо його форми, однак на момент звернення з позовною заявою оригінал договору був втрачений позивачем, а також з невідомих причин був відсутній у відповідача. Стверджує, що в матеріалах справи є належні та допустимі докази на підтвердження змісту правовідносин сторін в частині виникнення заборгованості із сплати паушального платежу за відкриття другого ресторану, зокрема зміст цих правовідносин закріплений у додаткових угодах від 30.03.2021 року та 19.04.2021 року. Звертає увагу суду на те, що позивач у позовній заяві робив акцент не на доведені факту надання послуг, а на доведенні факту наявності заборгованості і на підтвердження наявності заборгованості були надані відповідні акти звірки розрахунків. Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 року у справі №911/2483/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що позивач мав довести обставини, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме: укладання між сторонами спору 20.11.2019 року договору комерційної концесії у формі єдиного документа, фактичного виконання позивачем зобов?язань за цим договором, в тому числі надання послуг відеомоніторингу, послуг колл-центру, послуг моніторингу продажів, факту одержання відповідачем доходу та його розміру від використання торгівельних марок належних позивачу, з величини якого обраховуються процентні величини роялті та маркетингового збору, факту надіслання відповідачу відповідних рахунків на оплату та факту настання строків оплати таких рахунків. Наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вказані факти. Просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 року у справі №911/2483/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача заперечив проти доводів скаржника.
Обставини справи
До позовної заяви позивачем додано копію договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 року між ТзОВ "СМ Центр Україна" (Правоволоділець) та ФОП Файко Світланою Анатоліївною (Користувач).
Зі змісту зазначеної копії договору вбачається наступне.
Згідно з пунктом 1.1 Правоволоділець зобов'язується надати Користувачеві право використовувати в підприємницькій діяльності Користувача Комплекс виняткових прав, на умовах і за винагороду, передбачених Договором і його невід'ємними частинами.
У розділі "Терміни та визначення, що використовуються в договорі" передбачено, що у цьому Договорі та його невід'ємних частинах використовуються терміни та визначення в трактуваннях, наведених нижче, зокрема:
"Договір" цей договір комерційної концесії, відповідно до якого Правоволоділець надає Користувачеві за винагороду і на встановлений цим Договором термін право використовувати у підприємницькій діяльності Користувача Комплекс виняткових прав, що належать Праволодільцю, з дотриманням обмежень, встановлених законом або Договором, на обумовленій Території.
"Комплекс виняткових прав" - комплекс виняткових прав, що надаються Правоволодільцем Користувачеві за винагороду, передбачену Договором, що включає в себе:
(А) Комерційне позначення і торгівельну марку позначення, що служить для індивідуалізації товарів (послуг).
За цим Договором Користувачеві надається право використовувати комерційне позначення "Суши Мастер", а також товарний знак "Суши Мастер", зареєстрований в Державному підприємстві "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент), номер 242170 і товарний знак "Sushi Master", зареєстрований в Державному підприємстві "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент), номер 242169.
(В) Комерційну інформацію - це інформація, що має комерційну цінність, яка відноситься до методології ведення бізнесу, умовам Договору, а так само інша інформація виробничого, науково-технічного, організаційного та маркетингового характеру, а саме:
- документація, що використовується для організації та функціонування ресторану швидкого обслуговування "Суші майстер";
- вимоги до підготовки приміщення під ресторан швидкого обслуговування "Суші майстер";
- перелік компонентів, що регламентують фірмовий стиль ресторану швидкого обслуговування "Суші майстер".
(С) Систему "СУШІ МАЙСТЕР" система, що розроблена Правоволодільцем і належить йому, призначена для створення і експлуатації ресторану швидкого обслуговування "Суші майстер", включаючи, але не обмежуючись, зокрема:
- стандарти і правила використання фірмового стилю, відмінні характеристики ресторану, включаючи елементи дизайну та інтер'єру, колірну гамму, фірмову атрибутику, вивіску, зовнішній вигляд ресторану в цілому і т.д.;
- комерційне позначення; ексклюзивна рецептура, технологічні карти і методики приготування страв, що реалізуються в ресторані;
- інша інформація, яка надається Правоволодільцем за цим Договором для більш ефективного ведення комерційної діяльності Користувачем в межах цього Договору, тощо.
"Паушальний платіж" - частина Роялті в формі одноразового фіксованого платежу, що підлягає оплаті Правоволодільцем в розмірі і строки, що передбачені цим Договором, на користь Правоволодільця за надання Користувачеві прав використання належного Правоволодільцю Комплексу виняткових прав, за використання Користувачем наданого йому Комплексу виняткових прав, а також за послуги, що надаються Правоволодільцем відповідно до умов цього Договору.
"Роялті" - періодичні щомісячні платежі Користувача за використання Системи і Комплексу виняткових прав.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Правоволоділець в межах цього Договору надає послуги та консультації, пов'язані з впровадженням нових версій або оновленням Матеріалів комерційної концесії, що здійснюються за ініціативою Правоволодільця, вартість яких входить в Паушальний платіж. Послуги і консультації, пов'язані з оновленням Матеріалів комерційної концесії, здійснювані за запитами та Технічним завданням Користувача, здійснюються на умовах окремих договорів, що укладаються між Правоволодільцем і Користувачем.
Відповідно до п.1.3 Договору Правоволоділець в рамках цього Договору за запитом Користувача, направленому Правоволодільцеві, зобов'язується надавати послуги, вартість яких включена в Паушальний платіж, а саме консультаційні послуги щодо здійснення Підприємницької діяльності (Бізнесу). Послуги, передбачені цим пунктом, надаються Правоволодільцевм в обсязі, в строки та в спосіб на розсуд Правоволодільця. На підставі цього пункту можуть бути надані тільки такі послуги:
- консультування з підбору торгового і технологічного обладнання дизайну і реклами, а також з питань укладення договорів на поставку і придбання торгового, технологічного обладнання та сировини у постачальників;
- консультування з технології та рецептури, при цьому, Сторони дійшли згоди, що всі консультації щодо технології та рецептури носять для користувачів не рекомендаційний характер, а повинні неухильно виконуватися;
- консультування з питань замовлення внутрішніх рекламних носіїв;
- консультування з питань укладення договорів придбання системи автоматизації ресторану;
- консультації по розробці Дизайн-проекту ресторану, надання специфікації на замовлення торгівельного обладнання з урахуванням Дизайн-проекту.
Згідно з п.1.4 Договору інші консультаційні послуги, необхідність в яких може виникнути у Користувача, можуть бути надані Правоволодільцем на основі окремих договорів між Сторонами.
В п.1.6 Договору зазначено, що виняткові права на Комплекс виняткових прав і всю інформацію і документи, що передаються по Договору від Правоволодільця Користувачеві, належать Правоволодільцеві.
Згідно з п.1.7 Договору, Сторони погодили наступну територію: місто Тернопіль (Тернопільська область, Україна).
Згідно з п.2.1. Договору за надання Користувачеві права використання належного Правоволодільцеві Комплексу виняткових прав. Користувач виплачує Правоволодільцеві винагороду у вигляді Паушального платежу та періодичних платежів (Роялті).
Паушальний платіж за Договором становить 1 (одна) гривня і сплачується на підставі відповідного рахунку Правоволодільця (п.2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що Користувач зобов'язується щомісяця сплачувати Правоволодільцеві Періодичні платежі (далі "Роялті") з моменту відкриття кожного з ресторанів в розмірі 5,5% (п'ять цілих п'ять десятих процентів) від обороту кожного Ресторану.
Виплата Правоволодільцеві періодичних платежів Роялті здійснюється Користувачем не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення відповідного рахунку (п.2.5 Договору).
Пунктами 3.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, діє протягом 36 (тридцяти шести) місяців.
Відповідно до пункту 3.2 Договір може бути продовжений за згодою Сторін без сплати паушального платежу.
Зобов'язання Користувача зі сплати сум, зазначених Розділом 2 цього Договору вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Правоволодільця (п.2.6 Договору).
В розділі 4 Договору передбачені права і обов'язки сторін.
Зокрема вказано, що Правоволоділець зобов'язаний:
- забезпечити Користувачу консультаційні послуги для ефективної підтримки (супроводу) запуску ресторану, що входять в обсяг послуг, передбачених розділом І Договору. Про надання послуг Правоволодільцем може бути складений Акт. При отриманні зазначеного в цьому пункті Акта, не пізніше наступного робочого дня після отримання від Правоволодільця відповідного Акта, Користувач зобов'язаний передати Правоволодільцеві підписаний Акт або мотивовані заперечення щодо Акта. У разі, якщо Правоволоділець не надіслав Користувачеві Акт про надання послуг, і Користувач протягом 7 календарних днів з дати надання відповідних послуг не надіслав Правоволодільцеві претензію щодо надання таких послуг, зазначені послуги вважаються наданими в повному обсязі і належної якості.
Правоволоділець має право:
- вимагати від Користувача суворого дотримання умов цього Договору щодо використання Комплексу виняткових прав (п.4.2.2 Договору);
- на підставі письмового запиту, спрямованого Правоволодільцем на адресу Користувача, отримувати обліково-звітну (фінансово-бухгалтерську та іншу) інформацію, копії фінансових, бухгалтерських та інших обліково-звітних документів Користувача, що стосуються діяльності ресторану, яка здійснюється з використанням Комплексу виняткових прав (п.4.2.4 Договору).
Користувач, в свою чергу, зобов'язаний:
-здійснити погодження місць під відкриття ресторану(ів) відповідно до умов цього Договору та здійснити оплату згідно розділу 2 Договору (п. 4.3.2 Договору);
-у разі надання Правоволодільцем Користувачеві послуг супроводу системи відеоспостереження та/або системи обліку відвідувачів, такі послуги повинні бути оплачені Користувачем за окремим рахунком понад суми Роялті, Паушального платежу і Маркетингового збору протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення відповідного рахунку (п.4.3.8 Договору).
Відповідно до п.4.3.31 Договору Користувач зобов'язується за свій рахунок забезпечити прийом замовлень в Ресторані через колл-центр, узгодивши всі умови роботи колл-центру з Правоволодільцем.
