Справа № 712/4441/25
Провадження № 2/712/2492/25
26 вересня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участі секретарів судового засідання Кеденко Я.О., Копаєвої Є.В., Васильєвої Д.А.,
представника відповідача Руднічука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
І. Описова частина
1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за укладеними відповідачем договорами позики та кредитними договорами.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім грошових зобов'язань за договорами, права вимоги за якими перейшли до позивача на підставі договорів факторингу, а також понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що між відповідачем та первісними кредиторами - ТОВ «Маніфою», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Авентус-Україна» - у 2023 році укладено низку договорів позики та кредитних договорів. Договори підписувалися відповідачем шляхом застосування одноразового ідентифікатора, що є формою електронного підпису, а грошові кошти перераховувалися на карткові рахунки відповідача.
У подальшому, за договорами факторингу від 18.10.2023, 27.10.2023 та 13.02.2024, первісні кредитори відступили права грошової вимоги до відповідача позивачу - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Це підтверджується витягами з реєстрів боржників та актами приймання-передачі реєстрів боржників.
Позивач зазначає, що після належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги, останній не здійснив жодних платежів на погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунки позивача.
Розмір непогашеної заборгованості ОСОБА_1 становить:
-за договором позики № 5675960 від 04.06.2023 - 35 717,00 грн, у тому числі: основний борг - 11 000,00 грн, проценти за користування позикою - 24 717,00 грн;
-за кредитним договором № 6744807 від 11.06.2023 - 39 275,00 грн, у тому числі: 10 000,00 грн основний борг, 28 575,00 грн - проценти, 700,00 грн - комісія;
-за кредитним договором № 6698544 від 25.05.2023 - 31 817,40 грн, у тому числі: 11 400,00 грн - основний борг, 20 417,40 грн проценти.
Загальний розмір заявлених вимог становить 106 809,40 грн.
На думку позивача, відповідач, порушивши свої зобов'язання, не сплатив заборгованість, що є підставою для її стягнення у судовому порядку
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника подав відзив на позов, у якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю, навівши такі аргументи.
Відповідач повністю заперечив факт укладення договору № 5675960 від 04.06.2023 з ТОВ «Маніфою», зазначаючи, що ніколи не вступав у правовідносини з ТОВ «Маніфою», не укладав договору позики в будь-якій формі, не передавав своїх персональних даних та не отримував коштів за цим договором. Договір, на який посилається позивач, не містить підпису відповідача, а позивач не надав належних доказів перерахування коштів (первинних бухгалтерських документів - виписок з рахунку, платіжних доручень тощо).
Крім того, наведений позивачем розрахунок заборгованості у сумі 35 717,00 грн суперечить додаткам до договору (графіку платежів, паспорту позики), де загальна вартість позики становить лише 18 401,90 грн.
Відповідач також заперечує факт укладення кредитного договору № 6744807 від 11.06.2023 з ТОВ «Мілоан», вказуючи, що не укладав угоди ні в паперовій, ні в електронній формі, не передавав своїх даних і не отримував коштів.
Позивачем надано лише односторонній розрахунок заборгованості в сумі 39 275 грн, без підтвердження первинними бухгалтерськими документами (платіжними дорученнями, виписками по рахунку тощо). Відповідач наголошує, що ці документи знаходяться у первісного кредитора - ТОВ «Мілоан», але доказів їх витребування позивач не надав
Аналогічно, відповідач зазначає, що не укладав договору кредитного договору № 6698544 від 25.05.2023 з ТОВ «Авентус Україна» та не отримував жодних коштів. Позивач не надав належних доказів видачі кредиту та виникнення заборгованості.
Окрім цього, відповідач висловив сумніви щодо правонаступництва вимог за договорами факторингу. Вказує на відсутність належних доказів переходу права вимоги від первісних кредиторів до позивача. Надані витяги з реєстрів боржників не підписані сторонами, не містять печаток і викликають обґрунтовані сумніви щодо достовірності. Також відсутні докази фактичної оплати позивачем вартості відступлених прав вимоги за договорами факторингу.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, оскільки позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів ні факту укладення договорів, ні факту отримання коштів відповідачем, ні наявності заборгованості в заявленому розмірі.
