Постанова від 26.09.2025 по справі 343/1109/25

Справа №: 343/1109/25

Провадження №: 3-зв/343/3/25

ПОСТАНОВА

про відмову у задоволенні заяви про відвід

26 вересня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про відвід судді Лицура Івана Миколайовича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,

за участю: захисника заявника - ОСОБА_1 - адвоката Білана А.М.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

особи, якій заявлено відвід - судді Лицура І.М.,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи та зміст поданої заяви:

у провадженні Долинського районного суду Івано - Франківської області перебуває справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , для розгляду якої автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Лицура І.М.

25 вересня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить відвести суддю Лицура І.М. від розгляду даної справи.

Суть поданого клопотання зводиться до того, його захисником було подано клопотання про призначення у справі експертизи, яка б надала йому можливість довести свою невинуватість у пред'явленому йому звинуваченні. Однак, суддя Лицур І.М. відмовив у задоволенні клопотання його захисника. Вказує, що така поведінка судді Лицура І.М. свідчить про його упередженість та він вже має наперед сформовану позицію його винуватості. Через дану обставину, він не довіряє судді Лицуру І.М. і просить його відвести від розгляду цієї справи. У доповненні заяви про відвід послався ще на ті обставини, що суддя Лицур І.М. протокольною формою постанови відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Окрім того, суддею Лицуром І.М. неодноразово порушувались його права, зокрема, на право на участь у допиті свідка, на участь у дослідженні нових доказів.

ІІ. Позиції учасників справи:

У судовому засіданні захисник заявника - ОСОБА_1 - адвокат Білан А.М. подану заяву про відвід підтримав, просив її задовольнити, пославшись на обставини викладені в такій.Доповнив те,що суддя Лицур І.М. не ознайомився з клопотанням про призначення експертизи та одразу відмовив в його задоволенні без мотивації свого рішення.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Лицура І.М., оскільки суддя задовільняв всі клопотання заявника ОСОБА_1 та його захисника. Докази судом досліджувались в присутності заявника, а тоді, коли останнього не було в судових засіданнях, суд у наступних засіданнях, вже за участю самого ОСОБА_1 , повторно досліджував дані докази що б не порушувати права останнього.

У судовому засіданні особа, якій заявлено відвід - суддя Лицур І.М. пояснив, що заявлений йому відвід вважає безпідставним, оскільки всі судові засідання проводились за участю заявника та його захисника або захисника заявника, а тому права Депутата Б.Ю. не були порушені. Чинне законодавство не передбачає обов'язкового виходу до нарадчої кімнати для постановлення проміжних ухвал у справах про адміністративне правопорушення. Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи було постановлено з мотивацією такої.

ІІІ. Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні заяви:

дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, заслухавши учасників судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Лицура І.М., виходячи з такого.

Слід звернути увагу на недосконалість Кодексу України про адміністративні правопорушення, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984, а тому, здійснюючи правосуддя, необхідно виходити із загальних принципів судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

У п. 4 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Так, у КУпАП відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Статтею 75 Кримінально процесуального кодексу України встановлено обставини, що виключають участь, зокрема, судді в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Законодавець встановлюючи право учасників справи на заявлення відводу одночасно встановив обов'язок щодо вмотивованості заявленого відводу (ч. 5 ст. 80 КПК України).

Відвід судді по своїй суті є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення судді від участі у провадженні за умови існування обставин, що виключають його участь у ньому.

Такі обставини визначені у ст. 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов'язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у провадженні, то вони заявляють відвід судді (ч. 2 ст. 80 КПК України).

Суддя не може брати участь у справі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

В той же час, процесуальне законодавство не містить визначення поняття «упередженість». Однак, тлумачення слова «упереджений» має значення такого, який має обманну, необ'єктивну, заздалегідь сформовану думку, упереджений проти когось, чого - небудь.

Тобто, це поняття є цілком оціночним та не може містити вичерпних ознак.

Заява про упередженість судді Лицура І.М., вочевидь є невмотивованою.

Так, справді, судом під головуванням судді Лицура І.М. було прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника заявника Депутата Б.Ю. про призначення експертизи.

Заявник ОСОБА_1 фактично не погодившись із таким рішення суду та заявив відвід судді.

Суд звертає увагу заявника Депутата Б.Ю. на те, що незгода із судовим рішенням об'єктивно не може свідчити про існування будь - якої упередженості або особистої зацікавленості з боку судді.

Водночас чинне законодавство передбачає процедуру оскарження процесуальних рішень суду, а заперечення на постанову суду, що не підлягає оскарженню, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Іншими словами інститут відводу є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.

Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення.

Отже, незгода учасника провадження із судовим рішенням не може бути витлумачена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Стосовно доводів заявника ОСОБА_1 про те, що суддя Лицур І.М. при вирішення його клопотання про призначення експеризи не виходив до нарадчої, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як зазначалось вище, чинний КУпАП є недосконалим і таким не врегульовано ряд процесуальних питань, зокрема виходу суду до нарадчої кімнати, а тому суд вважає за необхідне застосувати норми КПК України.

Так, ч. 3 ст. 371 КПК України встановлено, що у випадках, передбачених КПК України, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Водночас, ч. 4 ст. 371 КПК України визначено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

При цьому, в ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку (ч. 2 ст. 372 КПК України).

Отже, чинний КПК України дозволяє суду не виходити суду до нарадчої кімнати для поставновлення певних процесуальний рішень у справі.

Дослідивши протокол судового засідання від 25.09.2025 та прослухавши звукозапис судового засідання, в якому стороною заявника було заявлено клопотання про призначення експертизи, судом встановлено, що після заявлення такого клопотання, суд заслухав думку учасників провадження та протокольною формою ухвали постановив постанову обґрунтовуючи мотиви такого рішення.

Щодо доводів заявника ОСОБА_1 про те, що суд проводив розгляд справи без його участі, суд зазначає, що заявник скористався своїм правом на правову допомогу адвоката, який надавав йому правову допомогу та здійснював його захист, а тому права останнього не було обмежені.Однак в наступних судових засіданнях докази досліджувались за участю самого ОСОБА_1 . Більше того, враховуючи обмежені строки накладення адміністративного стягнення, суд не може відкладати розгляд справи на значні проміжки часу.

Таким чином, з огляду на викладене вище, судом не встановлено об'єктивних підстав для відводу, передбачених нормами закону, у зв'язку із чим, у задоволенні даної заяви слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, ст. 245 КУпАП, ст. 75, 80 КПК України, та керуючись ст. 283 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про відвід судді Лицура Івана Миколайовича у справі №343/1109/25, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М.Андрусів

Попередній документ
130523004
Наступний документ
130523006
Інформація про рішення:
№ рішення: 130523005
№ справи: 343/1109/25
Дата рішення: 26.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.09.2025)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
Дата надходження: 25.09.2025
Розклад засідань:
09.07.2025 09:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
24.07.2025 10:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
28.07.2025 10:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
31.07.2025 10:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
11.08.2025 10:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
02.09.2025 11:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
25.09.2025 15:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
26.09.2025 09:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
29.09.2025 16:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
30.09.2025 09:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНДРУСІВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
ЛИЦУР ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
АНДРУСІВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
ЛИЦУР ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Депутат Богдан Юліанович