Справа № 197/269/25
Провадження № 2/197/593/25
26 вересня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Ушакової Т.М.,
представника ТОВ "Коллект центр" - Пилипчука С.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ "Коллект Центр" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 3574163 від 26.08.2021 у розмірі 31297,50 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 26.08.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір № 3574163. Згідно з умовами договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 3900 грн, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти.
15 грудня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №3574163.
10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір № 10-03/2023/01, згідно з яким ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь "ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до відповідача за договором № 3574163.
В позові зазначається, що відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 31297,50 грн, з яких: 3900 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 27007,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 390 грн - заборгованість за комісіями.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 позов було задоволено повністю. Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2025 заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 у справі за позовом ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було скасовано.
25 липня 2025 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Коллект Центр" та зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази укладення із ним такого кредитного договору, перерахунку коштів, а також заперечує право вимоги саме позивачем через договір факторингу.
11 серпня 2025 року від представниці ТОВ "Коллект Центр" до суду через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представниця позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначає про те, що останній набув право вимоги щодо суми заборгованості належним способо за договором факторингу та просить стягнути спірну суму із відповідача.
15 вересня 2025 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.
22 вересня 2025 року від представниці ТОВ "Коллект Центр" до суду через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, наведених у відповіді на відзив та письмових поясненнях.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3574163. Договір укладено в електронному вигляді і підписано відповідачем шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на його номер мобільного телефону.
Відповідно до умов вищевказаного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у сумі визначеній п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію в строки, що визначені цим договором. Розмір кредиту - 3900 грн. Проценти за користування кредитом - 1462,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредит надається строком на 30 днів з 26.08.2021 по 25.09.2021.
Згідно з довідкою, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Елаєнс", 26.08.2021 на картку номер НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 3900 грн. Призначення платежу - кошти згідно договору 3574163.
Як вбачається із наданих АТ "Сенс Банк" на ухвалу суду від 07.08.2025 відомостей, на ім'я ОСОБА_1 відкрито запитувану картку № НОМЕР_1 , повний номер НОМЕР_2 , рахунок до картни № НОМЕР_3 (валюта Українська гривня) та виписка про рух коштів, по якому за період з 26.08.2021 по 06.09.2021, відображено зарахування коштів у сумі 3900 грн та із виписки по рахунку вбачається, що такі кошти в сумі 3900 грн зараховано 27.08.2021 (док.№501042446).
15 грудня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 3574163 від 26.08.2021.
10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, на підставі якого ТОВ "Коллект Центр" було передано право вимоги за кредитним договором № 3574163 від 26.08.2021.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "Мілоан", заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Мілоан" становить 17452,50 грн, з яких: 3900 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13162,50 грн - заборгованість по процентам; 390 грн - заборгованість по комісії.
Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" станом на 10.03.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 31297,50 грн, з яких: 3900 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 13162,50 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 390 грн - заборгованість з комісії; 13845 грн - нараховані відсотки згідно кредитного договору.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Коллект центр" станом на 11.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 31297,50 грн, з яких: 3900 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27007,50 грн - заборгованість за відсотками; 390 грн - заборгованість за комісією.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, ураховуючи положення Розділу І Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ "Мілоан" підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , з яким укладено договір № 3574163 від 26.08.2021 ідентифікований ТОВ "Мілоан". Одноразовий ідентифікатор J93481 від 26.08.2021, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380687225837.
Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При вирішенні спору судом враховується, що відповідач отримав кредитні кошти, був повідомлений про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що створило заборгованість.
