Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/255/25
Провадження № 2/382/332/25
(заочне)
15 вересня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Слизької Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/255/25 за позовом ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_3 звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, про позбавлення батьківських прав, відповідно до вимог якої просив позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_4 , уродженка міста Яготин Київської області є біологічною матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був зареєстрований 04 березня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області. ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилась донька ОСОБА_7 . На підставі рішення Яготинського міського суду Київської області в справі № 382/1736/17 від 07.12.2017 року за позовом ОСОБА_3 виключено відомості про ОСОБА_8 , як батька, з актового запису № 13, складеного 19 січня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області про ОСОБА_5 , та визнано її батьком ОСОБА_3 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області про народження ОСОБА_9 внесено відповідні зміни. На підставі рішення суду було оформлено свідоцтво про народження ОСОБА_5 . Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 вересня 2023 року. Донька проживала разом із Позивачем до моменту офіційного розірвання шлюбу та продовжує проживати і наразі, перебуває на його утриманні про, що свідчить Акт обстеження сім'ї за місцем проживання та Акт оцінки потреб сім'ї, який додається. Мати дитини ОСОБА_6 не бере жодної участі у вихованні доньки, не спілкується із нею, не цікавиться її навчанням та здоров'ям, не здійснює жодної матеріальної допомоги на її утримання. Позивач у справі з 2022 року і початку повномасштабної війни в Україні самостійно піклується про доньку, займається її вихованням та навчанням, лікуванням. При цьому мати ніякої зацікавленості в житті дитини не виявляє, матеріально дитину не забезпечує. З початку повномасштабної війни Позивач у справі залишився без роботи, але не тільки без роботи, а як виявилося сім'я залишилась без коштів, які тривалий час відкладалися для придбання житла. В цей не легкий для всіх час Відповідач ОСОБА_6 зізналася про залежність до ігор. В подальшому з'ясувалось, що в батьківському будинку ОСОБА_10 після її візитів теж почали зникати речі, гроші, коштовності. Відповідач у справі отримала велику кількість кредитів у фінансових компаніях як «Швидкі гроші» і наразі є справи в суді про стягнення боргів. З початку 2022 року Позивач з донькою винаймають житло та проживають окремо, ОСОБА_6 повністю самоусунулася від виховання доньки, займається сином від першого шлюбу який є особою з інвалідністю. В період часу, коли ОСОБА_11 відвідувала маму, остання її постійно заставляла доглядати за старшим братом, який ображав, штурхав, щипав дитину, тому ОСОБА_12 відмовилася взагалі до них навідуватися. Починаючи з 2023 року донька більше не ходила до Відповідача додому, а матір в свою чергу перестала повністю цікавитися життям і здоров'ям, навчанням дитини. Позивач звернувся в суд з позовом про визначення місця проживання та стягнення аліментів. Ухвалою суду в справі №382/1163/24 від 27.01.2025 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини за відсутності предмету спору. Рішенням від 27.01.2025 року в цій же справі стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини (дочки) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Дане рішення звернуте до примусового виконання шляхом направлення виконавчого листа до Яготинського ВДВС у Бориспільському районі Київської області 06.02.2025 року.
Як зазначає позивач, відповідачка не цікавиться своєю дитиною, також тривалий час її не хвилює матеріальне забезпечення, фізичний та духовний розвиток доньки, вона не вітає її з Днем народження чи іншими святами, не дарує подарунків, не відвідує навчальний заклад доньки, не турбується про її стан здоров'я. Така поведінка Відповідача, на думку Позивача, свідчить про те, що вона самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. Малолітня ОСОБА_7 проживає в сім'ї свого батька та знаходиться на його утриманні, який забезпечує її всім необхідним для її нормальної життєдіяльності: купує харчові продукти, сезонний одяг, сплачують за навчання, покриває витрати на медичний догляд та лікування, а також купує інші речі, яких потребує дитина, відвідує навчальний заклад доньки та цікавиться її навчанням, виховує та піклується про неї цілодобово. Дитина проживає в спокійній та виваженій обстановці з батьком, який приділяє їй максимум уваги, уваги як духовному, так і фізичному розвитку. Він для неї і друг, і батько, він став для неї авторитетом та виконує обов'язки одночасно обох батьків і матері і батька для дитини, у них довірливі, теплі відносини. Отже, враховуючи все вищевикладене та звертаючи увагу суду, що мати не цікавиться життям дитини, не бере участі в її вихованні та не виконує батьківських обов'язків, оскільки спільно з дитиною не проживає, не цікавиться її розвитком, станом здоров'я, не надає матеріального забезпечення на утримання дитини, не піклується про неї, відтак позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав є підтвердженими та обґрунтованими.
