25 вересня 2025 року
м. Рівне
Справа № 559/2245/23
Провадження № 22-ц/4815/971/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Боймиструка С.В.,
суддів: Хилевич С.В., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - адвоката Рідченко Марії Володимирівни на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області - Дубенської районної військової адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном, визнання незаконним та скасування розпорядження голови Дубенської РДА від 15.12.2004 №548 в частині передачі земельних ділянок у власність, визнання недійсними і скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації земельних ділянок,
У вересні 2023 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, яким просить усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження майном, для чого визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Дубенської РДА Рівненської області від 15.12.2004 №548 в частині затвердження документації щодо виділення земельних ділянок ОСОБА_6 , площею 1,76 г та ОСОБА_2 , площею 1,72 га, а також усі похідні рішення щодо цих земельних ділянок: державні акти на право власності, свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також державну реєстрацію земельних ділянок.
Узагальнені доводи позову зводяться до того що позивачка ОСОБА_5 придбала будинок із земельною ділянкою у 1999 році і з того часу користувалася прибудинковою ділянкою, яка згодом була приватизована нею та має цільове призначення для будівництва. У 2022 році з'ясувалося, що на її ділянку, підтверджену державним актом, накладаються частини чужих земельних паїв, що було встановлено експертним висновком. Позивачка стверджує, що в документації відповідачів була допущена помилка, і її право користування виникло раніше, тому вона просить захистити її чинне право власності шляхом задоволення негаторного позову.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 квітня 2025 року позов задоволено.
1) визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області від 15.12.2004 №548 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Тараканівської сільської ради» в частині затвердження документації щодо виділення земельних ділянок ОСОБА_6 , площею 1,76 г та ОСОБА_2 , площею 1,72 га;
2) визнано недійсним і скасовано наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:
- від 23.12.2004 серії ЯА 028525, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 5621689100:05:007:0066;
- від 23.12.2004 серії ЯА 027405, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067;
3) визнано недійсними наступні свідоцтва про право на спадщину за заповітом:
- від 11.05.2021, видане приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Фоменковою Ю.В. на ім'я ОСОБА_4 і зареєстроване в реєстрі з №167;
- від 11.05.2021, видане приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Фоменковою Ю.В. на ім'я ОСОБА_2 і зареєстроване в реєстрі з №168;
4) скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7644 га, наданої для ведення особистого селянського господарства на території Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області (кадастровий номер 5621689100:05:007:0066) та земельної ділянки площею 1,7222 га, наданої для ведення особистого селянського господарства на території Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області (кадастровий номер 5621689100:05:007:0067).
Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - адвокат Рідченко Марія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 правомірно набули у власність по 1/2 частці земельної ділянки 5621689100:05:007:0067 в порядку спадкування.
Первинні власники ОСОБА_6 та ОСОБА_2 були членами КСП "Прогрес" та відповідно до чинного на той час законодавства отримали право на земельну частку (пай) та право на виділення їм в натурі земельних ділянок з отриманням державних актів.
Тому розпорядження голови Дубенської районної державної адміністрації від 15.12.2004 №548, на думку апелянта прийнято з дотриманням чинного законодавства і є законним.
Позивачка не має жодних правових підстав для позбавлення ОСОБА_6 та померлого ОСОБА_2 їхнього законного права на виготовлення та затвердження документації щодо виділення земельних ділянок та виділення в натурі належних їм земельних часток (паїв).
Також зазначає, що житловий будинок позивачки знаходиться серед масиву, який був розпайований і будь-яких інших житлових будинків немає.
Вказує, що ОСОБА_5 оформила право власності на земельну ділянку майже через 6 років після того як ОСОБА_6 та ОСОБА_2 отримали державні акти на належні їм земельні ділянки із присвоєними кадастровими номерами.
Тому отримавши 23 грудня 2004 року свій державний акт на земельну ділянку площею 1,7222 га, кадастровий номер 5621689100:05:007:0067 ОСОБА_2 (помер 2017 році) жодним чином не міг порушити права позивачки на нібито належну їй земельну ділянку, так як її право не земельну ділянку не було підтверджено жодним документом.
Стверджує, що земельна ділянка 5621689100:05:007:0067 понад 20 років перебуває в оренді, і позивачка будучи власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5621689100:03:001:0191 з 2010 року не могла не знати, що на її земельній ділянці ведеться сільське господарство. Тому вважає, що до вимог слід застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
До того ж відповідачі вважають, що викладені позивачкою обставини є необґрунтованими та не підтверджуються жодним належним доказом.
