Рішення від 25.09.2025 по справі 629/6137/25

Справа № 629/6137/25

Провадження№2-а/629/57/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м.Лозова в приміщенні суду адміністративну справу №629/6137/25 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Соколик Ірини Володимирівни до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: інспектор Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Високолян Ольга Олександрівна, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява у якій представник позивача просить скасувати постанову серії 5 АВ №10759587 від 05.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень; провадження по справі закрити; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати у розмірі 5 484,48 грн. В обґрунтування позовних вимог представник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням Конституції України, КУпАП, КАС України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки позивач не керував транспортним засобом Mitsubishi L200, днз НОМЕР_1 у момент правопорушення, оскільки даний автомобіль був переданий на потреби Збройних Сил України на підставі акту приймання-передачі від 24.05.2024 року. Представник вказує, що відповідач не встановив факту володіння та керування автомобілем позивачем і, відповідно, не довів наявність складу адміністративного правопорушення. Крім того, оскаржувана постанова була вручена з порушенням вимог КУпАП, що унеможливило реалізацію позивачем права на захист та порушило його право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції. Невручення постанови призвело до помилкового відкриття виконавчого провадження ВП №78911735, що могло створити непотрібні фінансові та правові наслідки для позивача. Враховуючи викладене вище представник вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, безпідставною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.09.2025 року провадження у справі було відкрито.

17.09.2025 року від представника відповідача надійшов відзив, в обґрунтування якого вказано, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 05.06.2025 о 15:52 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 409 керуючи транспортним засобом MITSUBISHI L200, днз НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 39 (тридцять дев'ять) км/год. Основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено фотоматеріалами з приладу HOAG-50/1, 012-01/21, відсутність яких би виключала склад наведених адміністративних правопорушень. Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленої обмеження швидкості, особою, яка керувала автомобілем MITSUBISHI L200, днз НОМЕР_1 , є фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення. На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме:05.06.2025 15 год. 52 хв.); місце вчинення правопорушення (адреса: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 409);географічні координати місця вчинення правопорушення (N 48.501139, 35.9145); фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку (MITSUBISHI

L200, державний номерний знак НОМЕР_1 ); швидкість руху автомобіля, км/год (89 км/год); обмеження (перевищення) швидкості, км/год (50 км/год); перевищення обмеження швидкості (39 км/год). Таким чином перевищення швидкості руху цього автомобіля на 39 км/год були об'єктивно встановлені. Також представник зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. В цьому випадку, автомобіль MITSUBISHI L200 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі ЄДРТЗ) зареєстрований за ТОВ Компанія «БОТІК» керівником якої є Обора А.М., при цьому жодної особи, яка має право на користування цим автомобілем не зазначено, таким чином, саме ОСОБА_1 є належним суб'єктом правопорушення, визначеного статтею 122 КУпАП. Тому, виключно останній є особою, яка може нести адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, оскільки відповідальність залишається на власнику транспортного засобу до моменту внесення змін у ЄДРТЗ. Твердження позивача стосовно того, що транспортний засіб MITSUBISHI L200 передано на потреби Збройних Сил України - військовій частині НОМЕР_2 , і саме вона користувалася ним у службовій діяльності не є достатнім доказом його вибуття з володіння ОСОБА_1 , оскільки, надані позивачем документи підтверджують лише факт передачі автомобіля військовій частині. Про те, відмітки про фактичне прийняття транспортного засобу на баланс військової частини з подальшим здійсненням його реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС з метою внесення змін до ЄДРТЗ щодо власника, позивачем не надано. Надані позивачем документи є внутрішніми документами для виконання мобілізаційного завдання та не мають сили правовстановлюючого документа, що змінює право власності або звільняє власника від відповідальності за керування або використання транспортного засобу. У даному випадку транспортний засіб офіційно зареєстрований за особою, щодо якої винесено постанову. Акт приймання-передачі, наданий позивачем, не є належним доказом того, що військова частина, якій передано транспортний засобом поставила його на облік, тому юридична відповідальність не перейшла від позивача до іншої особи. Таким чином, підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Щодо тверджень стосовно того, що оскаржувана постанова була вручена з порушенням вимог КУпАП, відповідач з такими доводами не погоджується, оскільки позивачу на адресу: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено оскаржувану постанову, який повернувся до Департаменту патрульної поліції у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то представник зазначає, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованим, надмірно завищеним, та непропорційним оскільки перевищує більше, ніж у десять разів суму стягнення, яка було накладена поліцейським Департаменту патрульної поліції, адже санкція статті 122 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення даного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач правом подання суду відповіді на відзив не скористався.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, то на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та заяву по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Судом встановлено, що 05.06.2025 інспектором ДПП Високолян О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ № 10759587. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови: ОСОБА_1 05.06.2025 о 15:52 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 409 керуючи транспортним засобом MITSUBISHI L200, днз НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 39 км/год, чим порушив пункт 12.9 ПДР України. Скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн (а.с. 16).