Ухвалою від 17.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження; витребувано у третій особи письмовий висновок щодо розв'язання спору (висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо її дитини ОСОБА_5 .
Ухвалою від 06.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. На виконання ухвали до суду надійшов висновок органу опіки і піклування. Розгляд справи відкладався неодноразово.
У судові засідання позивач не з'явився, повідомлявся належним чином; пояснень щодо обставин викладених в позовній заяві не надав. У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити; представник третьої особи вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав, висновок підтримує.
Відповідачка своїм правом подання відзиву не скористалася, в судові засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, місце та час судового засідання, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, а також за місцем реєстрації в Україні, тож вона вважається повідомленою належним чином. Крім того, інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України є доступною для учасників справи. Заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідачки на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити правову позицію останньої щодо предмету спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка відповідачки в даному випадку не перешкоджає розгляду справи. Заперечень щодо заочного розгляду справи не надійшло.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідачки, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою інших учасників справи, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.03.2018 року.
Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 11.09.2023 року, розірвано шлюб мiж ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрований 04.03.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 12.
Із акту обстеження житлових та матеріально-побутових умов від 03.05.2024 року вбачається, що Мною, депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_13 обстежені житлові та матеріально побутові умови громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресом: АДРЕСА_1 . Обстеження житлових умов проводилося за участю свідків сусідів ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресом: АДРЕСА_2 і ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресом: АДРЕСА_3 . На момент обстеження було встановлено що, працює ОСОБА_3 майстром будівельних споруд TOB «Ерідон - Буд» м. Яготин. Прописаний за адресом АДРЕСА_4 , а проживає за адресом АДРЕСА_5 . Квартира за адресом АДРЕСА_5 має 3 житлових кімнати, загальна площа квартири 43,1 метрів квадратних. Квартира оснащена індивідуальним опаленням, централізованими водопостачанням і водовідведенням. Власник квартири ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_8 прописана за даним адресом, але проживає за адресом АДРЕСА_6 . За адресом АДРЕСА_5 разом з ОСОБА_3 проживає дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 учениця Яготинського ліцею №3 . З дружиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 розлучений 11.09.2023 року. ОСОБА_4 працює вагарем 'ГОВ МХП «Агро-с», прописана і проживає за адресом АДРЕСА_7 .
Із довідки КНП «ЯЦПМСД» від 28.05.2024 вбачається, що дана довідка видана ОСОБА_5 , в тім що вона спостерігається у КНП «ЯЦПМСД», діагноз здорова, на прийом до лікаря дитину приводить батько ОСОБА_3 .
Зі змісту копії заяви ОСОБА_4 , засвідченої приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області від 29.05.2024 року, вбачається, що «Я, ОСОБА_4 , стверджую, що маю спільну доньку з колишнім чоловіком. ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 ОСОБА_3 я розлучена з 11.09.2023 року, що підтверджується рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11.09.2023 року. Справа 382/1032/23. Я також стверджую, що разом з колишнім чоловіком та нашою донькою не проживаю. вихованням та забезпеченням дитини не займаюсь. Мені ОСОБА_4 , нотаріусом роз?яснено, що відповідно до статті 78 закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою. Мені нотаріусом також роз?яснено про те, що зміст заяви не може бути змінений, підпис не може бути відкликаний».