Також апелянт вказує, що після отримання відзиву на позов позивач з метою уникнути застосування наслідків спливу позовної давності змінила спосіб захисту та просила суд усунути перешкоди у здійсненні позивачкою права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання незаконним і скасування розпорядження…, визнання недійсним і скасування державних актів, свідоцтв про право на спадщину…, скасування державної реєстрації земельних ділянок…, що не передбачено ст. 16 ЦК України.
На думку апелянта жоден із відповідачів не чинив ніяких перешкод позивачці у здійсненні нею права користування та розпорядження земельною ділянкою, тобто позивач не довела, що саме її права порушено накладенням земельних ділянок.
Відповідачі зазначають, що у біржовій угоді та рішенні суду не вказано адресу житлового будинку, його площу, а тим більше адресу земельної ділянки на якій знаходиться цей житловий будинок. Тому стверджувати, що згідно біржової угоди ОСОБА_5 придбала саме житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці відповідачів неможливо.
Також звертають увагу, що у технічній документації на земельну ділянку ОСОБА_5 наявна довідка Тараканівської сільської ради №176 за якою позивачці виділялась земельна ділянка розміром 0,23 га сесією Тараканівської сільської ради протокол №19 від 16.11.2001. Проте не вказано яким чином виділялась, де саме, з яким цільовим призначенням. Тому стверджувати, що сесією було виділено земельну ділянку під житловим будинком по АДРЕСА_1 не можливо.
Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області подала відзив у якому вказує, що погоджується з доводами апеляційної скарги.
ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Боржецький Олександр Леонідович, подала відзив, яким заперечує доводи апеляційної скарги.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що суд першої інстанції належно дослідив усі матеріали справи і надав наявним доказам правильну оцінку з дотримання принципу пропорційності втручання у право власності.
Згідно наданих позивачкою доказів право користування земельною ділянко виникло раніше, а подвійна реєстрація та подвійне цільове призначення земельної ділянки відведеної під садибу суперечить земельному законодавству.
Зазначає, що позивачкою обрано належний спосіб захисту - негаторний позов, що відповідає чинній судовій практиці та законодавству. У зв'язку з обраним способом захисту прав позовна давність не застосовується.
Вказує, що відповідач Дубенська РДА не подавала окремої апеляційної скарги, а її відзив фактично є заявою про приєднання без сплати судового збору, що суперечить вимогам ЦПК України. Відповідачка ОСОБА_6 також не заявляла заперечень, а одна з третіх осіб (СТОВ «Дубенська аграрна компанія») підтримує позовні вимоги ОСОБА_5 ..
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 згідно біржової угоди купівлі-продажі від 12.11.1999 придбала у ОСОБА_7 житловий будинок разом з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 2340 м2. Біржова угода була зареєстрована на Дубенській філії Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі «ПРАЙС» за реєстраційним № 94//9ІН-99, а відповідне будинковолодіння зареєстроване Дубенським державним комунальним малим підприємством «Архітектор» на праві приватної власності за ОСОБА_5 і записане в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 40-40 12.11.1999 (т. 1 а.с.12).
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 04.11.2005 у справі № 2-1657-05 було визнано дійсною вищезазначену біржову угоду купівлі-продажу нерухомості від 12.11.1999 та визнано право власності на житловий будинок за ОСОБА_5 (т.1 а.с.13).
21.12.2005 право власності ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано КП «Архітектор» Дубенської міської ради на підставі судового рішення від 04.11.2005. З технічного паспорту КП «Архітектор» на цей садибний (індивідуальний) житловий будинок встановлено, що він трикімнатний, загальною площею 85,3 м2, 1939 року побудови (т.1 а.с.14-15А).
Згідно рішення Тараканівської сільської ради від 14.08.2007 № 107 орган місцевого самоврядування вирішив передати ОСОБА_5 безоплатно у приватну власність земельну ділянку 0,25 га для обслуговування житлового будинку керуючись ст. 12, 116, 118, 121 Земельного кодексу України. Цим же рішенням рекомендовано ОСОБА_5 за власні кошти замовити у проектних землевпорядних організаціях виготовлення необхідної технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, а в разі розбіжності облікових і фактичних площ, подати на розгляд сесії, контроль за виконанням рішення покладено на землевпорядника сільської ради. Згідно архівного витягу з протоколу № 11 сесії Тараканівської сільської ради від 14.08.2007 (пункт 3) з'ясовано, що рішення сільради приймалося саме щодо приватизації земельної ділянки ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку (т.1 а.с.16-17, 32 зворот).
