Справа № 279/4778/25
Провадження № 4-с/279/6/25
25 вересня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
судді Пацко О.О.
за участі секретаря Зубкової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича, щодо зняття арешту коштів боржника к виконавчому провадженні №78314510 від 09.06.2025 року ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича, в якій просить: Зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича у виконавчому провадженні №78314510 зняти арешт з коштів ОСОБА_2 , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT «Ощадбанк», накладений постановою Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем від 09 червня 2025 року у виконавчому провадженні №78314510 про арешт коштів боржника.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що 09.06.2025року приватний виконавець Лужинецький П.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 78314510 на виконання виконавчого листа № 279/3773/24, виданого Коростенським міськрайонним судом 14.05.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «ЄАПБ» заборгованості у сумі 65208,15 грн.. Постановою від 09.06.2025 виконавець наклав арешт на кошти на рахункок № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк» та зупинив видаткові операції за даним рахунком. На вказаний банківський рахунок надходить щомісячно пенсія від Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, що підтверджується відповідною довідкою. ОСОБА_1 звернувся з заявою до приватного виконавця Лужинецького П.В. з проханням зняти арешт з коштів на його рахунку. Проте станом на день подання цієї скарги арешт з коштів на вищезазначеному рахунку в порушення діючого законодавства не знятий.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив задовольнити.
Державний виконавель Лужинецький П.В. до суду не з'явився, надав відзив на скаргу в якому просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у зв'язку з її необрунтованістю. Зокрема зазначив, що в рамках виконавчого провадження №78314510 постанова про звернення стягнення на пенсію боржника - ОСОБА_1 не виносилась та не направлялась для виконання до органів ПФУ. Рахунки на які зараховується заробітна плата та пенсія, соціальна чи будь-яка інша допомога, нормативно не визначені як рахунки з спеціальним режимом використання вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний», «соціальний» чи «пенсійний», що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти на таких рахунків, крім обмеження розміру арештованих коштів відповідно до обмежень що до можливого розміру стягнення. Крім того, в постанові про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 78314510 приватний виконавець зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після в инесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, тобто приватним виконавцем було визначено застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику. Крім того, відповідно до п. 10. 2 розділу XIII ЗУ «Про виконавче провадження» боржник може подати заяву про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Однак, такої заяви від ОСОБА_1 не надходило.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку
Судом встановлено, що рішенням Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 19.08.2024 року у цивільній справі №279/3773/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до мене ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішено позов задовольнити та стягнуто з Копитова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за кредитними договорами на суму 65208,15 гривень.
Коростенським міськрайонним судом Житомирської області на підставі вищевказаного рішення суду видано 14.05.2025 р. виконавчий лист № 279/3773/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК"ЄАПБ" заборгованості в розмірі 65208,15 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем на підставі вищевказаного виконавчого листа прийнято постанову від 09.06.2025 року про відкриття виконавчого провадження за № 78314510.
Постановою від 09.06.2025 року у ВП №78314510 приватним виконавцем Лужинецьким Павлом Вікторовичем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Вищевказаною постановою виконавець наклав арешт на ОСОБА_1 банківський рахунок за № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк» та зупинив видаткові операції за даним рахунком.
На банківський рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 щомісячно отримує пенсію від Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, що підтверджується відповідною довідкою.
З даного приводу ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Лужинецького Павла Вікторовича з заявою, якою повідомив, що вищевказаний банківський рахунок є пенсійний та просив зняти арешт з пенсійного рахунку.
Вищевказану заяву з відповідними додатками приватний виконавець Лужинецький Павло Вікторович отримав 10.07.2025 року, що підтверджується квитанцією поштового відправлення та витягом з сайту Укрпошти щодо від стеження трекінг-номеру про вручення відправлення. Проте, приватним виконавцем Лужинецьким Павлом Вікторовичем по сьогоднішній день не надано жодної відповіді на дане звернення та не знято арешт з банківського рахунку на який ОСОБА_1 отримує пенсію.
Згідно зстаттею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин першої-другоїстатті 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження'виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першоїстатті 48 Закону України «Про виконавче провадження'звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження'передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження'не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно зістаттею 68 Закону України «Про виконавче провадження'стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною першоюстатті 69 Закону України «Про виконавче провадження'підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно достатті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до абзацу другого частини другоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження'виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першоїстатті 34 цього Закону.
За змістом пункту 1 частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження'підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20.
У постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження'повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14/218цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і є сукупністю заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. Виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей зазначити про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним. Стаття 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначає кошти, що складають заробітну плату як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Отже, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї, за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. Водночас на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не поширюється. Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем на підставі поданих боржником документів, які підтверджують статус коштів, та виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок. Отже, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунку та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів».
Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року в справі№ 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження'зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертоїстатті 59 цього законупідставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є пенсією боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Судом встановлено, що на виконання постанови державного виконавця у виконавчому провадженні № 783145104 було накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунках, призначених для отримання пенсії.
ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця з заявою про зняття арешту з грошових коштів на рахунках,
Однак приватний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону «Про виконавче провадження'арешту з грошових коштів не зняв.
Отже, отримані від боржника документи підтверджували незаконність накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк»
Такі доходи у вигляді пенсії, є власністю боржника, та призначені як джерело єдиного існування боржника, а тому накладання арешту приватним виконавцем на такі грошові кошти є протиправним, що порушує права та інтереси боржника.
Зазначене надавало приватному виконавцю визначені законом (відповідно до частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження'на підставі повідомлення представника боржника) підстави для зняття арешту із грошових коштів, що знаходяться на таких рахунках. Однак приватний виконавець протиправно не скасував арешт з грошових коштів боржника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання державного виконавця зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», що належать ОСОБА_1 , на якому знаходяться грошові кошти у вигляді сплаченої йому пенсії.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 268, ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича у виконавчому провадженні №78314510 зняти арешт з коштів ОСОБА_1 , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT «Ощадбанк», накладений постановою Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем від 09 червня 2025 року у виконавчому провадженні №78314510 про арешт коштів боржника.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя О.О.Пацко