вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кп/381/209/25
381/5871/24
24 вересня 2025 року місто Фастів
Колегія суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
під час судового розгляду кримінального провадження № 12024111310001313 від 21.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на достатність підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування не зменшилися та не припинили існувати. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Обвинувачений ОСОБА_6 скоїв умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, а тому на думку прокурора, з огляду також і на ті обставини, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця роботи, веде антигромадський спосіб життя, раніше неодноразово судимий, він буде переховуватись від правоохоронних органів, як спосіб уникнення від відповідальності. Крім того, перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_6 знаючи анкетні дані свідків, які вказують на причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. Також, ОСОБА_6 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти життя та здоров'я особи, а тому це прямо вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, щодо вчинення протиправних діянь, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому, у разі перебування ОСОБА_6 на волі, наявні передумови для вчинення останнім інших кримінальних правопорушень. На думку прокурора, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 зазначив, що судом досліджено письмові докази та відеоматеріали, допитані свідки та обвинувачений, тобто ризики, передбачені ст. 177 КПК України, окрім існування одного не доведеного ризику - переховування від суду, перестали існувати. Захисник наголосив, що стороною обвинувачення не було надано відповідних доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Враховуючи викладене, захисник просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 , тобто у квартирі, яка на праві приватної власності належить матері обвинуваченого - ОСОБА_8 , яка не заперечувала під час судового розгляду щодо проживання у цій квартирі ОСОБА_6 у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника та просив застосувати щодо нього цілодобовий домашній арешт.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що тримання під вартою є найсуворішим і винятковим запобіжним заходом. При цьому, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене у випадках, на підставі та в порядку, передбаченому законом.
У КПК України встановлені випадки і процедура позбавлення свободи з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього в силу статусу обов'язків, а також з метою вжиття превентивних заходів, про які вказано у статті ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я особи, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи покарання, що може загрожувати йому в разі визнання судом винуватим, може переховуватись від суду.
Разом з цим, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, також існує ризик, що ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі. Про існування даного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_6 раніше судимий та знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я особи, з корисливих мотивів, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Також, колегія суддів бере до уваги той факт, що судовий розгляд кримінального провадження ще не закінчено.
Оцінюючи вищенаведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ризики можливого ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення ним іншого кримінального правопорушення є доведеними, не зменшились та продовжують існувати.
За даних обставин, клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідним для запобігання ризикам передбаченими ст. 177 КПК України та підлягає продовженню.
ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора отримує медичну домопогу, стан його здоров'я розцінюється як відносно задовільний. Будь-яких медичних документів, які засвідчують наявність у нього захворювань, що унеможливість його утримання в умовах слідчого ізолятора чи неможливість надання медичної допомоги з приводу наявних у нього захворювань в умовах слідчого ізолятора сторонами не надано та матеріали справи не містять.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід, зокрема у виді цілодобового домашнього арешту із застосуваннням електронного засобу контролю, про застосування якого просить захисник, є недостатнім для запобігання наведеним вище ризикам, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про його застосування слід відмовити.
Оскільки, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, колегія суддів відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити, відмовити в задоволені клопотання сторони захисту.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 22 листопада 2025 року включно.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_9
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3