Надання Правоволодільцем Користувачеві послуг прийому замовлень через колл-центр, такі послуги повинні бути оплачені Користувачем за окремим рахунком понад суми Роялті протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення відповідного рахунку (п.4.3.32 Договору).
Відповідно до пункту 4.3.35 Договору, Користувач зобов'язується оплачувати послуги Департаменту моніторингу продажів, що надаються Правоволодільцем, які включають в себе роботу відділу контролю якості, відділу бізнес-стандартів і відділу відеомоніторингу. Такі послуги повинні бути оплачені Користувачем за окремим рахунком понад суми Роялті протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення відповідного рахунку.
Відповідно до п.7.1 Договору Користувач веде належний облік і записи для відображення виконання своїх зобов'язань за Договором. Правоволоділець може вимагати застосування Користувачем комп'ютерної системи для відображення певних даних про продажів і витрати та іншої інформації Правоволодільцю згідно з графіком, що періодично визначається Правоволодільцем. Користувач повинен також підтримувати в робочому стані комп'ютерну систему для забезпечення Правоволодільцем доступу і можливості завантаження інформації в комп'ютерній системі Користувача, яку користувач зобов'язаний надавати за цим Договором, в будь-який момент часу.
Згідно пункту 7.2 Договору Користувач зберігає протягом всього Строку і протягом не менше 5 (п'яти) років після дати підготовки всі звітні документи та рахунки, що стосуються Користувача і ресторану.
За змістом п.7.4 Договору Правоволоділець має право постійного доступу і отримання будь-якої інформації, яку повинен надавати Користувач за Договором, безпосередньо з систем фінансової і бухгалтерської звітності, а в тій мірі, в якій Правоволоділець не може скористатися або не користується цим доступом, Користувач передає всю інформацію запитувану Правоволодільцем, безпосередньо Правоволодільцеві.
Користувач зобов'язується за запитом Правоволодільця в строк до 15 числа місця, наступного за звітним, надавати Правоволодільцеві фінансову звітність за прийнятою у Правоволодільця формою і сформовану відповідно до облікової політики Правоволодільця (п.7.6. Договору).
В п.10.2 Договору зазначено, що Сторони визнають, що обмін повідомленнями з використанням електронної пошти є для Сторін засобом передачі документів, підтвердження або відмови від вчинення дій за Договором. Повідомлення, направлені з використанням зазначених в цьому пункті засобів зв'язку, Сторони визнають рівними юридичній силі документів, отриманих в межах електронного документообігу та/або документів, отриманих на паперовому носії. При розгляді спорів в суді, такі повідомлення будуть визнані допустимими доказами. Обмін дозволеними та/або необхідними за Договором повідомленнями, листами, претензіями та іншими документами між Правоволодільцем і Користувачем в ході виконання Договору вважається здійсненим належним чином при передачі їх іншій стороні описаним в цьому пункті способом.
Пунктом 13.6 передбачено, що Договір, а також зміни, доповнення, додатки, правочини, угоди і протоколи до нього вважаються укладеними і мають юридичну силу лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі та документи скріплені підписами і печатками Сторін.
Також з наявних у справі копій документів вбачається, що 21.11.2019 року між ТзОВ "СМАРТ.ЛАБ" (Поручителем) та ТзОВ "СМ ЦЕНТР УКРАЇНА" (Кредитором) укладено Договір поруки №21/11/2019.
Відповідно до 1.1. Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем Файко Світланою Анатоліївною (надалі Боржник) взятих на себе зобов'язань з оплати послуг та інших платежів за договором комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 року, укладеним між Кредитором та Боржником, як існуючими на момент укладення цього Договору, так і тими, що виникнуть в майбутньому.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Поручитель несе відповідальність перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов'язань у розмірі 10000,00 грн і відповідає перед Кредитором за порушення зазначених зобов'язань Боржником виключно в межах вказаної суми.
Згідно із пунктом 2.2 Договору у разі порушення Боржником зобов'язань, забезпечених порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п.5.1 Договору поруки, останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 5 (п'яти) років.
Оригінал вказаного Договору поруки №21/11/2019 від 21.11.2019 року позивачем долучено до матеріалів справи, поряд з цим, провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до відповідача-2 ТзОВ "АЙТІ КОМАНД ГРУП", про стягнення заборгованості (солідарно) в сумі 10000,00 грн судом закрито у зв'язку із відмовою позивача у цій частині вимог (вх.№2032 від 20.03.2025 року).
Згідно інформації в Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ(СІС) торгівельні марки "СУШІ МАЙСТЕР" (номер свідоцтва 242170) та "sushi master" (номер свідоцтва 242169) з 25.06.2020 року перейшли у власність компанії СУШІ МАСТЕР ЛТД (SUSHI MASTER LTD), що зареєстрована в м. Нікосія, Кіпр, з 20.10.2021 року до СУШІ МАСТЕР ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД, м. Нікосія, Кіпр, а з 08.11.2023 року до Х100 ХОЛДІНГС ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД (м. Нікосія, Кіпр).
