печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41329/25-к
пр. 1-кс-35066/25
23 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001277 від 03.07.2025, -
27.08.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , згідно вимог якого просив суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно:
- мобільний телефон марки «Redmi». IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
- жорсткий диск Seagate Barracuda 500 Gb;
- мобільний телефон марки «Iphone» марки «12 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_3 ;
- ноутбук марки «ASUS» моделі «Vivobook», серійний номер: К7Т0СМ08З676288 із зарядним пристроєм;
- ноутбук марки «ASUS» моделі «Notebook», серійний номер: K6N0CV13T28526C;
- ноутбук марки «HP», серійний номер: CND8086DL6;
- 4 флеш-носія USB,
яке вилучено 21.08.2025 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, Дніпропетровська набережна, 28, за місцем знаходження ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА», заборонивши володіти, користуватись, розпоряджатись цими предметами будь-яким особам.
Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що до Печерського УП ГУ НП в м. Києві надійшла інформація із Печерського відділу ДРАЦСу у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮУ (м. Київ) (далі - ДРАЦС) про те, що звернулися громадяни КНР ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з питання державної реєстрації народження дітей: хлопчика та дівчинки, народжених в результаті сурогатного материнства. Під час опрацювання документів для реєстрації встановлено, що біологічне батьківство передбачуваного батька відносно однієї дитини виключено.
03.07.2025 відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001277 від 03.07.2025, за ч. 2 ст. 149 КК України, та розпочато досудове розслідування.
Так, 17.06.2025 до ДРАЦСу звернулися громадяни КНР ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з питання державної реєстрації народження дітей, хлопчика ОСОБА_6 і дівчинки ОСОБА_7 , народжених в результаті застосування засобів допоміжної репродуктивної медицини методом сурогатного материнства.
Разом з документами, визначеними чинним законодавством для державної реєстрації народження дітей, народжених в результаті застосування засобів допоміжної репродуктивної медицини методом сурогатного материнства, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано довідки про дослідження ДНК на батьківство, з яких вбачається, що біологічне батьківство передбачуваного батька ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_7 виключено.
Відповідно до довідки ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА» (ЄДРПОУ 43024370), подружжя: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулося в заклад охорони здоров'я.
Перша частина лікування застосована з використанням донорських яйцеклітин анонімного донора САО14061994. Для запліднення донорських яйцеклітин використано кріоконсервовані сперматозоїди чоловіка ОСОБА_4 , які отримані 23.01.2020. Яйцеклітини отримані у результаті трансвагінальної пункції анонімного донора від 30.01.2020.
Запліднення донорських ооцитів відбулось 03.06.2022, в результаті запліднення було отримано 14 ембріонів. Ембріони пари були кріоконсервовані від 08.06.2022 та 09.06.2022 та зберігались в ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА» для подальшого пошуку сурогатної матері.
Перенесення ембріонів у порожнину сурогатної матері ОСОБА_8 відбулося 03.09.2024 без присутності подружжя на території України, згідно заяви пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, перенесено два ембріона на стадії бластоцисти.
Факт вагітності при дослідженні ХГ в крові встановлено 17.09.2024, на УЗД факт вагітності, кількість плодів та строк вагітності підтверджено 01.10.2024, вагітність двоплідна, маткова дихоріальна диамніотична прогресуюча терміном 5-6 тижнів.
Згідно виданою лікарем-медичним директором ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА»», ОСОБА_9 , за вихідним № 823/1 від 12.05.2025 довідкою про генетичну спорідненість - батьком дітей є ОСОБА_4 та засвідчено генетичну їх спорідненість. З наявними документами про народження, нотаріально засвідченою заявою сурогатної матері про відмову від народжених дітей на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , довідками про генетичну спорідненість тощо, 17.06.2025 подружжя звернулось до ДРАЦСу з заявою про реєстрацію народжених дітей.
08.05.2025 в КНП «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_8 народила двох дітей: дівчинку ОСОБА_7 (медичний висновок 1234-М77С-В58К-СН7Н) та хлопчика ОСОБА_6 (медичний висновок 1234-М9АР-5Х53-48ТМ).
14.05.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надала свою згоду на те, щоб батьками, народжених нею 08.05.2025 дітей: дівчинки ОСОБА_7 (медичний висновок 1234-М77С-В58К-СН7Н) та хлопчика ОСОБА_6 (медичний висновок 1234-М9АР-5Х53-48ТМ), які народились в результаті участі подружжя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в програмі лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства та були записані зазначені батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка нотаріально засвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , зареєстровано в реєстрі за № 3187, бланк серії НТТ № 377827.