Представником позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Совою Ю.М. подано відповідь на відзив, у якій вона зазначає, що поданий відповідачем відзив є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Позивач посилається на положення ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» і наголошує, що кредитні договори були укладені у належній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладення правочину підтверджується тим, що відповідач самостійно реєструвався в особистому кабінеті на веб-сайтах первісних кредиторів, заповнював анкетні дані та підтверджував умови отримання кредиту одноразовими кодами, що прирівнюється до підпису договору.
Посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими кредитний договір, укладений в електронній формі та підтверджений одноразовим ідентифікатором, є дійсним і прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вказує, що кошти були надані відповідачу у безготівковій формі на реквізити його платіжної картки. Первинні документи про транзакції зберігаються у банках та кредитодавців, які їх здійснювали, і є банківською таємницею. Водночас позивач надав суду розрахунки заборгованості та платіжні доручення, отримані від первісних кредиторів.
Наголошує, що відповідач, як власник карткового рахунку, міг самостійно отримати виписки для підтвердження чи спростування факту зарахування коштів, проте таких доказів не надав.
Стверджує про наявність правових підстав для пред'явлення вимог до відповідача, посилаючись на договори факторингу від 18.10.2023, 27.10.2023 та 13.02.2024, акти приймання-передачі реєстрів боржників та відповідні платіжні інструкції. Надані копії договорів та витягів з реєстрів містять дані щодо відповідача і засвідчують факт переходу права вимоги.
Підкреслює, що відступлення прав вимоги здійснено відповідно до вимог ЦК України та підтверджується належними доказами, а отже, він є правомірним кредитором за спірними договорами.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що доводи відповідача у відзиві є спрямованими виключно на ухилення від виконання зобов'язань. Подані докази підтверджують факт укладення та дійсність кредитних договорів, отримання відповідачем коштів і наявність заборгованості. Тому просить суд відхилити доводи відзиву, задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості і судові витрати.
2. Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.04.2025 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача ОСОБА_2 20.05.2025 подано відзив на позовну заяву.
Представником позивача ОСОБА_3 26.05.2025 подано відповідь на відзив.
Суд 22.09.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
3. Позиція сторін у судовому засіданні
У судове засідання представник позивача не з'явився, у поданій позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Руднічук Д.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у заявленому розмірі, вказавши на його безпідставність та недоведеність.
Він звернув увагу, що відповідно до змісту додатків до договору № 5675960, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою», орієнтовна загальна вартість кредиту за базовий строк користування становила 18 401,90 грн, тоді як позивач безпідставно просить стягнути 35 717,00 грн.
Крім того, представник відповідача послався на витяг з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу від 27.10.2023, згідно з яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 виключно у розмірі 8 855,00 грн за кредитним договором від 11.06.2023 № 6744807, укладеним із ТОВ «Мілоан». Отже, набуте позивачем право вимоги не відповідає сумі 39 275,00 грн, яку він заявив у позові.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.05.2023 № 6698544, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», у розмірі 31 817,40 грн, представник відповідача позовні вимоги визнав.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
1. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка суду
Щодо укладення кредитних договорів
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як установлено судом договора з ОСОБА_1 від 04.06.2023 № 5675960 та ТОВ «Маніфою», від 11.06.2023 № 6744807 з ТОВ «Мілоан», від 25.05.2023 № 6698544 з ТОВ «Авентус Україна», укладені в електронній формі, що відповідає приписам ст. 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписані сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, зокрема: з боку відповідача за допомогою одноразових ідентифікаторів.
З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт укладення зазначених договорів та отримання відповідачем на їх підставі кредитних коштів.
Отже, з огляду на матеріали справи та визнання вказаних обставин представником відповідача, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо укладення вказаних вище кредитних договорів.
Щодо факту видачі кредитів
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
На підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» зобов'язання за договором позики від 11.06.2023 № 6744807 позивач надав копію платіжного доручення про перерахування ОСОБА_1 11.06.2023 грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , розрахунки заборгованості за договорами, лист ТОВ «Фінансова компанія контрактовий дім», що є належними і допустимими доказами передачі грошових коштів позичальнику.
Щодо правонаступництва
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно із ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Однак відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З матеріалів справи судом встановлено, що 18.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» та ТОВ «Мініфою» укладено договір факторингу № 18-10/2023. Згідно з його умовами, до позивача перейшло право вимоги за низкою договорів, у тому числі й за договором позики № 5675960 від 04.06.2023, укладеним з ОСОБА_1 .
Факт правонаступництва підтверджується: договором факторингу; актом приймання-передачі реєстру боржників від 18.10.2023, витягом із реєстру боржників від 18.10.2023, згідно із якими залишок тіла за кредитом становив 11 000,00 грн, залишок по відсотках - 24 717,00 грн, загальна сума заборгованості - 35 717,00 грн.
Також 27.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 27102023/1. Згідно з його умовами, до позивача перейшло право вимоги за низкою договорів, у тому числі й за договором позики № 6744807, укладеним з ОСОБА_1 .
Факт правонаступництва підтверджується: договором факторингу; актом приймання-передачі реєстру боржників від 27.10.2023, витягом із реєстру боржників від 27.10.2023, згідно із якими залишок тіла за кредитом становив 10 000,00 грн, залишок за відсотками - 28 575,00 грн, загальна сума заборгованості - 39 275,00 грн.
Окрім цього, 13.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 13022024. Згідно з його умовами, до позивача перейшло право вимоги за договором позики № 6698544, укладеним з ОСОБА_1 .
Правонаступництво підтверджується: договором факторингу; актом приймання-передачі реєстру боржників від 13.02.2024, витягом із реєстру боржників від 13.02.2024, платіжною інструкцією від 15.02.2024, згідно із якими залишок тіла за кредитом становив 11 400,00 грн, залишок за відсотками - 20 417,40 грн, загальна сума заборгованості - 31 817,00 грн.
Щодо порушення відповідачем зобов'язань
Згідно з умовами договору позики від 04.06.2023 № 5675960, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою», відповідач був зобов'язаний повернути суму позики у розмірі 11 000,00 грн протягом 80 календарних днів з моменту отримання коштів (до 23.08.2023), а також сплатити проценти за користування позикою.
Відповідно до договору від 11.06.2023 № 6744807, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», позичальник зобов'язувався повернути кредит в розмірі 10 000,00 грн до 24.09.2023 (останній день кредитування) та сплатити комісію за надання кредиту та проценти.
За договором від 25.05.2023 № 6698544, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» з ОСОБА_1 кінцевою датою повернення грошових коштів та процентів є 19.05.2024.
Однак, як установлено судом, жодних платежів у рахунок погашення основної суми боргу або процентів відповідач не здійснила, що підтверджується відсутністю банківських виписок чи будь-яких інших доказів сплати.
Факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань підтверджується також розрахунками заборгованості, наданими позивачем. Вимога позивача про погашення боргу залишилася без реагування, що свідчить про ухилення відповідача від добровільного виконання зобов'язань.
Отже, з урахуванням відсутності доказів належного виконання обов'язків відповідачем, а також з огляду на належні докази з боку позивача, суд приходить до висновку про наявність порушення відповідачем умов договору позики.
Обґрунтованості заявлених позивачем сум
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позивач просить стягнути з відповідача у зв'язку з невиконанням обов'язків за договором від 04.06.2023 № 5675960, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою», у розмірі 35 517,00 грн, із яких основна сума боргу 11 000,00, проценти - 24 717 грн.
Водночас зі змісту додатку до договору № 5675960 вбачається, що орієнтовна загальна вартість кредиту за базовий строк користування складає 18 401,90 грн, із яких 11 000,00 грн - основна сума, 7 401,90 грн - проценти. Позивач не подав до суду зрозумілого розрахунку процентів (поданий розрахунок є нечитабельним), не навів даних щодо пролонгації чи інші підстави для нарахування процентів поза межами погодженого строку, а також не довів належними доказами нарахувань за ст. 625 ЦК України. При цьому у відповіді на відзив доводи відповідача про те, що проценти за договором № 5675960 становлять саме 7 401,90 грн (а загальна вартість - 18 401,90 грн), позивач не спростував.
