Справа № 402/1045/24
Провадження № 2/386/72/25
Іменем України
25 вересня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
з участю: секретаря судового засідання - Онуфрак В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Терновенка Р.М.
представника відповідача - Анікєєнко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
в с т а н о в и в: Представник позивачки - адвокат Терновенко Р.М., звернувся до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовом про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.07.2008 року сторони уклали шлюб, шлюбні відносини між ними припинені, на розгляді Ульяновського районного суду Кіровоградської області перебуває на розгляді цивільна справа про розірвання шлюбу.
За період перебування у шлюбі сторонами був придбаний легковий автомобіль марки CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який був придбаний за спільні кошти 07.04.2021 року.
З червня місяці 2024 року сторони припинили фактичне проживання та ведення спільного господарства, як сім'я. Позивач має намір поділити вищезазначене майно, шляхом компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу. У зв'язку з чим для визначення вартості автомобіля позивач звернувся до судового експерта-товарознавця, який на її заяву надав звіт №В-53 Автотоварознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу від 18.10.2024 року , з якого вбачається, що вартість автомобіля становить 460539,00 грн., вартість послуг судового експерта становила - 3000 грн.. В добровільному порядку відповідач відмовляється компенсувати вартість частки автомобіля, відтак позивач просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який був придбаний за спільні кошти 07.04.2021 року, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу в сумі 230 269,50 грн. та понесені судові витрати та витрати за проведення авто товарознавчої експертизи.
В відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Анікєєнко Є.О., вказує, що з доводами викладеними в позовній заяві відповідач не погоджується в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та незаконними, та такими, що задоволенню не підлягають. Твердження ОСОБА_1 що сторони припинили відносини та ведення спільного господарства з червня місяця 2024 року не відповідають дійсності та не доведені належним чином, як і не доведено той факт , що даний транспортний засіб був придбаний, 07.04.2021 року за спільні кошти подружжя. Шлюбні відносини між сторонами були припинені в червні 2020 року , з цього часу сторони разом не проживали, не були пов'язані спільним побутом, зазначені обставини вказані в заяві про розірвання шлюбу. Транспортний засіб був придбаний у 2021 році, що зазначила у свої заяві позивач, таким чином спірний автомобіль не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбаний відповідачем за час їх окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, докази на придбання спірного автомобіля за спільні кошти подружжя, яке вже близько року не підтримували шлюбні відносини на момент придбання спірного автомобіля у 2021 році чи за її особисті кошти позивач до суду не надала. Відтак просить у задоволенні позову відмовити, стягнути з позивача судові витрати понесені ОСОБА_2 ..
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з тих же підстав, що зазначені у позовній заяві. Позивачка суду пояснила, що у шлюбі з відповідачем вони проживали за двома місцями проживання відповідно до пори року. Взимку проживали в м. Благовіщенське у квартирі, а з весни до осені в будинку в с. Йосипівка, де було господарство і сад. Вона як і відповідач активно займалась справами по господарству, спільно працювали. Спільною працею вони назбирали кошти на пікап, який купили за 6000 доларів США і яким користувався відповідач. З 2024 року шлюбні відносини були припинені, адже відповідач привіз їй її речі. Щодо продажу пікапу та купівлі авто відповідач із нею не радився.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, наполягаючи, що сторони припинили шлюбні відносини з червня 2020 року, кошти на придбання автомобіля були не спільні, а особисті відповідача. Відповідач суду також пояснив, що влітку 2020 року вони з відповідачкою припинили спільне проживання, про що може свідчити також окреме святкування дня народження позивачки 27.09.2020 року в колі рідних і гостей без його участі. Восени 2020 року він зацікавився можливістю придбати та привезти в Україну авто зі страхового аукціону в США. Скориставшись послугами фірми він виграв на аукціоні та купив за 2550 доларів США автомобіль марки CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску. У вартість авто також увійшли послуги з доставки, що склало 5300 доларів США, а у подальшому потребувалось розмитнення, яке коштувало 4000 доларів США, а тому загальна вартість автомобіля склала 93000 доларів США. Кошти на це авто він отримав від продажу пікапу, мав ще власні заощадження від садівництва, а 4000 доларів США він позичив у сестри. Стосовно пікапу повідомив, що його було придбано у період шлюбу з позивачкою.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 16.07.2008 року сторонами був зареєстрований шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Ульяновського району Кіровоградської області складено актовий запис № 28.
У період шлюбу ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 07.04.2021 року було придбано автомобіль CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Позивачем суду надано Звіт №В-53 від 18.10.2024 року експерта-автотоварознавця ОСОБА_3 щодо ринкової вартості автомобіля CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ринкова вартість автомобіля станом на дату оцінки становить 460539,00 грн..
Вартість послуг судового експерта становила - 3000 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 18.10.2024 року.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, наведеними нормами права передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.
Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідач в ході розгляду справи не надав доказів на спростування презумпції належності до спільної сумісної власності подружжя спірного автомобіля.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надали суду жодної інформації, яка б могла свідчити про придбання відповідачем автомобіля за його особисті кошти. Покази свідка ОСОБА_5 , яка є сестрою позивача і вказувала на те, що надала в борг брату 4000 доларів США, жодними іншими доказами не підтверджено, а відтак суд критично відноситься до цього твердження.
У пункті 9 постанови від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України»(чинному на дату виникнення спірних правовідносин) Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. При цьому належить виходити з того, що спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу).
Отже, виходячи із аналізу зазначених норм, судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Результати аналізу змісту положень ст. 71 СК України дають підстави для висновку про те, що ч. ч. 4, 5 цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку. Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (ст. 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду. Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються ст. 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки. Оцінюючи положення ч. 5 ст. 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд у постанові від 03.02.2020 року у справі № 235/5146/16-ц (провадження № 61-37616св18) зробив висновок, що ця норма не вимагає обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач. Частинами 1, 2 ст. 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. Таким чином, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі ст. 364 ЦК України. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України). Враховуючи наведене, а також те, що спірний транспортний засіб марки CHEVROLET CAPTIVA вважається спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в силу законодавчої презумпції, яку відповідачем не спростовано, згідно ч. 2 ст. 183 ЦК України є неподільною річчю та залишився у володінні та користуванні відповідача, а спільне користування ним є неможливим і позивач просить виплатити їй компенсацію вартості її частки, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації вартості 1/2 частини спірного майна в розмірі 230 269, 50 грн. є підставними і обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню.
Згідно ст.ст. 133, 139, 141 ЦПК України, у межах заявлених представником вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору та витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу в сумі 230 269 (двісті тридцять двісті шістдесят дев'ять) 50 грн..
Право спільної власності ОСОБА_1 на автомобіль марки CHEVROLET CAPTIVA, 2014 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 припинити з дня отримання компенсації, залишивши вказаний транспортний засіб у власності та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2303 (дві тисячі триста три) грн.., а також витрати на залучення експерта в розмірі 3000 (три тисячі) грн..
На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д. В. Червоненко