печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8611/23-ц
22 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.
при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» - Проценко Романа Валерійовича про перегляд заочного рішення у справі №757/8611/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» про стягнення грошових коштів, -
У провадженні судді Печерського районногво суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» про стягнення грошових коштів.
07.06.2023 було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні.
Разом з цим, після ухвалення заочного рішення до суду надійшла заява від представника відповідача про перегляд заочного рішення.
Так, в обґрунтування даної заяви, представник відповідача зазначив, що не погоджується з розрахунком щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2021 по 07.06.2023, оскільки вказаний розмір не відповідає вимогам справедливості та пропорційності та вимогам ст. 117 КЗпП України.
Відтак, представник відповідача вважає, що на даній підставі є необхідність у перегляді заочного рішення.
Окрім цього, зазначено про те, що строк ззернення з переглядом заочного рішення суду було пропущено, у зв'язку тим, що директор товариства був призваний на військову службу.
Такий чином, оскільки директора товариства було мобілізовано та в подальшому звільнено, господарська діяльність була зупинена та з виробничою необхідністю було відновлена з 25.07.2025.
Відтак, відповідачу про наявність заочного рішення стало відомо 26.07.2025, після відновлення діяльності підприємства
З врахуванням викладеного, представник відповідача просить суд поновити строк на звернення з заявою про перегляд заочного рішення суду від 07.06.2023 та скасувати заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2023 року.
На дану заяву позивачем було подані заперечення в яких вказано, що відповідач не міг не знати про рішення суду, оскільки на сайті Судова влада в розділі «інформація про рух справ» міститься інформація, про те, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/59419/24 за позовом ТОВ «ЖК-Будінвест Компані» в особі представника адвоката Романа Проценка до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН та зобов'язання вчинити певні дії шляхом реєстрації спірної ПН в ЄРПН.
Ухвалою від 19.12.2024 у справі № 320/59419/24 Київський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
Ухвалою від 06 березня 2025 року у справі № 320/59419/24 Київський окружний адміністративний суд повернув позивачеві позовну заяву без розгляду.
20.01.2025 було призначено нового директора товариства, а тому, на думку позивача, факт здійснення господарської діяльності, є наявним.
Окрім цього, позивач вказує, що до заяви не долучено доказів, на які посилається відповідач.
Також, з відкритої інформації з державних реєстрів України, є фінансові показники товариства, з яких вбачається, що відповідач мав дохід і 2023 році та у 2024 роках.
Таким чином, на думку позивача, доводи відповідача щодо пропущення строку є безпідставними та необґрунтованими.
Також, посилання на невірність розрахунку щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, є необґрунтованими, оскільки на момент звільнення позивача 04.11.2021 діяла попередня редакція статті 117 КЗпП України, а тому правовідносини виникли до внесення змін до зазначеної статті.
Представник відповідача в судове засідання подав заяву, в якій просив розглядати дане питання без фіксування технічними засобами, вимоги заяви підтримав.
Позивач в судове засідання подала заяву в якій просила розглядати дане питання без фіксування технічними засобами та просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про розгляд даного питання за відсутності сторін.
Так, судовим розглядом було встановлено, що 07.03.2023 Печерським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені.
Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 33 197 грн. 29 коп. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 05.11.2021 року по 07.06.2023 року, у розмірі 313 961 грн. 60 коп.
З матеріалів справи та рішення вбачається, що відповідач в судове засідання не з'яввився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Окрім цього, вбачається, що справа перебувала в провадженні суду з березня 2023 по червень 2023 року, суд викликав в судові засідання відповідача на 19.04.2023, 07.06.2023 та 23.06.2023, однак відповідач не подав жодних документів або ж відзиву на позовну заяву.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступного висновку.
За приписами ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Проте, пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з урахуванням встановлених судом обставин жодним чином не обґрунтований.
Поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.
При цьому, Велика Палата Верховного суду в своїй постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, пр.№14-74цс21 дійшла висновку, згідно якого не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою і третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у ст.287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
Таким чином, дослідивши доводи сторони відповідача щодо пропущення строку, суд прийшов до висновку про їх необгрунтованість, оскільки стороною позивача належним чином було спростовано обставини, на які посилається представник відповідача, оскільки вбачається, що представники даного товариства брали участь у розгляді інших справ відносно товариства та товариство отримувало дохід до 2024 року.
Відтак, зазначене свідчить про непереконливість доводів представника відповідача.
Окрім цього, виконавче провадження по виконанню рішення суду було відкрите ще 21.08.2023 року.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалю: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує правові висновки, здійснені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пр. № 14-74цс21. Так, Велика Палата зауважила, що процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. Разом з цим, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Таким чином, відповідно до здійсненого правого висновку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд.Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Проте, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, пр.№ 14-25цс24, наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України, в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, як виснував Верховний Суд, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Так, дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що на момент постановлення заочного рішення відповідач, без поважних причин не з'явився в судове засідання та не направив свого представника, а докази, на які заявник посилається в заяві про перегляд заочного рішення, не є достатньо обґрунтованими, тому підстав для перегляду заочного рішення суд не вбачає.
Крім того, відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд не призупиняв своєї діяльності та продовжував здійснювати правосуддя, а тому помилання на воєнний стан є непереконливими, з урахуваннням того, що при звільненні позивача, не було виконано вимог КЗпП України.
Відтак, заява не підлягає задоволенню з зазначених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» - Проценко Романа Валерійовича про перегляд заочного рішення у справі №757/8611/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» про стягнення грошових коштів, - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складений 22.09.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА