Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1473/25
Провадження № 2/382/768/25
25 вересня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/1473/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" в особі представника Дармограй Анастасії Тимофіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Бізнес позика" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 421491-КС-005 про надання кредиту від 14.11.2024 року у розмірі 52 635 грн та витрати по сплаті судового збору, мотивуючи вимоги неналежним виконання відповідачем грошових зобов'язань шодо повернення кредиту та сплати відсотків.
Ухвалою від 30.07.2025 року відкрито позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач подала до суду заяву про визнання позову в частині суми прострочених платежів по тілу кредиту та в частині суми заборгованості по процентах; розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, 14.11.2024 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 421491-КС-005 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" і правилами про надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес позика", через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту ТОВ "Бізнес позика" на суму 33 000 грн.
Відповідно до частини 2 "Предмет договору" договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 33 000 грн, строком на 16 тижнів. Стандартної фіксованої процентної ставки за кредитом: в день 0,7%, комісією за надання кредиту - 6 600 грн, термін дії договору до 06.03.2025 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 58 033,66 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3388,37 процентів, дата видачі кредиту 14.11.2024 року, дата повернення кредиту 06.03.2025 року. Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Мета отримання кредиту для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.
Відповідно до п. 4.2.4. договору, сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. та додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та додатку № 1 до договору, та до закінчення строку дії договору.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
На підтвердження укладення договору № 421491-КС-005 про надання кредиту від 14.11.2024 року позивачем надано візуальну форму послідовності дій Клієнта, з якої вбачається, що 14.11.2024 року, використовуючи номер телефону, відповідач зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2327.
Таким чином, кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-2327.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Тож між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до копії інформаційної довідки ТОВ "ПрофітГід" № 563еа92а-а264-11еf-b90a-000c29d57ed2_1 вбачається, що 14.11.2024 року о 10:42:50 год. на карту НОМЕР_1 було зараховано кошти в сумі 33 000 грн, номер транзакції - 43157-37709-26753, емітент платіжної картки PRIVAT BANK, код авторизації - 201943, опис: Перерах. Коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 421491-КС-005 від 14.11.2024 Без ПДВ, юридична особа ТОВ БІЗНЕСПОЗИКА, тип транзакції: видача.
Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Бізнес позика" видав відповідачу кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача відповідно до інформаційної довідки та інших матеріалів справи.
Однак станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 03.07.2025 становить 52 635,50 грн, яка складається з 27 410,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 623,48 грн - процентів та 11 601,17 грн - заборгованістьпо штрафам.
Як досліджено судом з наданого позивачем розрахунку заборгованості в період кредитування позичальник сплатила кредитору 21 762,63 грн в погашення кредитних коштів.
З урахуванням сум сплачених позичальником в погашення кредитної заборгованості, суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості за тілом кредиту - 27 410,85 грн та за відсотками- 13 623,48 грн, вважає заборгованість в загальному розмірі 41034,33 грн доведеною, такою що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості зі штрафу в розмірі 11601,17 грн, суд приходить до переконання про відмову в їх задоволенні, з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 провадження № 61-15103св24 зазначено, що "Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)). Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
З урахуванням висновків, які викладені у вказаній вище постанові Верховного Суду, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для відмови ТОВ "Бізнес позика" в стягненні з ОСОБА_1 заборгованості зі штрафу в розмірі 11 601,17 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками в загальному розмірі 41034,33 грн є правомірними та обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню. В задоволенні решти вимог про стягнення штрафу в розмірі 11 601,17 грн слід відмовити.
Згідно положень ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн відповідно до платіжної інструкції № 9677 від 18.07.2025 року.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "Бізнес позика" підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача частину понесених судових витрат, пропорціцйно розміру задоволених вимог виходячи з розрахунку.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" 41 034,33 грн заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" 1888,49 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс, 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст складено та підписано 25.09.2025.
Суддя М. М. Нарольський