Справа № 296/2195/24
2/296/1199/25
04 липня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., за участю секретаря судового засідання Цимбалюк А.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Житомирської міської ради, за участю третьої особи: Житомирської міської ради, про встановлення факту проживання сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання наймачем та визнання права на приватизацію,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. 08.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до Управління Житлового господарства Житомирської міської ради, в якому, відповідно до уточненої позовної заяви від 27.03.2024, просила:
(1) встановити факт проживання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 17 травня 2022 року;
(2) визнати ОСОБА_1 наймачем ізольованої кімнати площею 9,5 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 замість попереднього наймача - померлого чоловіка ОСОБА_2 ;
(3) визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію ізольованої кімнати площею 9,5кв.м у квартирі АДРЕСА_1 .
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебувала в офіційному зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 до часу його розірвання 03.01.1990. Разом з тим, 20.02.1986 виконкомом Житомирської міської ради ОСОБА_2 видано ордер на право зайняття його сім'єю у складі чотирьох чоловік трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . 19.05.2001 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №286 кімната площею 9,5 кв.м була передана у користування ОСОБА_2 , як наймачеві. Після розірвання шлюбу з 03.01.1990 сторони фактично не припинили сімейних стосунків і продовжували спільне проживання у згаданій квартирі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом оплачували комунальні послуги, дбали один про одного під час хвороб, здійснювали спільні витрати та проводили дозвілля. Факт фактичного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджується наявністю сімейних відносин у період з 01.01.2004 по 17.05.2022, що тривали до моменту смерті ОСОБА_2 . Після його смерті, позивач звернулася до органів місцевого самоврядування з заявою про приватизацію вказаного житлового приміщення, однак отримала відмову, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження права користування кімнатою. З огляду на тривалі фактичні шлюбні відносини, спільне проживання та господарювання, а також участь у витратах, пов'язаних з утриманням житла, позивач вважає, що існують всі правові підстави для встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Встановлення такого факту є необхідним для її права на подальше користування та приватизацію ізольованої житлової кімнати площею 9,5 кв.м відповідно до вимог чинного законодавства.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 15.03.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам процесуального закону, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
2.2. 27.03.2024 представник позивача подала до суду уточнену позовну заяву.
2.3. 10.04.2024 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/2195/24, яку вирішено розглядати у порядку загальному позовному провадженні.
2.4. 21.05.2024 представником відповідача ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з посиланням на те, що відповідач не чинить жодних перешкод у користуванні позивачем квартирою АДРЕСА_1 . Кімната площею 9,5 кв.м., розташована у зазначеній квартирі, на теперішній час не приватизована та перебуває у комунальній власності. Управлінням житлового господарства Житомирської міської ради не вчиняється жодних дій, які б перешкоджали користуванню даним житловим приміщенням. Аргументи позивача щодо сплати комунальних платежів після смерті ОСОБА_2 , факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та здійснення спільних витрат, зокрема на поховання, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Також не підтверджено наявності підстав для внесення змін до договору найму після смерті колишнього наймача. Позивач та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.01.1990, а отже, позивач не є членом сім'ї наймача, на житлове приміщення якого вона претендує. Навіть за умови фактичного проживання позивача у спірній кімнаті, таке проживання відбувалося з порушенням встановленого порядку - без письмової згоди основного наймача та без реєстрації місця проживання у спірному житловому приміщенні. Докази ведення спільного господарства з наймачем відсутні, а питання про визнання за позивачем права користування жилим приміщенням раніше не порушувалося. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач не має законних підстав для визнання за нею права користування або проживання у спірній квартирі.
2.5. 02.12.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справу і призначено до судового розгляду по суті.
2.6. 29.01.2025 протокольною ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи як третю особу Житомирську міську раду.
2.7. 03.03.2025 представник Житомирської міської ради - Чернюк А.В. через «Електронний Суд» подала пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач доводить свої позовні вимоги виключно з допомогою свідків. Водночас чинне законодавство та судова практика передбачають ряд вимог до таких позовів. Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
2.8. Позивач та представник позивача в судовому засіданні під час розгляду справи позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, 04.07.2025 позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов просила задовольнити.
