25 вересня 2025 року
м. Рівне
Справа № 567/120/25
Провадження № 22-ц/4815/882/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1
заінтересовані особи: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частини НОМЕР_1 , Міністерство оборони України
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Антонцєвої І.І. на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року, постановлену в складі судді Назарук В.А., повний текст рішення складено 25.04.2025, у справі № 567/120/25,
У січні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частини НОМЕР_1 , Міністерство оборони України звернулася до суду з заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим.
В обґрунтування вимог заяви вказав, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, зник безвісти 08.08.2023 в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Першотравневе Харківської області.
Зазначає, що у вказаній військовій частині інформація про місцезнаходження ОСОБА_2 відсутня, в медичних закладах на території Харківської області він не перебуває, інформації про те, що ОСОБА_2 перебуває у полоні відсутня, а згідно Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 є таким, що зник безвісти на території бойових дій, вказуючи, що з часу зникнення безвісти ОСОБА_2 в умовах активних бойових дій минуло більше 6 місяців.
При цьому зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, село Першотравневе Савинської селищної територіальної громади (UA63040150110097930) Ізюмського району Харківської області було тимчасово окуповано з 25.02.2022 по 12.09.2022, а з 24.02.2022 по 25.02.2022 на його території велися бойові дії і оскільки з часу закінчення активних бойових дій на території населеного пункту Першотравневого Харківської області (25.02.2022) та його деокупації (12.09.2022), так і з дня зникнення ОСОБА_2 безвісті (08.08.2023) спливло більше шести місяців.
Заявниця вважає, що вищевказані обставини є підставою для оголошення її чоловіка померлим.
Оголошення чоловіка померлим потрібно заявниці для того щоб реалізувати свої права та обов'язки, пов'язані з його смертю, зокрема, отримання необхідної допомоги сім'ї загиблого та для отримання свідоцтва про смерть.
З огляду на вище викладене просила суд оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Мощаниця Острозького району Рівненської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , 08.08.2023 в селі Першотравневе Куп'янського району Харківської області.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , 08.08.2023 в селі Першотравневе Куп'янського району Харківської області - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник заявника, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що ОСОБА_2 зник безвісти поза межами території ведення активних бойових дій, але на тимчасово окупованій території, тобто на території, яка стала окупованою внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту. Вважає, що наявні усі правові підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим, так як відлік шестимісячного строку має розпочатися з 08.08.23 року з моменту коли він зник безвісти під час артилерійського обстрілу позицій його стрілецького батальйону та подальшого вогневого зіткнення з противником.
Крім того, суд зробив помилковий висновок проте, що досі на території села Мануйлівка Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області досі тривають бойові дії. Зазначена територія є тимчасово окупованою з 24.02.2022.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду вказаним вимогам закону не відповідає.
Встановлено, що Заявниця по справі є дружиною ОСОБА_2 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ).
З наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.02.2023 №42 убачається, що ОСОБА_2 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 і з 11.02.2023 зарахований на військову службу за призовом у воєнний час та призначений на посаду водія 3 стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.08.2023 №233 ОСОБА_2 - водій 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону, який перебував в районі виконання бойових завдань на території України, в складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, вважається таким, що з 08.08.2023 зник безвісти. Підставою такого наказу була доповідь командира 1-го стрілецького батальйону від 11.08.2023
12.08.2023 заявниця ОСОБА_1 отримала сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.08.2023 №103 про зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Першотравневого Харківської області.
Відповідно до витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.08.2023 та 05.12.2023 ОСОБА_1 14.08.2023 подала до ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області заяву про зникнення чоловіка безвісти (номер кримінального провадження 12023181170000228).
Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 11.10.2023 підтверджено, що ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).
Відповідно до Акту службового розслідування зникнення безвісти водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 відбулося 08.08.2023 в районі населеного пункту Першотравневого Куп'янського району Харківської області під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, а саме під час виконання бойового завдання, унаслідок артилерійського обстрілу збройними формуваннями російської федерації позицій 1 стрілецького батальйону, подальшого вогневого зіткнення військовослужбовців 3 стрілецької роти з противником та пов'язане із захистом Батьківщини.
Листом військової частини НОМЕР_5 від 28.10.2023 №555-10044 підтверджено, що ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, амбулаторному огляді у військовій частині НОМЕР_5 , у тому числі і в цивільних закладах охорони здоров'я зони відповідальності в період часу з 08.08.2023 по 12.10.2023 не перебував.
Водночас, з листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 25.10.2023 №222/км/4432 вбачається, що перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора не підтверджено російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Листом від 05.09.2023 №9349 військова частина НОМЕР_1 повідомила про те, що офіційно підтвердженої інформації щодо місцезнаходження ОСОБА_2 до військової частини не надходило і проводиться службове розслідування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).
У цьому наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв'язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81 85).
Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2014 року №15-рп/2004, одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п. п. 94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності».
У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти 08.08.2023 під час виконання бойових завдань, унаслідок артилерійського обстрілу збройними формуваннями російської федерації позиції стрілецького батальйону та подальшого вогневого зіткнення військовослужбовців 3 стрілецької роти в районі населеного пункту Першотравне Куп'янського району Харківської області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (діючий станом на 08.08.2023) та наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.03.2025, станом на час розгляду справи судом першої інстанції, на даний час село Мануйлівка Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області з 24.02.2022 по даний час є тимчасово окупованим.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Таким чином, ураховуючи наявні у матеріалах справи докази які свідчать про ймовірну смерть ОСОБА_2 08.08.2023 року поза межами території ведення активних бойових дій, оскільки, населений пункт Першотравневе (нині село Мануйлівка Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області), є тимчасово окупованою територією з 24.02.2022 року, а отже активні бойові дії там не ведуться, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події тобто з 08.08.2023 року.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з вищенаведених підстав.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Антонцєвої І.І. задовольнити.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Мощаниця Острозького району Рівненської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , 08.08.2023 року в селі Першотравневе Куп'янського району Харківської області у зв'язку із воєнними діями.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 25.09.2025 року
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.