Матеріали справи містять копію Ліцензійного договору №25-06-2020/У-СМЦ про надання права на використання торговельної марки від 25.06.2020 року, укладеного між ТзОВ "СМ Центр Україна" (як Ліцензіатом) та Резидентом Республіки Кіпр СУШІ МАСТЕР ЛТД (Ліцензіар).
Оригінал вказаного Договору на вимогу суду позивачем долучено до матеріалів справи згідно заяви б/н від 14.02.2025 (вх. №1140 від 17.02.2025).
Пунктом 2.1. Ліцензійного договору передбачено, що Ліцензіар надає Ліцензіату на строк дії цього Договору право використання торговельних марок, зазначених у п.2.2. цього Договору по відношенню до всіх товарів і послуг, для яких зареєстрована ця Торговельна марка, з метою розвитку Ліцензіатом мережі ресторанів швидкого обслуговування на основі майстер-франчайзингу на Території на умовах і в межах, передбачених Договором, а Ліцензіат зобов'язується оплачувати передбачену Договором винагороду в строки, в порядку та на умовах Договору та його невід'ємних частин.
В п.2.2 Ліцензійного договору передбачено торговельні марки, щодо яких укладено Договір, а саме: Торговельна марка "Суші Майстер" (комбінована), номер Свідоцтва України на знак для товарів та послуг №242170 від 25.05.2018 року, відносно усіх товарів і послуг 29, 30, 35, 43 класів МКТП, для яких зареєстрована ця торговельна марка; Торговельна марка "Sushi Master", номер Свідоцтва України на знак для товарів та послуг №242169 від 25.05.2018 року, відносно усіх товарів і послуг 29, 30, 35, 43 класів МКТП, для яких зареєстрована ця торговельна марка.
Згідно з п.2.3 Договору, останній укладається з метою здійснення Ліцензіатом діяльності, спрямованої на укладення Субліцензійних договорів з Субліцензіатами для розвитку мережі ресторанів швидкого обслуговування на основі франчайзингу. Ліцензіат також має право самостійно відкривати Ресторани з використанням Торговельної марки
Пунктом 3.7 Ліцензійного договору передбачено, що Ліцензіат (позивач у справі) має право укладати договори з третіми особами, які не є Субліцензіатами, на використання Торговельної марки в межах Території з метою більш ефективної реалізації положень цього Договору. передавати торгівельні марки зазначені вище для використання третіх осіб.
Відповідно до п.7.3 Ліцензійного договору, останній діє протягом 25 календарних років з дати його укладення.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія листа Компанії СУШІ МАСТЕР ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД №31-01/2025 від 31.01.2025 року, наданого з метою врегулювання питань по справі №911/2483/24 щодо наявності договірних відносин між позивачем та СУШІ МАСТЕР ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД щодо використання торговельної марки.
Відповідно до вказаного листа, резидентом Республіки Кіпр СУШІ МАСТЕР ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД (SUSHI MASTER PUBLIC COMPANY LIMITED) підтверджено, що 25 червня 2020 року між резидентом України Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ Центр Україна" (реєстраційний номер: 42842629) та резидентом Республіки Кіпр СУШІ МАСТЕР ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД (SUSHI MASTER PUBLIC COMPANY LIMITED) (стара назва SUSHI MASTER LTD (СУШІ МАСТЕР ЛТД)), реєстраційний номер: НЕ386272) дійсно було укладено Ліцензійний договір №25-06-2020/У-СМЦ про надання права на використання торговельної марки, за яким ТОВ "СМ Центр Україна" має право укладати субліцензійні договори з Субліцензіатами на всій території України. Крім того, у листі підтверджено укладення між сторонами 20 червня 2020 року Угоди про використання факсимільного підпису та використання при підписанні Ліцензійного договору №25-06-2020/У-СМЦ директором СУШІ МАСТЕР ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД факсиміле.
У матеріалах справи наявна копія Додаткової угоди про застосування електронного документообороту до Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 29.07.2020 року, укладеної між ТзОВ "СМ Центр Україна" (Правоволодільцем) та ФОП Файко Світланою Анатоліївною (Користувачем).
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди Сторони домовились про застосування електронного документообігу між собою із використанням спеціалізованого програмного забезпечення "М.Е.Doc" (Система М.Е.Doc) або сервісу електронного документообігу "Вчасно". Обмін документами за цією Додатковою угодою здійснюється із застосуванням положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та діючого законодавства України.
Відповідно до пункту 2 Сторони погоджуються, що первинні документи (рахунки, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг, тощо) інші документи щодо виконаних робіт /наданих послуг) згідно Договору, а також додатки/ додаткові угоди до нього чи інші документи на його виконання, будуть надані виключно в електронному вигляді, складені згідно з чинним законодавством України про електронні документи, електронний документообіг та електронний цифровий підпис, із заповненням усіх обов'язкових реквізитів і накладанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи та печатки.
Згідно з п.7 Додаткової угоди, у випадку коли одна із Сторін заявляє про втрату конкретного електронного документу, який попередньо набрав чинності, повторне підписання такого документа не здійснюється. При цьому, Сторона, яка зберігає власний примірник електронного документа, зобов'язується за зверненням Сторони, яка втратила цей документ, надати його доступними електронними каналами зв'язку або на носії електронної інформації.