2.9. Представник відповідача Управління житлового господарства Житомирської міської ради та представник третьої особи Житомирської міської ради до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 20.02.1986 Виконкомом Житомирської міської ради громадянину ОСОБА_2 видано ордер №014384 серія Г, на право зайняття його сім'єю у складі чотирьох чоловік - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , - трьох кімнат загальною площею 39,84 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4).
3.2. 03.01.1990 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 , виданого 15.11.1991 (а.с.5).
3.3. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , від 17.05.2022 (а.с.7).
3.4. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних долях, в розмірі 79%, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12.09.2001 (а.с.8).
3.5. Листом №3-778 від 19.10.2022 Управління житлового господарства Житомирської міської ради повідомило ОСОБА_1 про необхідність надати документи, що підтверджують право користування житловою площею померлого ОСОБА_2 (а.с.9).
3.6. Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в архіві Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не виявлено, що підтверджується листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.06.2025.
ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
4.2. Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.
4.3. Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
4.4. Відповідно до частини першої статті 36 цього кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
4.5. Разом із тим, нормою статті 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
V. МОТИВИ СУДУ
5.1. Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , визнання її наймачем та визнання за нею права на приватизацію ізольованої кімнати площею 9,5кв.м у квартирі АДРЕСА_1 .
5.2. Судом встановлено, що відповідно до ордеру №014384 серії Г, виданого 20.02.1986 виконкомом Житомирської міської ради, громадянину ОСОБА_2 було надано право зайняття житлового приміщення - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39,84 кв.м, для проживання його сім'ї у складі чотирьох осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Даний ордер підтверджує, що зазначені особи отримали право користування спірним житлом як члени сім'ї наймача.
Щодо вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу
5.3. Суд враховує, що з 03.01.1990 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, а отже з моменту розірвання шлюбу між сторонами припиняються правові відносини подружжя, що має значення для подальшого визначення статусу користувача житлового приміщення.
5.4. Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
5.5. Наведені вище правові висновки повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі №343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі№522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі №354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року №757/8786/15-ц.
5.8. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.
5.6. Водночас, ОСОБА_1 не надала ані до позовної заяві, ані під час розгляду справи жодних доказів того, що після розірвання шлюбу в 1990 році вона продовжувала спільно проживати з померлим ОСОБА_2 як жінка і чоловік, наявності у житлі за адресою реєстрації переважної більшості їхніх спільних речей, зокрема щоденного побутового вжитку; ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільної участі в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, відпочинок.
5.7. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом, однак про наявність спільного бюджету між ними свідкам не відомо.
5.8. Крім того, суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер на території російської федерації в місті Тула, уродженцем якої він був. Водночас позивачем не надано суду пояснень щодо дати виїзду ОСОБА_2 з території України та періоду перебування останнього за її межами, хоча позивач вказує на спільне проживання з ОСОБА_2 аж до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також слід зазначити, що смерть наймача ОСОБА_2 має значення для визначення подальшої долі права користування житлом іншими особами.
5.9. В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно з усталеною судовою практикою самі лише показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц).
5.10. За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5.11. Вирішуючи заявлену в межах даної цивільної справи позовну вимогу про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позивача.
5.12. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання її наймачем та визнання за нею права на приватизацію ізольованої кімнати площею 9,5кв.м у квартирі АДРЕСА_1 є похідними від позовної вимоги про встановлення факту її проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. За правилами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_3 ,
РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач:
Управління житлового господарства
Житомирської міської ради,
зареєстроване місцезнаходження за адресою:
10014, м.Житомир, майдан Корольова, 4/2,
ЄДРПОУ 34900607
Третя особа:
Житомирська міська рада,
зареєстроване місцезнаходження за адресою:
10014, м.Житомир, майдан Корольова, 4/2,
ЄДРПОУ 13576954
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА