Номер провадження 2/754/5488/25
Справа №755/6828/25
Іменем України
22 вересня 2025 рокуДеснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого суддіСаламон О.Б.
з участю секретаряРябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та просить стягнути заборгованість за договором позики № 2668648 в розмірі 19 620 грн., з яких: 6 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 620 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12 000 грн. - пеня.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 04.06.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2668648, про надання коштів у позику шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого та реєстру боржників № 34 від 08.10.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 19 620 грн., з яких: 6 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 620 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12 000 грн. - пеня.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року постановлено передати матеріали справи до Деснянського районного суду м. Києва за підсудністю.
23 травня 2025 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, при цьому в прохальній частині зазначає, що не заперечує щодо розгляду справи за відсутності позивача, а також щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву не подав.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Встановлено, що 04.06.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2668648, про надання коштів у позику шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника.
Відповідно до умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язуються надати відповідачу грошові кошти в загальній сумі 4 000 грн., на умовах строковості, зворотності, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за процентною ставкою в розмірі 0,90 %, з датою повернення позики 04.07.2024. При цьому орієнтована загальна вартість позики складає 5 080 грн.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
В подальшому між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено ряд додаткових угод від 28.07.2021, 13.06.2022 19.07.2024.
Згідно з Витягом з реєстру боржників №34 до договору факторингу № 14/06/21від 14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 2668648 від 14.06.2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 19 620 грн., з яких: 6 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 620 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12 000 грн. - пеня.
Разом з тим, слід зазначити, що позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу на підставі договору позики № 2668648 від 04.06.2024 було перераховано грошові кошти у розмірах, зазначених позивачем в позовній заяві.
Зокрема, варто зауважити, що позивачем в обґрунтування позовної заяви заявлено, що відповідач отримав від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитні кошти у розмірі 6 000 грн., що суперечить наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до п. 2.1 Договору позики № 26668648 від 04.06.2021, сума позики становить 4 000 грн., яка надається позичальнику на 30 днів, відповідно до п. 2.2 Договору позики.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження укладення між позикодавцем та ОСОБА_1 додаткових угод, щодо надання грошових коштів у позику.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.
При цьому, особові рахунки та виписки з них обов'язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21 також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».
При цьому варто зауважити, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Суд приходить до висновку про те, що розрахунок заборгованості за договором позики №2668648 від 04.06.2024, який надано позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а відтак інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Отже, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належних доказів та не доведено факту перерахування кредитних коштів відповідачу на виконання умов договору позики № 2668648 від 04.06.2024 та фактичного користування відповідачем кредитними коштами, а відтак підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В
разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.09.2025.
Суддя О.Б. Саламон