Судом встановлено, шляхом дослідження у судовому засіданні договору відступлення № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, платіжного доручення на оплату по договору відступлення № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, акту приймання-передачі реєстру боржників від 15.12.2022, акту приймання-передачі електронного реєстру, витягу з оригіналу паперового реєстру боржників до договору відступлення/факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, ддоговору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, акту зарахування зустрічних вимог, що підтверджують оплату по договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, акту прийому-передачі реєстру боржниківвід 10.03.2023, витягу з оригіналу паперового реєстру боржників до договору відступлення/факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 та витягу з реєстру боржників до договрур відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 вбачається, що ТОВ "Мілоан" відступило, а ТОВ "Вердикт Капітал" прийняло, та в подальшому ТОВ "Вердикт Капітал" відступило, а ТОВ "Коллект Центр" прийняло за договором факторингу форгові зобов'язання, до яких і увійшло боргове зобов'язання ОСОБА_1 . Вказані докази підтверджують належний перехід права вимоги, а відтак доводи ОСОБА_1 про відсутність підтвердження вказаної дії є необґрунтованими.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Суд зазначає, що саме по собі відступлення права вимоги не впливає на зобов'язання боржника, однак несе ризик виконання такого первісному кредитору, що буде належним виконанням такого зобов'язання. А відтак неповідомлення боржника про відступлення права вимоги може мати негативні наслідки саме для нового кредитора в частині виконання боргового зобов'ання боржником для первісного кредитора, що не порушує права ОСОБА_1 та не звільняє його від кредитного зобов'язання.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір із ТОВ "Мілоан" та отримав кредит у розмірі 3900 грн (п. 1.2 Договору про споживчий кредит №3574163 від 26.08.2021 та виписка по рахунку ОСОБА_1 ), строком на 30 днів з 26.08.2021 по 25.09.2021 (п. 1.3-1.4 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021), із платою 1,25 % в день (нарахування починається з наступного дня - п. 1.5.2, 2.2.1 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021) та 5 % - стандартна (базова) процентна ставка (п. 1.6 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021), з комісією 390 грн (п. 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021). Згідно п. 2.3 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021 здійснюється пролонгація договору, але не більше ніж на 60 днів, тобто по 24.11.2021 включно. Суд зазначає, що за період з 26.08.2021 по 25.09.2021 ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити позивачу узгоджену суду - 1,25 % від 3900 грн, що становить по 48,75 грн щодня, починаючи із 27.08.2025 та загально - 1462,50 грн, що відповідає п. 1.5.2 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021. Починаючи із 26.09.2021, зважаючи, що ОСОБА_1 не повернув тіло кредиту, останній зобов'язаний сплатити позивачу узгоджену суду - 5 % від 3900 грн, що становить по 195 грн щодня, починаючи із 26.09.2025 по 24.11.2021, тобто із пролонгацією договору, але не більше ніж на 60 днів та загально - 11700 грн, що відповідає п. 1.6 Договору про споживчий кредит № 3574163 від 26.08.2021. В загальному, із ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути 3900+390+1462,50+11700=17452,50 грн.
Разом з тим, позивач заявив про стягенння 31297,50 грн, до яких окрім 17452,5 грн, входить сума 13845 грн, зазначена як нараховані відсотки зг.кр.дог., при цьому вказана сума не обґрунтована будь-якими доказами, в наданому розрахунку заборгованості "Розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (кр.дог. 3574163, НКС 15483442), станом на 10.03.2023" не зазначено алгоритм її нарахування та відсутні посилання на умови договору, за яким така сума нарахована, не зазначена в графі відповідальності, що відповідає п. 4 Договору про споживчий кредит №3574163 від 26.08.2021, в розрахунку станом на 10.03.2023 названа як нараховані відсотки зг.кр.дог (порядковий номер 5 таблички "Розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (кр.дог. 3574163, НКС 15483442), станом на 10.03.2023 - Вид заборгованості на неустойка), при цьому нараховані 3 % річних за користування грошовими коштами у відповіданості до ст. 625 ЦК України, що відповідачє п. 4.2 Договору про споживчий кредит №3574163 від 26.08.2021 - будь-яких сум не зазначено, як і в позиції 7 - інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України, а відтак у стягненні останньої слід відмовити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що понесені ТОВ "Коллект Центр" витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024; заявки на надання юридичної допомоги № 42 від 01.02.2025; витягу з Акту № 5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025.
Враховуючи наведене, зважаючи на відсутнсть будь-яких заперечень з боку відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, клопотань про зменшення останнього суду не подавав, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією № 0505610057 від 17.03.2025 (а.с. 13), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, а відтак пропорційно задоволеним вимогам підлягає відшкодуванню для позивача за рахунок відповідача 1350,81 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 629, 1054, 1055 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором № 3574163 від 26 серпня 2021 року у розмірі 17452 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривці 50 копійок.
В іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1350,81 грн, а разом 10350 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень 81 копійок.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 26.09.2025.
Суддя М.В. Панчук