Відповідно до п.9 Додаткової угоди Сторони домовились, що електронні документи відправлені та підписані Сторонами з використанням ЕЦП, мають повну юридичну силу, породжують настання прав та обов'язків Сторін за Договором, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердженням передачі електронних документів (відправлення/ отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими представниками Сторін і не потребує додаткового доказування.
В п.12 Додаткової угоди зазначено, що електронні документи вважаються прийнятими Стороною і набирають чинності, у разі, якщо п'яти робочих днів від дня його отримання інша Сторона не надіслала мотивованої відмови від даного документу. Мотивована відмова від електронного документа надсилається через механізм відхилення електронного документа з обов'язковим обґрунтуванням причин такого відхилення.
Матеріали справи також містять копію Угоди про реструктуризацію заборгованості від 31.08.2020 року, укладеного між ТзОВ "СМ Центр Україна" та ФОП Файко С. А., відповідно до умов якої (п.п. 1.1, 1.2) сторони встановили і підтвердили наявність у ФОП Файко С.А. станом на 01.07.2020 року заборгованості зі сплати періодичних платежів (Роялті) за Договором комерційної концесії №21-11-2019-1 від 21.11.2019 року на суму 277727,00 грн, яку остання зобов'язалася сплачувати рівними частинами по 23145,00 грн, починаючи з 15.09.2020 року по 15.08.2021 року.
Згідно з інформацією, що міститься в матеріалах справи, вказана угода підписана у сервісі "Вчасно" електронним підписом позивача 03.09.2020 року та електронним підписом відповідача 06.09.2020 року.
Окрім того матеріали справи містять копію Угоди про реструктуризацію заборгованості від 09.10.2020 року, укладеного між ТзОВ "СМ Центр Україна" та ФОП Файко С. А., відповідно до умов якої (п.п.1.1, 1.2) сторони встановили і підтвердили наявність у ФОП Файко С.А. станом на 31.08.2020 року заборгованості з оплати наданих послуг Колл-Центру та послуг відеомоніторингу на суму 115148,72 грн, яку остання зобов'язалася сплачувати рівними частинами по 10468,07 грн, починаючи з 15.10.2020 року до 15.08.2021 року.
Згідно з інформацією, що міститься в матеріалах справи, вказана угода підписана у сервісі "Вчасно" електронним підписом позивача 09.10.2020 року та електронним підписом відповідача 10.10.2020 року.
Позивачем долучено до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2020 жовтень 2020 року, з інформацією щодо підписання такого у сервісі "Вчасно" ТОВ "СМ Центр Україна" (03.11.2020) та Файко С.А. (17.11.2020), відповідно до якого станом на момент його складання заборгованість відповідача зі сплати Роялті по Договору комерційної концесії за вказаний період склала 379 628,93 грн.
У матеріалах справи наявна копія листа №17-11/20-1 від 17.11.2020 року, зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з чисельними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань за Договором комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 повідомлено ФОП Файко С. А. про відключення з 18.11.2020 року роботи сервісів веб-сайту "Sushi Master" та додатку bi, а також припинення надання послуг колл-центру та відділу контролю якості.
Вказаний документ також підписано позивачем і відправлено за допомогою сервісу "Вчасно".
Окрім того, позивач вказує на те, що 03.12.2020 року відповідачу надіслано, а 05.12.2020 нею підписано 4 акти звірки взаємних розрахунків, за період з 01.01.2020 по 30.11.2020, зокрема:
- акт звірки за договором Колл-центр, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 116 304,45 грн;
- акт звірки за договором комерційної концесії, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість за договором комерційної концесії (роялті) у розмірі 492 719,93 грн;
- акт звірки за договором Відеомоніторинг, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 20 708,17 грн;
- акт звірки за договором Маркетинг, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 23 000,00 грн.
В актах звірки взаємних розрахунків вказано про те, що такі складені між ТзОВ "Центр Суши Мастер" і Файко С.А.
Згідно з поясненнями позивача (вх.№752 від 30.01.2025 року), зазначення в актах звірки назви ТОВ "Центр Суши Мастер" є технічною помилкою, яка спричинена невірним внесенням даних у програму генерування первинних документів), водночас такі акти підписані у сервісі "Вчасно" електронними підписами ТОВ "СМ Центр Україна" та ФОП Файко С.А.
Матеріали справи містять копію Додаткової угоди до Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 12.03.2021 року, підписаною у сервісі "Вчасно" між ТзОВ "СМ Центр Україна" (Правоволодільцем) та ФОП Файко Світланою Анатоліївною (Користувачем), яким сторони погодились внести зміни та доповнення до Договору, зокрема викласти пункт 11.5 Договору у наступній редакції:
"11.5. В разі порушення Користувачем строків сплати Паушального платежу та/або Роялті та/або Маркетингового збору, а також інших платежів за Договором, Користувач сплачує Правоволодільцеві пеню в розмірі 0,1% (нуль цілих одну десяту відсотка) від суми заборгованості за кожен день прострочення до фактичного виконання зобов'язання. При цьому, за Правоволодільцем зберігається право на свій розсуд припинити надання послуг та / або обмежити обсяг прав / послуг (в тому числі шляхом відключення таких послуг / сервісів), переданих / наданих за цим Договором без повідомлення про це Користувача до дати фактичного погашення заборгованості Користувачем перед Правоволодільцем."
