Справа №:2-1939/1-09
Провадження №: 6/755/384/25
"15" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гончарука В.П,, при секретарі Оніщука Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання.
Учасники справи, у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі
№ 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно із вимогами частини третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 2-1939/1-09 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2009 року по справі
2-1939/1-09 позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 877,04 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 518,78 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30.00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.12.2012 замінено сторону виконавчого провадження - кредитора Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», яке знаходиться за адресою -м. Київ вулиця Щорса, будинок № 36-Б, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1 - по рішенню Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2009 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було стягнуто солідарно суму заборгованості у розмірі 51 877,04 грн. та суми судових витрат в розмірі 518,78 грн. та 30,0 грн. на користь АКІБ «УкрСиббанк».
Між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2295/К від 24.07.2020 відповідно до умов якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців), та/або поручителів, та/або фізичних осіб, та/або фізичних осіб-підприємців, та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки, та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), та/або договорами застави, та/або договорами, та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року по справі
№ 755/438/23 замінено стягувача (позивача) за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 2-1939/1-09 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «ДЕЛЬТА БАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11037714000 від 8 вересня 2006 р. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код у ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»).
Частиною п'ятою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Стосовно вимоги про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання суд зазначає таке.
Як уже зазначалося раніше, заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва по справі
2-1939/1-09 позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 877,04 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 518,78 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30.00 грн.
Дніпровський районний суду видав виконавчий лист 2-1939/1-09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборговагності за кредитним договором.
Статтею 21 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», що діяв станом на дату видачі виконавчого листа встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Згідно із положеннями статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», що діяв станом на дату видачі виконавчого листа встановлено, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Інформації про виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі
2-1939/1-09 виданого Дніпровським районним судом міста Києва, що перебував на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої служби, його стан, підстави завершення заявником не надано. Доказів звернення до первісного кредитора чи органів виконавчої служби щодо отримання інформації про виконавче провадження заявником також не надано.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.
Також частинами четвертою, п'ятою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Згідно із пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від
02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від
02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом, 05 жовтня 2016 року, виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Як вбачається, з долучених до матеріалів справи документів суд позбавлений можливості встановити будь-яку інформацію про стан такого виконавчого провадження, причини його завершення, обрахувати залишковий строк для пред'явлення його до примусового виконання та період фактичного пропуску заявником строку для пред'явлення такого виконавчого документа до виконання.
При цьому, суд враховує, що з наявних у справі матеріалів неможливо встановити чи не було виконано рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист та за видачею дублікату якого звернувся заявник, поза межами виконавчого провадження.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/088 (провадження № 61-10540св22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі
№ 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) (пункт 24) вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Обґрунтовуючи підстави для видачі дублікату виконавчого документа заявник зазначив, що
місцезнаходження виконавчого листа заявнику не відоме, на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби він не перебуває, до суду першої інстанції він не повертався.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) міститься висновок, що: «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі
№ 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10»
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
Заявником не надано доказів звернення до органів Державної виконавчої служби з питань встановлення інформації про місцезнаходження виконавчого листа в органах державної виконавчої служби чи в архівах.
Також заявником не надано доказів звернення до первісного кредитора ПАТ «УкрСиббанк», його правонаступника - ПАТ «Дельта Банк», чи їх правонаступників з питань надання інформації про місцезнаходження вказаного виконавчого листа та відсутності у них запитуваної інформації.
Заявник не надає доказів порушення ПАТ «Дельта Банк» умов договору від 24 липня 2020 року
№ 2295/К про відступлення прав вимоги, в частині виконання обов'язку передачі документів, що підтверджують права вимоги до боржників, в паперовому або електронному вигляді.
Таким чином, заявником ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів вчинення дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження виконавчого листа по справі 2-1939/1-09, виданого Дніпровським районним судом міста Києва.
Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на відсутність будь-якої інформації про виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі 2-1939/1-09, виданого Дніпровським районним судом міста Києва, відсутність доказів втрати оригіналу цього документа та його відсутності у кредитора ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Дельта Банк» чи їх правонаступників, а також в органах державної виконавчої служби, ненадання належних та допустимих доказів наявності об'єктивних перешкод для вчасного пред'явлення виконавчого документу до виконання, заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання та видачу дублікату виконавчого документа не підлягає задоволенню.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 512, 514 ЦК України, статтями 1, 11, 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 260, 353, 354, 442 ЦПК України, пунктом
17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 15 вересня 2025 року.
Суддя