Також судом встановлено, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 27.01.2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини за відсутності предмету спору.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27.01.2025 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини (дочки) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Із акту оцінки потреб сім'ї/особи від 04.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають заадресою АДРЕСА_5 . В акті в «стан та потреби дитини ОСОБА_5 » зазначається, що «ознаки СЖО відсутні, одяг відповідає сезону, має чисту постільну білизну; має медичну карту; проходить профілактичний огляд. Скарги на погіршення самопочуття дитини відсутні. Харчування регулярне та збалансоване, в наявності варена їжа та продукти харчування в достатній кількості. Дитина навчається в 3 класі. Додатково відвідує гурток малювання. Активна. Радісна. Ознаки девіантної поведінки дитини не виявлені. Дитина проживає з батьком. З мамою дитина спілкується в телефонному режимі один раз на тиждень. З бабусею зі сторони батька спілкується щоденно в телефонному режимі, періодично гостює в м. Каневі. Самообслуговування відповідає віку. Батьки офіційно розлучені. Батько не заперечує проти спілкування дитини з матір'ю…»
Із акту оцінки потреб сім'ї/особи від 04.02.2025 року вбачається, що було проведено оцінку сім'ї ОСОБА_4 . В акті зокрема зазначено, що ОСОБА_4 має сина ОСОБА_17 , який є інвалідом дитинства. Також зазначено, що ОСОБА_4 має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з батьком ОСОБА_3 . З донькою спілкується в телефонному режимі, періодично може проживати у матері.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї, Соціальна картка № 2024-178 ОСОБА_3 , за результатами оцінювання потреб з'ясовано, що СЖО відсутні.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї, Соціальна картка № 2024-176 ОСОБА_4 , за результатами оцінювання потреб з'ясовано, що СЖО наявні. Основними ознаками та чинниками, що спричиняють СЖО, є інвалідність дитини.
Крім цього, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_3 (підписану його представником) про відкриття виконавчого провадження, разом із тим, будь-яких доказів розгляду даної заяви на момент розгляду справи матеріали справи не містять.
Із Інформація на адвокатський запит наданої директором Яготинського ліцею № 3 Яготинської міської ради вбачається, що «Учениця ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 3-А класі Яготинського ліцею №3 Яготинської міської ради з 2022 року. Дівчинка має позитивне ставлення до навчальної діяльності. Швидкість сприйняття учбового матеріалу - середня. Більші успіхи учениця робить з предметів гуманітарного циклу. Мовлення чітке. Добре розвинена уява та образне мислення. Дівчинка добре співпрацює в групі, допомагає іншим. Доброзичлива, активна, любить спілкуватися. Завжди прагне допомогти тим, хто цього потребує. Любить рухливі ігри, дотримується правил гри, майже ніколи не вступає в конфлікти. В класі має багато друзів. Вона завжди охайно вдягнена, забезпечена всім необхідним. Заклад освіти відвідує систематично. У випадку відсутності батько завчасно повідомляє вчителя. Батько, ОСОБА_19 , відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Допомагає дочці, ОСОБА_20 , у підготовці домашніх завдань, виконанні проектів. Сприяє всебічному розвитку дитини, ОСОБА_11 відвідує мистецьку студію в Будинку дитячої творчості, гурток з англійської мови. ОСОБА_19 підтримує постійний зв?язок зі школою та класоводом, завжди відвідує батьківські збори та шкільні заходи. Мати, ОСОБА_21 , цікавилася досягненнями дочки у першому класі (2022-2023н.р.), далі її цікавість поступово зменшувалася. Станом на сьогодні, мати в закладі освіти не з?являється, до класного керівника не телефонує».