За таких обставин, з урахуванням обов'язку позивача довести розмір заявленої грошової вимоги (ст. 12, 81 ЦПК України), суд виходить із даних договору та додатків до нього як з належних орієнтирів погоджених сторонами фінансових умов за базовий строк користування. Тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 18 401,90 грн (11 000,00 грн - основний борг; 7 401,90 грн - проценти).
Також у зв'язку з невиконанням умов договору від 11.06.2023 № 6744807, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39 275,00 грн, із яких основна сума боргу 10 000,00, проценти - 28 575 грн, комісія - 700,00 грн.
Із наданого відповідачем витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 27.10.2023 вбачається, що ОСОБА_1 значиться під № 2167, а розмір грошової вимоги, відступленої ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», визначено у сумі 8 855,00 грн, у тому числі: тіло кредиту - 2 220,00 грн, проценти - 6 435,00 грн, комісія - 220,00 грн. Позивач не подав до суду інших належних і допустимих доказів (іншого витягу/акта приймання-передачі, додаткового реєстру, узгодженого сторонами переліку вимог), які б спростовували наведені відомості або підтверджували інший більший обсяг відступленого права вимоги.
За приписами ст. 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу. Отже, предмет і розмір вимоги нового кредитора визначаються документами відступлення (договором факторингу, актом/реєстром боржників). За відсутності доказів іншого узгодженого сторонами обсягу прав вимоги, суд виходить із даних реєстру боржників як із письмового доказу, що конкретизує суму переданої вимоги щодо конкретного боржника.
Отже, обсяг прав позивача як нового кредитора за договором № 6744807 обмежується сумою, визначеною у реєстрі боржників на дату відступлення, - 8 855,00 грн. Із цієї суми: комісія 220,00 грн; проценти 6 435,00 грн, тіло кредиту 2 220,00 грн та підлягає стягненню як належно доведена залишкова сума основної заборгованості, що була відступлена новому кредитору, у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Окрім цього, позивач просить стягнути заборгованість за договором від 25.05.2023 № 6698544, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» з ОСОБА_1 , в розмірі 31 817,40 грн, із яких: 11 400,00 грн - основна заборгованість, 20 417,00 грн - проценти.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 кредитного договору товариство надало клієнту грошові кошти в розмірі 11 400,00 грн, а споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Як вбачається із п. 1.5.1 кредитного договору, сторони також погодили стандартну процентну ставку за користування коштами кредиту у розмірі 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.
Пунктом 1.5.2 передбачено, що знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 24.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості), підписаного директором ТОВ «Авентус Україна» Довгаль В.В., загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 31 817,40 грн, із яких 11 400,00 грн - основний борг, 20 417,40 грн.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що відповідач не довів факту належного виконання зобов'язань, не спростував наведений розрахунок, суд вважає доведеним обсяг заборгованості та дійшов висновку про обґрунтованість і документальну підтвердженість вимог позивача у цій частині.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову про стягнення заборгованості за трьома договорами становить 106 809,40 грн (35 717,00 грн + 39 275,00 грн + 31 817,40 грн). Судом задоволено вимоги на суму 59 074,30 грн (18 401,90 грн + 8 855,00 грн + 31 817,40 грн), що становить 55,31 % від ціни позову.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 9 084,00 грн (по 3 028,00 грн за кожну вимогу), що підтверджується платіжними документами у справі. З урахуванням пропорції задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в сумі: 9 084,00 грн ? 55,31 % = 5 024,36 грн.
Решта судового збору у сумі 4 059,64 грн (9 084,00 ? 5 024,19) покладається на позивача.
Доказів понесення інших судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з викликом свідків, проведенням експертиз тощо) сторонами не надано, у зв'язку з чим підстав для їх розподілу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
-за договором позики № 5675960 від 04.06.2023 в розмірі 18 401,90 грн, із яких 11 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 7 401,90 грн - заборгованість за процентами;
-за кредитним договором № 6744807 від 11.06.2023 заборгованість в розмірі 8 855,00 грн, із яких 2 220,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 6 435,00 грн - заборгованість за процентами, 220,00 грн - заборгованість за комісією;
-за кредитним договором № 6698544 від 25.05.2023 заборгованість в розмірі 31 817,40 грн, із яких 11 400,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 20 417,00 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 024,36 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено з урахуванням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України 26.09.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Пономар