30.03.2021 року між ТзОВ "СМ Центр Україна" (Правоволоділець) та ФОП Файко Світланою Анатоліївною (Користувачем) укладено Додаткову угоду до Договору комерційної концесії №21-11-2019/1, в п. 2 якої сторони узгодили розповсюдити дію Договору на Другий ресторан Користувача, умови відкриття якого та розмір винагороди Правоволодільця за який визначаються цією Додатковою угодою.
За умовами п.3 вказаної Додаткової угоди користувач зобов'язується узгодити з Правоволодільцем адресу (локацію) під відкриття Другого ресторану протягом 6 (шести) місяців з моменту укладення сторонами цієї Додаткової угоди.
Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди, у зв'язку з відкриттям Другого ресторану Користувач зобов'язується сплатити на користь Правоволодільця Паушальний платіж у розмірі 258 090,00 гривень у наступні терміни:
- 86 030,00 грн до 31 березня 2021 року;
- 86 030,00 грн до 30 квітня 2021 року;
- 86 030,00 грн до 31 травня 2021 року.
В пункті 6 Додаткової угоди зазначено, що Користувач зобов'язується щомісяця сплачувати Правоволодільцеві періодичні платежі (Роялті) в розмірі 5,5% від обороту Другого ресторану.
Пунктом 7 Додаткової угоди передбачено, що за надання комплексу маркетингових послуг Користувач, починаючи з моменту відкриття Другого ресторану, зобов'язується щомісяця додатково сплачувати Правоволодільцеві Маркетинговий збір у розмірі 1% (одного відсотка) від обороту Другого ресторану).
19.04.2021 року між ТзОВ "СМ Центр Україна" (Правоволоділець) та ФОП Файко Світланою Анатоліївною (Користувачем) укладено Додаткову угоду до Договору комерційної концесії №21-11-2019/1, відповідно до п.2 якої у відповідності та на виконання умов Договору Сторони узгодили наступну адресу (локацію) під відкриття Другого ресторану Користувача: м. Тернопіль, вул. Генерала М. Тарнавського, буд. 32.
Вказані Додаткові угоди від 30.03.2021 року та від 19.04.2021 року підписані сторонами у сервісі "Вчасно", зокрема відповідачем 14.04.2021 року та 26.04.2021 року відповідно.
21.04.2021 року відповідачу надіслано, а 29.04.2021 року нею підписано 5 актів звірки взаємних розрахунків, за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року, зокрема:
- акт звірки за договором Колл-Центр, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 144 880,45 грн;
- акт звірки за договором комерційної концесії (оплати роялті), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 205 624,00 грн;
- акт звірки за договором ОКК (оплати послуг контролю якості), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 9 337,28 грн;
- акт звірки за договором Маркетинг, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 87 122,00 грн;
- акт звірки розрахунків за договором Відеомоніторинг ОВМ, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 16 129,49 грн.
Також, позивачем 28.05.2021 року надіслано та 27.08.2021 року відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків за послуги колл-центру, за період з 01.01.2021 по 31.03.2021, яким здійснено коригування попереднього Акту звірки, визначивши, що станом 31.03.2021, за договором Колл-Центр за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 170 920,45 грн.
28.07.2021 року відповідачу надіслано, а 27.08.2021 року нею підписано 5 актів звірки взаємних розрахунків, за період з 01.04.2021 по 30.06.2021, зокрема:
- акт звірки за договором Колл-Центр, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 183 173,45 грн;
- акт звірки за договором комерційної концесії (оплати роялті), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 304 971,86 грн;
- акт звірки за договором ОКК (з оплати послуг контролю якості), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 18 970,34 грн;
- акт звірки за договором Маркетинг, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 125 453,00 грн;
- акт звірки за договором Відеомоніторинг ОВМ, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 16 547,87 грн.
У вказаних актах звірки взаємних розрахунків зазначено про те, що такі складені між ТОВ "Центр Суши Мастер" і ФОП Файко С.А.
28.09.2021 року ТзОВ "СМ Центр Україна" через систему "Вчасно" направлено відповідачу лист №27-09/21-1 від 27.09.2021 року, копія якого наявна у матеріалах справи, у якому у зв'язку із невиконанням умов Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 року, заборгованість за яким становить 822311,24 грн, а також умов Угод про реструктуризацію заборгованості від 31.08.2020 року та від 09.10.2020 року, товариство вимагало у строк до 30.09.2021 року включно погасити не менше 50% від загального розміру наявної заборгованості за Договором. У випадку невиконання зазначеної вимоги ТзОВ "СМ Центр Україна" повідомило, що Договір буде розірвано в односторонньому порядку з 01.10.2021 року із застосуванням до ФОП Файко С.А. усіх наслідків припинення Договору.