На основі результатів, отриманих під час дослідження ДНК на батьківство, відповідно до довідки МЦ «Мати та дитина», біологічне батьківство передбачуваного батька ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_7 вилючено. Ймовірність батьківства складає 0%.
У подальшому проведеними заходами встановлено, що вищевказана дитина перебуває у громадянки України, ОСОБА_11 , яка начебто на підставі підписаних договорів від 30.06.2025 та 23.07.2025 із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуває під її опікою. Також дану інформацію в своїй відповіді від 01.08.2025 (фактично отримана 04.08.2025) на запит підтвердила директор ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА»» ОСОБА_12 .
Також встановлено, що згідно інформації Адміністрації прикордонної служби України подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були на території України з 06.06.2025 по 19.06.2025 і не могли підписувати відповідні договори. При цьому новонароджені діти мали бути зареєстровані згідно вимог ст. 123 Сімейного кодексу України, ст. 281 (Право на життя) Цивільного кодексу України, наказу Міністерства охорони здоров'я України № 787 від 09.09.2013 року, наказу Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000. Але в зв'язку з встановленням згідно аналізу ДНК відсутності спорідненості з зазначеною вище дитиною ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та працівники кліники «ЛІТА» мали повідомити про дані обставини в Службу у справах дітей та сім'ї КМДА, після чого мала бути проведена процедура оформлення новонародженої дитини без батьків передбачена спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерством внутрішніх справ України № 1095/1239 від 17.12.2013.
Оперативними працівниками Управління міграційної поліції ГУНП у м. Києві, на підставі доручення слідчого, проведено ряд оперативних заходів спрямованих на отримання (збирання) доказів та перевірку вже отриманих доказів.
Так, в під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні:
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та користується транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , «BMW M3», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 ;
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
- співробітники ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА», юридична адреса: м. Київ, Дніпропетровська набережна, 28;
- співробітники ТОВ «MILLITA», юридична адреса: м. Київ, пр-т Петра Григоренка, 22/20, оф. 752.
У подальшому, 21.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, Дніпропетровська набережна, 28, за місцем знаходження ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА», вилучено: мобільний телефон марки «Redmi». IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; жорсткий диск Seagate Barracuda 500 Gb; мобільний телефон марки «Iphone» марки «12 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_3 ; ноутбук марки «ASUS» моделі «Vivobook», серійний номер: К7Т0СМ08З676288 із зарядним пристроєм; ноутбук марки «ASUS» моделі «Notebook», серійний номер: K6N0CV13T28526C; ноутбук марки «HP», серійний номер: CND8086DL6; 4 флеш-носія USB.
Прокурор вказує, що у зв'язку із викладеним, на даний час з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, передачі, відчуження вищевказаного майна у сторонии обвинувачення виникла необхідність у накладенні на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
Представник володільця майна з'явився до суду та подав заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами та просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його безпідставність, так як сторона обвинувачення не надала судового рішення про надання дозволу на проникнення до володіння особи.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12025100060001277 від 03.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Прокурор вказує, що 21.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, Дніпропетровська набережна, 28, за місцем знаходження ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА», вилучено: мобільний телефон марки «Redmi». IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; жорсткий диск Seagate Barracuda 500 Gb; мобільний телефон марки «Iphone» марки «12 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_3 ; ноутбук марки «ASUS» моделі «Vivobook», серійний номер: К7Т0СМ08З676288 із зарядним пристроєм; ноутбук марки «ASUS» моделі «Notebook», серійний номер: K6N0CV13T28526C; ноутбук марки «HP», серійний номер: CND8086DL6; 4 флеш-носія USB.
Постановою слідчого від 21.08.2025 вилучені в ході проведення обшуку за встановленим місцем проживання матеріальні об'єкти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Абзацом 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що обшук був проведений за адресою: м. Київ, Дніпропровська набережна, 28, за місцем знаходження ТОВ «Репродуктивна клініка «ЛІТА», під час якого було вилучено: мобільний телефон марки «Redmi». IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; жорсткий диск Seagate Barracuda 500 Gb; мобільний телефон марки «Iphone» марки «12 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_3 ; ноутбук марки «ASUS» моделі «Vivobook», серійний номер: К7Т0СМ08З676288 із зарядним пристроєм; ноутбук марки «ASUS» моделі «Notebook», серійний номер: K6N0CV13T28526C; ноутбук марки «HP», серійний номер: CND8086DL6; 4 флеш-носія USB.
Проте, сторона обвинувачення не надала доказів, які б свідчили про наявність підстави для проникнення до житла та вилучення майна, щодо якого сторона обвинувачення ініціює клопотання про арешт.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотанні прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001277 від 03.07.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13