Таракананівська сільська рада Дубенського району Рівненської області 17.11.2022 надала інформацію на адвокатський запит з підтверджуючими документами, що за даними погосподарського обліку форми №1 рік і обліковою карткою об'єкта № 0103331 рік побудови цього житлового будинку дійсно 1939, голова господарства ОСОБА_5 , сім'я складається з чоловіка, сина і доньки. За даними погосподарського обліку станом і на 2006, і на 2007 роки земля в користуванні домогосподарства ОСОБА_5 становить площу 0,23 га (т.1 а.с.24).
Крім того, дані земельно-кадастрової книги Тараканівської сільської ради на сторінці 120 підтверджують, що ОСОБА_5 використовує площу земельної ділянки 0,23 га, під забудовою, бо за нею рахується така кількість земель із приміткою, що підстава користування з 16.11.2001 ПР№19 (т.1 а.с.25-29).
Довідкою Тараканівської сільської ради від 30.10.2008 №176, що наявна у складі технічної документації із землеустрою ділянки ОСОБА_5 , підтверджується, що земельна ділянка розміром 0,23 га виділялася їй ще сесією Тараканівської сільської ради від 16.11.2001 (протокол № 19). Отже, саме примітка ПР№19 з датою 16.11.2001 в земельній книзі відповідає даті і номеру протоколу відповідного рішення про передачу в користування землі ОСОБА_5 (т.1 а.с.32).
Приватне підприємство «ЛЕНД СЕРВІС» на замовлення ОСОБА_5 виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку позивачки для обслуговування жилого будинку і господарських споруд в межах с. Тараканів. Згідно пояснювальної записки підставою для надання земельної ділянки є рішення Тараканівської сільської ради № 107 від 14.08.2007, а ОСОБА_5 користується земельною ділянкою для обслуговування жилого будинку і господарських споруд площею 0,23 га. Ця ж документація містить вищезазначену довідку Тараканівської сільської ради про користування землею ОСОБА_5 на підставі рішення від 16.11.2001. При виконанні польових робіт проведено визначення зовнішніх меж земельної ділянки в присутності ОСОБА_5 і землевпорядника сільської ради, про що складено наявний протокол встановлення і погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка передається у власність. Згідно цього протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки ОСОБА_5 та описом меж у державному акті суміжними до її ділянки є лише землі загального користування (польова дорога), землі ОСОБА_8 та землі запасу Тараканівської сільської ради. Заперечень і зауважень з боку суміжних користувачів не заявлено, обмеження по використанню земельної ділянки відсутні. Викопіювання земельної ділянки ОСОБА_5 погоджене і сільським головою, і землевпорядником Тараканівської сільської ради ОСОБА_9 , як і експлікація погоджена ними, а також начальником управління відділу земельних ресурсів у Дубенському районі Рівненської області (т.1 а.с.30-31).
Факт погодження технічної документації для ОСОБА_5 на складання державного акту для обслуговування жилого будинку і господарських споруд площею 0,23 га. підтверджується підписами в технічній документації, а також висновками відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 16.02.2009 та Управління Держкомзему у Дубенському районі Рівненської області від 19.03.2009. При цьому, всі констатують, що обмежень по використанню земельної ділянки за цільовим призначенням немає (т.1 а.с.33-38).
25.10.2010 ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НК № 610117 за адресою АДРЕСА_1 площею 0,23 га саме на підставі рішення Тараканівської сільської ради від 14.08.2007 № 107, цільове призначення землі - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки - 5621689100:03:001:019 (т.1 а.с.18).
Також рішенням №70 від 07.07.2004 Тараканівська сільська рада, розглянувши заяви власників земельних частко (паїв) членів колишнього КСП «Прогрес» та враховуючи рішення загальних зборів цих власників від 14.09.2003, керуючись ст. 3,5,7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв)», надала згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на прав власності на земельні частки (паї) власникам сертифікатів колишнім членам КСП «Прогрес», для ведення особистого селянського господарства. Також було вирішено при закріпленні кожного власника земельної частки (паю) керуватись Актами розподілу від 4-16 травня 2003 року. А після виготовлення технічної документації подати її на затвердження загальними зборами власників земельних часток (паїв) та районній державній адміністрації (т.1 а.с.44-49).
Розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області №548 від 15.12.2004, розглянувши технічну документацію із землеустрою по виділенню земельних частко (паїв) в натурі (на місцевості) та складанню державних актів на право власності на землю громадянам згідно додатку на території Тараканівської сільської ради, розроблену ПП «Ленд-сервіс», було затверджено технічну документацію для ведення особистого селянського господарства на території Тараканівської сільської ради. Вирішено виділити в натурі на місцевості земельні частки (паї) громадянам загальною площею 2577,53 га (рілля, кормові угіддя, чагарники). Список громадян та розміри земельних часток (паїв) додано, в тому числі під номерами 17 та 18 за полем №3 є ОСОБА_6 з земельною ділянкою площею 1,76 г та ОСОБА_2 з земельною ділянкою площею 1,72 га. Вирішено видати вказаним у додатку громадянам державні акти на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай). Зобов'язано вищезазначених громадян використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням згідно ст. 91 Земельного кодексу України (т.1 а.с.50-52).
Технічне завдання затверджено 14.07.2004 начальником Дубенського районного відділу земельних ресурсів та головою Тараканівської сільської ради. Приватне підприємство «ЛЕНД СЕРВІС» у 2006 році розробило технічну документацію по складанню державних актів на про власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області. Згідно пояснювальної записки підставою для виконання робіт був Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 №1529/99 та доручення Президента України №1-14/1129 від 18.09.2000.Було поділено землі колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Прогрес» - виділено 31 масив ріллі, 45 масивів кормових угідь, що можуть приватизовуватись без обмежень у їх подальшому використанні. Зауважено, що при виготовленні Рівненським філіалом інституту землеустрою технічної документації по складанню проектів організації території земельних масивів, по розподілу їх на земельні частки (паї) КСП «Прогрес» проектування земельних часток проводилось графічним методом, тому ПП «Лендсервіс» було проведено перепроектування земельних масивів на комп'ютері за допомогою програми AvtoCAD. Закріплення власників за конкретною проводилось Тараканівською сільською радою на основі розподілу власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по земельних масивах від 27.01.2001. Загалом підготовлено 8119 державних актів (т.1 а.с.41-43 зворот).
Висновком експерта від 17.05.2023 № 4439-Е за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи Рівненським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що наявне накладання на земельну ділянку ОСОБА_5 з кадастровим номером 5621689100:03:001:0191, площею 0,2297 га, земельної ділянки ОСОБА_6 з кадастровим номером 5621689100:05:007:0066 (площа накладання 0,0725 га) та земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067 (площа накладання 0,1572 га). Замовницею експертизи була ОСОБА_5 згідно її заяви від 15.12.2022, а за актом №2 здачі приймання висновку експерт №4439-Е від 17.05.2023 було витрачено 55 год. на експертизу і її загальна вартість склала 10382,35 грн., яку оплатила позивачка ОСОБА_5 (т.1 а.с.54-61).
Згідно інформації, наданої Тараканівською сільською радою 17.11.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 5621689100:05:007:0066 та 5621689100:05:007:0067 передавалися у власність на підставі розпорядження голови Дубенської райдержадміністрацїї від 15.12.2004 №548-р (т.1 а.с.24).
Згідно відповіді на адвокатський запит Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 23.06.2023 станом на 01.01.2013:
- ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на земельну ділянку віл 23.12.2004 серії ЯА 028525 з кадастровим номером 5621689100:05:007:0066;
- ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 23.12.2004 серії ЯА 027405 з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067;
- додатково повідомлено, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067 зареєстровано право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.53)
Те, що відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 11.05.2021 було набуто кожним по спільного часткового права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067 площею 1,7222 га для ведення особистого селянського господарства (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення) підтверджується копією державного акту на право власності на цю земельну ділянку серія ЯА №027405 від 23.12.2004 , Інформацією Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку, копіями свідоцтв на право на спадщину за заповітом, видані приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Фоменковою Ю.В. 11.05.2021 та зареєстровано в реєстрі за №167 та №168 (т.1 а.с.145-147, 161).
З 28.09.2015 земельна ділянка з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , перебуває в оренді ТзОВ «Дубенська аграрна компанія», що підтверджується Інформацією з додатку Реєстру нерухомості від 03.11.2022 (т.1 а.с.22-23).
Право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 5621689100:05:007:0066 підтверджується вищезазначеним державним актом. Землю передано в оренду ТОВ «Західна агровиробнича компанія» згідно договору оренди землі від 15.10.2017, що підтверджується Інформацією з додатку Реєстру нерухомості від 03.11.2022 (т.1 а.с.21-21 зворот).