Частиною першою ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 12.9 (б) ПДР, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.17) та витягу з ЄДРТЗ від 18.05.2024 року (а.с.63) вбачається, що власником автомобіля MITSUBISHI L200, днз НОМЕР_1 є ТОВ Компанія “Ботік» керівником якого є Обора Андрій Миколайович, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.23-27).

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, то факт доведення керування саме позивачем не підлягає підтвердженню, оскільки, законодавцем чітко визначено, що відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе не водій, а фізична особа, за якою транспортний засіб, що вчинив правопорушення зареєстровано.

Відповідними змінами КУпАП доповнено статтею 14-2, якою запроваджено поняття відповідальної особи, на яку покладено відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі.

Стаття 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу.

Позивач вказує, що на підставі витягу з наказу ТЦК та СП №117 від 13.05.2024 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» (а.с.19-20) та відповідно до акту приймання-передачі від 27.05.2024 року (а.с.18), мобілізаційного розпорядження від 15.05.2024 року (а.с.21) та часткового наряду №4841 від 15.05.2024 року (а.с.22) автомобіль MITSUBISHI L200, днз НОМЕР_1 було передано на потреби Збройних Сил України, а саме військовій

частині НОМЕР_2 , тому саме вона користувалася даним автомобілем, що унеможливлює вчинення ОСОБА_1 05.06.2025 року правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921 затверджено «Положення про військово-транспортний обов'язок».

Це Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Пунктом 10 даного Положення визначено, що завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома: керівників підприємств, установ та організацій у мирний час - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних зведених нарядів; керівників підприємств, установ та організацій під час мобілізації - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних часткових нарядів; громадян - власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення часткових нарядів.

Відповідно до пункту 11 Положення для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається довідка, форма якої визначається Міноборони, з відміткою керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

Пунктом 27 Положення визначено, що залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5.

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року). За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Відповідно до пункту 29 даного Положення після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов'язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).

Відповідно до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (далі - Постанова № 1388) встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено- цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі. Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

У даному випадку транспортний засіб офіційно зареєстрований за особою, щодо якої винесено постанову. Акт приймання-передачі, наданий позивачем, не є належним доказом того, що військова частина, якій передано транспортний засобом MITSUBISHI L200, днз НОМЕР_1 поставила транспортний засіб на облік, тому юридична відповідальність не перейшла від позивача до іншої особи.

Як зазначено у ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативні акти, а також ознайомившись із зібраними по справі доказами, суд прийшов до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії 5 АВ №10759587 від 05.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень є законною та не підлягає скасуванню.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 25, 72, 77, 90, 168, 246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Соколик Ірини Володимирівни до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: інспектор Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Високолян Ольга Олександрівна, про скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, адреса:вул. Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048.

Третя особа - інспектор Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Високолян Ольга Олександрівна, адреса: вул.Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048.

Суддя Т.О.Каращук

Попередній документ
130525216
Наступний документ
130525218
Інформація про рішення:
№ рішення: 130525217
№ справи: 629/6137/25
Дата рішення: 25.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.09.2025)
Дата надходження: 01.09.2025
Предмет позову: про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення
Розклад засідань:
09.09.2025 10:15 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
25.09.2025 14:00 Лозівський міськрайонний суд Харківської області