Згідно з долученою інформацією з сервісу "Вчасно", вказаний лист отримано відповідачем 15.10.2021 року.
Надалі, 04.11.2021 року відповідачу надіслано, а 22.11.2021 року нею підписано 5 актів звірки взаємних розрахунків, за період з 01.07.2021 по 30.09.2021, зокрема:
- акт звірки з оплати за договором Колл-Центр, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 180 924,45 грн;
- акт звірки за договором комерційної концесії (з оплати роялті), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 483 780,86 грн;
- акт звірки за договором ОКК (оплати послуг контролю якості), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 31 484,04 грн;
- акт звірки за договором Маркетинг, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 158 237,00 грн;
- акт звірки за договором Відеомоніторинг ОВМ, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 18 011,86 грн.
Також, 01.02.2022 року відповідачу надіслано 6 актів звірки взаємних розрахунків, за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року, з яких нею підписано 4 акти звірки взаємних розрахунків, зокрема:
- акт звірки за договором Колл-Центр, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 206 808,36 грн;
- акт звірки за договором комерційної концесії (з оплати роялті), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 390 901,86 грн;
- акт звірки за договором Маркетинг, відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 188 135,00 грн;
- акт звірки за договором Паушальний (з оплати паушального платежу за відкриття другого ресторану), відповідно до якого станом на момент його підписання у відповідача була заборгованість у розмірі 60,00 грн.
Також, до матеріалів справи долучено копії Актів звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року за договором ОКК (оплати послуг контролю якості) та відеомоніторингу, підписані позивачем у сервісі "Вчасно". Відповідачем такі акти звірки не підписані, проте позивач вважає такі акти звірки прийнятими відповідачем, у зв'язку із застосуванням принципу мовчазної згоди.
У вищеперелічених актах звірки взаємних розрахунків також зазначено про те, що такі складені між ТОВ "Центр Суши Мастер" і Файко С.А. (ФОП Файко С.А.). Поряд з цим, щодо вказаної в актах назви товариства, то позивач у поясненнях (вх.№752 від 30.01.2025 року) просить врахувати наявність технічної помилки, яка спричинена невірним внесенням даних у програму генерування первинних документів. При цьому наголошує, що такі акти підписані у сервісі "Вчасно" електронним підписом ТзОВ "СМ Центр Україна".
В матеріалах справи наявна копія листа ТзОВ "СМ Центр Україна", адресований ФОП Файко С.А. №22-07/22-1 від 22.07.2022 року, у якому товариство повідомило про зафіксований факт порушення відповідачем пункту 4.3.38 Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019, шляхом створення локальної соціальної групи у соціальній мережі Instagram, у зв'язку з чим вимагало негайно передати доступи до вказаної соціальної групи у соціальній мережі Instagram. Також у листі зазначено, що у разі ігнорування листа товариство буде змушене застосувати штрафну санкцію, передбачену п.11.12 Договору, та запустити процедуру блокування соціальної групи, яка порушує авторські права Суші Мастер.
Окрім цього, у вказаному листі позивач у зв'язку із накопиченням Користувачем значної заборгованості за Договором, керуючись п. 11.5. Договору, вимагав у строк до 23 липня 2022 року включно повністю припинити підприємницьку діяльність ресторану "Суші Мастер", у строк до 25 липня 2022 року зняти рекламну вивіску, та повідомив, що ТОВ "СМ Центр Україна" запускає процес розірвання Договору, стягнення заборгованості та всіх штрафних санкцій, передбачених умовами Договору.
Вказаний лист підписаний ТОВ "СМ Центр Україна" у сервісі "Вчасно" та містить інформацію про його відправлення через сервіс "Вчасно" 25.07.2022 року та отримання 10.08.2022 року.
За твердженнями позивача, через невиконання відповідачем умов Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019, на момент припинення підприємницької діяльності під брендом "Суші Майстер", у відповідача накопичилась заборгованість на загальну суму 1000157,16 грн, в тому числі 60,00 грн заборгованості зі сплати паушального платежу за відкриття другого ресторану, 481 167,86 грн - заборгованості зі сплати роялті; 19 520,88 грн - заборгованості з надання послуг відеомоніторингу, 231 208,93 грн - заборгованості з надання послуг колл-центру; 217 781,00 грн - заборгованості зі сплати маркетингового збору; 50418,49 грн - заборгованості з надання послуг моніторингу продажів, що слугувало підставою для звернення із цим позовом до господарського суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
За положеннями статті 1116 Цивільного кодексу України предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.
Відповідно до статті 1117 Цивільного кодексу України сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.
В оскарженому рішенні суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача ТОВ "СМ Центр Україна", станом на дату Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 статусу правоволодільця стосовно використання комерційних позначень і торговельних марок "Суши Мастер" ("Суші Майстер") (номер свідоцтва 242170 від 25.05.2018), та "sushi master" (номер свідоцтва 242169 від 25.05.2018). Надалі, право на використання зазначених торговельних марок та право укладення договорів з третіми особами на використання вказаних торговельних марок підтверджується долученим позивачем Ліцензійним договором №25-06-2020/У-СМЦ від 25.06.2020, укладеним між ТОВ "СМ Центр Україна" (як ліцензіатом) та резидентом Республіки Кіпр СУШІ МАСТЕР ЛТД (Ліцензіар) було укладено Ліцензійний договір №25-06-2020/У-СМЦ інформацією, що міститься у Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ (СІС), яку створено для пошуку відомостей про об'єкти промислової власності, зокрема за посиланнями https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/786632/ (щодо свідоцтва №242170 від 25.05.2018) та https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/786633/ (щодо свідоцтва №242169 від 25.05.2018).