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Статтею 377 ЦК України та ч.1,2 ст.120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно п.7 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Згідно зі статтею 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування. Крім того, відповідно до цієї ж статті закону суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У частинах другій, третій статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів
Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зважаючи на викладене нормативне регулювання колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежного способу захисту.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Із долученої до позовної заяви копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.12.2005 № 9361784 вбачається, що у власності ОСОБА_5 перебуває житловий будинок з господарськими будівлями заадресою: « АДРЕСА_1 ,».
При цьому, у витязі вказано, що право власності зареєстроване на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду від 04.11.2005.
Із долученої до позовної заяви копії рішення Дубенського міськрайонного суду від 04.11.2005 у справі № 2-1657-05 вбачається, що даним рішенням визнано «біржову угоду купівлі продажу від 12.11.1999, згідно якої ОСОБА_5 купила у ОСОБА_7 житловий будинок разом з надвірними будівлями в с. Тараканів Дубенського району - дійсною» і «визнати за ОСОБА_5 право власності на вказану нерухомість».
Із долученої до позовної заяви копії біржової угоди купівлі-продажу нерухомості від 12.11.1999 встановлено, що ОСОБА_5 як покупець придбала «житловий будинок разом з надвірними будівлями в с. Тараканів Дубенського р-ну Рівненської області, розташований на земельній ділянці площею 2340,0 кв.м».
Крім того, до позовної заяви також додано копію виданого КП «Архітектор» Дубенської міської ради технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, в якому вказано, що власником будинку є ОСОБА_5 , а адреса об'єкта: АДРЕСА_1 .
Наданими доказами підтверджується право власності позивачки на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та те, що знаходиться вказаний житловий будинок на земельній ділянці площею 2340 кв. м. І саме на земельну ділянку такої площі в подальшому на підставі рішення Тараканівської сільської ради від 14.08.2007 № 107 позивачці було видано державний акт на право власності, а земельна ділянка отримала кадастровий номер - 5621689100:03:001:0191.
Факт надання позивачці у користування тієї ж земельної ділянки, на якій розташоване її будинковолодіння, підтверджується також і даними земельної книги (с. 120), згідно з якою за ОСОБА_5 рахується всього земель 0,23 га із приміткою (16.11.2001 р.), даними погосподарського обліку (форма № 1), згідно з якими земля в користуванні цього ж домогосподарства становить площу 0,23 га, довідкою Тараканівської сільської ради від 30.10.2008 № 176, котра наявна у складі технічної документації із землеустрою і констатує факт виділення земельної ділянки розміром 0,23 га ще сесією Тараканівської сільської ради від 16.11.2001 року (протокол № 19).
У цій справі висновком експерта від 17.05.2023 № 4439-Е за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено, що наявне накладання на земельну ділянку ОСОБА_5 з кадастровим номером 5621689100:03:001:0191, площею 0,2297 га, земельної ділянки ОСОБА_6 з кадастровим номером 5621689100:05:007:0066 (площа накладання 0,0725 га) та земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з кадастровим номером 5621689100:05:007:0067 (площа накладання 0,1572 га).
Володіння нерухомим майном підтверджується зокрема фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18)).
Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, допоки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20)).
Виходячи зі змісту ст. 79 ЗК України, земельна ділянка як самостійний об'єкт права власності є частиною земної поверхні. До ознак (характеристик) земельної ділянки як об'єкта права власності відносяться межі земельної ділянки, які повинні існувати в натурі (на місцевості), визначене місце розташування (координати) земельної ділянки та встановлені права щодо земельної ділянки.
Набувши право власності на земельну ділянку як частину земної поверхні позивачка, як і відповідачі, набули права на таку ділянку у фактичних межах, яким мають відповідати електронні координати.
Водночас одній і тій самій земельній ділянці чи її частині не може бути присвоєно різні кадастрові номери, присвоєні різні цільові призначення та не може бути двічі набуто у власність, оскільки земельна ділянка фактично є частиною земної поверхні, єдиного об'єкту речового права.
За обставинами справи, в результаті дій відповідачів фактично відбулося обмеження позивачки у правах на належну їй земельну ділянку в результаті захоплення відповідачами частин її ділянки, яка не може їм належати, оскільки первинно знаходилася у користуванні позивачки, розміщена під житловим будинком і має зовсім інше цільове призначення.
Поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Отже, до цього позову про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Подібні висновки висловлені і ВП ВС в справі №653/1096/16-ц (постанова від 04 липня 2018 року), і в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі №205/4349/16-ц.
Аргументи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, тоді як задоволення позову узгоджується з наявним правовим регулюванням, висновками Верховного Суду та поданими сторонами доказами.
Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини , що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - адвоката Рідченко Марії Володимирівни залишити без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2025 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Шимків С.С.