Із характеристики учениці 2-А класу Яготинського ліцею №3 Яготинської міської ради ОСОБА_5 вбачається, що « ОСОБА_9 навчається в Яготинському ліцеї №3 з 2022 року. Вона завжди охайно вдягнена, забезпечена всім необхідним. Дівчинка має позитивне ставлення до навчальної діяльності. Швидкість сприйняття учбового матеріалу середня. Більші успіхи учениця робить з предметів гуманітарного циклу. Мовлення чітке. Добре розвинена уява. Дівчинка добре співпрацює в групі, допомагає іншим. Доброзичлива, активна, любить спілкуватися. Завжди прагне допомогти тим, хто цього потребує. Любить рухливі ігри, дотримується правил гри, майже ніколи не вступає в конфлікти. В класі має багато друзів. Тато, ОСОБА_3 , відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Допомагає дочці, ОСОБА_5 , в навчанні. Сприяє всебічному розвитку дитини, ОСОБА_11 відвідує мистецьку студію в Будинку дитячої творчості, гурток з англійської мови. ОСОБА_3 підтримує постійний зв'язок зі школою та класоводом, завжди відвідує батьківські збори та шкільні заходи».
Із характеристики виданої 06.06.2024 року секретарем Яготинської міської ради вбачається, що « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресом: АДРЕСА_5 . Розлучений, виховує неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ученицю Яготинського ліцею №. Працює майстром будівельних споруд ТОВ «Ерідон - Буд» м. Яготин. З сусідами стосунки підтримує доброзичливі, приймає активну участь в житті громади. Скарг і зауважень на поведінку гр. ОСОБА_3 . до депутата Яготинської міської ради Пісківця В.А. не надходило.»
Як вбачається із висновку № 163 від 17.04.2025 року Виконавчого комітету Яготинської міської ради щодо розв?язання спору щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :
"… Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв?язку з тим, що подружне життя не склалося, громадяни припинили спільне проживання. Виконавчим листом Яготинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на квітень 2025 року ОСОБА_4 , не має заборгованості зі сплати аліментів. На цю дату встановлено:
1) За інформацією адвоката Хорошун Оксани Володимирівни відомо, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 . У ході розгляду питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, було враховано її письмову заяву, в якій вона повідомила, що не має наміру бути присутньою на засіданні Комісії з розгляду зазначеного питання, а також відмовляється подавати будь-які документи, що стосуються цього питання. ОСОБА_22 повідомила, що любить доньку, але немає можливості матеріально утримувати дитину та рідко спілкується з нею у зв?язку з тим, що має на вихованні дитину-інваліда ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . ОСОБА_4 надала нотаріальну завірену заяву, в якій зазначила, що вихованням та матеріальним утриманням дочки не займалась, тривалий час не приймала жодної участі у житті дочки, не спілкувалась та не опікувалась нею, на цей час проживає окремо, не бере участі у її вихованні та утриманні, розгляд питання про позбавлення її батьківських прав судом та органом опіки та піклування просить здійснювати без її участі.
2) ОСОБА_3 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_5 винаймають житло за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 05 березня 2025 року складеним депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання Пісківцем В.А. та актом обстеження житлово-побутових умов від 27 лютого 2025 року складеним працівниками Служби. З документів вбачається, що в будинку створені належні умови для проживання та виховання доньки, є місце для сну і відпочинку, наявні всі комунікації, достатньо одягу, засобів гігієни, продуктів харчування для дитини відповідного віку. З наданих довідок Комунальним некомерційним підприємством Яготинської міської ради «Яготинська центральна міська лікарня» від 05 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 до лікаря нарколога не звертався, у лікаря психіатра на обліку не перебуває. На цей час працює на підприємстві «ЕРІДОН БУД» на посаді майстра будівельної дільниці. За місцем роботи громадянин характеризується добре.
3) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ученицею 3 класу Яготинського ліцею N? 3 Яготинської міської ради. З документів навчального закладу вбачається, що вихованням доньки займається батько, який підтримує постійний зв?язок з вчителями. Мати дитини не відвідує навчальний заклад, в якому навчається і1 донька. ОСОБА_3 повідомив, що самостійно піклується про доньку. ОСОБА_12 тривалий час проживає з ним. Мати ОСОБА_4 повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов?язків стосовно вихавання ОСОБА_23 . Матеріально дитині не допомагає, сплачувати аліменти на утримання доньки почала лише після звернення батька до Яготинського районного суду Київської області. Постійно займається лише виховнням сина від першого шлюбу, який має особливі потреби та є дитиною- інвалідом. Зі слів малолітньої дитини ОСОБА_5 , відомо, що мати залучає доньку доглядати за старшим братом, який поводиться агресивно та ображає дівчинку, тому ОСОБА_12 відмовляється відвідувати сім?ю ОСОБА_4 .
