Справа № 289/1247/25
Номер провадження 3/289/600/25
25.09.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи не повідомила,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2025 року, серії ЕПР1 №386780, 10 липня 2025 року, о 00 год. 45 хв., гр. ОСОБА_1 , в м. Радомишль по вул. Майдан Соборний, 2, керувала транспортним засобом Фольцваген Кадді, н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася. Від керування ТЗ відсторонена. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, вину свою не визнала та пояснила, що її автомобіль був припаркований біля готелю Карпатія, і вона не керувала автомобілем. Вказує також на те, що того дня вона приїхала до своєї тітки, щоб предати подарунок для її внучки, який ОСОБА_1 привезла із Польщі. Потім до них прийшли колеги тітки, з якими ОСОБА_1 також раніше працювала, тому вони вирішили відсвяткувати зустріч. Вказала на те, що дівчата вживали шампанське, а вона безалкогольне пиво. В подальшому пізно ввечері ОСОБА_1 згадала, що залишила документи і речі в автомобілі, тому вирішила піти і забрати їх. Коли прийшла до автомобіля увімкнула світло фар і в салоні автомобіля, та в цей момент до неї під'їхали працівники поліції і попросили надати документи щоб посвідчити її особу та на транспортний засіб. Потім вона розхвилювалася і просила у працівників поліції, щоб вони не вилучали в неї посвідчення водія та пропонувала їм за це гроші.
На уточнюючи запитання суду, ОСОБА_1 відповіла, що її автомобіль, приблизно з 15-00 год. дня і до моменту зустрічі з працівниками поліції, знаходився біля готелю ОСОБА_2 ; вона не повідомляла працівників поліції, що прийшла до автомобіля забрати речі та документи; гроші пропонувала працівникам поліції за те, щоб не вилучали в неї посвідчення водія; відповіла, що була розгублена, так як така ситуація з нею трапилася вперше.
На уточнюючи запитання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кучерявої Т.А., остання відповіла, що працівники поліції представилися і пояснили, що коменданська година та попросили надати документи; працівники поліції перевірили документи і запропонували їй пройти огляд на стан сп'яніння, на що вона спершу погодилася, однак потім відмовилася.
На уточнюючи запитання суду, ОСОБА_1 відповіла, що посвідчення водія отримала в 2024 році та правила дорожнього руху знає, однак розгубилася, так як ніколи не потрапляла в такі ситуації.
На уточнюючи запитання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кучерявої Т.А., остання відповіла, що працівники поліції їй не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі; не перевіряли ознаки сп'яніння та не роз'яснювали її права; процедуру вилучення посвідчення водія працівник поліції повідомив їй при закінченні оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення; а також те, що вона спершу відмовилася підписувати адмінпротокол, а потім в самому кінці все ж таки підписала вказаний протокол.
Свідок ОСОБА_3 до суду з'явилася та пояснила, що того дня, десь в післяобідню пору до неї позвонила ОСОБА_4 та повідомила, що приїде і привезе їй речі для внучки. Трохи згодом коли остання вже перебувала у свідка до них прийшли колеги по роботі і вони трохи поседіли, потім дівчата пішли прогулятися. Коли ОСОБА_1 повернулася з прогулянки, свідок їй запропонувала переночувати в себе, на що остання погодилася. Однак згодом вона згадала, що забула свої речі в автомобілі і тому пішла їх забрати, а повернувшись ОСОБА_1 була засмученою, однак свідок не уточнювала, що саме трапилося.
На уточнюючи запитання захисника, свідок ОСОБА_3 відповіла, що вона живе біля приміщення бувшого банку Аваль; дівчата вживали тільки шампанське, сомволічно; також відповіла, що недопитувалася у ОСОБА_1 , що в неї трапилося, після того як вона повернулася від автомобіля.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кучерява Т.А. клопотала в судовому засіданні про закриття вказаної справи у відношенні останньої. Зазначила, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , факту зупинки працівниками поліції останньої, відмови останньої від проходження огляду на стан сп'яніння, а також неоголошували причину зупинки. Вказала, що була порушенна процедура огляду, так як останній не пропонували їхати в лікарню, не роз'яснили їй права, не відсторонили останню від керування автомобілем і не роз'яснили саму процедуру вилучення посвідчення водія. Тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан наркотичного сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому чітко зазначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був перевірений працівниками поліції у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», який здійснював рух по місту під час дії комендантської години, що стверджується відеозаписом та рапортом працівника поліції та про що, як вбачається з показів наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні її було повідомлено працівником поліції.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів також вбачається, зокрема те що ОСОБА_1 керувала вказаним транспортним засобом, а також те, що працівниками поліції останній було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння та було роз'ясненно ОСОБА_1 її права та оголошено складені у відношенні останньої адміністративні матеріали. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася. Натомість намагалася домовитись з поліцейськими пропонуючи неправомірну вигоду, що свідчить про обізнаність останньої щодо відповідальності за вказане адміністративне правопорушення та про намагання ним уникнути даної відповідальності.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України не визнала.
Однак, доводи ОСОБА_1 відносно того, що вона не керувала вказаним транспортним засобом, який відповідно до складеного протоколу належить останній, суд оцінює критично, оскільки сприймає такі доводи як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та які спростовуються зібраними доказами по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №386780 від 10 липня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та згідно якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; відеозаписом поліцейських на диску від 10.07.2025 року, який наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, натомість намагалася домовитись з поліцейськими; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 10.07.2025 року; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом; рапортом працівника поліції від 10.07.2025 року, який повністю узгоджується із зібраними доказами по вказаній справі.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доказів, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу вказаних норм законодавства, вбачається, що правопорушення, передбачене п. 2.5 ПДР (відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння) та ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважається закінченим з моменту фактичної відмови водія від проходження такого огляду, незалежно від того, чи був він дійсно у стані сп'яніння. Тобто, як тільки водій відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, правопорушення вважається завершеним.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому вона, як водій добровільно погодилася взяти на себе додаткові зобов'язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі виконувати вимогу про зупинку, підкорятися вимозі працівників поліції вийти з транспортного засобу та надати документи, що надають право керувати транспортним засобом, не керувати транспортним засобом в стані сп'яніння та виконувати вимоги працівників поліції у проходженні медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, однак як засвідчують матеріали справи вона ці вимоги свідомо ігнорувала, а залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.
Суд вважає, що викладені у протоколі обставини підтверджені, кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими.
З довідки відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, вбачається, що ОСОБА_1 отримувала та має посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 від 25.12.2024 року.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпеку, особу правопорушника. З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи та не надано суду жодного підтвердження, щодо можливих підстав звільнення її від сплати судового збору, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 34-35, 40-1, 130, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл./ Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001 "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Стягувачем є Відділення поліції №2 (м. Радомишль) Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави, на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК
Постанова набрала законної сили _________________ 20__ р.