Справа № 385/1058/25
1-кп/385/71/25
26.09.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у м.Гайворон, Кіровоградської області в залі судових засідань Гайворонського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12025121120000069 від 05.05.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугове, Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, депутатом не обирався, працездатного, який не працює та не навчається, проходив службу в Збройних Силах України на посаді командира 2 відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
Відповідно до наказу командира НОМЕР_1 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_2 від 29.04.2025 №107-РС ОСОБА_3 призначено на посаду командира 2 відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_2 , та вважати таким, що з 29.04.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 07.02.2023, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Однак, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів та законів, реалізовуючи протиправні наміри, в порушення вимог п. п. 1,2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, знайшов, тим самим незаконно придбав корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2).
Тим самим, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
В подальшому ОСОБА_3 , без передбаченого законом дозволу незаконно придбану ним у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), носив та зберігав при собі з моменту віднайдення, без передбаченого законом дозволу.
Тим самим, ОСОБА_3 вчинив незаконне носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
04.05.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які в поєднаному стані представляють собою вибуховий пристрій, що відносяться до категорії боєприпасів - бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, яка придатна для здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля на підривачі.
Таким чином, ОСОБА_3 , проходячи військову службу на посаді командира 2 відділення гранатометного взводу 1 мехнізованого батальйону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_2 , у невстановленому досудовим розслідуванням часу та місці, діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1,2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, знайшов у невстановленому досудовим розслідуванні місці, тим самим незаконно придбав корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які зберігав при собі з моменту віднайдення, без передбаченого законом дозволу. Після чого, реалізуючи злочинний умисел направлений на зміну місця зберігання зазначених бойових припасів, 01.05.2025 самовільно залишивши розташування військової частини НОМЕР_2 разом придбаним корпусом бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), де в подальшому зберігав за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим продовжив зберігати раніше придбаний корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу подій, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, коли повертався додому збирався речі та в сумку випадково потрапила граната. По приїзду додому дружина виявила у сумці гранату та викликала працівників поліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати та не позбавляти волі.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, воно ніким не оспорюється.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яке виразилось у незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді Голованівського районного сектору № 1 філії Центру пробації в Кіровоградській області від 25.09.2025 року результати оцінки правопорушника показали середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства.
За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, не судимого, досудову доповідь згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється як середній, а тому суд вважає, за можливе обрати йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Цивільний позов по справі відсутній.
Речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави вартість проведеної судової експертизи у розмірі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 80 коп.
Після вступу вироку в законну силу речові докази:
- змив з корпусу предмету ззовні схожого на гранату типу Ф-1, який передано на зберігання до відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;
- фрагменти корпусу бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ) разом з первинним упакуванням, які запаковано до спеціального пакету №6387517, які передано на зберігання до відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 діб після проголошення.
Учасники судового провадження отримують копію вироку в порядку ч. 6 ст. 376 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам справи.
Суддя: ОСОБА_6
26.09.2025