Пунктом 1 частини 3 статті 1126 Цивільного кодексу України договір комерційної концесії припиняється у разі припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом.
Згідно із частиною 1 статті 1127 Цивільного кодексу України перехід виключного права на об'єкт права інтелектуальної власності, визначений у договорі комерційної концесії, від правоволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору комерційної концесії.
Суд першої інстанції вказав на те, що твердження відповідача про те, що з 25.06.2020 року договір комерційної концесії припинився, оскільки його право власності на торгівельні марки було замінено іншим правом, є необґрунтованими.
З урахуванням наведених норм та встановлених обставин цієї справи апеляційний господарський суд вважає вказаний висновок правомірним.
Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 638 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У відповідності до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписами частини 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статті 1118 Цивільного кодексу України договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним.
Отже, до укладення договору комерційної концесії слід застосовувати спеціальні норми, які передбачають укладення такого саме у письмовій формі у вигляді єдиного документа.
В ході розгляду справи суд першої інстанціївстановив, що позивачем до матеріалів справи долучено копію (фотокопію) Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019, яка засвідчена адвокатом Лєвєнтовим О.В. 13.09.2024, та містить відображення підпису директора ТзОВ "СМ Центр Україна" Мельнікова О.С., а також підпису і печатки ФОП Файко С.А.
Також місцевий господарський суд констатував, що сторонами підтверджено факт відсутності у них оригіналу Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019.
Відповідно до частини 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, аналізуючи вищеописані норми процесуального закону, апеляційний господарський суд зазначає, що сторони у справі (позивач та відповідач) мають процесуальну можливість доводити свою позицію (підтверджувати чи спростовувати підставність заявлених позовних вимог), зокрема через подання доказів, причому сторони повинні надавати саме ті докази, на підставі яких суд може встановити ті обставини, на які посилаються сторони у справі на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів констатує, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Вказаний принцип у взаємодії із вищенаведеними нормами процесуального закону підтверджує те, що суд може встановити ті чи інші обставини виключно на підставі поданих сторонами у справі доказів, тобто суд обмежений поданими доказами.
Надання тих чи інших доказів залежить від заявлених позовних вимог.
У цій справі позивач звернувся із такими вимогами (з урахуванням закриття провадження щодо відповідача-2):
- стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця Файко Світлани Анатоліївни: 60,00 грн заборгованості зі сплати паушального платежу за відкриття другого ресторану, 481167,86 грн - заборгованості зі сплати роялті; 19520,88 грн - заборгованості з надання послуг відеомоніторингу, 231208,93 грн - заборгованості з надання послуг колл-центру; 217781,00 грн - заборгованості зі сплати маркетингового збору; 50418,49 грн - заборгованості з надання послуг моніторингу продажів.
Відповідно до частини 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, з огляду на предмет спору та наявність сумнівів у достовірності доданої до позовної заяви копії, позивач повинен був подати суду оригінал Договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 року та первинні документи на підтвердження факту надання відповідачу послуг за цим договором. В противному разі він несе ризики, пов'язані із ненаданням відповідних доказів.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи оригіналу договору, оформленого як єдиний документ, та відповідно не підтвердження позивачем існування укладеного між сторонами договору комерційної концесії як єдиного документа; відсутність первинних документів в підтвердження виконання відповідачем договору комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019; недоліки, допущені позивачем, в оформленні інших доказів в підтвердження наявності заборгованості та виконання зобов'язань за договором (зокрема, відсутність в рахунках та актах звірки розрахунків чіткого посилання на Договір комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019, зазначення в рахунках інших договорів: консультаційних послуг тощо, помилкове зазначення в актах звірки розрахунків ТОВ "Центр Суши Мастер"), відсутність доказів направлення відповідачу рахунків як підстави для виникнення обов'язку у відповідача провести їх оплату, а також з метою визначення строку їх оплати і прострочення такого, суд першої інстанції правильно виснував про те, що наведене позбавляє суд можливості перевірити правомірність нарахувань, оскільки долучені позивачем докази не можуть беззаперечно свідчити про наявність у відповідача заборгованості за Договором комерційної концесії №21-11-2019/1 від 21.11.2019 у заявленій до стягнення сумі і обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують вищевказаних висновків оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
З огляду на встановлені у цій справі обставини, колегія суддів вважає оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального законодавства, такі висновки відповідають обставинам, які встановлені судом першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За наслідками апеляційного перегляду судового рішення в оскарженій частині, судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 року у справі №911/2483/24.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ Центр Україна" б/н від 30.06.2025 року (вх.№01-05/2021/25 від 01.07.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 року у справі №911/2483/24 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова