Справа № 296/10749/25
1-кс/296/4819/25
Іменем України
25 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 42025060000000108 про арешт майна
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025060000000108 від 17.09.2025, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 17.09.2025, ОСОБА_5 та його знайомий - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи корисливі мотиви, задля незаконного збагачення, вступили у злочинну змову та погодились на спільне вчинення дій, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману та підбурювання осіб до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.
Реалізуючи вказаний протиправний умисел, діючи на виконання спільної домовленості, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом 19.09.2025, попередньою домовившись між собою, організували дві зустрічі із громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у ході яких, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом обману повідомили останнім, що відносно них здійснюється негласне спостереження співробітниками Служби безпеки України та наявне зареєстроване кримінальне провадження. У ході зазначених розмов ОСОБА_5 вказав, що може допомогти уникнути ОСОБА_7 та ОСОБА_8 притягнення до кримінальної відповідальності, організувати закриття кримінального провадження, використовуючи наявні у нього зв'язки із Головою Служби безпеки України, який у відповідності до приміток до ст.ст. 364, 368 КК України, є службовою особою, що займає відповідальне становище.
У свою чергу, ОСОБА_6 під час зазначених розмов повідомив, що за вирішення вказаного питання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають передати, за посередництва ОСОБА_5 , Голові Служби безпеки України неправомірної вигоди у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, інакше останніх буде затримано, не маючи при цьому реального наміру та можливостей передати вказані грошові кошти зазначеній посадовій особі, а діючи виключно з метою заволодіння такими грошима.
За таких обставин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи введеними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в оману, погодились на зазначену незаконну вимогу передати останнім обумовлені грошові кошти.
Продовжуючи свої спільні злочинні дії, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вони не наділені жодними повноваженнями щодо впливу на хід та результати досудового розслідування у кримінальних провадженнях, 22.09.2025 організували чергову зустріч із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Близько 14:00 год., останні, за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прибули у визначене ними місце - на відкриту ділянку місцевості у м. Житомирі, неподалік вул. Корольова, де у ході розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знову повідомили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про необхідність передачі за їх посередництва грошових коштів посадовим особам Служби безпеки України та Національної поліції України, задля уникнення переслідування з боку правоохоронних органів та притягнення до кримінальної відповідальності.
З метою доведення до кінця свого злочинного умислу та досягнення мети, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 22.09.2025 близько 14:36 год., ОСОБА_5 , у присутності ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному місці, надав вказівку ОСОБА_8 помістити у багажне відділення автомобіля ОСОБА_5 марки LIINCOLN AVIATOR грошові кошти у сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США (1 443 757 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 22.09.2025), як винагороду за обіцяне уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, що той і зробив.
Таким чином, у результаті своїх спільних злочинних дій, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , шляхом переконання, схилили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди Голові Служби безпеки України та посадовим особам Національної поліції України.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконали усі дії, які вважали необхідними для заволодіння майном ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проте вказаний злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 затримано після отримання грошових коштів слідчими слідчого відділу УСБУ в Житомирській області, що позбавило їх можливості розпорядитися отриманими грошима.
22.09.2025 під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 на відкритій ділянці місцевості у м. Житомирі, поблизу вулиці Корольова, за координатами: 50.25324, 28.69830, було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A23, білого кольору в чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою НОМЕР_3 .
У зв'язку з викладеним, арешт вищевказаних об'єктів майна у даному кримінальному провадженні необхідний для збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання ( п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя враховує наступне.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 22.09.2025 під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 на відкритій ділянці місцевості у м. Житомирі, поблизу вулиці Корольова, за координатами: 50.25324, 28.69830, а саме на: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A23, білого кольору в чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1