Номер провадження 2-зз/754/50/25
Справа № 754/9016/19
Іменем України
25 вересня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Сенюти В.О.,
секретар судоовго засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Пересунька Сергія Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії,-
В провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 754/9016/19 за позовом ОСОБА_1. до реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М., АТ «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії.
На адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника АТ «Сенс Банк» - Пересунька С.С. надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.
Подану заяву обґрунтовано тим, що 12.12.2019 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , та заборонено представникам та уповноваженим особам АТ «Укрсоцбанк» у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вказаної квартири за основним зобов'язанням по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №030.29-50/284-С від 08.06.2007. Представник відповідача вважає, що оскільки вказана цивільна справа на сьогодні розглянута, рішення набуло законної сили, встановлений процесуальним законом строк збереження вжитих заходів сплив, а тому необхідність у дії заходів забезпечення позову відпала, і існують об'єктивні підстави для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сірик Т.С. надійшла заява в який заперечувала щодо скасування заходів забезпечення позову вжиті на підставі ухвали суду від 21.12.2019. Вважає, що на сьогодні не відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову, оскільки право власності продовжує бути зареєстрованим за банком, який в разі скасування заходів забезпечення позову зможе відчужити спірну квартиру. Крім того зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» задоволені, тому застосовані заходи забезпечення позову ніяким чином не порушують права банку. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання. При цьому, від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сірик Т.С. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви, суд дійшов до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.12.2019 забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та заборонено представникам та уповноваженим особам АТ «Укрсоцбанк» у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вказаної квартири за основним зобов'язанням по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №030.29-50/284-С від 08.06.2007.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва 08.06.2023 позов ОСОБА_3 частково задоволено. Визнано протиправним та скасувано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича від 05.03.2019, індексний номер: 45842440, про державну реєстрацію права власності за АТ «УКРСОЦБАНК» (АТ «Сенс Банк») на квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.10.2023 залишено без змін рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08.06.2023.
Суд звертає увагу на те, що представник АТ "Сенс Банк" просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 754/9016/19. Проте, письмові матеріали справи не містять ухвали, вказаної представником АТ "Сенс Банк" , натомість наявна ухвала суду від 21.12.2019 (Т. 1 а.с. 173).
Згідно матеріалів справи встановлено, що на час розгляду заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, постанова Київського Апеляційного суду від 12.10.2023 не виконана, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 , не змінилась, оскільки позивачка ОСОБА_1 з об'єктивних причин не встигла відновити запис про право власності на зазначену квартиру за собою. А отже право власності на спірну квартиру залишається бути зареєстрованим за банком. На сьогодні такі зміни не зареєстровані, а відповідно рішення у даній справі Деснянського районного суду міста Києва від 08.06.2023, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.10.2023, не виконано.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасників справи.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що вжиті заходи забезпечення позову призвели до наслідків, не передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Відповідно, виконаним рішення у даній справі буде в тому випадку, коли на підставі нього в Державному реєстрі прав на нерухоме майно будуть зареєстровані усі зміни щодо спірного майна згідно із вказаною нормою закону.
Судом встановлено, що обставини, що зумовили необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову не змінились, вказані заходи забезпечення позову повинні діяти до повного виконання судового рішення. Відтак, заява про скасування забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Пересунька Сергія Сергійовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за ОСОБА_1 до реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 25.09.2025.
Суддя: В.О.Сенюта