Справа № 373/1472/25
Номер провадження 2/373/910/25
(заочне)
26 вересня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояк Д.В.,
за участі секретарки судових засідань Хоменко Н.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача - К.Варшавський звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2000941536 від 01.05.2013 в розмірі 117517,05 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою 01.05.2013 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2000941536, за умовами якого позичальниці також було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт.
Проте, відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 117517,05 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 67317,3 грн, заборгованість за відсотками та комісії - 50199,75 грн.
20.09.2024 АТ «ОТП Банк» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Свеа фінанс», договір факторингу №01.02-24/24.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судове засідання.
Представник позивача до суду не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідачка до суду не з'явилась, про дату розгляду справи повідомлена.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні обставини:
24.09.2012 між сторонами укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту №2000941536, відповідно до умов якого відповідачці був наданий кредит на придбання товару, а також були надані кредитні кошти шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку, розмір кредитного ліміту 1000,00 грн, строк дії кредитної лінії 3 роки, копія договору додана до позову.
До позову додані копії опитувального листа фізичної особи, графіку платежів, умови кредитування по продукту «Базовий», рахунку б/н від 24.09.2012, специфікації до кредитного договору, товарного чеку б/н від 24.09.2012 та заяви-дозволу на обробку персональних даних.
Також, до позову додана виписка з рахунку приватного клієнта №2000941536 за період з 01.05.2013 по 20.09.2024.
Відповідно до наданого банком розрахунку загальна заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 20.09.2024 складається із заборгованості за кредитом в розмірі 150381,03 грн, заборгованість за відсотками - 102598,02 грн, штраф - 1900,00 грн, пеня - 3759,30 грн, з урахуванням коштів, внесених на погашення заборгованості в сумі 141121,30 грн, загальний розмір заборгованості становить 117517,05 грн.
Як вбачається з копії договору факторингу №01.02-24/24 від 20.09.2024, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Свеа фінанс», клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі портфеля заборгованості.
До позову додані копії акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу, платіжних доручень №9751, №9752 від 20.09.2024 про оплату фінансування згідно з договором факторингу, витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06.09.2017 у справі N 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що укладаючи договір про надання споживчого кредиту №2000941536, відповідачка прийняла умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
Разом з тим, умови договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, не відповідають вимогам законодавства, будь-яких доказів того, що зазначені комісії спрямовані на оплату будь-яких послуг позивача у зв'язку з укладеними між сторонами кредитного договору, не надано.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідачки комісії за кредитним договором №2000941536, яка відповідно до розрахунку заборгованості становить 3759,30 грн, не підлягає задоволенню.
З огляду на вищевказане, позовні вимоги ТОВ «Свеа фінанс» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».
Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 117517,05 грн.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги - на суму 113757,75 грн, що становить 96,8 % від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2344,90 грн (2422,40:100 х 96,8%) судових витрат.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за кредитним договором №2000941536 від 01.05.2013 в розмірі 113757 (сто тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн 75 коп., з яких: основний борг у розмірі 67317 (шістдесят сім тисяч триста сімнадцять) грн 30 коп., відсотки за користування кредитними коштами 46440 (сорок шість тисяч чотириста сорок) грн 45 коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» судовий збір у розмірі 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) грн 90 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: б-р. Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. В. Свояк