Для об?єктивного складання висновку до суду про доцільність чи недоцільність позбавлення одного з батьків батьківських прав необхідні аргументовані докази ухилення батьків від виконання, нехтування своїми ОСОБА_4 , не надала по суті справи аргументовані факти щодо недоцільності позбавлення її батьківських прав. В зазначених документах наявні докази, які б свідчать про свідоме нехтування ОСОБА_24 , своїми батьківськими обов?язками. ОСОБА_4 не бажає приймати участь у житті та розвитку дитини, спілкуватися з донькою, дбати про матеріальне забезпечення. Рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 спрямоване на захист найкращих інтересів дитини. За результатами розгляду Комісії з метою захисту прав та інтересів дитини прийнято рішення підготувати висновок до суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 . На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19, 150, 164, 165 Сімейного кодексу України вважаємо за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .»
Зі змісту копії заяви ОСОБА_4 , засвідченої приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області від 27.03.2025 року, долученої до висновку № 163 від 17.04.2025 року вбачається, що «Я, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є мамою малолітньої дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цією заявою повідомляю, що вихованням та матеріальним утриманням дочки я не займалась, тривалий час я не приймала жодної участі у житті дочки, не спілкувалась та не опікувалась нею. На даний час проживаю окремо, не беру участі у її вихованні та утриманні. Враховуючи вищевказане та повністю розуміючи значення і правові наслідки своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення, проти позбавлення мене батьківських прав щодо моєї малолітньої дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечую. Розгляд питання про позбавлення мене батьківських прав судом та органом опіки та піклування прошу здійснювати без моєї участі. Цією заявою також надаю згоду на розгляд справи в суді та прийняття рішення судом без моєї присутності. Зміст статей 164-166 Сімейного кодексу України та правові наслідки позбавлення мене батьківських прав мені нотаріусом роз?яснено. Мені, ОСОБА_4 , нотаріусом роз?яснено, що відповідно до статті 78 закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою. Мені нотаріусом також роз?яснено про те, що зміст заяви не може бути змінений, підпис не може бути відкликаний.»
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
В силу положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Відповідно до положень ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 червня 2024 року у справі № 132/2049/23, від 25 вересня 2024 року у справі № 206/1513/23, від 02 жовтня 2024 року у справі № 2-5679/11, від 04 вересня 2024 року у справі № 608/858/22 тощо.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі "Странд Лоббен та інші проти Норвегії" (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв'язків означає від'єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім'ї.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та характеристик учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд виходить із передчасності на цей час позбавлення відповідачки батьківських прав та недоведеності обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, саме як виключної (крайньої) підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав, а також, в тому числі й з огляду на незначний час, що минув із розлучення сторін та проживання їх окремо, недоведеності неможливості зміни відповідачкою свого ставлення до виконання батьківських обов'язків. Суд вважає, що сукупності доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування саме такого виключного заходу, як позбавлення батьківських прав, наразі відсутні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд враховує, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462 св 20).
У розглядуваній справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, їх спільна донька народилися в 2015 році. Шлюб було розірвано судом лише у вересні 2023 року. За твердженням позивача після розірвання шлюбу донька залишилися проживати разом із батьком. При цьому, позов про позбавлення батьківських прав подано до суду в лютому 2025 року, тобто зі сплином менше двох років з моменту розірвання шлюбу в вересні 2023 року.
Крім цього, суд звертає увагу, що позивач протягом всього розгляду справи в судові засідання жодного разу не з'явився, пояснень щодо обставин, викладених в позовній заяві, не надав. Стороною позивача будь-яких клопотань для з'ясування обставини, які мають значення для справи не заявлялося.
Водночас, із висновку органу опіки і піклування вбачається, що зі слів малолітньої дитини ОСОБА_5 , відомо, що мати залучає доньку доглядати за старшим братом, який поводиться агресивно та ображає дівчинку, тому ОСОБА_12 відмовляється відвідувати сім'ю ОСОБА_4 .
Проте, із цього ж висновку, не вбачається, що донька ОСОБА_5 не має бажання спілкуватися з матір'ю та категорично заперечує проти спілкування.
Клопотань про допит/опитування дитини стороною позивача не заявлялося.
Крім цього, із актів оцінки потреб обох сімей вбачається, що донька ОСОБА_5 спілкується в телефонному режимі із матір'ю ОСОБА_5 .
Таким чином, наразі відсутні підстави вважати, що донька взагалі не бажає спілкуватися із матір'ю, яку вона знає, що вона не бажає підтримувати з нею відносини, а відомостей про протилежне матеріали справи не містять, що, на переконання суду, є важливим для врахування інтересів дитини при вирішенні цього спору.
Судом не встановлено на цей час достатніх підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому. Водночас, позбавлення відповідачки батьківських прав відносно своєї доньки, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
При цьому, матеріали справи не свідчать про те, що відповідачка є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із нею сімейних відносин на даний час не відповідає інтересам дитини.
Судом не встановлено, а позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 взагалі не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, що вона остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов'язків з виховання доньки.
Нотаріально посвідчена заява відповідачки про не заперечення проти позбавлення її батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_5 , не може бути безумовною підставою для задоволення позову з огляду на те, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини відповідно до частини третьої статті 155 СК України. Не заперечення відповідачки проти позбавлення її батьківських прав не є підставою для звільнення позивача від обов'язку довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності у зв'язку із неналежним поводженням щодо дитини, вчиняла насильство по відношенню до неї.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про недостатню активну позицію відповідачки щодо виконання батьківських обов'язків, спілкування з донькою, участі у їх вихованні та навчанні, що частково вбачається відомостей навчальних закладів.
Суд бере до уваги, що батько з донькою проживають у м. Яготин, а фактичним місцем проживання відповідачки є с. Райківщина Яготинської ТГ, однак це не може бути причиною, яка фізично унеможливлює спілкування матері з донькою, наведене не створює для відповідачки непереборних перешкод для участі в житті доньки, підтримання емоційного зв'язку між ними, проведення з нею дозвілля, спілкування засобами електронного зв'язку, піклування про її культурний та духовний розвиток.
Водночас, суд враховує незначний проміжок часу, який минув з моменту розірвання шлюбу до моменту звернення позивача з позовом, що також не свідчить на користь того, що позбавлення батьківських прав на даний час відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Підсумовуючи викладене, в тому числі й з огляду на незначний час з моменту розлучення сторін та проживання доньки окремо від матері, у суду на даний час відсутні підстави вважати, що змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо, тож з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, суд не вбачає перешкод для зміни поведінки відповідачки та виконання відповідачкою обов'язків щодо виховання та розвитку дитини.
На переконання суду необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Згідно з положеннями частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку (постанови Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21).
Наявний в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування від 17.04.2025 року №163 не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками, чи наявності з боку матері загрози для дитини, їх здоров'ю та психічному розвитку, а тому суд не вбачає підстав його не враховувати. Крім того, вказаний висновок не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дітей та необхідності у такий спосіб захисту їх прав. Крім цього, висновок взагалі не містить зазначення, яким саме конкретно інтересам дитини та яким чином відповідає позбавлення матері батьківських прав відносно доньки.
За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи докази не свідчать, що наразі позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, наразі позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 не буде ґрунтуватися на суттєвих і достатніх причинах у контексті національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.
Водночас, встановлені судом обставини справи вказують на наявність підстав для того, щоб попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд враховує, що як, неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Інші доводи сторони позивача не спростовують зазначених вище висновків.
Враховуючи викладене, в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 244, 258-259, 265, 268, 273, 280-283, 354-355 ЦПК України,
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, про позбавлення батьківських прав, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , проживаючого за за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, код ЄДРПОУ 44086918, адреса місцезнаходження: м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Незалежності, 110.
Повний текст рішення складено 25.09.2025.
Суддя М. М. Нарольський