Справа № 195/1530/25 3/195/683/25
справа № 195/1531/25
3/195/684/25
іменем України
26.09.2025 року cмт. Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої а проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,за ч. 2ст. 184 КУпАП, ч.2 ст. 184 КУпАП,
11.09.2025 року о 13:37 год гр-ка ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 ухилилася від виконання своїх обов'язків стосовно виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в будинку сміття та антисанітарійні умови проживання. Вчинено повторно протягом року, за що передбачено адміністративну відповідальність ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Крім того, 11.09.2025 року близько 13:37 год громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від передбачених законодавством виконання обов'язків щодо догляду за своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: за місцем проживання останніх у будинку повна антисанітарія, не дотримання гігієнічних норм приміщення, чим порушила ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На розгляд адміністративних матеріалів громадянка ОСОБА_1 не з'явилася, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, про поважні причини своєї неявки суд не повідомила.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності громадянки ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КпАП.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним й тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції статті, встановленої за більш суворе порушення з числа скоєних. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність об'єднання в одне провадження справ про адміністративні правопорушення № 195/1531/25 та № 195/1530/25 в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №195/1530/25 та розглядати вказані справи одночасно.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження провини громадянки ОСОБА_1 за ч. 2ст. 184 КУпАП суду надані наступні докази, а саме:
-протокола про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 448938 та ВАД № 448937 від 11.09.2025 року;
-копія паспорту громадянки України виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
-копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 18 березня 2011 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-рапорт старшого інспектора-чергового ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Медзюка О.А.
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 21.03.2025 року;
-пояснення гр-ки ОСОБА_1
-рапорт інспектора СЮП ВП Нікопольського РУП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Євгена Магди
Таким чином, будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи - судом не встановлено. Вищевказані документи є належними та допустимими доказами щодо встановлення вини громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Обставин, що обтяжують відповідальність громадянки ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, що пом'якшують відповідальність громадянки ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на громадянку ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, в межах санкції ч. 2 ст.184 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 40-1, 184, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд-
об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали за № 195/1530/25 (№3/195/683/25), №195/1531/25 (№3/195/684/25) щодо притягнення громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184, ч. 2 ст. 184 КУпАП в одне провадження, присвоївши їм єдиний унікальний номер справи № 195/1530/25 (№3/195/683/25).
Визнати громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 та ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Накласти на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 105 (сто пять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1785 /одна тисяча сімсот вісімдесят пять / гривень 00 копійок в дохід держави
Реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Дн-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA028999980314030542000004503, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір на користь держави в розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: М. В. Омеко