Справа №339/220/25
93
1-кп/339/23/25
26 вересня 2025 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018090000000226 від 20 березня 2018 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.185 КК України,
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочин) передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
26.09.2025 прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави термін якого закінчується 05 жовтня 2025 року з урахуванням ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 за ч.5 ст. 185 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років, враховуючи, що обвинувачений після скоєння крадіжки виїхав за межі України, не працює, та продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 при розгляді клопотання поклалися на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні просив замінити запобіжний захід на більш м"який не пов"язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні ппідтримав думку захисника.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про його обгрунтованість, виходячи з наступного.
У відповідност із вимогами ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При цьому суд ураховує, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики ЄСПЛ доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, як підстава для втручання у право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
В ході судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів по 05 жовтня 2025 року включно із визначенням застави у розмірі 363 360.00 грн.
Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Ризиками, які дають підстави продовжити обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а, відтак, може уникати кримінального переслідування; усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину, міцність його соціальних зв"язків, зокрема, відсутність офіційного роботи та джерел доходів.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Виходячи із змісту ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На теперішній час ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків залишаються на попередньому рівні, оскільки останні судом ще не допитані, а тому існує можливість незаконного впливу на них.
Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи існування сукупності вказаних ризиків, суворість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, не є можливим.
При цьому, суд зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки ухвалою суду від 07.08.2025 року визначено право внести заставу, розмір якої встановлено в розмірі 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360,00 гривень, з урахуванням положень КПК України.
Такий розмір застави визначений судом з урахуванням припису ч. 2 ст. 182 КПК України, за яким застава може бути внесена не тільки обвинуваченим, а будь-якою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписом ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладене суд вважає за можливе зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень,
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 331, 372 КПК України суд
Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу по 24 листопада 2025 року включно.
Визначити одночасно щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 26289647, МФО 820172, банк одержувача ДКСУ м.Київ, (IBAN) UA158201720355259002000002265.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк до 24 листопада 2025 року включно обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про своє місце проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1