вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1609/25
381/2987/25
23 вересня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
Та секретаря судових засідань Омельчук С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Фастові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-9673424 від 15.03.2024 в сумі: 36 829,20 грн., судові витрати в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомого в сумі 7000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 березня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позики. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті кредитодавця, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані. Таким чином, під час укладення кредитного договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача згідно з вимогами. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 02372. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити комісію за надання кредиту в сумі 300,00 грн. Позичальнику перераховано суму в розмірі 6 300,00 грн.
На виконання умов кредитного договору, 15.03.2024 ТОВ «Макс Кредит» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку №5169-15хх-хххх-2093, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. ТОВ «МАКС КРЕДИТ'виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.
21.10.2024 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Під час укладення кредитного договору, сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 6 300,00 грн., валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 39 829,20 грн., яка складається з: 6 300,00 грн. заборгованість по кредиту; 30 529,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасникам справи було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Враховуючи викладене вище відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.
Судом встановлено, що 15.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9673424 з використанням електронного підпису 02372.
Відповідно до п.1.2 Договору, сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 13 000,00 грн., тип кредиту кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) на споживчі потреби.
Відповідно до п. 1.3 договору, строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 10.03.2025.
Відповідно до п. 1.4. договору, позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 30.03.2024 та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).
Відповідно до п. 1.5., 1.5.1., 1.5.2. договору, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії п. 1.3 договору.
Знижена процентна ставка становить 1,0% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.3.1 договору).
Кредитодавець одноразово нараховує комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 300,00 грн.
Згідно витребуваної судом інформації з АТ «АКЦЕНТ БАНК» встановлено, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 та надано рух коштів по рахунку з 15.03.2024 по 20.03.2024. Також, надано платіжну інструкцію №100800581785.128 від 15.03.2024 з якої вбачається отримання переказу коштів 6 000 грн. Отримувач ОСОБА_1 . Фінансовий номер телефону клієнта: НОМЕР_3 .
На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви долучені Правила надання коштів у позику, а також Паспорт споживчого кредиту (а.с.28-37, 38-40).
З наданих позивачем виписки з особового рахунку та Детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9673424 від 15.03.2024 вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена та складає 36 829,20 грн., з яких: 6 000,00 грн. заборгованість по кредиту; 30 529,20 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 300 грн. - комісія; 3 000,00 грн. - штрафні санкції. (а.с.58-60).
Із інформаційної довідки вих. №1289/10 від 30.10.2024 судом встановлено, що ТОВ «Платежі Онлайн» проведено успішну транзакцію щодо перерахунку коштів у сумі 6 000,00 грн. на картку № НОМЕР_4 хх-хххх-2093 (а.с.42-44).
Із довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «МАКС КРЕДИТ» встановлено, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію за допомогою одноразового ідентифікатора 02372 15.03.2024 о 11:48:59 год., номер телефону НОМЕР_3 (а.с.41).
21.10.2024 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс, відповідно до умов якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с.61-66).
Із реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 встановлено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №00-9673424 від 15.03.2024, загальна сума заборгованості складає 36 829,20 грн. (а.с.46-48).
Таким чином судом встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статті 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.
Наданими позивачем доказами підтверджується укладення між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору у письмовій формі у вигляді окремого документа, підписаного обома сторонами в електронній формі, який містить усі істотні умови договору, зокрема, щодо сплати процентів за користування коштами.
Відповідач належним чином своїх зобов'язань за договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, вказана позивачем.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Стосовно правонаступництва за борговими зобов'язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем.
Позивач не заявляє вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором №00-9673424 від 15.03.2024 в розмірі 36 829,20 грн., що складається з: 6 300,00 грн. заборгованість по кредиту; 30 529,20 грн. заборгованість про несплаченим відсоткам за користування кредитом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №12034 від 27.05.2025, за правилами ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано Договір №07/04/25-02 про надання правничої допомоги від 07.04.2025, укладений між ТОВ «Ейс» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; Протокол погодження вартості послуг; Додаткову угоду до нього №34 від 07.04.2025 та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 (а.с. 78-80, 81, 82-84, 85).
Зокрема, згідно Акту прийому-передачі наданих послуг, перелік таких становить: складання позовної заяви - 5000 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1000 грн. (2 год.), підготовка адвокатського запиту - 500 грн. (1 год.), підготовка клопотання про витребування інформації - 500 грн. (1 год.).
Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовку позовної заяви.
Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.
При цьому додаткова угода до договору про надання правничої допомоги містить інформацію щодо надання юридичної допомоги по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами 100 осіб (у т.ч. відповідача). Отже, така позовна заява не є унікальною.
Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.
До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., який є очевидно завищеним.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України,суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за кредитним договором №00-9673424 від 15.03.2024 у розмірі 36 829,20 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 20 коп., з яких 6 300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30 529,20 грн.- заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Леся Ковалевська