справа № 991/9831/25
провадження № 2-з/991/38/25
судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. до ухвали від
25 вересня 2025 року у справі № 991/9831/25 (провадження № 2-з/991/38/25)
25 вересня 2025 року місто Київ
25 вересня 2025 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Крикливої Т.Г. і Чернової О.В. у цивільній справі за № 991/9831/25 (провадження № 2-з/991/38/25) була постановлена ухвала про задоволення заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення цивільного позову, за якою був накладений арешт на:
- транспортний засіб марки та моделі Mercedez-Benz GLK 220CDI, 2011 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 , вартістю 425156 гривень, який на праві власності належить Відповідачу - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1921750651101), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 ;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 313596651206), що на праві власності належить ОСОБА_3 .
З цією ухвалою я не згоден з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 ЦПК України: «Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення».
Вважаю, що у суду були відсутні визначені нормами ЦПК України підстави для розгляду цієї заяви, а відповідно, і для її задоволення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України: «До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України: «Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу».
Відповідно до вимог п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»: «Судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави».
Прокурор не додав до заяви документа, що підтверджує сплату судового збору.
Судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення цивільного позову справляється у розмірі, визначеному п. п. 4 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що встановлено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, заява прокурора про забезпечення позову не могла бути розглянута судом, а підлягала поверненню.
Крім того, слід зазначити, що з огляду на вимоги ч. ч. 1 і 2 ст. 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат, розподіл яких здійснюється судом за наслідком розгляду справи у відповідності до ст. ст. 141 і 142 ЦПК України, тобто у разі задоволення позову прокурора сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову мав би бути покладений на відповідача.
За таких обставин, як на мене, мої колеги фактично не тільки безпідставно звільнили прокурора (позивача) від сплати судового збору, а й свідомо створили ситуацію недоотримання державним бюджетом України певної суми грошових коштів судового збору, які з огляду на війну, яка точиться в нашій країні, вкрай потрібні нашій Батьківщині, з чим я категорично не можу погодитися.
З огляду на викладене, я переконаний, що заяву про забезпечення позову необхідно було повернути прокурору.
суддя Олег ТКАЧЕНКО